Уряд послабив карантинні обмеження, але за два місяці їхньої дії тисячі людей встигли втратити роботу. Судячи з даних Державної служби зайнятості, наразі найбільший попит на ринку праці – на працівників робітничих спеціальностей та продавців. Радіо Свобода опитало ДСЗ та аналітиків сайтів для пошуку роботи щодо того, кого зараз шукають роботодавці.
Станом на 21 травня в Україні офіційно було 502 тисячі безробітних – такі дані Державної служби зайнятості. Це на 65% більше, ніж показник на цей день минулого року.
225,7 тисячі людей стали на облік як безробітні після 12 березня, коли в Україні почали запроваджувати карантинні обмеження – вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними ДСЗ, щодня вона реєструє 4–5 тисяч людей.
Із січня до квітня Державна служба зайнятості шукала працівників для 92 400 підприємств. В ці місяці у базі даних відомства було 363 700 вакансій, проте їх розподіл по місяцях показує різке скорочення попиту на працівників у квітні.
На початку травня актуальних вакансій в ДСЗ було 53 100, всі вони – робітничі:
- кваліфіковані робітники з інструментом –10,5 тисяч вакансій;
- робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин – 10,4 тисячі;
- працівники сфери торгівлі та послуг – 7,1 тисячі;
- працівники найпростіших професій – 6,5 тисяч.
Варто зауважити, що співвідношення між кількістю працівників та робочих місць і до карантину було не на користь останніх. Станом на 1 березня 2020 року дефіцит вакансій, за даними ДСЗ, по Україні становив -300 265 робочих місць. На 1 травня цей показник дорівнює -403 906 вакансій – тобто стільки їх треба, щоб забезпечити роботою всіх, хто став на облік у державному відомстві.
Судячи з даних ДСЗ, роботу протягом карантину частіше втрачали навіть медичні працівники: наприклад, станом на 1 березня на 2 496 непрацевлаштованих медичних сестер припадало 863 вакансії, відтак дефіцит складав 1 633 робочих місця.
На початок травня цей розрив сягав уже 3 172 вакансії – 719 місць на 3 891 медичних працівників та працівниць.
Водночас на запит Радіо Свобода Державна служба зайнятості наводить такі галузі, в яких, за її даними, є попит на працівників у роботодавців:
- промисловість (інженер, електромонтер, електрогазозварник, слюсар, токар, машиніст крана, водій навантажувача);
- торгівля та надання послуг (продавець, касир, кухар, пекар, прибиральник, робітник з благоустрою);
- сільське господарство (тракторист, робітник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, агроном);
- охорона здоров’я (медсестри та соціальні робітники);
- логістика (кур’єр, водій, вантажник, підсобний робітник, укладальник-пакувальник, завідувач складу);
- забезпечення правопорядку (охоронець, сторож).
Служба звітує, що з початку карантину працевлаштувала 104 тисячі людей, з них більшість (68%) – у сільському господарстві.
«Коронакриза» змінила структуру ринку праці, зазначає спеціалістка експертно-аналітичного центру порталу для пошуку роботи grc.ua Юлія Дрожжина.
«Цілі галузі були змушені радикально скоротити чисельність персоналу (наприклад, непродуктовий ритейл, готелі, ресторани, туристичні оператори, салони краси тощо). Та й навряд чи взагалі є сектори, які не відчули впливу карантину. Спеціалісти, які ще вчора користувались високим попитом серед роботодавців, стикнулись з тим, що наразі вакансій для них поменшало. Або з тим, що конкуренція за цікаву вакансію відчутно зросла», – йдеться в її коментарі.
Читайте також: Facebook та Instagram запускають послуги онлайн-магазинів, щоб допомогти малому бізнесові
Дрожжина наводить висновки аналізу резюме, які користувачі розмістили на сайті grc.ua. Згідно з ними, всередині березня роботу почали шукати не тільки низькооплачувані робітники, а й управлінці вищої ланки:
- топ-менеджмент +242% росту кількості резюме;
- виробництво +139%;
- ІТ, телеком +101%;
- бухгалтерія +99%;
- продажі +84%;
- маркетинг +80%.
«Серед тих, хто зазнав скорочення з початком карантину, – маркетологи, топ-менеджери, айтішники, адміністративний персонал, працівники сфер HoReCa (готелі, ресторани, кафе – ред.) та виробництво, викладачі та репетитори, HR-менеджери», – зазначають у компанії.
При цьому певний відсоток шукачів роботи вказували в резюме, що раніше працювали за іншою спеціальністю. Переважно такі люди (здебільшого люди до 30 років, 58% – жінки) шукали на grc.ua роботу адміністраторів, продавців, працівників транспорту та ІТ.
Читайте також: Що буде з цінами в Україні після карантину?
Динаміка нових вакансій у різних галузях була різною: наприклад, попит на водіїв та кур’єрів впав у березні, але зріс майже вдвічі вже в квітні. Схожа ситуація була і в сфері виробництва. При цьому, зазначає Дрожжина, вакансії в галузі медицини вперше потрапили у найбільш затребувані у березні 2020 року.
«До березня ця профсфера (медицина) не фігурувала у топ-10 найпопулярніших профсфер, проте з початком карантину кількість пропозицій в ній зросла на 128%. Потім темпи розміщення нових вакансій дещо сповільнилися: + 51% у квітні та +6% у травні», – йдеться в аналізі.
Попит на послуги фахівців з ІТ зріс на початку карантину на 125%, зазначає Дрожжина, проте вже в квітні приріст вакансій сповільнився. А в першій половині травня і кількість пропозицій для програмістів, і їхня частка в загальному обсязі вакансій скоротилася ще на 2-4%.
За даними іншого ресурсу, work.ua, розрив між кількістю вакансій та шукачами роботи був і до карантину: 2,7 мільйона резюме на 55,2 тисячі вакансій (користувачі можуть мати по декілька резюме одночасно).
Аналітичний відділ сайту всередині травня, після послаблення карантину, на запит Радіо Свобода вказав на ріст кількості вакансій у сфері обслуговування, готельно-ресторанному бізнесі та туризмі, нерухомості, робітничих професіях, охороні, індустрії краси, ІТ, роздрібній торгівлі, маркетингу та піарі.
«5 травня ми провели опитування серед шукачів на work.ua. На жаль, статистика вразила кількістю звільнених працівників. Так, майже 60% респондентів відповіли, що їх звільнили під час карантину й нову роботу вони поки що не знайшли. 19,65% змін не відчули та продовжують працювати на постійному місці. За власним бажанням змінили роботу 9,62% шукачів. Цікаво, що підвищення отримали менше ніж 1% опитаних», – йдеться у коментарі ресурсу.
Водночас представники work.ua звертають увагу, що опитування проводили серед власних користувачів – тобто людей, які активно шукають роботу.
При цьому ніхто з аналітиків не фіксує помітної зміни середнього рівня заробітної плати – ані в бік зменшення, ані в бік росту (як цього можна було очікувати для медиків).
У Державному центрі зайнятості наразі не беруться прогнозувати, які довготривалі наслідки для ринку праці в Україні матимуть карантинні обмеження – це залежатиме від того, як довго ще заклади не працюватимуть в повну силу.
«У разі, якщо відбудуться суттєві структурні зміни в економіці країни, відповідно, зміниться і попит роботодавців на працівників окремих професій. Однак вже зараз можна прогнозувати скорочення попиту на працівників у галузях, які не зможуть повноцінно функціонувати протягом певного часу після завершення карантину, зокрема, у туристичній сфері, ресторанному та готельному бізнесі, на авіаційному та залізничному транспорті, у сфері відпочинку та розваг», – йдеться у відповіді ДСЗ.
Наприкінці березня Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства оновило свої показники щодо безробіття на 2020 рік: за офіційним прогнозом, рівень безробіття в Україні становитиме 9,4% замість попередніх 8,1%.
Ринок праці через коронавірусну пандемію змінюється не тільки в Україні, а в усьому світі: за даними Міжнародної організації праці, станом на 1 квітня близько 80% працівників планети жили в країнах, де уряди вимагали чи радили закривати робочі місця.
