«У білих рукавичках війну не виграти»: Віктор Ягун про замахи на колаборантів і роль спецслужб

В окупованому Енергодарі 4 жовтня вибухнув автомобіль, в якому перебував так званий начальник охорони окупованої російськими військами Запорізької атомної електростанції Андрій Короткий.

У повідомленні ГУР Міноборони України не підтверджується причетність України до замаху, але зазначено, що Андрій Короткий був «колаборантом, причетним до воєнних злочинів і репресій українців в окупації». Після захоплення Запорізької АЕС він добровільно пішов на співпрацю з російськими військами, видав їм списки працівників станції з їхніми персональними даними, вказавши на громадян з проукраїнською позицією, зазначили в ГУР. У розвідці додали, що Короткий також очолював в Енергодарі підконтрольну Росії «раду депутатів».

В етері передачі Радіо Свобода «Свобода Live» генерал-майор запасу Служби безпеки України, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун розповів про стратегію ліквідації звинувачених у колабораціонізмі, які перейшли на бік Росії.

Він пояснює юридичні нюанси таких операцій, їхній вплив на морально-психологічний стан військ РФ, а також коментує можливу конкуренцію між українськими спецслужбами.

Віктор Ягун, генерал-майор Служби безпеки України у відставці, колишній заступник Голови СБУ (архівна світлина)

– Пане Ягун, замахи, які мають на меті усунення колаборантів, що пішли на співпрацю з Росією, це більше спроба покарання чи намагання залякати інших?

– Тут є два моменти: є момент юридичний і момент морально-психологічний. У юридичному аспекті Україна, наскільки мені відомо, за жодний такий випадок відповідальності собі не взяла. Це просто «карма прилетіла», знаєте, таким боком.

– Коли СБУ коментували вбивство Іллі Киви, вони брали на себе відповідальність?

– Це проблеми СБУ, тому що, якщо вони реально це зробили, то вони зробили велику помилку, тому що людина була засуджена українським судом, але не до страти. СБУ, можливо, просто коментувала.

Я знаю цю ситуацію, вони справді казали, що це колаборанти, що треба бути більш уважнішими, де ти живеш і де ти перебуваєш, але точно не брали на себе відповідальність юридично. Усе інше – це морально-психологічний вплив, все, що стосується колаборантів… навіть якщо ми не досягаємо своєї мети по всіх, а тільки по окремих випадках, то морально-психологічний настрій в їхньому середовищі відчутно падає.

Колишній народний депутат України Ілля Кива в ефірі провладного російського «Першого каналу». Його вбили на території Росії 6 грудня 2023 року

– Чи можна говорити про збільшення кількості таких спецоперацій?

– Ні, це просто створюється таке враження, бо ми не завжди акцентували увагу на подібних випадках. Люди хотіли якоїсь сатисфакції. Усі казали про «український Моссад», але не зовсім розуміють, що таке Моссад і чому він повинен бути українським, тому що це служба зовнішньої розвідки, а наша аналогічна структура існує з 2004 року.

Що саме хотіло наше населення? Наше населення хотіло відплати. Як це відбувається: чи це приватні особи, чи це можуть бути кримінальні сутички – усе може бути. Але ще раз наголошую, що я би з усіх цих моментів виділив юридичний момент і чітко казав би, що Україна, як держава, не має до цього стосунку.

Інша справа, коли відбувається покарання безпосередньо окупантів на окупованій території, то там усе зрозуміло. Ми їх сюди не кликали, йде війна і їхнє перебування на тих чи інших так званих посадах, які вони собі намалювали на наших територіях, загрожує деякими такими наслідками.

Під час церемонії прощання з Кирилом Стремоусовим, який займав посаду заступнику голови російської окупаційної адміністрації в Херсонській області, й загинув, перебуваючи в автомобілі. 11 листопада 2022 року

– З юридичної точки зору, якщо ми говоримо про громадян України, які перебувають на окупованій території України, і справді перейшли на бік Росії і почали займати якісь посади… Чи з точки зору закону, вони є легітимною військовою ціллю?

– Тут треба думати. Якщо йдуть бойові дії і громадянин України взяв зброю в руки або умовно ту чи іншу посаду, яка передбачає допомогу ворогу… наприклад, військовий медик, що не передбачає зброю, але людина перебуває на лінії вогню. Хто його захистить? Ніхто його не захистить.

Комунікація українських спецслужб

– Чи є конкуренція між СБУ та ГУР щодо ліквідації колаборантів?

– Напевно неформально можна так сказати, але я думаю, що усі роблять одну справу і усі працюють в одному напрямку.

Стояло зараз завдання про потужний удар по одному з аеродромів, то там ніхто не розподіляв… У кого які дрони є, хто який підрозділ очолює (і СБУ, і ГУР), то усі зусилля були скеровані в одному напрямку і воно досягло свого результату.

Якщо є необхідність обʼєднати зусилля, то не думаю, що хтось буде конкурувати, а усі підуть на співпрацю. Тому що є критичні точки, на які треба тиснути, наприклад, є інформація про те, що противник активізувався на тому чи іншому напрямку, можливо, репресії якісь, можливо, акцентують увагу на чомусь і необхідно просто деякий прошарок колаборантів або окупантів «попередити» такими от діями.

Я думаю, що навіть цей випадок, який був у Підмосков'ї з керівником одного з навчальних центрів по БПЛА, я думаю, що це якраз той випадок, коли необхідно було просто показати, що в нас є спроможності і ми можемо дістати кожного.

Різниця між замахами в Україні та Росії

– Чи є відмінності між замахами на колаборантів у Росії та на окупованій території України?

– Звісно, тому що в Росії діє дуже жорсткий контррозвідувальний режим. І використати, наприклад, можливості громадян України фактично неможливо. Це все буде прораховано, їх поставлять на контроль і точно можна буде сказати, що провести ту чи іншу спецоперацію буде дуже важко.

Російські військові в окупованому місті Скадовську Херсонської області, 20 травня 2022 року

– Подібні операції – це складні операції чи, якщо можна так сказати, рутинні?

– Ні, це дуже складні операції.

Якщо ми беремо за комплекс, що за цим стоять українські спецслужби, то уявіть собі, що треба підготуватися, що треба знайти джерела, треба фінансування, треба дуже багато речей і тут багато факторів, бо треба підготувати відхід людей, організувати безпеку.

– Чи подібні операції створюють небезпеку для України?

– Знаєте, не ми це перші розпочали. Тут ситуація така, що у «білих рукавичках» війну не виграти. Решта – це похідне.

Від редакції: У перші тижні повномасштабної війни Верховна Рада ввела в Кримінальний кодекс нові статті за співпрацю з Росією. Жодна з них не передбачає покарання стратою, міра покарання становить від заборони обіймати державні посади і штрафів до позбавленні волі до 15 років.

В Україні, станом на 15 червня 2024 року, правоохоронці відкрили 9179 кримінальних проваджень за статтею про колабораційну діяльність.

Такі дані СБУ є у відповіді на запит Центру прав людини ZMINA для звіту «Виживання чи злочин: як Україна карає за колабораційну діяльність».

У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься 1442 вироки в справах за статтею 111-1 КК України «Колабораційна діяльність». Проте найбільше вироків з них (484) за першою частиною статті, а саме за публічне заперечення російської агресії.

«Третина вироків стосується публічного заперечення російської агресії, а 90% з цих вироків – про лайки та пости в «Одноклассниках» , — коментує отримані дані правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.

За її словами, хоч кількість вироків за тяжчими статтями, як-от покарання за добровільне обіймання посад в адміністраціях окупантів чи судових та правоохоронних органах, зростає, але найбільше вироків досі ухвалюють за публічне заперечення російської агресії.

«Це свідчить про збереження фокуса на найпростіших для розслідування справах» , – вважає Синюк.

Експертка додала, що українське законодавство про колабораціонізм не враховує норм міжнародного гуманітарного права та може переслідувати українців, які підтримують базові умови для життя в окупації. Так, у Єдиному державному реєстрі судових рішень є 11 справ щодо працівників ДСНС та 18 справ щодо працівників комунальних закладів.

Операції українських спецслужб на тимчасово окупованих територіях: що за лаштунками?