Вибори-2019: як штаби зіграють на темі медичної реформи

Київ – Цього року Міністерство охорони здоров’я береться реформувати вторинну ланку української медицини – мережу профільних спеціалістів та стаціонар, а минулого року майже 24 мільйони українців уклали угоди із сімейними лікарями. МОЗ звітує, що частина амбулаторій, де працюють ці лікарі, вже отримала обіцяне збільшене фінансування – але не всі. Радіо Свобода з’ясувало, чого очікують від реформи українські виборці і як це будуть використовувати штаби кандатів на посаду президента України.

Всеукраїнське дослідження «Індекс здоров’я», у в рамках якого опитували по щонайменше 400 дорослих у кожній області на підконтрольній Україні території, показує досить високий рівень задоволення медичною допомогою. У середньому минулого року 76% респондентів заявили, що їм подобаються їхні сімейні лікарі та педіатри, а 56% – медична допомога у стаціонарі.

Різких змін оцінки якості медичної допомоги, згідно із цими даними, не відбувається. У 2017-му дослідження показало, відповідно, 73% і 56% задоволених, а 2016-го – 70% і 58%.

Водночас опитані заявлють і про високу потребу проведння реформи у медицині, розповідає Вікторія Тимошевська, директорка програми «Громадське здоров’я» фонду «Відродження», який є одним із ініціаторів дослідження.

Вікторія Тимошевська

За її словами, найвищий рівень потреби у реформі демонстрували Кіровоградська, Івано-Франківська та Закарпатська області – 90-95%, а найнижчий показник був у Запоріжжя, Житомирщини та Харківщини.

Як розповідає Тимошевська, основних очікувань від реформи два – покращення можливостей діагностування та лікування, а також зменшення витрат на медичну допомогу. І щодо останнього тенденція не показує покращення.

«2018 року ми зафіксували, що більш ніж половина опитаних, чиїх родичів госпіталізували, кажуть про те, що їм потрібно було позичати гроші у рідних або навіть щось продавати, аби оплатити дороговартісне лікування. Середній обсяг позичених коштів складав понад 14 тисяч гривень, і це значно більше, ніж позаминулого року, де ця цифра складала трохи більше ніж 6,5 тисяч», – зауважує Вікторія Тимошевська, хоча й додає, що кількість людей, які відмовилися від лікування через брак коштів, останніми роками зменшується.

Та, попри таку суспільну увагу до питань медицини, реформа у цій сфері не опиниться у центрі уваги передвиборчих штабів цього року, вважають політичні експерти.

Влада навряд чи буде радіти медичній реформі – Небоженко

На думку директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, зміни у цій сфері можна буде побачити тільки у довгостроковій перспективі, а зараз усе «зависло» між старою напіврадянською моделлю і новою, незрозумілою.

«Влада навряд чи буде радіти медичній реформі, бо незавершена вона, і поки що не зрозумілі ні цілі, ні навіть проміжні результати. Тому в епіцентр передвиборчої кампанії вона навряд чи потрапить. Кандидати говоритимуть про реформу в секторі державної безпеки або кардинальну реформу судів. Це може викликати інтерес, бо тут, на жаль, повна катастрофа, значно гірша, ніж у медицині», – вважає він.

Водночас, на думку Небоженка, про медицину говоритимуть ті кандидати, хто робитиме ставку на електорат пенсіонерів – тих людей, які частіше за інших звертаються до лікарів.

Віктор Небоженко

Зміни у медицині, ініційовані чинним урядом, зокрема, командою очільниці МОЗ Уляни Супрун, у суспільстві зараз сприймаються контраверсійно: люди розуміють, що лікування буде комерціалізуватися, і це викликає побоювання, зауважує політолог Олексій Якубін. Тож, на його переконання, тема медреформи буде активно використовуватися на майбутніх виборах з боку опозиційних кандидатів – як привід для критики влади і пропозицій інших моделей реформ.

«Я принаймні вже чув, що про страхову медицину багато говорив Бойко, наприклад. Я думаю, що та ж Тимошенко теж цю тему буде піднімати, оскільки, як ми бачимо, у парламенті вона послідовно піднімає тему відставки Супрун. Тому найімовірніше, що для опозиційних сил буде характерний акцент на тому, що зміни, які відбувалися під егідою Супрун, не працюють, а пов’язані з перерозподілом фінансування, від чого більшість українців не виграла», – каже Якубін.

Олексій Якубін

Натомість чинний президент України Петро Порошенко та інші провладні політики у своїх кампаніях тему медичної реформи будуть обходити, прогнозує він.

«Для нього (Порошенка – ред.) такі теми, як медицина та освіта, не є пріоритетними у контексті виборчої кампанії під гаслом «Армія. Віра. Мова». Тож малоймовірно, що чинний президент буде торкатися цієї теми навіть у позитивному ракурсі, бо є розуміння, і соціологія це показує, що в українців є велике занепокоєння, що буде далі з медициною і чи буде доступною та допомога, що є зараз», – зазначає політолог.

До виборів президента наразі залишилося менш ніж три місяці – в останній день минулого року офіційно стартувала передвиборча кампанія, а саме голосування заплановане на 31 березня.