ЗСУ заявили про удар по військових РФ під Волновахою: подробиці

У ніч проти 21 лютого низка російських Z-пабліків опублікувала повідомлення про загибель 65 російських солдатів на окупованій Донеччині – внаслідок удару ЗСУ по полігону біля села Трудівське у Волноваському районі. Російські ЗМІ стверджують, що удари завдавалися із РСЗВ HIMARS.

За даними російської служби Бі-Бі-Сі, військовослужбовців 4, 5 і 6-ї роти 36-ї гвардійської мотострілецької бригади ЗС РФ (постійне місце дислокації – місто Борзя Забайкальського краю) вишикували на полігоні. Солдат вишикували, оскільки очікували на командувача 29-ї армії Східного військового округу, генерал-майора Олега Мойсеєва.

Бі-бі-сі зазначає, що у її розпорядженні є понад 10 фотографій і відеозаписів з полігону, зроблених відразу після удару – на них зображені десятки загиблих, але з етичних міркувань ці знімки не оприлюднюють. Також про це у телеграмі пишуть кілька інших російських джерел.

Відстань від лінії фронту до місця удару – понад 26 км.

Українська влада поки це повідомлення не коментувала.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

На зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним 20 лютого, доповідаючи про військову обстановку на лівому березі Херсонщини, міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив про «зачистку» українського плацдарму у Кринках. В оперативному командуванні «Південь» спростували заяву міністра, назвавши її «маніпуляціями та фальсифікацією фактів». Американський Інститут вивчення війни (ISW) також не знайшов підтверджень словам Шойгу.

Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розстріл замість обміну: навіщо Росія вбила полонених бійців ЗСУ в Авдіївці
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Перші дні масштабної війни: Олександр Павлюк про ракетний удар по аеродрому Росії, оборону на Донбасі та втрату Маріуполя
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це був форпост у тилу ворога». Початок війни: як обороняли Луганський аеропорт. Спецпроєкт

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.