Втратити ногу у бою і прагнути повернутися у стрій: як в Україні протезують травмованих військових

ЛЬВІВ ‒ В Україні не вистачає реабілітаційних центрів і фахових протезистів, про це говорять, як у Міністерстві охорони здоров’я, так і самі протезисти. Адже через війну число військових і цивільних осіб, які потребують протезування і реабілітації після поранення постійно зростає.

Близько 50 українських захисників безкоштовно протезували у Львові протягом трьох місяців роботи мобільної майстерні протезування, яка є одним із проєктів майбутнього Національного реабілітаційного центру «Незламні» («Unbroken Ukraine»).

Десять днів тому 25-річний військовослужбовець Віталій Бакрев вперше став на протез. Він ще не звик до нової ноги, йому важко одягати протез, відчуває певний дискомфорт. Подолати ці незручності намагається щоденними заняттями, працює разом із реабілітологом.

Воїн батальйону «Карпатська січ» втратив ногу 24 серпня. Він був поранений під час виконання бойового завдання.

«Вранці 23 серпня ми почали наступ на противника, оточили ворожу роту. Тоді ж у полон взяли 5 російських солдат, це виявились контрактники на 3 місяці, які на війні вирішили добре заробити. Через 3 дні їхній контракт якраз закінчувався і мали їхати додому. Але попали у полон.

У цей день російські війська пробували з боями прорватись, йшли стрілецькі бої, тому вони просили підкріплення, танки. А у нас стрілецький батальйон, немає артилерії, танків. Дві доби були посилені безперервні обстріли, 5-7 метрів біля нас прилітало, а ввечері осколки, від розірваного снаряда мені попало по ногах. Нормально ногу перебило, я розумів, що втрачу ногу, бо вона вже трималась на м’язах»

Військовослужбовець Віталій Бакрев

Воїн втратив ногу вище коліна. Після операції, лікування, його перевезли у Львів на протезування і реабілітацію. Найбільше у лікарняній палаті хвилюється за своїх побратимів, із якими воював з березня минулого року. Разом вони пройшли важкі бої у Харківській, Київській областях.

«Воював на ізюмському напрямку, а там летіло все ‒ гради, фосфори, артилерія, танки йшли. Все цілодобово. У квітні були важкі бої і щодня 200-ті і 300-ті. Бої під Києвом. Ми заходили в Ірпінь після російських окупантів і бачили, як тіла людей просто лежали на вулицях, бачили понищені будівлі. Все це дуже важко згадується», ‒ розповідає Віталій Бакрев.

Військовослужбовець ‒ з Чернівців, з українсько-румунської сім’ї. У Румунії живуть його родичі і Віталій мав змогу виїхати за кордон, але його рішення було одне ‒ воювати з ворогом, захищати свою країну, хоч і не мав військового досвіду.

Чим планує займатись після лікування?

«Важко сказати. Можливо, волонтерством займусь, щоб допомагати хлопцям. А, можливо, якщо навчусь користуватись протезом, ходити на протезі, то повернусь назад у батальйон», ‒ наголосив військовослужбовець.

Протез для Віталія Бакрева виготовлений у мобільній майстерні протезування, яка з вересня працює при центрі «Незламні» у Львові. Тут фахівці роблять куксоприймачі, а комплектуючі надає німецька компанія з виготовлення протезів. Кількість як військових, так і цивільних людей, які втратили ногу чи руку під час війни, зростає.

Сучасне обладнання для протезування Україна має, але не вистачає фахових протезистів, наголошує Назар Багнюк, протезист центру «Незламні», який працює у цій галузі 18 років.

«Нема кому працювати. Україна отримала через війну нові виклики. Збільшилось число людей, які чекають на протезування. А в один день навчитись протезуванню нереально. Потрібно навчати нових людей. Є багато виробників, які роблять коліно, стопу, а ось куксоприймач є річ, яка виготовляється індивідуально від кукси.

Фах протезиста – зробити правильну форму куксоприймача і також правильно це все збудувати, враховуючи навантаження. На ринку протезування є багато пропозицій, багато розуміють, що на цьому можна заробити. Конкуренція добра справа, але вона б мала піднімати якість протезування. Нині питання, чи чесно відбуватиметься конкуренція на ринку протезування», ‒ каже Назар Багнюк.

Протезист Назар Багнюк

Два бійці отримали біонічні протези рук

У центрі «Незламні» почали ставити біонічні протези рук. Їх отримали два військовослужбовці. Цей протез рухається за допомогою міо сенсорів, які розташовані в гільзі куксоприймача. Коли скорочується м’яз на ампутованій кінцівці, то рука, відповідно, реагує ‒ піднімає чи опускає руку, щось бере.

«Виготовлення протезу руки залежить, наскільки хороші імпульси в людини, наскільки їх буде легко знайти, щоб правильно розташувати електроди і це абсолютно індивідуально. Шукаємо місце на руці, де найкращий імпульс. Маємо спеціальний пристрій, під який підключаються реальні електроди, так можемо знайти найкращий імпульс. Механічні, косметичні протези робив раніше, а міоелектричні ‒ ні», ‒ говорить протезист Назар Багнюк.

Центр «Незламні» почав співпрацю з виробником високоякісних біонічних протезів рук Unlimited Tomorrow. Але біонічний протез ‒ дорогий. Для прикладу, протез вище ліктя коштує 1,5-2 млн гривень. Ціна залежить від рівня ампутації.

Встановлення протезів фінансує Міністерство соціальної політики. Центр «Незламні» проходить державну процедуру сертифікації, щоб мати змогу співпрацювати з міністерством і отримувати фінансування на протезування постраждалих у війні. Українські воїни очікують у черзі на високоякісні протези рук, а оскільки їх в Україні поставити не так просто, тому військовослужбовці і цивільні особи стараються потрапити на протезування за кордон. Гроші на протез збирають волонтери, різні благодійні організації. Для цього проводять мистецькі та інші аукціони. Адже потрібно зібрати велику суму.

«Протезування є частиною Першого медоб’єднання і протезисти входять до мультидисциплінарної команди, разом з хірургами, травматологами і фахівцями з реабілітації. Така модель співпраці у результаті дає найкращу послугу пацієнтові в одному місці. Протезування має бути частиною команди і роботи лікарні.

Нині ми єдиний заклад в Україні, в якому це впроваджено. Також плануємо стати головною клінічною базою для навчання протезистів. Ми формуємо послугу, щоб пацієнт отримав її найкраще», ‒ каже Ірина Заславець, директорка з розвитку Першого медоб’єднання Львова.

• Національний реабілітаційний центр «Незламні» на базі Першого медоб’єднання у Львові повністю планують відкрити до березня цього року.
• Протягом року тут мали б проходити реабілітацію близько 50 тисяч людей. Принаймі так обіцяють в Міністерстві охорони здоров’я. Мова йде про тих людей, які постраждали внаслідок війни Росії проти України.
• Також у Львові через кілька місяців мав би запрацювати ще один реабілітаційний центр, спеціалізовану клініку протезування і реконструкції Superhumans на базі обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих. Тут теж мова йде про протезування воїнів і людей, які постраждали внаслідок російської агресії.
• За попередніми підрахунками фахівців, понад 5 тисяч українців потребуватимуть протезування і реабілітації через війну Росії проти України.
• Створення обидвох реабілітаційних центрі підтримує Міністерство охорони здоров’я.