(Рубрика «Точка зору»)
«Рік 1933» – так називається відомий у багатьох країнах світу твір про Голодомор в Україні. Його автор – художник Віктор Цимбал (1901–1968) родом з Черкащини, створив картину в еміграції у далекій Аргентині у 1936 року.
Віктор Цимбал
Віктор Цимбал свій творчий шлях розпочав у Києві в Художньому училищі, але його не закінчив.
У 1919 році він ступив до лав Армії УНР, разом з побратимами – майбутніми відомими мистцями Миколою Бутовичем, Павлом Ковжуном, Василем Дядинюком – пройшов всю воєнну кампанію.
Однак після поразки визвольних змагань дорога додому для Віктора Цимбала закрилась. Тоді він ще не знав, що назавжди.
Через табори інтернованих у Польщі мистець дістався до Праги, тут успішно закінчив Художньо-промислову школу, водночас активно співпрацював з українською мистецькою еміграцією, та до кінця свого життя Віктор Цимбал ні на мить не забував про землю, яку довелось покинути.
Віктор Цимбал (другий зліва в першому ряду) серед інтернованих вояків УНР. Польща, 1921 рік
У 1928 році, дізнавшись про потреби української еміграції в Аргентині, художник переїжджає до Буенос-Айреса.
Завдяки підтримці Віктора Цимбала тут відкрилась українська школа, активно запрацювала «Просвіта», проводились українські свята, але можливість творчої праці надихала художника найбільше.
Саме тут у 1936 році розпочав мистець працю над одним зі своїх визначальних малярських творів – «Рік 1933» – чи не першим твором, який на повний голос усьому світові розповів про Голодомор в Україні.
Полотно, присвячене трагедії Голодомору, вперше експонувалося на виставці в Буенос-Айресі у 1936 році, і відразу викликало великий інтерес сучасників, не тільки українців Аргентини.
Не могли змиритися із правдою, висловленою Віктором Цимбалом у такій виразній творчій метафорі, місцеві комуністи, однак їхні протести були марними.
Як і тоді, так і нині твір Віктора Цимбала «Рік 1933» голосно і на весь світ говорить правду про злодіяння радянського режиму, закликає не забувати про один з найбільших його злочинів.
Так звана «хлібозаготівля» під керівництвом Сталіна забрала життя за даними науково-демографічної експертизи майже у 4 мільйонів українців.
Картина Віктора Цимбала не тільки розповідає про цю найтрагічнішу сторінку в українській історії, але й є втіленням внутрішньої потреби діалогу автора зі сучасниками, яскравим прикладом творчого пізнання минулого.
Відомий історик українського мистецтва, поет і художник Святослав Гординський (1906–1993) найбільше відзначив у творі «Рік 1933» Віктора Цимбала його образний вислів – це зображення жінки з дитиною, які злітають до небес, також їхній «динамічний порив угору і велич спокою вічности». Поєднання історичної правди і творчої уяви в полотні Віктора Цимбала творять образ, який запам’ятовується надовго.
До 2020 року твір Віктора Цимбала «Рік 1933» зберігався в Українській вільній академії наук (УВАН) у США.
21 лютого 2020 року УВАН передала твір як дар Національному музею Голодомору-геноциду у Києві. Так збулася мрія художника – Віктор Цимбал повернувся додому, в Україну.
Оксана Пеленська – дослідниця, багаторічна співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Полотно Віктора Цимбала «Рік 1933» – вирок радянській системі – дослідники ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Картина «Рік 1933»: маловідомі факти про роботу, передану Україні зі США