Французьке періодичне видання Liberation пише про кібернетичні напади проти України, сліди яких ведуть до Москви. Газета іспанського регіону Каталонія La Vanguardia повідомляє про призначення Міжнародним трибуналом ООН з морського права суддів у справі захоплення Росією 24 українських військових моряків у Чорному морі. Британський часопис The Times пише про збільшення дивідендів компанії «Феррекспо», головним акціонером якої є Костянтин Жеваго.
Часопис Франції Liberation публікує статтю «Кібернетична війна прийшла до Києва з холоду». Французьке видання згадує, як кілька років тому внаслідок масованого кібернападу на цілі в Україні було виведено з ладу цілу низку компаній і установ. Вірус також вразив певну кількість компаній у різних країнах світу. Йшлося про сумнозвісний вірус-шифрувальник з назвою NotPetya, говорили про його можливе російське походження. Тоді компанії кібернетичної безпеки були переведені в стан бойової готовності не лише в Україні. Втім, паризька газета наводить слова українського фахівця з кібербезпеки Влада Стирана, який каже, що саме Україна була головною ціллю комп’ютерного вірусу, розповсюдження якого мало на меті завдати якомога більшої шкоди українській державі.
Liberation пише, що це не вперше Україна стала ціллю кібернетичної атаки. 2015 року, власне, перед Різдвом, 230 тисяч осіб були позбавлені електрики впродовж багатьох годин в Івано-Франківській області. За тим самим сценарієм відбувалися події у кількох районах Києва вже наступного року.
Французький часопис зазначає, що з 2014 року, часу, коли Росія анексувала український Кримський півострів, кібернетичні напади на громадські установи, банки та промислові об’єкти в Україні лише посилювалися. Газета додає, що кібернетичний простір став п’ятим плацдармом бойових дій після суходолу, моря, повітря та космосу. Кібернетичні нападники за цих умов мають проблеми із «замітанням» їхніх слідів. Видання нагадує, що 2018 року Сполучені Штати та їхні союзники (Австралія та Сполучене Королівство), офіційно заявили, що вірус-шифрувальник NotPetya походить саме з Росії.
«Кібернетична війна прийшла до Києва з холоду»
Періодичне видання іспанського регіону Каталонія La Vanguardia публікує матеріал «Міжнародний трибунал з морського права призначає суддів у справі інциденту в Чорному морі». У статті йдеться про призначення трьох суддів, які вестимуть справу суперечки, яка виникла з причини захоплення російською береговою охороною у листопаді минулого року трьох українських бойових кораблів у Чорному морі. Голова трибуналу власним рішенням призначив представника Канади Дональда МакРея, німця Рюдіґера Вольфрума та ісландського суддю Ґудмундура Ерікссона вести цю справу, бо, як зазначає барселонський часопис, Україна і Росія не дійшли згоди щодо кандидатур суддів.
Україна запропонувала британця Крістофера Ґрінвуда на посаду члена Арбітражного суду, тоді як Росія висунула Володимира Голіцина, а зрештою обидві країни не змогли узгодити подальший список суддів.
La Vanguardia нагадує, що Міжнародний трибунал з морського права складається з 21 судді і базується у Гамбурзі. Саме ця міжнародна судова установа на прохання України взялась за справу про захоплення українських моряків Росією, тоді як Москва вважає, що цей випадок не підпадає під юрисдикцію міжнародного морського права.
Барселонська газета нагадує, що 17 липня Росія подовжила на 3 місяці арешт 24 українських моряків, затриманих у Чорному морі неподалік узбережжя Криму, анексованого Росією 2014 року. Каталонське видання пише, що Росія відмовляється звільнити 24 українських військових моряків і передати Україні 3 затримані українські кораблі, доти доки у Москві не завершиться судовий процес у цій справі. Часопис завершує, вказуючи, що подібні дії Росії відбуваються всупереч заяві Міжнародного трибуналу з морського права, яку було зроблено у травні поточного року. У своїй заяві ця міжурядова організація висунула вимогу звільнення українських моряків і припинення судової справи.
«Міжнародний трибунал з морського права призначає суддів у справі випадку у Чорному морі»
Часопис Великої Британії The Times друкує статтю «Феррекспо» підвищує дивіденди після збільшення прибутків». Видання зазначає, що базована у Швейцарії компанія «Феррекспо», яка веде свою діяльність в Україні, подвоїла свої дивіденди для акціонерів після того, як підвищення ціни на залізорудні окатиші призвело до збільшення прибутків компанії на 59%. Ця компанія перевищила ринкові очікування у першій половині року, тоді як її прибутки збільшились на більш ніж чверть, сягнувши суми у 787 мільйонів доларів.
Лондонська газета наводить слова невиконавчого директора «Феррекспо» Стіва Лукаса, який наголосив, що збільшення ціни на залізорудні окатиші, що їх виробляє компанія, на 11% привело до підвищення ціни до 46 доларів за тонну окатишів. За 6 місяців поточного року, прибутки української компанії перед вирахуванням податків, банківського відсотка тощо підскочили до 372 мільйонів доларів, що стало помітним збільшенням порівняно до 234 мільйонів доларів торік.
The Times пише, що «Феррекспо» постає третім найбільшим виробником залізорудних окатишів у світі. «Феррекспо» володіє двома шахтами в Україні і є працедавцем для 9170 осіб. Виконавчий директор компанії 45-річний українець Костянтин Жеваго є власником трохи більше половини всіх акції «Феррекспо». Лондонське видання додає, що компанія збільшила показники перехідних дивідендів з 3,3% за акцію у першій половині минулого року до 6,6% поточного року. Разом з тим часопис нагадує, що у ході аудиту «Феррекспо» було знайдено певні непояснені невідповідності у фінансах благочинного фонду «Квітучий край», який було засновано цією компанією. Тим часом, і далі триває незалежне розслідування цього питання.
«Феррекспо» підвищує дивіденди після збільшення прибутків»