«Проти України росіяни відпрацьовують тактику і технологію ведення кібернетичної війни» – Олександр Турчинов

Новий закон про кіберзахист, який ухвалила Верховна Рада України минулого тижня, визначає, що потрібно захищати першочергово комунікаційні системи, в яких обробляються національні інформаційні ресурси та які використовуються в інтересах органів державної влади, правоохоронців і військовиків.

Також серед об'єктів «критичної інформаційної інфраструктури» підприємства в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторі, незалежно від форми власності. І їхній захист – річ украй важлива, адже наступна глобальна війна може стати кібервійною, вважає співзасновник компанії Apple Стів Возняк, який нещодавно побував у Києві на міжнародному форумі Hack IT-2017.

Ухвалений 5 жовтня закон про гарантування кібербезпеки України визначає шляхи посилення кіберзахисту об'єктів так званої «критичної інформаційної інфраструктури», серед іншого, мова йде про розширення повноважень українських спецслужб для запобігання від’єднанням енергосистем, поширенню вірусів, охороні електронної переписки державних службовців тощо. Про це повідомив з парламентської трибуни голова комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко.

Фактично цей закон розроблений і ухвалений на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України від лютого цього року, яким визначено завдання боротьби з кіберзлочинністю для різних органів державної влади.

Секретар Ради нацбезпеки та оборони України, він же керівник Національного координаційного центру кібербезпеки Олександр Турчинов на зустрічі із спеціальним помічником президента США з кібербезпеки Джошем Стайнманом (29 вересня) повідомив: за багатьма збоями у системах управління різних міністерств, зламами електронної переписки українських політиків і чиновників, «полювання» на е-скриньки українських патріотів-програмістів, стоїть Росія.

«Росія веде проти України вже четвертий рік гібридну війну, і до складової цієї війни входять не тільки бойові дії на сході нашої держави: небезпечною складовою є інформаційна й кібернетична війна. У цілому проти України росіяни відпрацьовують тактику і технологію ведення кібернетичної війни. Протягом року ми мали декілька потужних кібернетичних атак: була спроба «покласти» наші державні фінансові установи, був нанесений удар проти інформаційних систем Державного казначейства тощо. Ми змогли локалізувати ці загрози», – заявив Турчинов.

Наразі допомогу в боротьбі з кіберзлочинністю Україні надають її західні партнери. Так, представники Координації проектів ОБСЄ в Україні та Посольства Великої Британії передали підрозділам кіберполіції України майже 200 одиниць спеціалізованої техніки,

а учасники міністерської зустрічі з цифрової економіки Євросоюзу 6 жовтня цього року визначили низку ключових пріоритетів для створення «цифрової спільноти» між Україною та ЄС. Один з пріоритетів – це зміцнення кібербезпеки», повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Українські патріоти на сторожі е-простору

Щоправда, допоки українські чиновники вивчають новий закон про кібербезпеку і залучають західних фахівців до захисту е-простору держави, патріотично налаштовані ІТ-фахівці своїми силами провадять у віртуальному просторі «спецоперації» проти супротивників української держави. Наприклад, збирають базу даних учасників нелегальних угруповань, які ведуть боротьбу проти України на її сході, поширюють інформацію про російських військових – учасників бойових дій в Україні та Сирії.

Після прес-конференції керівника СБУ Василя Грицака, на якій він заявив, що має докази участі у конфліктах на Донбасі та в Сирії російської приватної військової компанії «Вагнера», активісти інтернет-спільноти InformNapalm зазначили: вони мають доказову базу на бойовиків «армії Вагнера».

Ба більше, «білі хакери»-патріоти мають базу даних на російських військових, політиків, журналістів, митців, які підтримують політику Кремля.

«Уже понад три роки наша спільнота відверто глузує над окупантами, дістає їхні селфі й знаходить докази, які проходять повз увагу навіть цензуруючих осіб, які випускають пропагандистські сюжети на «раша-тв». Яскравим прикладом цього є ідентифікація офіцерів російських ВПС у Сирії, яка викликала істерику навіть у дипломатичних колах Росії. Достатньо поглянути на надбання команди InformNapalm за ці роки і стане зрозуміло, що понад 1700 досліджень формують масштабні доказові бази проти злочинів Росії», – пише у Facebook Роман Бурко, засновник і волонтер міжнародної спільноти InformNapalm.

А речник спільноти «Український кіберальянс»​ Шон Таунсенд наводить приклад, як «білі хакери» виявили злам однієї з потужних державних установ і швидко встановили особи тих, хто це зробив, включно з номерами їхніх паспортів. Водночас Таунсенд додає: ніякі доктрини, закони, «білі» або «чорні» хакери не здатні захистити систему електронного управління від атак, аж доки ті, хто забезпечує функціонування системи, не будуть зацікавлені в її захисті.

«Ви не «маєте на меті посилити захист», а посилюєте його тут і зараз, починаючи з себе. Не вдалось? Публікуєте звіт і питаєте, що треба робити, щоб атак більше не відбувалось», – радить «білий хакер».

Кібербезпека на передовій: збій системи може вбити

«Білі хакери» особливу увагу приділяють безпеці електронних комунікацій, електронній переписці та повідомленням у соціальних мережах, які здійснюють українські військові в зоні АТО. Адже збій у системі безпеки може коштувати життя, до того ж, не одній людині, каже Радіо Свобода військовослужбовець, розвідник з позивним «Янгол». За його словами, супротивник, зламуючи систему електронного захисту, може не лише читати електронну переписку бійців, а й знайти точне місце розташування бійця.

«Ми на планшетах у зоні, де працює Wi-Fi, набиваємо координати противника і передаємо, куди треба. Для нас безпека електронних комунікацій відіграє дуже велику роль», – каже боєць.

А керівник Центру оборонної реформи Олександр Данилюк додає: захисту від кібератак і втручань потребують усі важливі об'єкти по всій території України. Насамперед на тих об'єктах державного або комунального значення, куди противник не може дістатись фізично для здійснення диверсії.