Відкрите небо. США посилюють угоду, яка допомагає Україні стримувати агресію Росії – експерти

Оксана Бедратенко

Старенький американський літак «Боїнг» ОC-135B, якому майже 60 років, зіграв важливу роль у стримуванні агресії Росії проти України. Саме цей літак-розвідник використовують США для збору інформації в рамках угоди про Відкрите небо, до якої входять 34 країни, включно зі США, Україною та Росією.

В рамках угоди країни-учасниці можуть здійснювати спостережні перельоти над військовими об’єктами одна одної, щоб переконатись у виконанні режиму про контроль над озброєнням.

Ця угода, зокрема дозволяє Україні та світові дізнатись більше про пересування російських військ на окупованій території в Криму та на Донбасі.

Наприкінці минулого року угода про Відкрите небо отримала новий поштовх зі США. Новий закон про Оборонний бюджет США (NDAA), ухвалений Конгресом та підписаний президентом США Дональдом Трампом, ускладнює процедуру виходу країни з цієї угоди а також передбачає додаткові 41,5 мільйона доларів на побудову нового літака, який має замінити застарілий ОС-135В.

Президент США Дональд Трамп підписав закон про Оборонний бюджет на 2020 рік наприкінці грудня 2019-го

Участь у цій угоді стала особливо корисною для України з часу агресії Росії. З 2014 року Україна двічі подавала запит на проведення надзвичайних перельотів над своєю територією в рамках угоди про Відкрите небо.

Так, після незаконної анексії Криму Росією в 2014 році, на запит України США провели переліт над Донбасом. В грудні 2018 року, через два тижні після того, як ВМС Росії захопили 24 українських моряків та кораблі, Сполучені Штати відправили ОС-135В в рамках угоди для перельоту над територією Керченської протоки. На борту літака були присутні представники Канади, Німеччини, Франції, Румунії та Британії. Політ, проведений на запит української сторони, дозволив міжнародним партнерам України побачити можливі провокації Росії в Азовському морі.

Переліт 2018 року допоміг стабілізувати ситуацію у Керченській протоці, говорить колишній високопосадовець Пентагону Джим Таунсенд.

Джим Таунсенд

«Гадаю, Україна є гарним прикладом того, як країни Заходу діяли, коли росіяни вторглись до Криму, – згадує Джим Таунсенд, який раніше обіймав посаду помічника заступника голови Пентагону з питань Європи та НАТО. – Ми, серед інших першочергових дій, направили літаки в рамках угоди про Відкрите небо. Це щонайменше надіслало сигнал Росії про те, що ми спостерігаємо за ними і вони не можуть перекрутити події, або збрехати про те, що роблять їхні сили, бо ми могли фотографувати і показувати ситуацію. Важливо, щоб не було сюрпризів. Нам не потрібні сюрпризи, коли йдеться про війська».

З ним погоджується і дослідник з Інституту міжнародних стратегічних досліджень США Айн Кінґ.

Айн Кінґ

«Для України угода про відкрите небо дуже корисна, – говорить Кінґ. – У грудні рік тому після інциденту поблизу Керченської протоки, коли 24 українських моряків захопили ВМС Росії, угода про Відкрите небо дозволила Україні робити перельоти над регіоном, щоб дізнатись, що робить Росія, чи розміщує військові активи і що планує. Це надіслало важливий сигнал Москві і дало Києву інформацію про те, чого очікувати в регіоні».

Не лише літаки-розвідники, а супутники та спостерігачі ОБСЄ, надають інформацію про ситуацію в регіоні міжнародній спільноті

Літак-розвідник ОС-135В, серед іншого, обладнаний вертикальними та горизонтальними камерами, включаючи камери, призначені для зйомок на низькій висоті, радаром та тепловізором, йдеться на сайті ВПС США.

Інформацію про стан у регіоні можна отримати і зі супутників, які мають високотехнологічне обладнання, говорять критики угоди про Відкрите небо.

Ілюстративне фото

Однак експерти заперечують, вказуючи на те, що не всі країни мають власні супутники-розвідники. Також дані супутників часто є засекреченими і не можуть бути використані у переговорах. Таким чином, мета угоди про Відкрите небо – не збір розвідданих, говорить Таунсенд, а в тому, щоб забезпечити деескалацію ситуації.

«Фотографії, або розвіддані зібрані супутниками США або союзників, або росіянами – ретельно засекречені, – говорить Таунсенд, який тепер є дослідником Центру нової безпеки Америки. – Потрібен час, щоб їх оприлюднити. Інколи це не відбувається ніколи. Їх роблять для країни, що володіє цим супутником. Фото з супутників один одного можуть бачити країни-члени, але під грифом таємно».

Світлини, зроблені під час перельотів у рамках угоди про Відкрите небо – доступні для учасників угоди. На борту літака – представники країн-учасниць.

Після того, як росіяни зайшли у Крим, в 2014 році на борту такого літака були британці, французи, румуни, представники інших країн. Ця інформація нетаємна. Якщо ми спілкуємось з країною, яка створює проблеми для України, в цьому випадку Росія, ми маємо докази і говоримо: «Подивіться, ваші сили нагромаджуються на кордоні. Є фото. Ви порушуєте різні угоди про розміщення військ та інше». І цьому є докази», – говорить експерт.

Літаки-розвідник мають і технічні переваги, бо можуть, наприклад, проводити зйомки і у похмурий день.

«Є кілька причин, чому супутники – корисні, але вони не єдина відповідь, – говорить Кінґ. – Супутники не бачать крізь хмари. Завдяки угоді про Відкрите небо можна побачити, що відбувається у похмурий день.

Також на літаках можна використовувати оптичне та теплове центрування, щоб дізнатись скільки пального у літаках на землі. Це дозволяє зрозуміти, чи планують їх використовувати. Такого не зробиш із супутника», – зауважує аналітик.

За режимом доступу, інформація, отримана в рамках таких перельотів, подібна до інформації, яку надають спостерігачі ОБСЄ, і може служити вагомим доповненням до неї, говорить Джим Таунсенд.

«Спостерігачі ОБСЄ слідкують за політичною, цивільною та гуманітарною ситуацією на землі. Вони ефективно попереджають про проблеми, чи шахрайства. Це з літака не зробиш, але з літака можна побачити те, що не видно спостерігачам ОБСЄ. Ці літаки можуть фотографувати військові формування. Спостерігачі цього не можуть робити, бо це або дуже небезпечно, бо немає літака, який би постійно повертався і фотографував знову і знову», – зауважує аналітик.

Провокації Росії ледь не зруйнували угоду

Не дивлячись на переваги угоди, її майбутнє ще не так давно було під загрозою, не в останню чергу через провокаційні дії Росії.

Фото гольф-клубу Трампа в Бедмінстері, Нью-Джерсі

В квітні 2017 року російський літак, скориставшись із положень угоди, пролетів на Пентагоном, Білим домом та іншими об’єктами Вашингтона, перельоти над якими, зазвичай, заборонено. В серпні 2017-го такий же переліт відбувся і над літньою резиденцією президента Трампа в Бедмінстері. Хоча ці перельоти були законні і здійснювалися в рамках угоди про Відкрите небо, в американській столиці перельоти російського літака викликали дискусію стосовно доцільності такої угоди і того, наскільки вона відповідає американським інтересам.

Сенатор США Том Коттон

«Відкрите небо дає можливість Росії шпигувати. Зупиніть це». Під таким заголовком у грудні 2019 року вийшла стаття впливового сенатора-республіканця Тома Коттона. В статті він заявляв, що Росія обмежує перельоти в районах, де вона проводить військові операції під прикриттям, а сама надсилає літаки-шпигуни, щоб шпигувати за військовими об’єктами США.

На захист угоди виступав і тогочасний очільник Пентагону Джим Маттіс, який у листі до сенаторів США в 2018 році зауважив, що угода була особливо корисною після незаконної анексії Криму Росією. Угода відповідає «найкращим інтересам» Америки, бо дозволяє отримувати інформацію про дії Росії в Україні, йшлося в листі.

Замість того, щоб полишати угоду, варто вжити заходів у відповідь проти Росії в рамках угоди, переконаний Таунсенд.

«Так, росіяни заборонили перельоти над Калінінградом та частинами Грузії, які вони захопили, – визнає екс-високопосадовець Пентагону. – Однак натомість ми заборонили їм літати над фортом Грілі на Алясці а також об’єктами на Гаваях.

Але сенс не в тому, щоб вони не бачили, що відбувається на Алясці чи Гаваях, або ми не бачили, що відбувається в Калінінграді. Ми знаємо, що відбувається. Ми маємо технічні ресурси і знаємо, що вони роблять у Калінінграді, або в Грузії. Вони також мають достатнє обладнання і супутники. Нам потрібна ця угода в часи, як [на сході] України триває агресія, а в Керченській протоці, де росіяни захопили кораблі, триває криза».

«Росія в останні роки порушила багато міжнародних угод і Захід має відповісти на ці порушення. Міжнародна правова система, яку ми будуємо роками має зберегти безпеку у світі і особливо в Європі», –погоджується Кінґ.

Тепер, як видається, майбутнє угоди є більш впевненим, адже положення на захист цієї угоди закріпили в Законі про оборонний бюджет США (NDAA). Закон про державний оборонний бюджет є одним із найважливіших документів, що визначає оборонні видатки Сполучених Штатів.

В документі, підписаному президентом Трампом 20 грудня 2019 року, передбачається, що у випадку, якщо адміністрація США ухвалить рішення про вихід із цієї угоди, вона має чекати чотири місяці для того, щоб це рішення набуло законної сили. Законодавці також передбачили 41,5 мільйона доларів на те, щоб на захист угоди став уже новий літак замість старого ОС-135В.