МЗС Китаю презентувало «мирний план» для врегулювання війни Росії проти України. План, зокрема, наголошує на повазі до суверенітету «всіх країн», а також містить пункт з критикою санкцій проти Росії. «Мирний план» Китаю зустріли з прохолодою Україна та її партнери, але були озвучені й очікування, що Китай має активніше використовувати свій вплив на Москву, аби та зупинила війну і вивела свої війська з окупованих українських територій. Також Київ закинув Пекіну, що той, претендуючи на нейтральність, насправді розмовляє лише з Росією і не веде діалог з Україною.

Україна привітала сам факт появи «мирного плану» Китаю, вважаючи це бажанням більшої залученості Пекіну до врегулювання війни.

Отже, Китай висунув 12 пропозицій, які включають «повагу до суверенітету всіх країн», не називаючи конкретно Україну.

Є також заклик до «відмови від менталітету Холодної війни» – це, вочевидь, закид в бік Заходу, як також і припинення «односторонніх санкцій». Китай вважає, що санкції мають застосовуватись лише Радою безпеки ООН, але ж в ній Росія має право вето.

«Припинити стріляти»

Пекін закликає до припинення бойових дій і відновлення мирних переговорів. Тут якраз найголовніше розходження з українською позицією.

Бо «мирний план» Китаю передбачає зупинення війни і залишення військ на нинішніх позиціях, і початок мирних переговорів. Паралельно з китайським «планом» якраз на Генасамблеї ООН представили «формулу миру», що її від осені просуває президент України Володимир Зеленський. І вона якраз передбачає повне виведення російських військ з окупованих територій України.

Зеленський не вважає пропозиції Китаю щодо врегулювання війни в Україні мирним планом, але бачить в ініціативі позитивні речі. «Мені здається, що це був не мирний план Китаю, не резолюція і не декларація. Це – не інфраструктура для чогось. Мені здається, що Китай показав свої думки», – сказав Зелденський на пресконференції 24 лютого.

Проте Зеленському сподобалось, що Китай почав говорити про Україну, і це «дуже непогано». Але питання в тому, що криється за цими словами, які дії за ними послідують, додав він.

Де виведення військ Росії?

«Будь-який «мирний план» лише з припиненням вогню і, як наслідок, розмежувальною лінією, та продовженням окупації української території є не про мир, а про замороження війни, українську поразку і наступні стадії геноциду Росією», – написав у твіттері 24 лютого радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.

«Позиція України відома – виведення російських війська до кордонів 1991 року», – додав Подоляк, маючи на увазі рік розпаду СРСР і утворення незалежної України.

Тимчасово повірена у справах України в Китаї Жанна Лещинська, сказала на брифінгу в Пекіні, що Київ хотів би, аби Пекін наполягав на виведенні російських військ.

Якраз на цьому тижні провідний китайський дипломат Ван Ї відвідав Москву і зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним, главою МЗС РФ Сергієм Лавровим та секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим.

Україна якраз вважає, що Китай, претендуючи на нейтральність, має говорити як з Росією, так і з Україною. «Але зараз ми бачимо, що Китай не говорить з Україною», – сказала Лещинська.

Лідери Росії та Китаю домовились понад рік тому про «дружбу без обмежень» між двома країнами. Сталося це якраз напередодні вторгення Росії в Україну 24 лютого 2022 року

Перед самим нападом на Україну в лютому 2022 року Путін відвідав зимову Олімпіаду в Пекіні і на зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпінем було домовлено про «партнерство без обмежень» між Росією та Китаєм. Очікується, що президент Сі відвідає Москву цієї весни.

Прагматизм

Також «мирний план» Китаю передбачає забезпечення безпеки атомних станцій і «зменшення стратегічних ризиків».

Також міститься заклик до сприяння експорту зерна, підтримка стабільності промисловик ланцюгів і ланцюгів поставок, а також післявоєнна відбудова.

Ці останні пункти можуть віддзеркалювати прагматичний інтерес Китаю – особливо враховуючи його зацікавленість у функціонуванні дещо перерваного шляху поставок китайських товарів «Один пояс, Один шлях», а також відбудова, в якій Пекін хотів би взяти участь після війни.

«Україна хотіла би бачити Китай на своєму боці, наразі Китай не підтримує українські зусилля», – сказала Жанна Лещинська.

Вона додала, що Україна якраз має «формулу миру» і сподівається, що Китай її підтримає. Але під час голосування на Радбезі ООН щодо цього питання 23 лютого Китай утримався і не проголосував за підтримку України.

Щодо нейтральності Китаю у війні Росії проти України, то оголошення про «мирний план» збіглося з публікаціями кількох провідних міжнародних ЗМІ щодо можливості поставок Китаєм летального озброєння Росії.

Росія, ймовірно, веде переговори з китайською компанією Xi'an Bingo Intelligent Aviation Technology щодо купівлі ударних безпілотників. Про це пише німецьке видання Der Spiegel з посиланням на свої джерела. Мова може йти про сотню безпілотників і поставки можуть реалізуватися вже у квітні. Про можливі поставки летальної зброї Китаєм Росії кілька разів писала і американська преса.

Реакція НАТО і ЄС

Зі стриманістю відреагували на китайський план керівники ЄС та НАТО.

Ініціатива Китаю було з обережністю сприйнята в НАТО та ЄС

Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що Пекін не має достатньо підстав претендувати на роль посередника.

«Китай не має достатньо підстав, бо він не спромігся засудити незаконне вторгнення в Україну», – сказав Столтенберґ в Таллінні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що Китай оприлюднив не «мирний план», а лише певні принципи.

«Маєте дивитись на них з погляду певного тла, а тло є таким, що Китай вже став на один бік, підписавши, наприклад, документ про необмежену дружбу перед вторгненням», – сказала президентка Єврокомісії. – Отже, ми подивимось на ці принципи, звісно, але ми подивимось на них, беручи до уваги, що Китай став на один бік».

«Радше риторично»

Експерти-китаєзнавці кажуть, що Китаю було важливо заявити про свою позицію – саме «мирним планом» і саме в дату першої річниці початку великої війни Росії проти України.

«Наразі мирні зусилля Китаю будуть залишатись на риторичному рівні. Важко уявити Китай, який береться за конкретну посередницьку роботу між Україною та Росією у найближчому майбутньому», – сказав агенції Reuters професор міжнародних відносин з університету в Сінгапурі Лі Мінґ’ян.

«Якщо західна військова підтримка України збільшує ймовірність поразки Росії, тоді міжнародна спільнота повинна очікувати сильніші зусилля з боку Китаю щодо недопущення цього… Пекін намагається знайти баланс між стабілізацією своїх відносин з Вашингтоном і недопущенням поразки Москви», – каже Тонґ Жао, експерт з міжнародного Центру Карнеґі.

Аналітики вважають, що кроки Китаю треба розглядати в ширшому глобальному контексті.

«Для Пекіну ключовим питанням є не те, що війна має закінчитись, а як вона має закінчитись, – сказав агенції Бенджамін Гершович з Австралійського національного університету. – Китай все ще розглядає Росію як основний елемент ширшої стратегії послаблення сили та впливу США і побудові багатополярного світу».