Міжнародний комітет Червоного Хреста: репутаційна криза через війну в Україні

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук анонсувала звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Україна, зазначила вона, вимагатиме від МКЧХ роз’яснень стосовно його рішення відкрити представництво в Ростові-на-Дону – ніби для того, щоб «допомагати українцям з російського боку». В ефірі телемарафону єдиних новин #UAразом Верещук заявила, що в такому випадку МКЧХ стане «учасником злочину».

Водночас не тільки в цьому полягають претензії українського суспільства до найстарішої в світі гуманітарної організації з її заявленими основоположними принципами «неупередженості, нейтральності, незалежності».

24 березня «Українська правда» оприлюднила публічне звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста українських правників, правозахисників, представників громадськості.

В листі, зокрема, йдеться:

«Ми чекаємо офіційних коментарів з вашого боку щодо того, чому ваша місія покинула Маріуполь, як тільки напади посилилися. Ситуація в Маріуполі – це сукупність численних воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Не могли б ви повідомити нам, які конкретні дії зробив МКЧХ, щоб запобігти цьому? Чи допомогти? Ми є свідками, що нинішні ініціативи з евакуації та підтримки в Маріуполі організовують переважно українські волонтери та державні установи».

Волонтер Товариства Червоного Хреста України допомагає з евакуацією із зони бойових дій. Березень 2022 року

Також у зверненні наводиться цитата заступника голови Київської обласної військової адміністрації Віталія Власюка: «На початку березня надіслали до МКЧХ листа з проханням надати різні способи допомоги. Немає відповідей. Також ми намагалися встановити особистий контакт, але отримали не більше, ніж «ви повинні зрозуміти». Усією евакуацію, яка проводиться на Київщині, займається переважно українська сторона (Український Червоний Хрест, українські державні чиновники та волонтери).

Обурення українського суспільства викликали й світлини з Москви, де під час візиту 24–25 березня президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер люб’язно спілкується з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

«Сам по собі візит президента МКЧХ до Російської Федерації не порушує компетенції Міжнародного комітету Червоного Хреста. Особливо враховуючи те, що в середині березня Петер Маурер побував і в Києві», – прокоментував Радіо Свобода віцепрезидент Української Асоціації міжнародного права Тимур Короткий. – Женевські конвенції про захист жертв війни визначають повноваження МКЧХ як нейтрального посередника. Але зустріч у Москві було обставлено з почестями. В інформаційному полі створювалася картинка, яка пом’якшує образ Росії як держави, що звинувачується у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, дискредитує керівництво МКЧХ тощо.

Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Петер Маурер під час інтерв'ю у штаб-квартирі в Женеві, 21 березня 2022 року

26 лютого, тобто на третю добу повномасштабного військового вторгнення Росії, голова делегації МКЧХ в Україні Флоранс Жиллєтт назвала війну «кризою в Україні». Наскільки це відповідає об’єктивності та міжнародному гуманітарному праву загалом?

«З точки зору міжнародного гуманітарного права, на території України відбувається міжнародний збройний конфлікт, викликаний агресією Російської Федерації, зазначає Тимур Короткий. – Кваліфікація агресії не входить до компетенції МКЧХ. Щодо кваліфікації й використання поняття «міжнародний збройний конфлікт», заперечень бути не може – відповідно до статті другої Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. Сторонами цього міжнародного збройного конфлікту є РФ і Україна».

Підписанти публічного звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста закликають МКЧХ активізувати свою діяльність у таких напрямах:

• Повномасштабна підтримка зелених коридорів із зон окупації та бойових дій, територій з гуманітарними катастрофами;
• Допомога в матеріально-технічному забезпеченні гуманітарної допомоги;
• Припинення примусової депортації людей з Маріуполя, Донецька та інших територій, які тимчасово перебувають або можуть перебувати під контролем РФ, до Росії без їхньої вільно наданої згоди та документів;
• Запобігання викраденню дітей з дитячих будинків та їх примусової депортації до Росії;
• Збір тіл російських солдатів і відправка їх назад до Росії;
• Тісніша співпраця з українськими волонтерами та більша прозорість операційної діяльності МКЧХ, включаючи звіти про кількість залучених співробітників, місця розташування, фінансування, тощо.

Серед підписантів відкритого звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста та його президента Петера Маурера – експрезидент Європейського комітету із запобігання катуванням, український правник Микола Гнатовський.

27 березня на своїй сторінці у фейсбуці він зробив допис: «За останні 20 років я мав змогу спілкуватися з багатьма співробітниками МКЧХ. Серед них є мої друзі, колеги, люди, яких я глибоко поважаю. Тому я буду останнім, хто піддасться хайпу та займатиметься огульним засудженням цієї структури, яка покликана стояти на захисті гуманності на останньому рубежі, і навіть поза ним... Але мовчати далі на тлі очевидних проблем є неможливим».

«МКЧХ з його нейтральністю та рівним ставленням до сторін збройного конфлікту має проблеми, коли треба взаємодіяти з радикальним злом, як це було під час Голокосту. Нейтральність у Європі 19-го століття була значно простішою справою, ніж у 20-му столітті, і тим більше у 21-му», – резюмує Микола Гнатовський.

Штаб-квартира Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) у Женеві

Міжнародний комітет Червоного Хреста (Іnternational Committee of the Red Cross) існує з 1863 року. Його понад 150-річна історія містить не тільки славетні, а й відверто ганебні сторінки. Відомий факт, що під час Другої світової війни нацисти використовували МКЧХ для виправдування нацистських концентраційних таборів.

Коли у 1944 році так званий «зразковий» концтабір «Терезіенштадт» відвідав делегат Міжнародного комітету Червоного Хреста, швейцарський лікар Моріс Россель, він письмово відзвітував про «майже нормальне» перебування євреїв у ньому. А це повністю відповідало меті нацистів приховати злочини щодо євреїв.

Чи пам’ятають той приклад нинішні високопосадовці Міжнародного комітету Червоного Хреста?

Чи варто керівництву МКЧХ піддаватися «заграванням» із Російською Федерацією – державою, яку в світі (не тільки в Україні!) обвинувачують в найсерйозніших порушеннях міжнародного гуманітарного права, а її президента Володимира Путіна світові лідери відверто називають воєнним злочинцем?

Серед цього негативу дісталося й Товариству Червоного Хреста України, при тому, що ТЧХУ і МКЧХ – різні організації.