Український інститут реалізував 85 проєктів в 11 країнах світу: чи може уряд економити на іміджі України

«Капітуляція на міжнародному культурному фронті з Росією», «руйнування щойно створеного культурного щита України», «хрест на реальному, а не фейковому, просуванні позитивного іміджу України у світі» – такими, здебільшого, є коментарі запланованого урядом урізання у понад тричі бюджету Українського інституту (UI). Чому це викликало таку реакцію – і всередині країни, і від закордонних діячів? Що реально зробив Український інститут у сфері культурної дипломатії? Чому таке скорочення фінансування запропоновані ставить під загрозу «обнулення» усі проєкти UI?

Український інститут (UI) – це державна установа, створена у 2017 році для формування позитивного іміджу України у світі.

Головні завдання Українського інституту:

• підвищення впізнаваності України у світі через поширення знання про Україну;
• популяризація української культури за кордоном;
• розбудова міжнародного діалогу через підтримку міжнародних обмінів;
• забезпечення участі України у міжнародних культурних, освітніх, наукових проєктах;
• поширення українського креативного досвіду із різних сфер – від успіхів громадянського суспільства до новітніх індустрій;
• підтримка україністики та українських студій;

Що реально зробив Український інститут?

Як повідомили Радіо Свобода в Українському інституті, у 2019 році інституції вдалося реалізувати:

• 81 захід і проєкт (усі заплановані) і ще 4 додаткових, на які не було передбачено бюджетне фінансування;
• заходи проходили в 11 країнах світу;
• загальна кількість учасників і відвідувачів заходів склала майже 100 тисяч людей;
• започаткували партнерство з ключовими культурними й науковими інституціями Європи і США​

Як сказав генеральний директор UI Володимир Шейко, події та проєкти, які організував, зокрема, і у співпраці зі закордонними партнерами, Український інститут – охопили понад «10 мільйонів медійної аудиторії» у різних країнах.

Ось дещо із зробленого:

• Український фестиваль сучасної музики в Нью-Йорку (Ukrainian contemporary music festival-2020). Фестиваль привернув увагу до унікального внеску України в світову академічну музику. Звучали твори молодшої генерації українських композиторів.

• Рік культури Австрія-Україна 2019

• Фестиваль електронної музики та візуального мистецтва «Українська ніч» у Відні

• Аудіовізуальне шоу – 3D-маппінг «Discover Ukraine: Bit by Bit». Монументальні мозаїки українських митців, створені у багатьох містах України у 60-80-х роках, ожили на фасаді Музею Леопольда під музичний супровід Ptakh Jung. Серед цих робіт – мозаїчні панно Ади Рибачук і Володимира Мельниченка, «Дерево життя» і «Боривітер» Алли Горської, «Нічого кращого немає, як тая мати молодая» Степана Кириченка і Надії Клейн та багато інших.

• UI розробив першу програму професійної мобільності для українських ілюстраторів – Illuminate.
• EXTRA SOUND – розробив довгострокову програму представлення українських музикантів на ключових подіях музичної індустрії за кордоном разом із Міжнародним фестивалем The Great Escape
  .
• Ukrainian Bike Ride 360° разом із креативною компанією MOON Studio створили віртуальний велосипедний тур вулицями Львова, Києва та Харкова. Тур презентували у Відні під час проєкту «Українська ніч».​

• Разом із найбільшим кінофестивалем Австрії Viennale та Arthouse Traffic провели українську нетворкінг-подію UKRAINIAN CINEMA APERITIVO в рамках спеціальної української програми.
• Концерт українського ансамблю «Alter Ratio» у віденській церкві кінця ХІХ століття
• Австрійський «Бельведер» заговорив українською. Проєкт «Україномовні аудіогіди в провідних музеях світу», як частина довготривалої ініціативи Українського інституту із впровадження україномовних аудіогідів у провідних музеях світу, що реалізується спільно з дипломатичними установами України за кордоном.

Більше про реалізовані та заплановані заходи і проєкти Українського інституту ви можете дізнатися тут.

Які видатки скорочує уряд і чому це проблема?

26 березня 2020 року голова парламентського Комітету гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав на своїй сторінці у фейсбуці, що Міністерство фінансів України вирішило скоротити бюджет Міністерства культури на 40% від поточного бюджету.

«Це більш ніж на 3,5 млрд гривень, що фактично знищить креативну та культурну індустрію», – наголосив Ткаченко.

У заяві парламентського Комітету пізніше були названі такі цифри:

• Держкіно можуть урізати фінансування на 750 млн гривень, при загальному бюджеті в 775 млн гривень;
• Українському культурному фонду – на 500 млн гривень із 697 млн гривень);
• Інституту книги – на всі 150 млн гривень;
• І, як виявилося пізніше, Українському інституту, який займається культурою, але підпорядкований МЗС, залишили лише 25 млн гривень.

Ця інформація викликала хвилю обговорення у соціальних мережах, публічних виступів і звернень до уряду із вимогою – «не економити на тому, на чому економити не можна».

Керівники Українського інституту, Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Довженко-Центру і «Мистецького арсеналу» оприлюднили відкритий лист до прем’єр-міністра України.

За один день цього листа підписали понад 2000 фахівців з усієї України.

Українська Кіноакадемія та Odesa International Film Festival організували і провели в умовах карантину перший всеукраїнський онлайн-мітинг із вимогою до уряду не скорочувати фінансування культури.

Понад 80 науковців з усього світу, які досліджують Україну, підписали відкритого листа Американської асоціації українознавчих студій на захист українських культурних і наукових інституцій, яким загрожує скорочення фінансування у той час, як уряд формує стабілізаційний фонд для протидії епідемії коронавірусу.

Коли уряд завершив попередню підготовку змін до державного бюджету на 2020 рік, то прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що у новій редакції законопроєкту збережено видатки на інфраструктуру, культуру й освіту.

Однак, як виявилося, це не стосується Українського інституту.

А що із фінансуванням Українського інституту?

Український інститут – який займається культурною дипломатією, яка є важливим чинником національної та інформаційної безпеки, створює можливість діалогу України зі світом на рівних – «провалився між дошками».

Як написав Володимир Шейко у фейсбуці: «​У рамках секвестру бюджету пропонується урізати видатки за бюджетною програмою МЗС 1401110 зі 133 млн до 30 млн грн., за якою фінансується Український інститут (за планом 78 млн). Без програмного бюджету Інститут у 2020 і 2021 році НЕ зробить понад 100 проектів, над якими ми працювали упродовж 6-12 місяців. При такому радикальному скороченні фінансування Інститут фактично припинить свою роботу».

А насправді, «30 мільйонів, зекономлені державою на її іміджі у світі, – це вартість прокладання двох кілометрів асфальтової дороги», наголосив Шейко.

Радіо Свобода попросило генерального директора Українського інституту Володимира Шейка пояснити, що ж наразі із питанням фінансування UI?

Володимир Шейко

– Уряд почув заклики культурної спільноти про неприпустимість радикального скорочення бюджетів інституцій культури і висловив готовність до перегляду такого рішення.

Але особливість ситуації з Українським інститутом полягає в тому, що наш мандат – це не культура, а культурна дипломатія як частина зовнішньої політики. Ми фінансуємось за бюджетною програмою МЗС, а не Міністерства культури.

Тому розголос, безумовно, допоміг сфері культури відстояти бодай частину бюджетів, але в цьому процесі ми «випали» з поля уваги суб’єктів ухвалення бюджетних рішень.

Наразі ми боремось за те, щоб нам залишили не лише кошти на утримання Інституту, а й частину бюджету на проєктну діяльність.

Це будуть здебільшого неподієві формати – онлайн кампанії, дослідження, запуск конкурсних програм тощо.

Це дозволить нам зберегти динаміку розвитку Інституту і запобігти репутаційним втратам.

Ми передали обґрунтовані розрахунки міністру закордонних справ Дмитру Кулебі, який відстоює наш бюджет в уряді.

– Що для вас особисто є підтвердженням того., що UI вдалося зробити щось важливе?

– Листи і слова підтримки від великої кількості людей та інституцій в Україні і за кордоном.

Спогади про минулорічні проєкти, завдяки яким Україна постала в очах іноземців і закордонних українців – країною, про яку можна мріяти, в яку можна вірити, і якою варто пишатися.

Читайте ще: ​

«Україні потрібно зацікавити собою світ» – керівник Українського інституту Володимир Шейко

Чому деяких українських артистів презентують за кордоном як російських?

Мистецькі події 2019 року в Україні та нові тренди у сприйнятті культури​

Меценати-філософи: хто викупив і дарує NAMU колекцію ескізів Федора Кричевського​