Експозиція «Категорії виразності» у рамках крос-медійного проєкту «Століття української абстракції» відкрилася у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Виставка містить роботи представників українського авангарду початку минулого століття і сучасних митців, які працюють у цьому напрямку. Попри репресії у радянську добу, зароджена століття тому в Україні модерністська традиція, не зникла, а проявляє себе по-новому.
«Категорії виразності» ‒ таку назву має виставка робіт українських митців-абстракціоністів, розгорнута у Національному музеї Тараса Шевченка. Поруч із картинами та інсталяціями, які приїхали до Києва із різних українських міст, приватних колекцій та державних музеїв, в експозиції є і роботи тих, з кого все розпочалося – Олександри Екстер, Олександра Богомазова, Любові Попової, Вадима Меллера, Олександра Хвостенка-Хвостова.
Для вшанування місця, у просторі якого розгорнута виставка, і для посилення роздумів про тяглість у мистецтві, до експозиції включили й один із офортів Тараса Шевченка.
Експозиція вибудована «як сума певних категорій виразності: конструкції, паузи (порожнечі), ритму, кольору і світла», – пояснює один із кураторів виставки – художник Петро Бевза.
Мета цієї виставки і проєкту в цілому – «виділити українську абстракцію із авангарду, подивитися як на традицію, яка продовжується у творчості сучасних митців», каже мистецтвознавиця, медіакураторка проєкту Діана Клочко.
Картини у просторі виставки сусідять із текстами Діани Клочко, які згодом увійдуть до книги, присвяченої українському абстракціонізму.
Абстрактні композиції викликають асоціації і зі скалками скла, і з пелюстками квіток, і з гірськими кристалами, і фіксацією спалахів у лабораторіїДіана Клочко
«Поява різних ефектів сліпучого світла у живописних полотнах Олександра Богомазова ґрунтувалась і на новому відчутті світоносності, і на зміні спектральних співвідношень. Його абстрактні композиції викликають асоціації і зі скалками скла, і з пелюстками квіток, і з гірськими кристалами, і фіксацією спалахів у лабораторії, однак їхня структура складніша за будь-яку аналогію з предметом чи природним явищем. Аналітичні зусилля художника були зосереджені на бажанні навіть у невеликих за розмірами зображеннях передати світіння, ефект світоносності, що пронизує простір», – такий текст відвідувачі виставки можуть прочитати поруч із виконаним аквареллю на папері малюнком Олександра Богомазова із колекції Ігоря Диченка.
«Виникнення абстрактного мистецтва як окремого стилю живопису, графіки, скульптури пов'язане з духовними ідеями, що хвилювали європейців. У витоків абстракціонізму на початку ХХ століття стояли Кандинський, Малевич, Мондріан, Делоне, Купка, Могой-Надь, відтак Україна і українці були значною мірою серед засновників цього напряму. Попри репресії проти модернізму в Україні абстракціонізм продовжувався і після Другої світової війни, щоправда лише у приватному спілкуванні художників. Тепер абстракція активно розвивається на актуальній арт-сцені України», – пояснюють організатори виставки на сторінці проєкту «Століття української абстракції» у мережі «Фейсбук».
Виставка «Категорії виразності» у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві буде працювати до 5 квітня.
Відвідувачі зможуть побачити твори авангардистів Олександри Екстер, Вадима Меллера, Любові Попової, Олександра Богомазова, Олександра Хвостенка-Хвостова, шестидесятників Бориса Плаксія, Григорія Гавриленка Валерія Ламаха, Зеновія Флінти і Карла Звіринського.
Із українських сучасних художників на виставці можете побачити роботи Тіберія Сільваші, Миколи Малишка, Володимира Цюпка, Анатолія Криволапа, Петра Малишка, Петра Лебединця, Василя Бажая, Петра Бевзи, Миколи Журавля, Назара Білика та проєкту «РоздІловІ».
Окрім суто виставок, у рамках проєкту «Століття української абстракції» проводять лекції, дискусії, public talk, перформанси.
Зокрема, 14 березня можна буде послухати Діано Клочко про історичні витоки української абстракції і подивитися фільм Радіо Свобода «Малевич. Український квадрат».
Організатором виставки і проєкту в цілому є фонд видавничих ініціатив ArtHuss, а основними партнерами – Мистецький Арсенал (Київ). Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ), Національний художній музей України (Київ), Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк), Karas Gallery.
Консультантом проєкту «Століття української абстракції» є мистецтвознавець, історик, дослідник і теоретик образотворчого мистецтва, професор Дмитро Горбачов.
Читайте ще:
Меценати-філософи: хто викупив і дарує NAMU колекцію ескізів Федора Кричевського
Вкрадені у Вероні, знайдені біля Одеси – розповідь про гучну крадіжку картин
Мистецькі події 2019 року в Україні та нові тренди у сприйнятті культури
