Міністерство єдності, про яке нічого не відомо, і множинне громадянство. Як влада збирається повертати українців?

«Міністерство, яке займатиметься справами глобальної багатомільйонної української спільноти – не поміж справ, а цілеспрямовано», – такими словами президент України Володимир Зеленським анонсував створення нової державної інституції під час представлення в парламенті «Плану внутрішньої стійкості» 19 листопада.

А вже сьогодні, 3 грудня, Верховна Рада проголосувала за очільника міністерства, про якого ще навіть не існує згадки на офіційному сайті уряду. Ним став колишній урядовець і керівник «Нафтогазу України» Олексій Чернишов. Він обійняв посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності.

Міністра, як і анонсував президент, призначили до кінця 2024 року. Зі слів очільника держави, міністерство працюватиме зі спільнотами українців за кордоном «з усіх хвиль міграції». Крім того, у цьому контексті Володимир Зеленський укотре заявив і про перспективи множинного громадянства для українців.

Це – вже не перша згадка від української влади про нову урядову структуру. Раніше про його створення говорив і прем’єр-міністр країни Денис Шмигаль, щоправда, називав він його «Міністерством повернення українців». Та, попри заяви на найвищому державному рівні, досі ніхто не повідомляє, як працюватиме це міністерство.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» звернувся до Офісу президента, Кабінету міністрів та, власне, самого щойно призначеного міністра Чернишова із питаннями про те, як працюватиме Міністерство національної єдності, яким коштом, скільки співробітників налічуватиме і які цілі переслідуватиме. Також редакція опитала представників українських спільнот за кордоном щодо їхнього ставлення до нового органу й ініціативи множинного громадянства.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді. Київ, 19 листопада 2024 року

Міністерство єдності/повернення/об’єднання/єдності

Заяви про нове міністерство, яке має працювати, перш за все, з українцями за кордоном – лунають від української влади далеко не вперше. Щоправда, лише за кілька місяців 2024 року назву ще нествореної інституції змінювали чотири рази.

Так, уперше про новий орган згадав президент України Володимир Зеленський у серпні, назвавши його «Міністерством української єдності».

«Мільйони наших людей в інших країнах, їхні зв’язки й відносини з Україною, захист наших спільних інтересів як нації – усе це буде сферою відповідальності нової інституції. Фактично це має бути Міністерство української єдності та протидії російським впливам на українців. Передусім за кордоном», – заявив він тоді.

Уже у вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав майбутню інституцію «Міністерством повернення українців». Пізніше, 19 листопада, Володимир Зеленський казав уже про «Міністерство об’єднання». І от нарешті воно стало «Міністерством національної єдності».

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, 25 листопада 2023 року

Під час кожної зі згадок нової інституції представники влади зазначали, що міністерство захищатиме інтереси українців як нації та підтримуватиме зв’язок із тими, хто перебуває за кордоном. І до третього грудня – це все, що було про нього відомо.

Що відомо про нового міністра

Сьогодні ж у Верховній Раді вже визначилися із кандидатурою – новим урядовцем став Олексій Чернишов. Його обрали на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності України.

Чернишов має дві вищі освіти – економічну та юридичну, тривалий час працював у бізнесі. З листопада 2022 року Чернишов очолює компанію «Нафтогаз України». До цього він був міністром розвитку громад та територій, а ще раніше очолював Київську ОВА (з жовтня 2019 року). Раніше цьогоріч видання «Дзеркало тижня» повідомляло про те, що Чернишов може стати новим послом України у Сполучених Штатах Америки. Поза тим, з біографії Олексія Чернишова невідомо про досвід роботи саме у дипломатичних службах.

Олексій Чернишов, новопризначений віцепрем'єр-міністр національної єдності

Послом його так і не призначили. Імовірно, вважають у виданні – через розслідування «Української правди». Автор публікації Михайло Ткач повідомив, що НАБУ планувало обшуки у Чернишова. Утім, імовірно, за втручання очільника Національного антикорупційного бюро детективи не змогли цього зробити. Сам же посадовець тоді відповів, що не знає нічого про можливі обшуки у нього.

Що ж до нового міністерства, то віцепрем’єр уже встиг зробити першу заяву під час виступу в парламенті:

«Що стосується збільшення чисельності міністерств, цього не відбувається і не відбудеться, тому що міністерство утворюється шляхом реорганізації наявного Міністерства реінтеграції, і жодних додаткових міністерств не буде утворено».

Незабаром після цього прем’єр-міністр України повідомив, що уряд ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності.

«Це інституційне посилення допоможе сформувати нову якість роботи і взаємодії з багатомільйонною українською спільнотою з усіх хвиль міграції. Створення Міністерства національної єдності також сприятиме формуванню стратегії щодо того, як повернути українців жити і працювати в Україну», – написав Шмигаль у телеграмі.

Міністерство, про яке нічого не знають

Журналісти проєкту «Ти як?» звернулися із запитами до Кабінету міністрів та Офісу президента – адже про нове відомство говорили саме президент і прем’єр-міністр країни. Утім, попри це, обидві установи на наші запити відповісти не змогли, а перенаправили їх: Офіс президента – до Кабміну. Ті ж – спустили його Міністерству закордонних справ.

Будівля Кабінету міністрів України

Там редакції теж не відповіли на запитання про деталі роботи нового відомства – ні про плани, ні про майбутній штат працівників чи передбачений бюджет. Лише зазначили, що Міністерство закордонних справ працює над «розробкою нової стратегії співпраці з українською всесвітньою спільнотою (...) задля посилення національних інтересів України на міжнародній арені, забезпечення прав та свобод українців за кордоном та промоції іміджу України у світі». Але і цей документ, додали в МЗС, не пов’язаний зі створенням Міністерства об’єднання. Це все, що там змогли повідомити Радіо Свобода.

Відповідь Міністерства закордонних справ щодо створення нового Міністерства національної єдності

Оскільки серед анонсованих завдань нового міністерства – підтримання зв’язків з українцями за кордоном, редакція «Ти як?» вирішила поспілкуватися з представниками організацій, які вже об’єднують українців за кордоном. І виявилося, що про новий орган там теж нічого не знають.

«Офіційно ми нічого не обговорювали і не було зрозуміло, куди, власне, у якому напрямку «поїзд» їде», – повідомив Богдан Райчинець, президент Європейського конгресу українців (ЄКУ).

Поза тим, за словами Райчинця, конгрес готовий співпрацювати з установою, яка зрештою запрацює. Однак наразі незрозуміло, з ким узагалі доведеться співпрацювати, каже він.

«Ми не зрозуміли, чи йде мова про дорадчий орган влади, який буде займатися закордонним українством, чи це має бути міністерство, що дедалі більше звучить нереально. Тому що міністерство – це великі інвестиції, людські і фінансові. Чи ми говоримо про що? Про представників із різних країн чи з платформ, які могли би надавати консультації Україні як державі? Нічого такого не було, ми нічого такого не почули», – пояснює президент ЄКУ.

Українські біженці в Німеччині

Схожої думки і Павло Ґрод – президент Світового конгресу українців (СКУ). Той зазначив: конгрес вітає, що «українська влада почала вибудовувати стратегію роботи з українцями за кордоном, чого бракувало від самого проголошення незалежності». Водночас таке рішення, за словами Ґрода, потребує більшої ясності.

«Наразі ми чуємо про занадто широкий мандат, який включає стратегічні комунікації за кордоном, розбудову громади, українську освіту за кордоном та повернення українців додому. Це створює два ризики: по-перше, занадто розмитий фокус; по-друге, дублювання повноважень з іншими міністерствами», – пояснив свою позицію президент СКУ.

Павло Грод, президент Cвітового конгресу українців

Брак кадрів і боротьба з асиміляцією

Загалом представники українських спільнот із-за кордону погоджуються – наразі дії влади щодо захисту інтересів українців за кордоном та їхнього об’єднання недостатні. Звертають увагу, зокрема, на роботу дипломатичних установ, освітні програми. Водночас не всі погоджуються, що це питання можна вирішити лише через появу нового міністерства.

«Я задоволений співпрацею з українськими дипломатичними установами в Польщі. У нас є тісне єднання, ми маємо постійний зв’язок. Я відчуваю одне – що їх замало, потрібно збільшити ресурси, кількість кадрів. Я йшов би саме в цьому напрямку, тобто більше професіоналів, які мають можливість нормально працювати. З тими людьми, яких я знаю, приємно працювати, але вони самі деколи визнають, що вони не встигають все, бо їх замало, а роботи забагато», – зазначає Мирослав Скірка, голова Об’єднання українців у Польщі.

Консульський відділ Посольства України в Польщі

Водночас ще влітку Володимир Зеленський зазначав: нове міністерство потрібне, оскільки, за його словами, система МЗС та вже наявні установи «не впораються» із завданням об’єднати всю спільноту українців за кордоном.

«Буде неправильним і просто очікувати реалізації відповідних завдань від різних міністерств та відомств. Потрібна інституція, яка вестиме інші державні інституції до визначених цілей», – пояснював він на зустрічі з українськими дипломатами.

Президент ЄКУ Богдан Райчинець, своєю чергою, звертає увагу на недоопрацювання в тому, що діти воєнних біженців за кордоном не отримують українську освіту та швидко асимілюються. Саме це, вважає чоловік, може бути першим завданням для нової установи.

«Наприклад, у Чехії зареєстровані близько 40 тисяч українських дітей, які зобов’язані відвідувати чеські школи. І так само це працює чи не в усіх країнах ЄС. Тут ми не в змозі, як українство чи діаспора, примусити наші країни створити незалежні, самостійні школи українські, які діяли би виключно за українськими стандартами, де діти спілкувалися б українською і таке інше. Це неможливо. І країни, які приймають біженців, на таке ніколи не підуть. Зараз минає вже три роки. Розумієте, дитина, яка приїхала у віці шести, семи, десяти чи навіть 13 років, вона залишиться на нових теренах», – пояснює Райчинець.

Хода у Чехії на підтримку оборонного фонду для України. Прага, 5 жовтня 2024 року

Загалом президент ЄКУ зазначає, що нове міністерство чи інша установа може бути корисною, якщо працюватиме як протидія асимілятивній політиці.

«ЄС використовує великі ресурси для інтеграції українських і дітей, і молоді, і всіх українців у своїх країнах. Це є натуральним процесом, який в інтересах кожної країни, щоб нові молоді люди, здібні, такі, як українці, залишалися в їхніх країнах. На це видаються великі кошти», – пояснює Райчинець і додає, що впливати на це можна буде лише, якщо нове міністерство чи інституція матимуть серйозну адміністративну, політичну підтримку від президента.

Множинне громадянство для українців за кордоном

Під час представлення «Плану внутрішньої стійкості» Володимир Зеленський також згадав про множинне громадянство. «Маємо визнати цю реальність, українці – це вже глобальна нація, і маємо не намагатися обмежити їхні права, а спрямувати в інтересах України», – сказав глава держави з трибуни парламенту.

Уперше про перспективу таких змін він заговорив ще у 2021 році, і тоді ж подав відповідний законопроєкт, позначивши його як невідкладний. Утім, документ досі так і не розглянули у парламенті. Ще один проєкт закону, що передбачав би створення інституту множинного громадянства, президент подав у січні цього року. Наразі документ лише розглянули в комітеті Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Українські біженці

Законопроєкт передбачає отримання громадянства, зокрема, етнічним українцям за кордоном, а також спрощення його отримання для тих іноземців чи осіб без громадянства, які долучилися до оборони України під час війни з Росією. Також документ перераховує, за яких підстав особа може втратити українське громадянство (наприклад, у випадку, якщо людина добровільно отримала паспорт держави-агресорки чи проходила у ній військову службу за контрактом) і категорії людей, які не можуть претендувати на український паспорт – зокрема, громадяни Росії чи іншої країни, яка не визнає суверенітет України.

Для української спільноти за кордоном – це довгоочікувана ініціатива, зазначає президент Світового конгресу українців Павло Ґрод. За його словами, множинне громадянство «зміцнює українську силу в світі та підтримує зв'язок українців з Батьківщиною».

«Історично ми в СКУ розглядали множинне громадянство як спосіб залучити діаспору до роботи на українську державу. Однак тепер ситуація змінилася. Сьогодні це необхідно мільйонам громадян України, яких війна змусила виїхати за кордон. Ми хочемо, щоб молода мама у Варшаві, студент у Торонто або дитина у Сан-Франциско не стояли перед вибором між українським паспортом та паспортом країни, яка стала їхнім новим домом через війну. Множинне громадянство залишиться тим містком, який підтримуватиме зв’язок мільйонів українців з Україною», – пояснив президент Конгресу.

Голова Об’єднання українських організацій Німеччини Ростислав Сукеник рішення про множинне громадянство називає потрібним. За його словами, український паспорт в такому випадку «не обмежуватиме» громадян за кордоном та допомагатиме тримати зв’язок із домом різним поколінням українців.

Українці в Берліні

«Фактично це множинне громадянство дає можливість людині відчувати себе частиною того суспільства, де вона зараз проживає. Але залишатися громадянином України. Також друга-третя генерація, яка ще вважає себе українцями… Можливо, це теж мотивуватиме їх до більших зв’язків зі своєю рідною державою», – зазначає Сукеник.

За словами Мирослава Скірки, голови Об’єднання українців у Польщі, шанс отримати громадянство України є цінним для діаспорян – це, мовляв, буде певною мірою визнанням їхньої підтримки.

«Вони дуже активно залучені в те, щоб допомагати Україні. І вони хотіли би просто отримати таке право, таке громадянство – як якусь форму символічного визнання їхньої участі чи в їхньої підтримки України», – пояснює він.

Водночас Скірка наголошує, що має бути ретельно виписана процедура отримання громадянства та застереження щодо людей, які не можуть ставати громадянами України.

«Не можна розповсюджувати (дію закону – ред.) на громадян Росії. І взагалі потрібно підійти до того явища обережно, особливо до тих також громадян Росії, які би хотіли раптово ставати громадянами України з багатьох причин», – зазначає голова Об’єднання українців у Польщі.

Участь у житті країни чи повернення?

Дискусії про множинне громадянство для українців за кордоном ведуться вже далеко не перший рік, розповідає голова Об’єднання українських організацій Німеччини Ростислав Сукеник. Спочатку право на друге громадянство мало стати доповненням до закону «Про закордонних українців» від 2004 року.

«Є закон, і там можна було внести саме цей пункт збереження громадянства або фактично дозвіл набути інше громадянство, не виходячи з українського. Вирішено було трошки інакше. По часу це ще, напевно, за президентства Ющенка ми вели ці розмови. Напевно, не готовий наш політикум був розглядати взагалі це питання», – згадує він.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді. Київ, 19 листопада 2024 року

Схожі обговорення, ще до нападу Росії на Україну в 2014 році, згадує і президент Європейського конгресу українців Богдан Райчинець. Тоді, зазначає чоловік, важливим був аспект участі власників кількох паспортів у політичному житті України.

«Якщо ви – громадянин і України, й іншої країни – які насправді у вас ідеї, які насправді у вас права, наприклад, в політичному житті України? Це було велике питання. На практиці, якщо ви, наприклад, громадянин Німеччини і України, на яку країну ви насправді будете працювати? І це була дуже чутлива тема для політиків в Україні», – згадує Райчинець.

Рішення про створення інституту множинного громадянства президент Європейського конгресу українців вважає важливим, хоч і запізнілим.

«Зараз, на жаль, тема не є загальносоціальною. По-перше, тому що люди просто виживають і налагоджують своє майбутнє, як можуть. Громадянство України їм за кордоном зараз нічим не допоможе, хіба що, на жаль, у тому, що вони будуть тривалий час мати дозвіл на перебування в країнах, куди вони виїхали. Це не впливає на їхнє українство як таке», – пояснює Райчинець.

Прикордонний вокзал у Польщі рясніє оголошеннями про роботу для українців. Перемишль, 8 березня 2022 року

Навесні цього року Міністерство соціальної політики представило проєкт демографічної стратегії до 2040 року. Документ визначає, зокрема, варіанти, як можна збільшити населення України. Серед них – повернення українців з-за кордону, в тому числі через створення інституту множинного громадянства.

Утім, представники українських спільнот за кордоном вже скептично налаштовані до таких планів. До прикладу, Ростислав Сукеник називає множинне громадянство чи патріотичність українців незначними факторами. Набагато важливішим, мовляв, стане створення умов для життя в Україні.

«Я проведу паралель із Німеччиною – що роблять зараз німці? Створюють умови. Вони дають безкоштовні курси, вони підтримують, допомагають стати на ноги. Це для того, щоб українці асимілювалися. І якщо змушувати українців повертатися – держава їх не змусить. Український уряд повинен створити програму повернення, і вона має давати певні переваги, щоб людям був інтерес повернутися», – пояснює голова Об'єднання українських організацій Німеччини.

Чи ставитимуть собі такі цілі у Міністерстві національної єдності?

Якими будуть стратегія нового відомства і масштаб його діяльності? Відповісти на ці запитання ми попросили новопризначеного віцепрем’єра Олексія Чернишова, звернувшись за його персональним номером телефону. Утім, на момент виходу публікації його коментаря не отримали. Тож Радіо Свобода спрямувало офіційні запити до Кабміну на ім’я посадовця, а також Мінреінтеграції, на базі якого, як заявили Чернишов і прем’єр-міністр країни, і буде створено нову урядову одиницю.