«Польська економіка виграла від напливу біженців з України». Експерти розвінчують міфи про українців

Біженці та український бізнес – теми, навколо яких найчастіше у Польщі створюють стереотипи і поширюють фейки. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато представників українського бізнесу почали освоювати польський ринок – відкривати у Польщі свої представництва, релокувати підприємства чи створювати компанії з нуля. Серед них – і воєнні біженці, які знайшли прихисток в країні.

На кінець вересня 2024-го, за даними Євростату, у країні перебуває близько 980 тисяч українських воєнних мігрантів. За даними експертів та проведених досліджень, українці посилили польську економіку, але водночас це породило певні стереотипи. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив тези, які найчастіше поширюються у польському суспільстві про українців. Які існують найпопулярніші міфи і як їх спростовують експерти?

Міфи про біженців

Міф №1. Українські біженці живуть за кошти польських платників податків

Це – один з найпоширеніших міфів про втікачів від війни, каже Александр Лашек, експерт компанії Deloitte. Це міжнародна корпорація, яка надає послуги у сфері аудиту та консалтингу. А також проводить дослідження, зокрема, які стосуються українських біженців та їхнього впливу на польську економіку.

Результати досліджень, які провела компанія і оприлюднила навесні 2024 року, показують, що вже після півтора року перебування в Польщі більшість українських біженців утримувала себе самостійно. Мова і про найманих працівників, і про підприємців. 80% воєнних мігрантів мали роботу в Польщі або дистанційно працювали в Україні – йдеться у дослідженні.

«Ступінь економічної інтеграції був дуже швидкий. Цьому сприяло те, що середньостатистичний біженець, який приїхав до Польщі, був висококваліфікований, зокрема, у порівнянні з попередньою хвилею міграції. Але на початку вони (біженці – ред.) були змушені працювати на позиціях, нижчих від рівня своєї кваліфікації», – каже експерт Александр Лашек.

Міф №2. Біженці з України дорого обходяться польській економіці

За даними Євростату, на кінець вересня 2024 року у Польщі перебувало майже 980 тисяч українських біженців. За словами Лашека, податки, які платять воєнні мігранти в країні, перевищують початкову допомогу, яку вони отримали від держави.

Тож, на переконання експерта, переселенці покращили фінансову ситуацію в країні: «Ми оцінили, що наплив воєнних мігрантів збільшив польське ВВП на 0,7–1,1%. Цей наплив біженців допоміг польській економіці. Звичайно, не можна узагальнювати, бо є особи, які і далі потребують підтримки і роботи над тим, щоб їх залучити до праці. Але якщо цілісно говоримо про біженців, то однозначно від їхньої появи на польському ринку виграли: польська економіка, польські платники податків і польські підприємці».

Міф №3. Українці забирають у поляків роботу

У спілці український підприємців кажуть, Польща – країна з найменшим у Європі безробіттям. За даними Головного управління статистики держави, на кінець серпня 2024 року рівень безробіття становив 5%, у центрах зайнятості є запити на майже 80 тисяч вакансій.

Міфи про український бізнес у Польщі

Міф №1. Українська продукція низької якості

Українська продукція, яка потрапляє на європейські ринки, має відповідні сертифікати якості. Щоб їх отримати, виробники проходять аудити і отримують сертифікати виробництв, каже виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.

Спілка українських підприємців (СУП) – бізнес-асоціація в Україні, що об’єднує понад 1200 компаній малого, середнього та великого бізнесу, не пов’язаного з олігархами і державною власністю. Місія СУП – створення та розвиток сприятливого бізнес-клімату в Україні. У червні 2024 року об’єднання відкрило у Варшаві своє європейське представництво – і тепер є голосом українських підприємців у ЄС.

Катерина Глазкова виключає ймовірність потрапляння з України на територію ЄС продукції низької якості.

«Український агросектор, як і більшість європейських секторів, працює за високими європейськими стандартами, тому що ми дуже багато експортуємо. І, не маючи цих сертифікатів, не маючи дозволу експортувати агропродукцію, ми би ніколи не могли її вивозити з України, це очевидно. А якщо потрапляє, скажімо, якась контрабанда, то це питання до польських митників, вони мають це викривати, карати тих виробників чи експортерів, чи імпортерів – це питання до них. Фітосанітарний контроль (перевірка товарів, які ввозять на територію країни або транзитом – ред.), будь ласка, якщо є претензії – давайте говорити фактами, а не загалом, що українська продукція низької якості», – зазначає підприємиця.

Керівник аналітичного центру СУП Геннадій Радченко вважає, що необґрунтовані закиди польських фермерів про нібито сумнівну якість української продукції і порушення вимог вирощування можна пояснити конкуренцією, яка для них виникла на ринках Євросоюзу.

«Україна ніколи би не стала лідером на світовому ринку з постачання олії, кукурудзи і таке інше, якщо би якість не відповідала стандартам. Тому що не Україна продає, а імпортер купує – і купує лише хороший товар. Україна ніколи не втече від чудесних чорноземів, і сільське господарство в Україні завжди буде лідером, але хотілося би, щоб ще була переробка», – зазначає Радченко.

У спілці підприємців додають, ЄС завжди ставився прискіпливо до оцінки продукції, яка надходила на його ринки. Саме ці вимоги свого часу стимулювали український бізнес покращувати якість товарів і послуг.

Міф №2. Україна забере у Польщі ринок

Ще від початку зернової кризи в польських медіа, зокрема, устами їхніх фермерів, почали озвучуватися тези про те, що на місцевий ринок заходять українські олігархи і нищать локального виробника.

Це – теж не так, каже Катерина Глазкова: «Агроринок Польщі і агроринок України дуже різний, але в нас великих холдингів не так багато, здебільшого приблизно 70% – це фермери. Українські фермери ефективні, бо вони не живуть на дотації, їх не дофінансовують, вони змушені бути ефективни, обробляють землю так, щоб з кожного гектара мати максимальну прибутковість. Тому так, ми – ефективні, і це буде нормальна, здорова конкуренція».

За словами експертки, другий рік поспіль Польща експортує рекордну кількість продукції в Україну.

«Згідно з офіційними даними Центрального статистичного управління Польщі, зовнішньоторговельний оборот у січні–серпні 2024 року склав 991,9 мільярда злотих польського експорту до України та 981,2 мільярда злотих імпорту з України. Тобто позитивне сальдо для Польщі склало 10,7 млрд злотих. Це означає, що Україна є важливим торговельним партнером для Польщі, як і Польща для України», – наголошує вона.

Крім того, підкреслює директорка української спілки підприємців, через Польщу багато товарів з України йде транзитом, передусім – в інші країни Європи. Тож, на її переконання, українська продукція не захоплює польський ринок.

Мій №3. Український бізнес пересиджує війну в Польщі – з ним не варто укладати довгострокові контракти

Ведення бізнесу сьогодні в Україні – це демонстрація стійкості, вміння адаптуватися, працювати та розвиватися в умовах війни, каже Катерина Глазкова.

«У мене шведська асоціація бізнесу питала: «Ми навіть не знаємо, як це правильно запитати, але поясніть, як ви, в принципі, можете працювати в таких умовах? Бо якби у нас почалася війна, то ми б, напевно, все закрили і сиділи по хатах чи підвалах». У нас банківська система ні на день не зупинялася. Нещодавно я запізнилася на зустріч у Варшаві – не через «Укрзалізницю», бо вона під нальотами аеробалістичної нової російської ракети працювала хвилина в хвилину. А запізнився польський потяг», – розповідає експертка.

Виконавча директорка Спілки український підприємців вважає, що з точки зору здорового глузду і правил ведення бізнесу нелогічно пересиджувати війну чи інше стихійно лихо.

«Майже 100% українських компаній, крім тих, які були змушені припинити діяльність, залишаються працювати в Україні, – каже вона. – Інші ринки, зокрема польський, для них це – швидше про диверсифікацію ризиків, масштабування, спробувати себе в експорті, що це означає – працювати за європейськими правилами, на європейському ринку за високими стандартами. Я не вірю в те, що українські фірми після перемоги, завершення війни складуть всі речі і повернуться назад в Україну. Я думаю, що навпаки, вони будуть ще більше розвиватися».

Підприємницька діяльність громадян України в Польщі у цифрах

Після 12 березня 2022 року всім українцям, які перебувають на території Польщі, уряд надав можливість легально вести бізнес за тих же умов, що й громадянам Польщі. У тому числі – створювати одноосібну підприємницьку діяльність, на зразок українського ФОПу. І українці охоче цим користуються, каже спеціаліст відділу адвокації Українського дому Олександр Пестриков.

«У червні 2024 року активно працювало майже 60 тисяч таких одноосібних підприємств, і темпи реєстрації не зменшуються. Утім, за даними польського інституту економіки, лише 6% з них не належать до мікропідприємств, тобто вони беруть на роботу 10 або більше осіб. Решта – це малі підприємства, в яких працює 1–2 людини», – пояснює експерт.

Найбільше, як вказують статистики польського інституту, українські одноосібні підприємства працюють у галузі будівництва (23%), інформації і комунікації (19%) та у сфері обслуговування (12%).

Посилаючись на дані Центру економічної інформації, Пестриков каже, що нині в Польщі діє понад 28 тисяч товариств, де єдиним або одним із власників є громадянин України. Ведення такої діяльності, за його словами, є складнішим, бо для цього потрібен базовий капітал, допомога бухгалтера, бо загалом система оподаткування – складніша.

Тенденції ведення українського бізнесу в Польщі

Найчастіше, за даними Українського дому на основі офіційних статистик, бізнес у Польщі ведуть українські чоловіки. Серед підприємців – лише 35% жінок. За словами Олександра Пестрикова, ця тенденція дуже подібна до польської, але не схожа на українську – в Україні вже понад 50% ФОПів і малих підприємств відкрили жінки. На це, вважає експерт, могла вплинути війна і мобілізація чоловіків.

Пестриков додає, що тільки 15% українських підприємств у Польщі беруть на роботу поляків, а 85% наймають українців. «З одного боку, це добра тенденція, бо українці підтримують українців, але в перспективі це може призвести до «гетоїзації», тобто створюються бізнеси, якими займаються українці, орієнтовані тільки на українців, і українець, який живе у Польщі, через це може слабо інтегруватися в польське середовище», – ділиться думкою спеціаліст відділу адвокації Українського дому Олександр Пестриков.

Підписуйтеся на Telegram Радіо Свобода