Третя хвиля коронавірусу: коли та як Україна пройде пік?

В Україні зростає кількість хворих із коронавірусом. Число нових випадків оновлює рекорд мало не щодня. Фахівці називають це «третьою хвилею» пандемії СOVID-19, яка триває у світі, та яку спричинили, зокрема, нові, більш заразні мутації вірусу. Яким може бути пік захворюваності в Україні, коли він може статися? Чи витримає система охорони здоров'я? Як можна стримати стрибок захворюваності? Про це Радіо Свобода поговорило з фахівцями, які досліджують коронавірус та його поширення.

В Україні за добу 26 березня захворіло на коронавірусну хворобу 17 424 людини, 7124 людини одужали, 290 - померли від цієї хвороби. Такими є дані МОЗ. Для порівняння, 25 березня виявили 18 132 нові випадки COVID-19, одужали від хвороби 7 138 пацієнтів, померли від неї – 326 людей. До 26 березня кількість нових хворих безперервно зростала декілька днів поспіль.

Так, за 24 березня в Україні виявили 16 669 нових хворих, за 23 березня – 14 174. В цілому за останні три тижні кількість нових хворих на добу подвоїлася.

Чи піде захворюваність униз – чи, навпаки, продовжить зростати?

Фахівці-медики, зокрема й ті, з якими поговорило Радіо Свобода, пояснюють, що в Україні, як і у світі, триває третя хвиля коронавірусної пандемії. Причому вона наростає навіть швидше, ніж прогнозували.

Так, за прогнозом Національної академії наук України, кількість нових хворих на добу в останні дні березня мала становити від 15 до 16,2 тисячі осіб.

За весь час пандемії в Україні перехворіли 1,6 мільйона громадян, з яких померли – більш ніж 31 тисяча, тобто приблизно кожен п'ятдесятий із виявлених хворих.

Коли буде пік?

Третя хвиля коронавірусної пандемії – важко прогнозована: з'явилося багато «невідомих», які можуть вплинути на поширення хвороби, говорить в коментарі Радіо Свобода імунолог Борис Донськой.

«З приходом нових штамів(вірусу SARS-Cov-2) ми отримали додаткові «невідомі». Невідомо, чи наш ресурс колективного імунітету, який ми напрацьовували так довго і з такими великими втратами, буде достатньо ефективним для нових штамів. Зважаючи на ситуацію у таких країнах, як Чехія та Польща, бачимо, що і в Україні потенціал для зростання (кількості хворих – ред.) ще є», – визнає Борис Донськой.

Імунолог каже про два сценарії розвитку подій:

Оптимістичний:

«За тиждень – уповільниться зростання захворюваності, бо в багатьох областях запроваджено жорсткий карантин; окрім того, ресурс для поширення хвороби (кількість тих, хто не хворів і не має імунітету) в Україні швидко закінчується», – деталізує Борис Донськой.

Песимістичний:

Нові штами вірусу «навчаються» долати імунітет тих, хто вже перехворів. На користь цього припущення – перебіг «третьої хвилі» пандемії в сусідніх Чехії та Польщі, яка там виявилася значно потужнішою, ніж попередні.

«Я – прихильник оптимістичного сценарію. Ми, імунологи, віримо, що імунна система людини – «розумна», і що вона застосує свою пам'ять проти нових штамів коронавірусу», – сподівається Борис Донськой.

При цьому, констатує він, вже найближчим часом стане зрозуміло, за яким саме сценарієм розвивається пандемія.

Різні варіанти (штами) коронавірусу, які з'явилися останнім часом, суттєво різняться за своїм впливом, пояснює Радіо Свобода директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна, академік НАН України Сергій Комісаренко.

«Якщо ми матимемо справу з варіантами вірусу (новими штамами – ред.), які виявилися більш небезпечними, то ситуація буде значно гіршою. За даними, які оприлюднили Інститут епідеміології та інфекційних захворювань та Інститут молекулярної біології та генетики НАНУ, в Україні з'явився варіант, який умовно називають «британським»: він має зміну в 501-й амінокислоті. Тож цей вірус є більш контагіозним (значно легше передається)», – пояснює академік.

На щастя, за словами Сергія Комісаренка, в Україні масово не виявлені більш агресивні південноафриканський та бразильський варіанти вірусу. Водночас британський варіант – вже зустрічається на всій території України.

«Південноафриканський та бразильський варіанти мають зміни в S-протеїні (це «шипи» коронавірусу, якими той контактує з клітинами людського організму, і за якими організм може його розпізнавати – ред.). Оскільки вірус починає взаємодіяти з клітинами саме через S-протеїни, то проти них і спрямована більшість вакцин».

Саме тому вакцини, імовірно, гірше захищатимуть від двох останніх варіантів коронавірусу, наголошує дослідник.

За словами Сергія Комісаренка, коронавірус мутує досить часто, але втричі рідше, ніж вірус грипу. До того ж, більш небезпечними стають лише деякі з мутацій.

У цьому випадку найефективнішими кроками будуть карантинні заходи та вакцинація: це зменшить «поле маневру» для нових мутацій, визнає академік.

Зі свого боку, експертка ВООЗ із реагування на біологічні загрози, доктор медичних наук Наталія Виноград припускає, що пік захворюваності розтягнеться.

«Як виглядає, ми навряд чи вийдемо на максимум у квітні. Пік захворюваності розтягнеться: спершу через Великдень, коли люди масово підуть до церкви, потім – через травневі свята», – пояснює експертка.

За прогнозом НАНУ (яка використала у прогнозуванні дві різні математичні моделі), пік «третьої хвилі» коронавірусу в Україні відбудеться в перших числах квітня. Кількість нових випадків за добу може сягнути 24 860 (за моделлю Prophet) чи 24 107 (за моделлю SEIR-U).

Схожі очікування озвучив міністр охорони здоров'я України Максим Степанов: до 25 тисяч нових випадків на день через два-три тижні.

Причиною міністр називає новий «британський» штам коронавірусу, який значно легше передається від людини до людини та викликає зовсім інший перебіг хвороби.

Радіо Свобода звернулося до МОЗ за більш детальними роз'ясненнями, але відповіді наразі не отримало.

Суботнє інтерв’ю | Максим Степанов, міністр охорони здоров’я

Чи витримає українська медицина «третю хвилю»

Нині заповненість ліжок хворими на COVID-19 в лікарнях Києва перевищило 76%, а в деяких із них немає жодного вільного місця, повідомляє міський голова столиці Віталій Кличко. Подібна ситуація в інших регіонах, які відносять до «червоної зони» за рівнем поширення коронавірусу.

Українці розповідають у соцмережах власні історії, коли їх або членів їхніх родин госпіталізували в сусідньому місті, бо в їхньому не було вільних місць в лікарнях.

Чи витримає українська медицина, якщо захворюваність і надалі зростатиме?

Борис Донськой уточнює: все залежить від того, за оптимістичним чи за песимістичним сценарієм розвиватимуться події.

Наталія Виноград впевнена, що медицина впорається, за умови, що уряд та місцева влада вживатимуть протиепідемічних заходів.

«Ми, працівники медицини, все витримаємо. Але для цього потрібно вживати протиепідемічних заходів. Саме від цього залежить, яким буде пік захворюваності. Це те, що роблять більшість країн: те, що називають посиленням карантину або локдауном. Головна мета – обмежити спілкування і контакти», – каже вона.

Вакцинація – це наступна «лінія оборони», пояснює експертка.

«Це дуже важливий захід – але наразі не визначальний», – підсумовує Наталія Виноград.

Радіо Свобода направило Міністерству охорони здоров'я детальні запитання про ступінь готовності медицини до піку захворюваності й чекає відповіді від МОЗ.

Фактор вакцинації

Масове вакцинування українців – це те, що може знизити захворюваність і смертність від коронавірусу, а відтак і створити умови для зменшення карантинних обмежень. Про це в розмові з Радіо Свобода згадує більшість експертів.

«Я не впевнена, чи допомогла би масова вакцинація українців повністю уникнути третьої хвилі COVID-19. Але вона однозначно зменшила би рівень захворюваності», – наголошує в коментарі Радіо Свобода секретар парламентського комітету зі здоров'я нації Яна Зінкевич.

Борис Донськой уточнює, що наразі немає остаточних даних про тривалість збереження імунітету після вакцини вакцини AstraZeneca - у порівнянні з імунітетом тих, хто перехворів. Що ж до іншого – то ця вакцина демонструє свою ефективність, вважає він.

«Щодо вакцини AstraZeneca маємо досить оптимістичні цифри за результатами випробувань: рівень антитіл після її застосування є високим. Але ми ще не знаємо, як скоро він впаде (порівняно із антитілами в тих, хто перехворів на COVID-19). Ми про це дізнаємося експериментальним шляхом, – визнає імунолог. – Проте навіть частковий захист – це значно краще, ніж відсутність будь-якого захисту».

Три способи боротьби з коронавірусом

Академік Сергій Комісаренко вказує на способи зупинити пандемію:

• Ліки

Наука досі не змогла дібрати ліків від коронавірусу. Хоча ціла низка препаратів показувала результат в лабораторії, перевірка на реальних хворих не підтверджувала їхньої ефективності, розповідає Сергій Комісаренко. Найбільші надії покладали на препарат ремдесівір – синтетичний противірусний засіб. Він став відомим загалу після того, як ним лікували попереднього президента США Дональда Трампа. Втім, клінічні випробування не підтвердили його достатньої ефективності. Пошуки ліків тривають, однак наразі немає жодного препарату, який може долати коронавірус в організмі людини, визнає Сергій Комісаренко.

• Протиепідемічні заходи

Це карантин, дотримання соціальної дистанції, носіння засобів захисту, миття рук.

«Це те, що зменшує поширення хвороби зараз. Це те, що залишиться з нами надовго», – визнає дослідник.

• Вакцина

Це найбільш ефективний профілактичний засіб, і науковцям це було зрозуміло ще на початку пандемії, наголошує Сергій Комісаренко.

«Можемо згадати приклад Ізраїлю. Коли там вакцинували півмільйона громадян – серед них у тисячу разів зменшилася кількість випадків зараження коронавірусом. І не було жодної смерті від цієї хвороби серед тих, хто пройшов вакцинацію! Якщо ми хочемо, щоб українці менше хворіли і не помирали від коронавірусу, потрібна масова вакцинація», – закликає академік.

Кількість випадків інфікування COVID-19 у світі станом на ранок 26 березня становить 125 мільйонів 492 тисячі, свідчать дані американського Університету Джонса Гопкінса у США.

Померли майже 2 мільйони 755 тисяч людей, понад 71 мільйон 98 тисяч хворих одужали.

Захворювання COVID-19 спричинюється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів.

Наразі в Україні зареєстровані три вакцини від коронавірусу: індійська AstraZeneca (CoviShield), розроблена у Великій Британії, Pfizer (США) і Sinovac (Китай). До України вже завезли індійську та китайську вакцини, однак наразі застосовують лише AstraZeneca: партія китайської вакцини ще проходить перевірку.