Українців зобов'язали носити маски на вулиці – в регіонах, які потрапили до «червоної зони» за темпами поширення коронавірусу. Порушників цього правила штрафуватимуть. Про це йдеться в оновленій постанові Кабміну про карантинні обмеження. В Міністерстві охорони здоров'я наголошують, що це та інші правила є обов'язковими і мають на меті «розірвати ланцюжок» поширення хвороби. У відомстві також пояснили у відповідь на запит Радіо Свобода, де саме потрібно носити маски. Правило «маски на вулиці» вже викликало критику серед українців. Медичні експерти, з якими спілкувалось Радіо Свобода, та частина депутатів не впевнені, що носіння на вулиці засобів захисту дасть істотний ефект. Вони закликають уряд зосередитися на більш дієвих кроках: передовсім – на масовій вакцинації. Тим часом низка країн також запровадила масковий режим на вулицях.
(ОНОВЛЕНО: додано відповідь МОЗ)
До «червоної зони» за кількістю хворих на СOVID-19 увійшли вісім областей та місто Київ – такі дані наводить МОЗ станом на 23 березня.
У «червоній зоні» опинилися:
- Київ,
- Київська область,
- Житомирська область,
- Закарпатська область,
- Івано-Франківська область,
- Чернівецька область,
- Сумська область,
- Одеська область,
- Львівська область.
Карантинні зони на основі даних МОЗ визначаються щотижня.
Захворюваність на коронавірус в Україні зростає, тож наступного тижня кількість областей з «червоним» рівнем небезпеки може іще збільшитися.
Втім, цього разу, крім традиційних обмежень для «червоних зон» (на масові заходи, на роботу низки закладів, магазинів та ТРЦ тощо), додаються і нові.
Найбільш резонансна з-поміж нових вимог – обов'язкове носіння масок та респіраторів на вулиці.
Один з пунктів оновленої постанови Кабміну про карантин тепер звучить так:
«Забороняється... перебування на територіях загального користування без одягнених засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно».
Згідно з законом, до територій загального користування належать:
- парки (всі можливі їхні види), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
- пам'ятки культурної та історичної спадщини;
- майдани, площі, бульвари, проспекти;
- вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
- пляжі;
- кладовища;
- інші території загального користування.
Що це означає? Якщо людина перебуває просто неба у власному дворі, на природі, але за межами, наприклад, пляжів, на землях аграрного призначення або на інших територіях, які не є в загальному користуванні – то ця норма щодо неї не діє. З іншого боку, перелік місць загального користування в законодавстві не є вичерпним: під останній пункт може підпадати ціла низка місць та територій.
У МОЗ посилення карантинних правил в Україні, зокрема і вимогу носити маску в громадських місцях на вулицях, пояснюють тим, що у світі триває третя хвиля коронавірусу. Зокрема, йдеться про більш небезпечний «британський штам», який виявили по всій території України.
«Такі карантинні обмеження діють по всіх країнах Європи. Ви бачите, що на жорсткий карантин переходять і Німеччина, і Франція, і Польща, – пояснює міністр охорони здоров'я України Максим Степанов. – Тому що тільки карантинні обмеження, тільки розрив цього ланцюжка може нас вберегти від COVID-19. Хочу наголосити, щоб ми всі зараз дотримувалися правил, карантинних обмежень, від початку і до кінця. Там немає неважливих елементів. Всі вони надані нашими епідеміологами, нашими вченими, нашими лікарями: що саме треба робити, щоб не захворіти на COVID-19».
Чи дійсно українці, які мешкають в «червоній зоні», повинні весь час носити маски та респіратори на вулицях, у парках та в інших громадських місцях просто неба?
У МВС заявляють, що в містах «червоної зони» людей без масок поліцейські спершу попереджатимуть, а злісних порушників штрафуватимуть. Про це говорить речник МВС Ярослав Тракало.
За його словами, для «безмаскових» громадян на вулицях є два типи штрафів:
- 170 гривень – для переважної більшості порушників, які відмовилися одягнути маску на вимогу поліції – постанова про такий штраф виноситься на місці;
- 17 тисяч гривень – на таку суму штрафуватимуть тих, хто без маски користуватиметься громадським транспортом або зайде без неї на території державних установ.
У МОЗ після резонансної постанови про посилення карантину уточнили: вимога носити маски на вулиці стосується тих випадків, коли неможливо дотримуватися соціальної дистанції. Про це написала «Українська правда», посилаючись на свою розмову із представником міністерства.
«Уряд певною мірою почав відігрувати назад власні рішення: зараз з'явилися роз'яснення про те, що в нормі про масковий режим на вулиці нібито зовсім інше малося на увазі. Треба брати до уваги механіку поширення коронавірусу. І виходячи з неї, заборона ходити без масок в парках – відверта маячня, вона не має нічого спільного з раціональною реакцією», – сказав економіст Борис Кушнірук.
Радіо Свобода звернулося до МОЗ, а також до Центру громадського здоров'я при міністерстві, щоб уточнити, як саме у відомстві тлумачать вимогу носити маски на вулицях.
ОНОВЛЕНО
Після виходу цієї публікації МОЗ відповіло на запит Радіо Свобода. Як пояснили в пресслужбі відомства, ввечері 24 березня до резонансної постанови про масковий режим на вулицях внесли зміни.
Згідно з цими змінами, масковий режим не передбачений у парках і скверах, як це помилково зазначили у своїх новинах деякі ЗМІПресслужба МОЗ
«У МОЗ внесли зміни до постанови від 22 березня 2021 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236», якими визначили конкретний перелік місць обов’язкового носіння масок у регіонах «червоної зони» епіднебезпеки. Так, згідно з цими змінами, масковий режим не передбачений у парках і скверах, як це помилково зазначили у своїх новинах деякі ЗМІ. Водночас носіння масок є обов’язковим у закладах охорони здоров’я та освіти, підземних переходах, зупинках громадського транспорту та інших територіях загального користування за неможливості дотримання фізичної дистанції не менше як 1 метр», – повідомляють у пресслужбі Міністерства охорони здоров'я.
Від початку в тексті урядової постанови про посилення карантину таких уточнень не було: ішлося про обов'язковий масковий режим в усіх випадках, коли людина перебуває в місцях загального користування.
Маска на вулиці: що думають лікарі
Радіо Свобода звернулося до тих, хто досліджує коронавірусну хворобу та знається на особливостях її поширення, щоб з'ясувати: який ефект дасть носіння масок на вулицях у «червоних зонах».
Імунолог Борис Донськой наголошує: наука ще не дала остаточної відповіді щодо цього. Втім, на його думку, носіння масок на вулиці не матиме суттєвого ефекту в стримуванні пандемії. На відкритому повітрі соціальна дистанція важить значно більше, ніж маска, уточнює профільний фахівець в коментарі Радіо Свобода.
Носити маски на вулиці за умови дотримання соціальної дистанції – не надто ефективно. З іншого боку – уявімо, що ви на вулиці підходите близько до людейБорис Донськой
«Носити маски на вулиці за умови дотримання соціальної дистанції – цей захід не надто ефективний. З іншого боку – уявімо, що ви на вулиці підходите близько до людей і спілкуєтеся з ними. Така ймовірність існує, і в такому випадку маска чи респіратор не будуть зайвими. Чи марна це пересторога, чи ні – потрібні дослідження. На сьогодні чіткої відповіді в науки немає», – констатує імунолог.
Подібну думку висловила Радіо Свобода секретар комітету з питань здоров'я нації, народна депутатка від «ЄС» Яна Зінкевич.
«З одного боку, я сумніваюся в ефективності цього рішення в тій частині, яка стосується вулиць та паркових зон. Але загалом масковий режим в громадських місцях є доцільним, його варто дотримуватися», – наголошує Яна Зінкевич.
В яких країнах треба носити маски на вулицях?
Радіо Свобода зібрало декілька прикладів про те, як виглядає масковий режим в різних країнах світу.
Туреччина
Це найпопулярніший туристичний напрямок для українців. Завдяки безвізу для українців та простим умовам в'їзду в час пандемії Туреччина зберігає свою привабливість і надалі.
Втім, у країні діє локдаун вихідного дня (для всіх, окрім туристів), носіння масок є обов'язковим на всій території населених пунктів та в усіх громадських місцях. За цим ретельно стежить поліція. На території готелів (за межами приміщень) маски не вимагаються, так само поліцейські лояльно ставляться до іноземних туристів, які порушують масковий режим в курортних зонах, на пляжах, набережних тощо, з'ясувало Радіо Свобода.
Чехія
Ця країна – одна з найпопулярніших з-поміж українських заробітчан. Втім, з початку березня вона суттєво посилила карантин: із комендантською годиною, вимогою не залишати помешкання без поважної причини та штрафами за порушення карантинних правил – від 460 до 920 доларів у перерахунку.
Масковий режим на вулицях Чехії значно суворіший за український: повсюди в транспорті, крамницях, інших громадських місцях потрібно носити респіратор рівня FFP-2, звичайної медичної маски вже недостатньо.
Польща
Це головна країна, куди українці їдуть на заробітки, а до пандемії – ще й популярний туристичний напрямок. З кінця лютого Польща посилила карантинні заходи: вимоги до в'їзду іноземців стали суворішими, навіть з'явився прикордонний контроль з сусідніми країнами ЄС. Через появу більш заразного «британського штаму» коронавірусу – в Польщі захисні щитки та інші засоби захисту (крім масок та респіраторів) вважаються недостатніми.
США
США перебувають на першому місці в світі за кількістю інфікованих та померлих від COVID-19: число жертв інфекції – близько пів мільйона.
У Сполучених Штатах з кінця січня обов'язковим є носіння захисних масок (респіраторів) в усіх видах громадського транспорту, включно з літаками. Те саме стосується вокзалів, автостанцій, зон очікування в аеропортах. Відмова носити маску вважається порушенням федерального законодавства США.
37 американських штатів і столиця Вашингтон також видали розпорядження про носіння масок у громадських місцях.
Рішення окремих штатів різняться, але більшість із них вимагають, щоб люди носили маски в закритих громадських приміщеннях і на відкритому повітрі, коли не можуть тримати 2-метрову дистанцію від інших. Американські правила щодо маскового режиму схожі на оновлені українські.
Німеччина
Через третю хвилю коронавірусу влада на Великодні свята на п’ять днів хотіла практично повністю закрити країну. Але згодом канцлерка Німеччини Анґела Меркель вибачилася за ідею запровадити жорсткий п’ятиденний карантин на Великдень. За словами політикині, ідея локдауну була викликана «найкращими намірами». Водночас вона визнала, що рішення запровадити карантин «посилює подальшу непевність», а в такий короткий термін його було неможливо якісно втілити.
Напередодні стало відомо про намір влади Німеччини продовжити часткові карантинні заходи принаймні до 18 квітня. Карантинні заходи в Німеччині запроваджують на рівні федеральних земель – центральний уряд не має таких повноважень. Відтак робота крамниць та інших закладів, а також масковий режим залежать від рішень місцевої влади.
Велика Британія
У Сполученому Королівстві уряд планує вакцинувати кожного дорослого громадянина до кінця липня. Наразі свою першу дозу вакцини отримали понад 17 мільйонів людей у Великій Британії, або майже кожен третій дорослий. Відтак прем’єр-міністр Борис Джонсон анонсує поступове пом’якшення карантину в країні.
Здолати коронавірус: не масками єдиними
Чи достатньо для приборкання пандемії нинішніх кроків уряду, таких, як вимога носити маски на вулицях? І які кроки були б найбільш ефективними?
Про це Радіо Свобода розпитало експертів.
Імунолог Борис Донськой закликає владу приділити основну увагу вакцинації. Без якої, на його думку, решта заходів є малоефективними:
Треба просто забезпечити Україну достатньою кількістю вакцинБорис Донськой
«Не треба бути бабою Вангою, щоб сказати: для приборкання коронавірусу треба просто забезпечити Україну достатньою кількістю вакцин. Якщо це зовсім не зупинить поширення хвороби – то принаймні зменшить кількість хворих і значно збільшить серед них частку тих, хто хворіє в легкій формі».
Дієвість вакцини, яка застосовується в Україні, профільний експерт оцінює позитивно. Водночас Борис Донськой уточнює, що наразі немає остаточних даних про тривалість збереження імунітету: оскільки від початку пандемії минув лише рік.
«Щодо вакцини AstraZeneca маємо досить оптимістичні цифри за результатами випробувань: рівень антитіл після її застосування є високим. Але ми ще не знаємо, як скоро він впаде (порівняно із антитілами в тих, хто перехворів на COVID-19), чи цей рівень антитіл є захисним для всіх людей та чи захищає він від всіх штамів коронавірусу. Ми про це дізнаємося експериментальним шляхом, – визнає імунолог. – Проте навіть частковий захист – це значно краще, ніж відсутність будь-якого захисту».
Раціональною реакцією влади мало б бути проведення масової вакцинації, а крім того – захист малого бізнесу та малозабезпечених українців, які найбільше постраждали від пандемії, стверджує економіст Борис Кушнірук. До того ж, наголошує він, витрати на вакцинацію були б значно меншими, ніж збитки від жорстких карантинних обмежень.
«Але в українців немає вибору, оскільки влада виявилася неспроможною забезпечити вакцинацію. Говорять, що Україна найближчим часом отримає 1,2 мільйона доз вакцини, тобто матиме змогу провакцинувати близько пів мільйона своїх громадян. Для порівняння, Велика Британія здатна робити щеплення 800 тисячам осіб на день. Розмови про те, що частина людей із груп ризику не хочуть вакцинації – насправді приховують нездатність уряду провести її».
Масова вакцинація, яку наразі проводять західні країни, дала б змогу Україні зменшити хвилю захворюваності на коронавірус, стверджує Яна Зінкевич.
«Я не впевнена, чи допомогла би масова вакцинація українців повністю уникнути третьої хвилі COVID-19. Але вона однозначно зменшила би рівень захворюваності», – наголошує секретар парламентського комітету зі здоров'я нації.
Зі свого боку, міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що 22 березня в Україні вже розпочалася наступна ланка вакцинації: «Із 22 березня до організації щеплень, окрім мобільних бригад, додаються ще пункти щеплень у кількості 565 одиниць. На другому етапі розпочнеться вакцинація людей з надзвичайно високим ризиком інфікування – сімейних лікарів. Із прибуттям нових вакцин також розпочнеться вакцинація працівників соціальної сфери, громадського здоров’я та людей віком понад 80 років (з 29-30 березня)».
Коли в Україну надійдуть наступні партії вакцини? Крім індійської вакцини AstraZeneca (CoviShield), розробленої у Великій Британії, в Україні зареєстрували ще дві вакцини від COVID-19: Pfizer (США) і Sinovac (Китай). Китайська вакцина вже законтрактована та оплачена, однак ще не надійшла до України. Коли саме надійдуть наступні вакцини до України – МОЗ не уточнює.
Тим часом Індія затримує експорт вакцини свого виробництва, нарощуючи вакцинацію всередині країни та реагуючи на повідомлення про побічні ефекти вакцини AstraZeneca (CoviShield), які індійська сторона вважає дискредитаційними.
В Україні першу дозу вакцини від COVID-19 отримали понад 108 тисяч людей, повідомили 21 березня в МОЗ. Розпочалася планова вакцинація від коронавірусної інфекції 24 лютого.
На початку лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що в Україні мають намір охопити вакцинацією від COVID-19 щонайменше половини населення протягом цього року і на початку 2022-го: «Ми повинні дати можливість вакцинуватися всім, але 50% у вакцинацію не вірить».
У Києві за добу 24 березня кількість смертей через COVID-19 сягнула пікових значень – 49 людей. Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, це найбільше число за добу від початку пандемії: «Ситуація із захворюваністю залишається складною. Кількість хворих на коронавірус у Києві, на жаль, продовжує збільшуватися. 1300 інфікованих виявили в місті минулої доби».
За весь час пандемії в Україні захворіли 1 596 575 людей, 31 135 – померли, 1 283 020 – одужали.
Національна академія наук України прогнозує, що протягом тижня з 24 до 30 березня середня кількість нових хворих на добу може дорівнювати від 15 до 16,2 тисячі по Україні.