Reuters
На виборах у травні президент Реджеп Тайїп Ердоган зіткнеться з найбільшим випробуванням свого 20-річного правління, яке вирішить не лише те, хто стане на чолі Туреччини, але й те, як нею керуватимуть, куди буде рухатися її економіка і яку роль вона зможе відіграти у конфлікті на Близькому Сході та в російсько-українській війні.
Президентські та парламенті вибори мають відбутися 14 травня, через три місяці після землетрусів на південному сході Туреччини, які забрали десятки тисяч життів і залишили мільйони людей без даху над головою.
Кількість загиблих у Туреччині та Сирії внаслідок землетрусу зростає (фоторепортаж)
Опозиція обрала своїм кандидатом у президенти Кемаля Кілічдароглу – лідера Республіканської народної партії (CHP), та сформувала альянс, щоб звернутися до виборців як лівих, так і правих, а також тих, в кого є ісламістське коріння.
Опозиція обіцяє відвернутися від політики Ердогана, який виступає за благочестя, військову дипломатію та низькі відсоткові ставки.
Лідер турецької опозиції Кемаль Кілічдароглу
Що поставлено на карту для Туреччини ...
Найпотужніший лідер з тих пір, коли Мустафа Кемаль Ататюрк заснував сучасну Турецьку Республіку століття тому, Ердоган і його ісламістська партія АК (Партія справедливості та розвитку) віддалили Туреччину від світського плану Ататюрка.
Ердоган також централізував владу навколо виконавчої влади, яка визначає політику Туреччини в економічній, безпековій, внутрішній і міжнародній сферах і базується в 1000-кімнатному палаці на околиці Анкари.
Критики кажуть, що його уряд придушував інакомислення, порушував права і підпорядкував собі судову систему. Посадові особи заперечують ці звинувачення, пояснюючи, що вони захищали громадян перед обличчям унікальних загроз безпеці, враховуючи спробу державного перевороту в 2016 році. Економісти кажуть, що заклики Ердогана до низьких процентних ставок призвели до того, що минулого року інфляція злетіла до 24-річного максимуму в 85%. Курс ліри впав до однієї десятої своєї вартості щодо долара за останнє десятиліття.
... і для решти світу?
Під владою Ердогана Туреччина нарощувала військову силу на Близькому Сході і за його межами, здійснивши чотири вторгнення в Сирію, ведучи наступ проти курдських бойовиків в Іраку і надіславши військову підтримку Лівії та Азербайджану.
Туреччина також пережила дипломатичні зіткнення з регіональними державами Саудівської Аравії, Єгипту, Об’єднаних Арабських Еміратів та Ізраїлю, а також протистояння з Грецією та Кіпром за морські кордони у Східному Середземномор’ї, поки два роки тому не змінила курс і спробувала помиритися з деякими своїми суперниками.
Купівля Ердоганом російських систем протиповітряної оборони спричинила санкції США проти Анкари. Його близькість до президента Росії Володимира Путіна змусила критиків поставити під сумнів відданість Туреччини західному оборонному альянсу НАТО. Заперечення Анкари проти заявок на членство в НАТО від Швеції та Фінляндії також спричинили напруженість.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін. Астана, Казахстан, 13 жовтня 2022 року
Однак Туреччина також виступила посередником в угоді щодо експорту української пшениці. Це підкреслює потенційну роль, яку Ердоган може зіграти в зусиллях припинення війни на території України. Незрозуміло тільки, чи буде наступник Ердогана мати таке ж реноме, яке він створив на світовій арені – на чому він, ймовірно, наголошуватиме під час передвиборчої кампанії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Зернову угоду» продовжили ще на 120 днівЩо обіцяє опозиція?
Дві основні опозиційні партії, секуляристська Республіканська народна партія (РНП) і правоцентристська націоналістична Партія демократії та справедливості (ПДС), об’єдналися з чотирма меншими партіями в рамках платформи, яка має на меті скасувати політику Ердогана.
Вони пообіцяли відновити незалежність центрального банку і скасувати неортодоксальну економічну політику Ердогана. Вони також хотіли б ліквідувати його виконавче президентство на користь попередньої парламентської системи і повернути сирійських біженців назад. Ердоган підтримав невдалі спроби повалити сирійського президента Башара Асада, прийнявши щонайменше 3,6 мільйона сирійських біженців, які стають все більш небажаними в Туреччині, враховуючи її економічні труднощі.
Опозиція підтримала плани Ердогана повернути частину біженців до Сирії, але жодна з них не пояснила, як це може безпечно відбутися.
Що далі?
Ердоган офіційно оголосив рішення про вибори 10 березня, що дало старт передвиборчій кампанії, яка, за результатами опитувань, буде напруженою.
Якщо перше з двох десятиліть правління Ердогана відзначилось економічним зростанням, то останні 10 років спостерігається зниження добробуту, і це негативно позначилося на його популярності серед виборців. Перші опитування після землетрусів свідчили про те, що Ердогану вдалося значною мірою зберегти свою підтримку, незважаючи на катастрофу.
За словами аналітиків, поява об’єднаної опозиції, навіть після затримки з вибором її кандидата, може стати для нього більшим викликом. Ключовим питанням залишається те, як опозиція здобуватиме підтримку серед курдських виборців, які становлять 15% електорату. Співголова прокурдської Народно-демократичної партії (HDP) заявив, що вони можуть підтримати Кілічдароглу після «чіткої і відкритої» розмови.
(Репортаж – Домінік Еванс; редагування – Джонатан Спайсер)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ердоган: вибори в Туреччині відбудуться вчасно – попри землетрусДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Туреччина погодила зі Швецією та Фінляндією продовження переговорів щодо членства в НАТО ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ердоган підтвердив прихильність до заявки Фінляндії в НАТО ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Без води, техніки, добрив, коштів»: в яких умовах фермери півдня України працюють на врожай-2023