«Колись до аптек, де продавали трамадол, стояли черги як у мавзолей». Про ситуацію з наркотиками на Донбасі

Із початком бойових дій на Донбасі замісна підтримувальна терапія для наркозалежних пацієнтів опинилась поза законом

Донбас тривалий час вважався «больовою точкою» на українській наркосцені, зауважують фахівці. Розташований на перетині залізничних і автошляхів, цей регіон був місцем транзиту і збуту наркотичних препаратів. Із початком бойових дій навіть наркозалежні пацієнти змушені були переїхати на території, контрольовані українською владою, бо лише в такий спосіб вони могли отримати шанс на життя.

«Колись у Донецьку у благодійній організації «Світанок» працювала Наталія Зеленіна. Як почалася війна, вона поїхала у Вінницю, щоб отримувати ЗПТ (замісна підтримувальна терапія – ред.) На блокпості по дорозі в Донецьк її затримали, обшукали і вилучили препарат, хоча вона мала всі лікарські документи на нього. Наталії дали 10 років за контрабанду наркотиків».

(Із розповіді Олени Курлат)

Історія Наталії Зеленіної, яку зараз волонтери намагаються визволити з донецької в’язниці, типова для наркозалежних пацієнтів, які проживають на окупованих територіях Донбасу.

За словами Олени Курлат, 60% її знайомих, які разом із нею проходили лікування у Донецьку, нині або померли, або опинилися у місцях позбавлення волі.

Замісна підтримувальна терапія «поза законом»

Олені Курлат 54 роки. Вона народилась і виросла у Донецьку в сім’ї лікарів. Коли дівчинці виповнилося 13, батьки розлучилися, причому цей процес затягнувся на цілі два роки. Олена перебувала у пригніченому стані, і це підштовхнуло її до вживання наркотиків.

В такому віці спрацьовує максималізм, здається, що світ руйнується. Загалом я вживала наркотики понад 30 років
Олена Курлат

«Я вважаю, що всі проблеми починаються з сім’ї. Я відчувала емоційний дефіцит, не була захищеною. В такому віці спрацьовує максималізм, здається, що світ руйнується. Загалом я вживала наркотики понад 30 років. Це були й ін’єкційні наркотики і психотропні препарати. Намагалася лікуватися – які тільки методи не перепробували мої батьки, все марно. Допомогла лише замісна підтримувальна терапія», – ділиться жінка своєю історією з Радіо Свобода.

Урбанізація, безробіття, зубожілість населення – фактори, які стимулюють вживання наркотиків

До початку бойових дій на Донбасі замісну підтримувальну терапію Олена отримувала в Донецьку. З приходом окупаційної влади сайт ЗПТ протримався майже рік.

Далі жінці довелося перебратися до Слов’янська, де відкрили проєкт для наркозалежних пацієнтів-переселенців, які приймають ЗПТ.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Війна чи наркобізнес? «Шовковий шлях» афганського героїну веде до «ЛНР»
Ця програма давала наркозалежним можливість переїхати на підконтрольну Києву територію України і отримувати лікування, зокрема, у Дніпрі, Слов’янську, Краматорську, Києві
Олена Курлат

«На початку проєкт був орієнтований переважно на кримчан. Після анексії півострова миттєво закрили всі сайти замісної терапії, і люди опинилися у страшному становищі. Ця програма давала наркозалежним можливість переїхати на підконтрольну Києву територію України і отримувати лікування, зокрема, у Дніпрі, Слов’янську, Краматорську, Києві. Нам оплачували житло і на 600 гривень давали продукти. Це була суттєва підтримка. Частина моїх земляків вирішила повернутися назад, але як тільки вони перетинали лінію розмежування, маючи на руках препарати, їх виловлювали і саджали в тюрму. Річ у тім, що, за російськими законами, за якими живуть в ОРДЛО, замісна терапія заборонена. Там взагалі наркозалежний – це безправна тварина», – розповідає Олена.

Your browser doesn’t support HTML5

Олена Курлат про проєкт для наркозалежних переселенців

За даними благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я», який після початку російської агресії регулярно моніторив ситуацію з наркотиками, ВІЛ-СНІД і туберкульозом у Донецькій і Луганській областях, у 2014 році 1039 пацієнтів отримували замісну підтримувальну терапію на окупованих територіях.

Через рік їхня кількість різко зменшилася до 318, а ще через рік наркозалежним узагалі перекрили доступ до ЗПТ.

Із оперативних даних МБФ «Альянс громадського здоров’я» щодо ситуації з програмами профілактики та лікування ВІЛ/ТБ/ВГС/ЗПТ у Донецькій і Луганській областях (станом на 29.05.2017)

Середній вік пацієнтів – 35–40 років

Торік 673 людини у Донецькій області отримували замісну підтримувальну терапію, причому, починаючи з 2019 року пацієнтам надають її, зокрема, і при центрах первинної медико-санітарної допомоги. Це дає можливість наркозалежним людям одночасно проходити лікування і мати консультацію сімейного лікаря.

Як зауважила в інтерв’ю Радіо Свобода керівниця проєкту ГО «Наша допомога» у Слов’янську Любов Хрипкова, їхні пацієнти – це переважно внутрішньо переміщені особи, які часто не мають роботи і обмежені у спілкуванні з рідними.

Середній вік наших пацієнтів – 35–40 років. Третина з них – жінки
Любов Хрипкова

«Середній вік наших пацієнтів – 35–40 років. Третина з них – жінки. Люди їдуть за лікуванням сюди. Починаючи з 2014 року, наркозалежних зі статусом тимчасово переміщених осіб у Донецькій області нараховувалося 46 пацієнтів. Лікування безплатне, за рахунок державного бюджету», – каже Любов Хрипкова.

Your browser doesn’t support HTML5

Любов Хрипкова про допомогу наркозалежним на Донбасі

Одна з основних проблем наркозалежних полягає в тому, що їх не сприймають як хворих або ж дорікають, що хвороба виникла з їхньої вини. Між тим, наголошує Любов Хрипкова, перший досвід споживання наркотиків підлітки отримують у 12–13 років, а це вже свідчить про масштаби і серйозність проблеми.

Особливість сучасної наркосцени Донбасу – новітні психостимулятори. Вони дешеві і одразу викликають стійку залежність. Цільова група – молодь до 20 років

Один грам дешевого психостимулятора можна придбати вже й за 300 гривень

Донбас – регіон урбанізований, густонаселений,і з високим рівнем безробіття і низькими доходами. Ці фактори, зауважує Олена Курлат, сприяють розповсюдженню і вживанню наркотиків. Нині цю територію заполонили дешеві психостимулятори, основними споживачами яких є молодь віком до 20 років.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У глибокому тилу бойовиків. Чим живуть в окупованих селах на Луганщині
Вони дешеві, і це страшно. Їхня дія спрямована на те, щоб після однієї дози одразу ж виникало бажання взяти другу
Олена Курлат

«Спочатку був трамадол. Тоді його ще випускав завод «Стірол». Пам’ятаю, як у трамадольні аптеки стояли черги, як у мавзолей. А в цих чергах молоді люди. На зміну трамадолу прийшов кристалічний метадон (нелегальний саморобний засіб, не плутати з медичним метадону гідрохлоридом, який використовується в програмах ЗПТ – ред). Зараз купа нових психостимуляторів – мефедрон, A-PVP. Вони дешеві, і це страшно. Їхня дія спрямована на те, щоб після однієї дози одразу ж виникало бажання взяти другу. Виникає швидка і стійка залежність. Такого добра у Слов’янську багато. Ціна 1 грама (один «чек») – від 400 до 600 гривень. Це дуже багато, це на кілька доз виходить. Цільова аудиторія – підлітки. Розповсюджуються в основному через «закладки». Є спеціальні інтернет-магазини. Гроші переводять на рахунок, у відповідь приходить повідомлення, де забрати», – розповідає Олена Курлат.

Your browser doesn’t support HTML5

Олена Курлат про розповсюдження новітніх наркотичних препаратів на Донбасі

«Боротися» з таким явищем, як наркоманія, чи «протидіяти» йому безглуздо, наголошує співробітник «Альянсу громадського здоров’я» Антон Басенко.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Спецслужби про наркобізнес: торік викрито 15 лабораторій і 30 угруповань

Тут краще вживати термін «вирішення проблем», пов’язаних із вживанням наркотиків. Міжнародний досвід показує, що в тих державах, де саме йшла «війна з наркотиками», не змогли подолати цю проблему і були змушені переглянути підходи до неї, каже він.

Антон Басенко

«Базова рекомендація державі – це, як не банально звучить, підвищувати добробут громадян, тому що бачимо, що традиційно на наркотики існує попит у країнах із низьким економічним рівнем. Якщо брати молодь, це мають бути адекватні і комплексні програми профілактики, як це рекомендує міжнародна спільнота. У нас у школах або взагалі не бачать впритул це питання, або, якщо і порушують його, то це робиться «для галочки». До речі, так звана негативна пропаганда, коли колишні наркозалежні приходять і розповідають про себе, яке це зло, як погано вживати, не працює. По-перше, досвід кожного наркозалежного унікальний. По-друге, це ще більше формує цікавість до наркотиків, з’являється міфічне уявлення про можливість легко відмовитися від них. Це має бути неупереджена науково обґрунтована інформація від спеціалістів, зокрема, неурядового сектора», – наголошує Антон Басенко.

За офіційними даними, з 10 тисяч людей, яким щороку виносять вироки у справах, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, 83% – це особи, які є споживачами наркотиків, а не торговцями ними.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Анексія принесла до Криму системну російську злочинність – Микола Семена