Через «відкриті ворота» на східному кордоні створено ризиковану для економіки і безпеки громадян ситуацію, вважає заступник голови Державної фіскальної служби України Анатолій Макаренко, що керує митницею країни. Радіо Свобода поспілкувалося з посадовцем про маршрути, якими наркотичні речовини транспортуються всередину країни, і про можливі шляхи подолання цієї проблеми.
– Яка зараз склалася ситуація на українській митниці через події на Сході?
Близько 450 кілометрів державного кордону України не контролюються силовими структурами України
– Насправді після відомих всім подій і фактично військових дій, які зараз проходять на Сході країни, близько 450 кілометрів державного кордону України не контролюються силовими структурами України, Митною службою. Ми були змушені припинити роботу 22 пунктів пропуску – це як на кордоні, так і внутрішні пункти оформлення. Ті ж аеропорти «Луганськ», «Донецьк».
Тобто, фактично створена ризикова для економіки і безпеки країни ситуація. Про безпеку ми говоримо щодня, і ми бачимо, що відбувається. А щодо економічної складової, захисту громадян, – ми маємо велику проблему. В тому числі і від переміщення наркотичної сировини Це дійсно так.
– Це вже відчувається? Чи можна говорити, що різко посилився наркотрафік територією України?
– Вже в цьому році тільки митницями державної фіскальної служби виявлено 45 випадків переміщення через державний кордон України наркотичної сировини.
Це говорить про те, що і ми роботу посилили, але в той же час це свідчить про те, що кількість зростає. В тому році ми понад тисячу затримань мали! Затримали найбільшу за чотири роки партію гашишу – навіть за європейськими мірками серйозну партію на західному кордоні – 246 кілограмів. Це був в’їзд на територію України.
– А щодо східних теренів? Які основні шляхи, якими наркотики потрапляють до нашої країни? І куди вони далі прямують?
Традиційно ризиковим напрямком був південний схід – це ростовський напрямок із виходом на Кавказ, із виходом на Середню Азію
– Якщо говорити про східний напрямок, то традиційно вразливим, ризиковим напрямком був південний схід. Це ростовський напрямок із виходом на північний і південний Кавказ, із виходом на Середню Азію. Ризиковим напрямком для нас була і залишається Середня Азія, це дійсно так.
І в зв’язку з тим що на сьогодні значно з об’єктивних підстав, про які я вже говорив, послаблено контроль на кордоні, цей напрямок дійсно є ризиковим.
І ми сьогодні разом зі Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ, Податковою службою України – оскільки Митниця не виконує функцію всередині країни, але є лінія розмежування, про яку ми знаємо, лінія, фактично, фронту – створене головне оперативне управління, яке буде опікуватися контролем переміщення товарів саме в тих семи «коридорах» транспортних, про які оголошено Радою національної безпеки і оборони України.
Тобто ми зараз посилюємо заходи контролю за товаром. У тому числі за можливим переміщенням наркотичної сировини.
– Які наркотичні речовини ввозять найчастіше?
– Наркотичні речовини, які найчастіше затримуються, – це канабіс, це гашиш, важкі наркотики – в тому році ми затримали півтора кілограми героїну. Це кокаїн, і традиційною зараз наркотичною сировиною є різні психотропні речовини, «таблетки».
– Ми зараз виступаємо більш як транзитна країна, чи все це розраховане на внутрішніх споживачів?
– Що стосується кордонів, то з урахуванням тих ризиків, що є на півдні, ми розуміємо, що ми зараз привабливі для незаконного переміщення цієї сировини – як всередину країни, так, можливо, до Європи.
Наркотрафік йде з Середньої Азії, з Близького Сходу через ресурси Чорного моря, далі Румунія з виходом на Португалію
Ми зараз проводимо дуже посилені заходи контролю в портах. Ми говоримо зараз про схід, але в нас є і завжди залишалася великою проблема портів наших, особливо Одеса. І є певна інформація про те, що наркотрафік йде з Середньої Азії, з Близького Сходу через ресурси Чорного моря, далі Румунія з виходом на Португалію. Ми маємо таку інформацію від наших європейських колег. Зараз відпрацьовуємо ці заходи спільно із Службою безпеки України.
– Чи можливо, що бойовики, які зараз захопили Луганськ, Донецьк, ці прикордонні території, насправді займаються таким небезпечним бізнесом? І є учасниками міжнародної схеми наркотрафіку?
– Я скажу вам свою особисту точку зору. Дивлячись на тих персонажів, які сьогодні фактично воюють проти України, я розумію, що ці персонажі займали не найвищі щаблі нашого, скажімо так, соціального ліфту. І здебільшого, надзвичайна кількість з них – це люди як із кримінальним минулим, так із іншими неприємностями з законом.
Вони завжди були і без війни полем ризику, в тому числі і для незаконного переміщення наркотиків.
І я вважаю, оскільки у них з’явились більші можливості, вони утримали умовну владу, взявши в руки зброю, зараз вони не будуть відмовлятися від того, щоб займатися переміщенням такого дорогого і надзвичайно прибуткового товару.
А оскільки ми зараз значно посилюємо контроль за переміщенням всіх товарів з зони АТО, а кошти необхідні – «гроші повинні годувати війну», – то ми усвідомлюємо, що будуть використовуватися і такі можливості для транзиту або переміщення наркотичної сировини з метою отримання надприбутків.
– Ви неодноразово казали, що митниці бракує кадрів. Чи ця проблема вирішується?
– У 2010 році Українська митниця налічувала 18250 фахівців. На сьогодні ця цифра – 11029 співробітників. За умовним коефіцієнтом відношення (кількості митників – ред.) до внутрішнього валового продукту, ми займаємо місце між Швецією, Швейцарією і Австрією.
Кількість митних підрозділів сьогодні абсолютно не відповідають вимогам часу
Але що таке Швеція і Швейцарія з їхніми кордонами, рівнем розвитку – і що таке Україна, з викликами часу і проблемами, які ми маємо сьогодні? На мій погляд, кількість митних підрозділів сьогодні абсолютно не відповідають вимогам часу.
Я вам хочу сказати, що як східний напрямок зараз… Ситуація з кримським напрямком – ми були змушені фактично розгортати нову митницю на кримській ділянці. І ситуація з пунктами пропуску… Оскільки не вистачає штатних митників, ми повинні відряджати значну кількість людей для несення служби там.
На деяких ділянках кордону з Білоруссю, наприклад, на зміну змушені заступати 2-3 співробітники. Хоча, за міжнародними нормами, ми повинні мати дзеркальну зміну митного контролю. Тобто, якщо там 15 митників з іншого боку, то з цього боку також повинно бути 15.
Є певна проблема, і ми всередині відомства робимо певне перепрофілювання. Керівник відомства (Державної фіскальної служби – ред.) Ігор Білоус провів досить серйозну розмову на цю тему з тим, щоби посилити митну складову ДФС.
– Взагалі, складається враження, що міжнародна наркотична мафія користується цими військовими умовами на сході України. На Вашу думку, хто контролює чи навіть «кришує» наркотрафік з іншого боку кордону – з території Росії? Від них через ці неконтрольовані 450 кілометрів кордону йде нескінченний потік вантажу: це і «гумконвой», і зброя. Ми можемо припустити, що в цій схемі задіяні якісь посадовці з Росії, або навіть військові?
Сподіваюсь, що корпоративна митна солідарність залишилася в моїх російських колег – в тому сенсі, що наркотична сировина завжди була загрозою
– Мені важко коментувати цю тезу. Скоріше це справа спецслужб.
Я скажу інше: протягом багатьох років ми плідно співпрацювали з російською митницею, проводили спільні спецзаходи із унеможливлення переміщення наркотичної сировини. І я, все-таки, сподіваюсь, що корпоративна митна солідарність залишилася в моїх російських колег – в тому сенсі, що наркотична сировина завжди була загрозою нашим дітям, суспільству.
І якщо таке ж відчуття є в моїх російських колег, не дивлячись на все, що відбулось – тому що пункти пропуску з російського боку існують в нормальному робочому режимі, митниця в посиленому режимі працює там. І я сподіваюсь саме на таке ж ставлення російських колег.
На цю ж тему:
 06.02.2015Війна чи наркобізнес? «Шовковий шлях» героїну веде до «ЛНР» Луганські бойовики сваряться через контроль наркотрафіку з Росії – розслідування далі |
