Росія продовжує наступ на всій лінії фронту на Сході, зважаючи на зведення Генштабу ЗСУ, західних та українських аналітиків та повідомлення військових. Один з ключових напрямків – Лиманський. 4-та окрема танкова бригада ЗСУ серед підрозділів, хто стримує тут війська РФ. Які завдання найбільш небезпечні, яку техніку мають та що важливіше за неї – танкісти розповіли журналістам телепроєкту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
По противнику – прямим наведенням
На Лиманському напрямку на Донеччині танкісти часто працюють прямим наведенням – тобто виїжджають на лінію фронту. Іноді доводиться буквально пробиватися крізь дерева, що близько ростуть, аби відстрілятися по заданій цілі.
«Стоять дерева, заважають. Їх зрізаємо, проводимо рекогносцировку і зазвичай намагаємося якось підготуватися. Але все одно, враховуючи, що в танку видимість дуже обмежена, особливо 72-ка (у радянському танку Т-72 – ред.), тому раз у раз у лісі зачіпаєш і зносиш. Це нормальна, звичайна справа. Борта – це взагалі. Втрачаються тільки так», – каже командир танка 4-ї ОТБр ЗСУ Георгій.
Читайте також: «Орлани», Zala, Supercam: як військові нищать російські дрони з «невидимого» британського ЗРК Stormer
Кожне таке завдання для українських танкістів – значний ризик.
«Я бачив перед собою два приходи, ми якраз виїхали на нуль (лінію зіткнення – ред.). Вже зарядилися, готові, система запущена, і одразу перед нами було два приходи. Я тоді одразу сказав механіку назад-назад, щоб відійти. Потім вже розвернулися і трохи з дальшої [відстані] відстріляли і відійшли», – пригадує інший командир танка бригади Михайло.
«В танку спокійніше, ніж в окопі. Як би не було – танк захищає від осколків. Ну, якщо щось вже там серйозніше прилетить – то ясно, але так-то воно набагато спокійніше», – додає він.
Якщо треба – сідаєш з будь-яким екіпажем у будь-який танкОлександр, навідник
В екіпажі Михайла – навідник Олександр. Він був танкістом-контрактником ще до 2022 року, під час позиційної війни на Донбасі, але звільнявся на кілька років. Зараз здебільшого працює на трофейному російському танку, але періодично техніку доводиться міняти.
«Працював на багатьох. Бувають різні моменти. Десь треба замінити. Десь, не дай боже, поранення чи втрати. Десь просто так виходить, що треба. Якщо треба – сідаєш з будь-яким екіпажем у будь-який танк. Нічого не поробиш. Десь щось зламалося на твоєму, поки його ремонтують, то й на другому [працюєш]», – розповідає Олександр.
Каже, не думав, що знову повернеться до армії. Але повномасштабне вторгнення Росії спонукало знову стати до лав ЗСУ.
«Я кожен раз, як звільнявся з армії, думаю, ну все, досить уже, більше не піду. Але, як бачимо, виходить що так. Після контракту вже думав, досить уже цієї армії, але… Полізли, як я можу вдома сидіти?», – пояснює військовий.
Повернутися до лав ЗСУ Олександра спонукало повномасштабне вторгнення РФ
Зима, «мангал» і солідол
Гул інструментів та генератора широко розходиться сосновим лісом. Біля однієї з машин військові наполегливо працюють, щоби закінчити свою роботу до заходу сонця.
Танк одним із останніх з усієї техніки готують до зими – з пластикового відерця набирають у промисловий шприц густу субстанцію коричневого кольору, схожу на повидло.
«Солідол. Тут підшипники стоять, щоб вони змащувались. Був в одного чоловіка випадок, що не придивився до солідолу сюди, і катки загорілися. В дорозі. Від тертя. Тут торсіони стоять, вони крутяться, і підшипники. І загорілося. Все, що хочеш може бути», – розповідає боєць Роман.
Танк готують до зими – боєць змащує підшипники солідолом
Ще на танк монтують так званий «мангал» – сітку, яка має захистити техніку, перш за все, від загроз згори. Насправді це зараз обов’язковий атрибут всієї тієї техніки, якій доводиться працювати безпосередньо на лінії фронту або біля неї, щоб захиститися від російських дронів.
На танку наварюють так званий мангал – він має захистити машину у разі атаки російського дрона
«Впевненості додає. Надіємося, що це спрацює. Ми над окупантами теж сміялися колись, а тепер доводиться самим це робити, тому що воно є ефективним. Слава богу, з дронами не пересікалися, але навіть тут є випадки, коли «Ланцети» працювали. Там є в лісі танк один, він повністю розірваний – якраз після прильоту «Ланцета», – каже механік-водій Олександр.
Читайте також: Радянського озброєння вже бракує: з чим далі воюватимуть ЗСУ?
Головне – екіпаж
Четверта танкова – бригада корпусу резерву, підрозділ, який комплектують на випадок війни. Тому її формували разом із російським вторгненням – майже всю техніку екстрено забирали зі зберігання і екстрено кидали в бій. На модернізацію не було ні часу, ні ресурсів.
Танки не сильно змінилися, жартує «колега» Олександра Віталій – він уже був механіком-водієм 35 років тому.
«Та тоді легше встрибувати було, а зараз – вже важко. А тоді було… Худенький був – стриб», – сміючись каже мехвод.
Найбільше у бригаді радянських Т-72, частина з них – трофейні
Віталій працює на радянському Т-72, і їх же у бригаді найбільше. Т-72 був наймасовішим танком за часів Радянського Союзу – їх виготовили тисячі, їх же СРСР постачав у дружні для нього на той час країни. Значна частина техніки, яку Україні передав Захід як допомогу у перший рік повномасштабної війни Росії – радянська. Серед неї і Т-72.
Не всі поставки публічні, але за даними блогу Oryx, який підраховував допомогу Україні від партнерів, лише танків ЗСУ отримали близько 500, понад 300 БМП та іншу техніку. Частина Т-72 пішла на запчастини, є втрати. Є і поломки – хоча подекуди комплектація у них краща, ніж у українських, все ж таки це стара техніка.
Радянська техніка, яку Україні передали західні партнери від початку повномашстабного вторгнення РФ
«Незважаючи на те, що його обслуговуєш і дивишся за ним – він може викидати сюрпризи. Раптом якась поломка, ні з того, ні з сього. Це, звісно, погано. Ну це вже роки», – пояснює мехвод Олександр, зауважуючи, що є проблеми і з запчастинами для ремонту.
Проте зазначає, він, головне все ж таки не техніка.
«Є такі моменти, але [Т-72] робить по-маленьку свою справу. Головне в танку – і в «Леопарді, і в будь-якому – це екіпаж», – наголошує танкіст.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.