За два тижні роботи «морського зернового коридору», безпеку якого підтвердили гаранти – ООН та Туреччина, із заблокованих раніше через війну українських чорноморських портів вийшло 16 суден з сільськогосподарською продукцією для дев’яти країн світу. Іще шість суден натомість зайшло до портів «Одеса», «Чорноморськ», «Південний» для завантаження. Такі дані наводить Міністерство інфраструктури України. Зазначається, що до повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося саме морським шляхом – через порти Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю.
Нині порти українського Придунав’я – Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Ренійський залишаються альтернативними шляхами вітчизняного експорту.
«Плануємо їх розвивати, в портах проводитиметься днопоглиблення», – прокоментував Радіо Свобода поточний стан справ заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.
Під українське збіжжя ООН зафрахтувала судно
Судно Brave Commander під прапором Лівану в порту «Південний», 14 серпня 2022 року
Українське зерно дозволить врятувати мільйони людей не тільки в Ефіопії, а й в Сомалі, Ємені, СуданіМаріан Уорд
В Мінінфраструктури очікують, що з порту «Південний» на Одещині до кінцевого пункту призначення судно Brave Commander дістанеться щонайменше за два тижні. Воно транспортуватиме понад 20 тисяч тонн українського зерна. Світова продовольча програма (WFP) ООН зафрахтувала судно під прапором Лівану для перевезення продовольства в Ефіопію, яка виснажена не тільки збройним протистоянням всередині країни, а й тривалою посухою.
«Українське зерно дозволить врятувати мільйони людей не тільки в Ефіопії, а й в Сомалі, Ємені, Судані», – зазначила заступниця регіонального координатора Світової продовольчої програми Організації Об’єднаних Націй в Україні Маріан Уорд.
Разом із новопризначеною гуманітарною координаторкою системи ООН в Україні Деніз Браун, а також міністром інфраструктури Олександром Кубраковим вона приїздила в «Південний».
Зліва направо: Маріан Уорд, Деніз Браун, Олександр Кубраков під час брифінгу на причалі порту «Південний», 14 серпня 2022 року
Майже 18 мільйонів людей в Україні потребують гуманітарної допомоги для виживанняДеніз Браун
З-поміж іншого Деніз Браун зазначила, що продовольча небезпека загрожує й українцям.
Наводимо фрагмент її виступу на брифінгу 14 серпня в порту «Південний»:
«Сьогодні нас єднає наша спільна людяність – і ми схиляємо голови на знак пошани й захоплення народом України, його відвагою і мужністю.
Але цього недостатньо.
Чорноморська ініціатива щодо зерна має підтримати українських землеробів. І так, це займе час, але судна вже вирушили (…)
Через війну сильно постраждало сільське господарство по всій Україні, а тисячі селян залишись без доходів. Кожна третя родина потерпає від продовольчої небезпеки.
Через закриття портів сотні тисяч людей залишились без засобів до існування в той час, як війна вже руйнує економіку України.
У той же час, майже 18 мільйонів людей в країні потребують гуманітарної допомоги для виживання. І ситуація погіршується щодня».
Судно Brave Commander завантажують зерном для Африки. Порт «Південний», 14 серпня 2022 року
Чи вистачить зерна самій Україні?
Як запевняє член парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, Україні для внутрішнього ринку власного зерна повністю вистачить. Щороку всередині країни споживається максимум 20 мільйонів тонн. І хоча обсяги нового врожаю будуть меншими за минулорічні, нині прогнозовані 65 мільйонів тонн є для України достатніми, зазначає народний депутат.
Дмитро Соломчук розраховує, що проблему зі зберіганням врожаю-2022, що збирається без перебільшення кров'ю та потом, допоможуть розв’язати міжнародні партнери.
«Приватні та урядові фонди, в першу чергу американські, надаватимуть спеціальні 200-тонні агромішки. Врожай в них можна зберігати до 24 місяців. Далі треба вести розмову про капітальне будівництво зерносховищ», – зауважив парламентар.
Хроніка морського «зернового коридору»
1 серпня – вперше за майже пів року повномасштабної війни Росії проти України було частково знято блокаду морських портів Великої Одеси. Під такою назвою знають власне Одеський порт і порти на відстані 30-50 кілометрів від нього – «Чорноморськ» і «Південний».
Початок деблокади поклав суховантаж Razoni.
Надалі упродовж двох тижнів чорноморські порти Одеської області залишали судна, що перебували в них із 24 лютого, а також цілеспрямовано заходили нові під завантаження. Крім Brave Commander це були балкери Fulmar S (під прапором Барбадосу), Osprey S (прапор Ліберії).
Судно Fulmar S – перше, яке спеціально зайшло під завантаження агропродукцією, а не перебувало в українських портах з 24 лютого 2022 року
Станом на сьогодні «морський зерновий коридор» працює в обох напрямках – на вихід і на вхід до портів України, реалізовано п’ять повноцінних зернових караванів по 2-3 судна в кожному.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков очікує, що розблокування портів принесе «щонайменше 1 мільярд доларів валютної виручки для економіки та можливість для аграрного сектору спланувати посівну наступного року». Він окреслив мету – «вихід на місячний обсяг перевалки в портах Великої Одеси в 3 мільйони тонн сільськогосподарської продукції».
Чи вдасться досягнути таких показників за підсумком «експериментального серпня»? Висновки робити поки зарано, до кінця місяця планується залучити ще близько 10 суден під завантаження українською агропродукцією.
Шлях «ріка-море»
«Якби не порти українського Придунав’я (порти в Ізмаїлі, Кілії, Рені – ред.), морська блокада взагалі призвела б до колапсу» – таку думку в розмові з Радіо Свобода висловив ініціатор проєкту поромної переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча» та засновник цього підприємства Юрій Дімчогло.
«Наші дунайські порти потроху працювали на експорт зернових. Вони допомогли вирішити не тільки нещодавню кризу з сіллю, а й паливну. Фурами по суходолу багато не перевезеш. А тут прийшов танкер-бензовоз на 3-5 тисяч тонн, розмитнився всередині України, злився. За обсягом це 150 звичайних автомобільних бензовозів», – каже він.
Звільнення від російської окупації острова Зміїний дозволило використовувати гирло Бистре, що з’єднує судноплавним каналом Дунай і Чорне море. Завдяки цьому транспортному коридору для заходу та виходу суден вдалося трохи розвантажити румунський канал Суліна.
Щоправда, наприкінці липня після підривів на мінах судна «Держгідрографії» та плавкрану, рух гирлом Бистрим знову тимчасово призупинився.
Гирло Бистре, що з’єднує судноплавним каналом Дунай з Чорним морем, необхідно поглибити. З румунським каналом Суліна воно має працювати в паріЮрій Дімчогло
Днями через гирло Бистре з Чорного моря до українських дунайських портів пройшли три судна – при наявній спроможності каналу пропускати щодоби чотири-п’ять.
«Обидва канали, український та румунський, повинні працювати в парі. Тоді черги суден суттєво зменшаться. Гирло Бистре необхідно поглиблювати, воно мілководне. Чим менша глибина, тим менша осадка в судна, яке може через нього пройти. Відповідно треба більше суден для перевезення вантажів. Через те, що канал Суліна має осадку в 7,5 метрів, він здатний заводити щодоби приблизно 8 суден», – пояснює Юрій Дімчогло.
При тому, що нинішня пропускна спроможність українських дунайських портів недостатня, а їхній наявний флот потребує серйозного поповнення й модернізації, Юрій Дімчогло вважає – перспективи в них великі. «Думаю, через порти українського Придунав’я ми здатні експортувати 2,5 мільйони тонн зернових», – припускає він.
Досвід півріччя війни, каже Дімчогло, довів важливість альтернативних шляхів. До того ж близькість українських дунайських портів до Румунії як країни НАТО робить річковий транспортний коридор безпечнішим за морський.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час