Новий Указ Президента України №36 від 01.02.22 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії» серед іншого зазначає заміну існуючої строкової служби на іншу систему підготовки людського потенціалу.
Ми підтримуємо цю ініціативу, адже наша команда просувала це питання у як у Міністерстві оборони України так і у якості незалежного аналітичного центру.
Необхідність заміни існуючої строкової служби зазначена в Стратегії воєнної безпеки, що була прийнята 25 березня 2021 року.
Міністр оборони Олексій Резников також озвучував цю ідею одразу після призначення на посаду. Треба сказати, що і більшість військового керівництва розуміє вади існуючої системи строкової служби та підтримує ідею її заміни на сучасну та ефективну.
І якщо ще кілька років тому це була лише ідея, то зараз ми вже бачимо, що з цього питання сформувався деякий політичний консенсус, що базується на реальних потребах війська.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Без призову та плюс 20 бригад: чи реальні плани Зеленського?Чому це так важливо і що має бути взамін?
Фактично, у чинної строкової служби є три головних завдання. Перше і основне – це формування військового резерву з числа цивільних осіб, які пройшли підготовку, отримали військові спеціальності та у випадку необхідності можуть бути залучені до Сил оборони України.
Основа Сил оборони України – це Збройні сили України, що підпорядковані Міністерству оборони України. Також строковиків залучають до інших військових формувань, зокрема у Національну гвардію України, Державну прикордонну службу України та Державну спеціальну службу транспорту.
Друге, це посилення спроможностей Сил оборони. Тобто на час служби військовослужбовці строковики є інтегрованою складовою частиною сил оборони та, в межах визначених законодавством України, виконують штатні завдання на відповідних посадах у військових частинах.
Під час військового параду до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року
І, нарешті, третє завдання, це інструмент залучення потенційних контрактників та кар’єрних військовослужбовців до лав складових Сил оборони. Деякі з строковиків, маючи можливість пожити життям військової людини, залишаються служити далі, підписавши контракт, або вибирають більш складний та довгостроковий професійний кар’єрний шлях сержанта чи офіцера.
Проблема в тому, що незважаючи на те, що кожне з цих завдань виконується, ефективність виконання є неприпустимо низькою, особливо враховуючи рівень наявних воєнних загроз. Це і приводить до висновку, що потрібна інша система.
Під час вишколу військовослужбовців Десантно-штурмових військ України. Житомирщина, 21 листопада 2021 року
У чому основні проблеми?
По-перше, строкова служба, що займає 1,5 року (1 рік для строковиків з вищою освітою) є вкрай непопулярною.
Велика кількість молодих людей не бачить себе на строковій службі та всіма шляхами намагається її уникнути. Нажаль, це історично створює корупційні можливості для багатьох задіяних у процесі сторін.
Тому кожні півроку (в Україні призов відбувається навесні і восени) батьки призовників платять хабарі у декілька тисяч доларів, щоб їхніх синів не забирали в армію. Як правило, притягнути хабарників до відповідальності дуже складно, адже батьки та юнаки у більшості випадків не наважуються писати будь-які заяви.
Призов на військову службу
Непопулярність та «корупційна інфікованість» призову не дозволяють якісно виконувати плани із належної комплектації призовниками. Тому іноді представники призовних комісій «полюють» на майбутніх строковиків на дискотеках та у гуртожитках, а іноді і просто на вулицях.
Взагалі-то вручення повісток призовникам має відбуватися у встановленому законодавством порядку – поштою, але також дозволяється особиста подача заяви. Приводячи юнаків до центрів комплектування (колишніх воєнкоматів), їх вмовляють написати заяви.
Керівництво ЗС України наполягає на законності залучення строковиків, але кожні півроку ми чуємо про такі непоодинокі випадки. Заради об’єктивності треба зазначити, що такі випадки є зараз набагато рідшими ніж у минулі роки, а будь-яке публічне розголошення даних практик призводить до того, що юнаків одразу ж відпускають.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міністр оборони про розведення військ, викриті схеми, стандарти НАТО і паперову арміюТакі практики залучення молодих людей до служби не корелюється з нашими прагненнями стати членом Європейського Союзу та НАТО.
Крім проблемного залучення до лав Сил оборони, багато строковиків скаржаться на відсутність якоїсь чіткої та корисної для особистого розвитку функції, яку б вони виконували протягом часу служби.
Строковиків не залучають до виконання завдань Операції об’єднаних сил (ООС) на сході України, що, безперечно, є правильним рішенням. Проте, крім програми початкової підготовки, у військових частинах строковики не виконують якихось важливих завдань, що потребують подальшого розвитку навичок та вмінь, на реалізують отримані під час підготовки знання. Їх не готують як потенційних контрактників, а навпаки – скоріше використовують як обслуговуючий персонал, задіяний у господарській діяльності. Зрозуміло, що це значно зменшує їхню мотивацію побудови військової кар’єри.
Українські солдати копають окопи на Промзоні. Авдіївка, Донецька область. Грудень 2017 року
У результаті відсоток тих, хто після завершення строкової служби переходить на контракт, є дуже низький.
За моїм особистим спостереженням, у багатьох бригадах він складає всього пару відсотків.
Щоправда, цей відсоток є значно вищим у родах військ, які проводять відбір строковиків, наприклад у десантно-штурмових військах чи морській піхоті.
Проте, в цілому, відсоток строковиків, які стають контрактниками – невеликий.
Багато зі строковиків отримавши такий негативних досвід «господарської діяльності» назавжди відмовляється мати справу з військом у майбутньому. В результаті, більшу частину немалих коштів, які держава витрачає на строкову службу (призов, навчання, доставка, годування, спорядження, тощо), використовуються без чіткого розуміння того, як це у довгостроковій перспективі впливатиме на оборонний потенціал країни.
Строковики Нацгвардії, які відслужили необхідний термін, вийшли на мітинг з вимогою якнайшвидшої демобілізації. 13 жовтня 2014 року
Всі інші громадяни України призовного віку, хто не хоче витрачати рік чи півтора на таку службу і не залучаються до строкової служби, взагалі не мають можливість отримати військову підготовку (окрім дуже обмеженої підготовки на військових кафедрах у ВУЗах).
Тому створення у нас дієвого та ефективного резерву у такий спосіб є під великим питанням.
Заради справедливості ми маємо зазначити, що є багато історій коли строкова служба була стартом для успішних військових кар’єр. Я особисто знаю героїв російсько-української війни, кавалерів численних бойових нагород, яких поважає вся країна, які починали із строковиків.
Також є досить суттєва кількість юнаків (за особистою оцінкою можна говорити про декілька тисяч на рік), хто добровільно бажає залучитись до строкової служби.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка»Що може дати правильно організована строкова?
Строкова служба, часто, також це майже єдина можливість для юнаків із малозабезпечених чи неблагополучних сімей знайти краще місце у світі, через отримання більш надійного та стабільного життя і перспектив військової кар’єри.
У більшості країн розвиненого світу, армія є часто шляхом для будівництва успішного життя для молодих хлопців та дівчат, у яких немає широкого спектру вибору щодо інших можливостей. Цифри говорять про те, що ефективність такої функції для строкової служби в Україні може бути значно підвищена.
Боєць добровольчого батальйону, який в рамках ротації повернувся із зони бойових дій на Донбасі. Київ, 15 вересня 2014 року
В жодному випадку ми не можемо говорити про скасування строкової служби не створивши іншої, більш ефективної альтернативної системи.
Загрози безпеці країни у нас абсолютно реальні та довгострокові, тому нам потрібна система, при якій максимальна більшість громадян отримує якісну військову підготовку.
Система, при якій молоді люди (до речі не лише хлопці, а і за бажанням дівчата) можуть побачити зсередини справжню військову службу, в тому числі бойових бригадах, можливо і не лише в одній військовій частини, але в різних видах та родах військ (сил). І побачивши різні опції щодо військової служби, зможуть відкрити в собі потенціал для продовження військової кар’єри на контракті. Або, освоїв навички поводження зі зброєю та здобувши базові знання про військову службу, стати на захисті країни у випадку необхідності зі складу резерву.
Під час репетиції до військового параду до Дня Незалежності України. Київ, 18 серпня 2021 року
- Ми точно підвищимо бажання проходити службу, якщо вона буде сконцентрована на навчанні та тренуванні протягом коротшого строку. Частіше за все називають строки у 5-6 місяців, як наближені до оптимальних.
- Цей період можна продовжити за бажанням, наприклад, до року. Також можна передбачити регулярну участь в спеціальних зборах де вдосконалюватимуться здобуті навички.
- Також заохоченням буде ознайомлення із умовами служби бойових бригад різних видів та родів – це цікаво і дасть можливість побачити службу у її різноманітті та відчути специфіку та культуру різних спеціальностей.
- І нарешті ми точно підвищимо привабливість строкової служби, коли (за прикладом деяких європейських країн) дамо можливість громадянам вільно обирати період проходження такої служби у віці з 18 до 25 років у найбільш зручний для кожного період часу.
Є ще багато варіантів та пропозицій що допоможуть сформувати нову систему побудовану на мотиваційних засадах. Але важливо, щоби військове керівництво не розробляло нову систему у відриві від загального цивільного суспільства.
Якщо на меті залучення великої кількості бажаючих до служби, то має зберігатися «клієнто-орієнтований» підхід і бути розроблена така система, яка буде користуватися популярністю та підтримкою у суспільстві. За наявності політичного бажання, можливо розробити та впровадити її протягом декількох років.
І тоді не треба буде бігати за призовниками, бажаючих буде більше ніж достатньо, а у Сил оборони з’явиться можливість відбирати найкращих представників для захисту країни.
Андрій Загороднюк – голова правління Центру оборонних стратегій, міністр оборони України (2019–2020).
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський у Верховній Раді підписав указ про «перехід України на професійну армію» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сховища у підвалах, мер із автоматом та загони самооборони. Як українці готуються до нового конфлікту з Росією ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вторгнення з моря або з окупованої частини Донбасу – військові США про сценарії можливого наступу Росії