(Текст був вперше опублікований 30 жовтня 2021 року)
У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох НКВС розстріляло так званий перший соловецький етап – 1111 людей. Серед них добірні представники української еліти: науковці, драматурги, поети, вчителі, інженери. Чому про це важливо пам'ятати? Яким є оновлений список вихідців із України, убитих каральними органами СРСР за надуманими звинуваченнями?
- Сандармох – таку назву дали урочищу на півночі російської республіки Карелія, де у 1997 році знайшли місця масового захоронення страчених НКВС в’язнів Соловецького концтабору – СТОН (Соловецкая тюрьма особого назначения – ред.)
- Після розпаду СРСР у Росії відкрили доступ до архівів каральних радянських органів. У 1995 році директор Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру «Меморіал» Веніамін Іофе віднайшов розстрільні списки в архіві Архангельського управління ФСБ Росії. Дослідник написав листа до СБУ, у якому повідомив, що у тих списках багато вихідців з України.
- У липні 1997 року історик Юрій Дмитрієв, обстежуючи із членами санкт-петербурзького й московського «Меморіалів» карельську тайгу, знайшов 236 розстрільних ям.
Місце першого розкопу у Сандармосі. Ось що побачили представники Санкт-петербурзького «Меморіалу» і Юрій Дмитрієв 1 липня 1997 року. Росія, Карелія
- За підрахунками дослідників, на території площею у 7, 4 гектарів, у 236 братських могилах розміром 4х4 метри лежали останки приблизно 9-ти тисяч страчених людей. Усіх їх було вбито пострілом у потилицю.
- На основі документів дослідники встановили, що тут знищили представників 58 національностей та етнічних груп.
- Українські історики теж почали їздити в Карелію і досліджувати архіви. Результатом стало видання тритомника «Остання адреса» під авторством Володимира Пристайка, Олександра Пшеннікова та Юрія Шаповала.
Юрій Шаповал і Юрій Дмитрієв в урочищі Сандармох, серпень 2009 року. Фото Ірини Шатохіної
- У архівах КДБ збереглися документи, які пролили світло на розстріл Соловецького етапу у період із 27 жовтня по 4 листопада, серед 1111 жертв якого були представники української інтелігенції. Це театральний режисер-новатор, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, філософ і письменник Валер’ян Підмогильний, поети, письменники і перекладачі Микола Зеров, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, історик академік , професори Володимир Чехівський, Олексій Вангенгейм і Сергій Грушевський, академіки Степан Рудницький і Матвій Яворський, науковці Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко і багато інших.
Урочище Сандармох (Карелія, Росія). Під час вшанування вбитих режимом СРСР українців. Сандармох, 5 серпня 2012 рок
- Дослідники кажуть, що є підстави вважати, що більшість страчених власноруч убив Михайло Матвєєв (два класи освіти), заступник начальника Ленінградського управління ОГПУ по адміністративно-господарській частині. Допомагав йому помічник коменданта УНКВД Ленінградської області Алафер.
До «бригади» Матвєєва також входили конвоїри Ганцов, Ларіонов, Васильєв, Деревянко, Кузнецов і Твердохлєб. На страту людей возив водій вантажівки – Воскресенський. Ще був водій легкового автомобіля Федотов і господарник Орлов, який, за словами Матвєєва, допомагав йому «приймати за списком заарештованих».
Михайло Матвєєв, кат «Сандармоху»
- Матвєєва й деяких інших виконавців смертних вироків нагородили 1936 року «за особые заслуги в борьбе за упрочение социалистического строя» орденом Червоної Зірки (а в березні 1941-го – позбавили цієї нагороди). У грудні 1937-го «за самоотверженную работу по борьбе с контрреволюцией» нагородили цінним подарунком – радіолою з платівками, а в 1939-му судили за перевищення повноважень. Із ув'язнення його звільнили на початку війни із нацистською Німеччиною. Жив у Ленінграді. Помер у 1971 році.
- (доповнено) У травні 2022 року карельського історика і правозахисника Юрія Дмитрієва (дослідника, які знайшов масові захоронення у Сандармоху), засудженого в Росії до 15 років позбавлення волі наприкінці 2021 року за звинуваченнями, які він відкидає, етапували до колонії суворого режиму у Мордовії.
- (доповнено) 24 лютого 2022 року путінський режим розв'язав широкомасштабну війну проти України. Президент Росії Володимир Путін неодноразово у своїх статтях і виступах називав Україну «фейковим утворенням, вигаданою державою», а українців «одним народом з росіянами». Під час виступу на дискусійному клубі «Валдай» 27 жовтня Путін заявив, що «єдиною реальною гарантією українського суверенітету» може бути лише Росія, яка «створила Україну», і підтвердив свою мету: «знищити фашитський режим» в Україні, маючи на увазі законно обраного президента Володимира Зеленського та парламент.
Список вихідців із України, розстріляних НКВС в урочищі Сандармох
До встановлення імен розстріляних українців та вихідців із України доклав зусиль дослідник Сергій Шевченко. Спочатку він працював разом із Юрієм Шаповалом, Іваном Драчем та іншими у редколегії науково-документального тритомника «Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії» (1997−1999). Шевченко їздив до російських Архангельська й Петрозаводська, де вивчав розсекречені справи спецслужб.
Дані про розстріляних у Сандармоху, зібрані Сергієм Шевченком, переклали українською мовою і впорядкували журналісти Радіо Свобода.
Так з'явився вивірений дослідником і вперше опублікований 12 грудня 2012 року Список розстріляних у Сандармоху українців і вихідців з України.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Список розстріляних у Сандармоху українців і вихідців з УкраїниТоді у списку була 201 людина.
Сергій Шевченко, публіцист, дослідник історії Соловецького концтабору та Сандармоху і журналістка Ірина Штогрін. Прямий ефір програми «Ваша свобода». 24 грудня 2012 року
27 грудня 2014 року Сергій Шевченко додав дані ще про двох розстріляних.
Із 27 вересня 2016 року по 10 січня 2017-го, у рамках акції «Рік жертв Великого терору», започаткованої Міжнародною інформаційною агенцією «Vector News» у партнерстві зі Всеукраїнським благодійним фондом «Журналістська ініціатива», поетапно (14 частинами) опублікували виправлений і доповнений Сергієм Шевченком список розстріляних у Сандармоху.
Список назвали : «Соловецькі в'язні-українці й особи, чиї долі пов'язані з Україною, розстріляні в урочищі Сандармох 27.10. - 4.11.1937 року». Цей список надруковано в книжці Сергія Шевченка «Імперія терору», яка вийшла друком у 2021-му році. Переднє слово книжки можна прочитати на сайті про Соловки.
В оновленому списку 287 імен.
У списках 1116 в'язнів Соловецької тюрми, яким суд-трійка визначив найвищу кару, були ще двоє українців, яких відправили назад в УРСР для проведення додаткового розслідування. Це професори Йосип Михайлович Зозуляк і Борис Володимирович Піроцький. Їх розстріляли наприкінці листопада 1937 року у Києві, на виконання наказу, який прийшов з Москви.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росії не вдасться знищити пам’ять про розстріли в Сандармоху – дослідникРадіо Свобода запитало Сергія Шевченка чому важливо не забувати про Сандармох?
– Про замовчувану, засекречену або навмисно спотворювану Москвою історію потрібна людям правда – надто після десанту в український Крим озброєних «зелених чоловічків».
Ось лише кілька відгуків на одне з моїх інтерв’ю в радіопроєкті – про Сандармох (3 листопада 2019 року): «Дуже дякую вам… за вашу працю, яка не дає забути, а хто не знав – то дізнатися, про звірства червоного терору...», «Багато чого не знала. Просто мороз по шкірі і волосся дибки від почутого». «Немає слів. Навіть злоби нема. Але хочу, щоб кати мого народу не мали спокою ані на тому, ані на цьому світі».
У часи збройної агресії сусідньої держави проти України, а також і надалі слово «Сандармох» і пов’язані з ним історичні події – масові розстріли політв’язнів, жертв репресій – не можна забувати нікому. Ні нашій країні, ані всьому світові.
Тепер те місце пам’яті – вакцина проти бацил «русского міра», проти отруйної кремлівської пропаганди. Знати, що сталося за озером Онего 1937 року, розуміти, хто й навіщо вчинив ті злочини, бачити їхній зв'язок з нинішньою гібридною війною, яку розв’язала «імперія терору» з центром у Москві – означає зберегти наше майбутнє як незалежної держави Україна.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сандармох. Кати ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Річниця початку «Великого терору» 1937-38 років, а в Росії реабілітовують Сталіна ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Логіка Путіна»: чого досягнув офіцер КГБ, а чого він не досягне ніколи ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Валдайський» Путін. Чому він не вгамовується і хоче й далі воювати з Україною?Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.