Бойовики «ДНР» і «ЛНР» посилили перешкоджання роботі спостерігачів ОБСЄ, зазначає Генштаб ЗСУ. За його даними, від середини березня нинішнього року ці підконтрольні Росії угруповання вирішили обшукувати автівки спостережних патрулів і різко активізували глушіння безпілотників місії. Зі свого боку в «ЛДНР» відкидають такі заяви і звинувачують українських силовиків у створенні перешкод дронам ОБСЄ. Як працюється міжнародним спостерігачам на Донбасі в розпал чергового загострення конфлікту? Який взагалі сенс їхньої діяльності?
Усі понад сім років війни на сході України ЗСУ постійно звинувачують підконтрольні Росії угруповання «ДНР» і «ЛНР» в перешкоджанні спостерігачам ОБСЄ. За час конфлікту моніторингова місія зазнала і втрат у своїх лавах. Зокрема, в квітні 2017 року співробітник ОБСЄ загинув унаслідок підриву на міні автівки на Луганщині, в районі селища Пришиб у Слов'яносербському районі. Це селище розташоване на непідконтрольній Україні території. Як повідомляли МЗС України та Австрії, загиблий – медпрацівник зі США. Ще двоє співробітників ОБСЄ зазнали тоді поранень. Бойовики «ЛНР» поклали відповідальність за цей інцидент на ЗСУ. А у МЗС України заявили, що підрив патруля місії ОБСЄ є підтвердженням спроб Москви залякати спостерігачів. Обопільні звинувачення у залякуванні місії лунають від українських силовиків і російських гібридних сил досі.
Зі свого боку спостерігачі ОБСЄ практично не надають коментарів щодо умов їхньої роботи на Донбасі. Як констатують експерти, причина такої обачливості – представники моніторингової місії ретельно дбають про свою неупередженість, намагаюся не дати жодного приводу для звинувачень у «роботі» на тій чи іншій стороні конфлікту. Бракує коментарів і під час нинішнього загострення на Донбасі.
Представники моніторингової місії ретельно дбають про свою неупередженість, зазначають експерти
А як зазначив у фейсбуці Генштаб ЗСУ, «у рішенні Постійної ради ОБСЄ зазначено, що Спостержна моніторингова місія має необмежений та безумовний доступ до всіх областей». Але при цьому, констатую українські вояки, «СММ ОБСЄ систематично фіксує випадки різноманітного перешкоджання роботі місії з боку російських найманців. Незважаючи на прагнення місії працювати по всій території ОРДЛО, «СММ на цей час не здатна в повному обсязі здійснювати свої заходи».
СММ на цей час не здатна в повному обсязі здійснювати свої заходиГенштаб ЗСУ
За даними Генштабу, 20 березня нинішнього року місія зафіксувала нові обмеження її роботи на окупованих територіях Донецької області. «До них відносяться вимоги збройних формувань РФ щодо обшуку причепів та авто СММ – і, як наслідок, відмова у подальшому пересуванні патрулів у разі відмови догляду», – пише Генштаб ЗСУ. Він констатує збільшення кількості випадків глушіння безпілотників ОБСЄ. Протягом місяця (від середини лютого до середини березня) трапилися 52 випадки такого перешкоджання. А ще через місяць (з середини березня до середини квітня) було втричі більше – 165 випадків глушіння дронів спостерігачів. І за інформацією українських вояків, 85% випадків глушіння сигналу GPS відбулися на Донеччині біля населених пунктів Степанівка, Веселе, Спартак, Петрівське, Ясинувата, Докучаєвськ та поруч із Красногорівкою.
Натомість російські гібридні сили відкидають ці заяви та звинувачують українських силовиків у створенні перешкод дронам ОБСЄ. «Управління» «народної міліції» угруповання «ДНР» стверджувало, що військовослужбовці одного з батальйонів радіоелектронної боротьби ЗСУ глушили дрони ОБСЄ в районах Степанівки і Богданівки.
«Закликаємо представників СММ ОБСЄ не тільки фіксувати факти перешкоджання членам місії та мінування місцевості, а й вживати заходів до порушників, з метою забезпечення безпеки пересування громадян, а також недопущення загибелі та поранення мирних жителів», – заявили представники «ДНР».
Ватажок підконтрольного Росії угруповання «ДНР» Денис Пушилін 7 квітня цього року розкритикував роботу ОБСЄ на Донбасі, назвавши її ефективність «низькою». Пушилін зазначив, що від початку роботи спостерігачів на Донбасі суперечки з приводу її ефективності виникали як у «ЛДНР», так і в України. І за твердженням Пушиліна, нині «представники Києва не пред’являють претензій на адресу міжнародних спостерігачів, що може також свідчити про відсутність неупередженості».
Денис Пушилін: «Коли ви востаннє бачили, щоб Україна обурювалася діями ОБСЄ? Я не пам'ятаю»
«Коли ви востаннє бачили, щоб Україна обурювалася діями ОБСЄ? Я не пам'ятаю. Наші переговорники постійно фіксують, скільки перегинів і прикладів, коли принципу неупередженості з боку ОБСЄ не дотримуються, вони займають відверто проукраїнську позицію. Маятник в цьому ставленні хитнувся до заняття позиції на користь України. Це неправильно», – сказав Пушилін. За його словами, робота місії з нинішнім керівництвом змінилася досить серйозно, і змінилася в гірший бік.
Зараз усе зводиться до якихось сухих формулюваньДенис Пушилін
«По-перше, звіти стали неінформативними. Коли ще був присутній Александр Гуґ і працював Ертугрул Апакан (ексголова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, нині СММ ОБСЄ в Україні очолює Яшар Халіт Чевік – ред.), звіти були більш ясними для розуміння і обивателя, і фахівця, і там можна було зрозуміти, хто почав обстріл і хто винен. А зараз усе зводиться до якихось сухих формулювань, з яких можна тлумачити все як завгодно», – зазначив Пушилін.
ОБСЄ І ФЕЙК НАВКОЛО ЗАГИБЕЛІ ДИТИНИ НА ДОНБАСІ
Підконтрольному Росії ватажку «ДНР», зокрема, не сподобалися дії спостерігачів ОБСЄ з розслідування загибелі дитини в селі біля Єнакієвого. СММ не змогла визначити, від вибуху якого боєприпасу загинув 5-річний хлопчик в окупованому селищі Олександрівське. Спостерігачі через кілька днів після інциденту побували в будинку, який відвідувала загибла дитина. СММ не змогла визначити тип боєприпасу, через який утворилася воронка. Вона оцінила всі пошкодження як недавні і, ймовірно, викликані осколками, йдеться у звіті СММ ОБСЄ за 7 квітня.
Йдеться про інцидент, що трапився 2 квітня нинішнього року. Інформацію про смерть дитини нібито «від удару українського безпілотника» російські та проросійські ЗМІ інтенсивно розкручували протягом тижня. У ЗСУ заявили, що 2 квітня цього року БПЛА у повітря не підіймали, Олександрівське розташоване за 30 кілометрів від українських позицій, у цьому районі працюють потужні системи радіолокаційної боротьби противника, які унеможливлюють роботу безпілотників.
У звіті ОБСЄ йдеться, що їм повідомили про цей інцидент лише на третій день після загибелі дитини. Відповідно, коли спостережна місія отримала змогу приїхати на місце події, слідів, що могли би дати підказку, принаймні, якого типу вибуховий пристрій, від чого загинув хлопчик, було обмаль.
Журналісти інтернет-проєкту «Стопфейк» змогли знайти контактні дані й поспілкуватися з людьми, які проживають поблизу буднику, де загинув хлопчик. Вони не дали жодного свідчення, яке говорило би про можливість атаки безпілотника, жоден із опитаних не сказав, що бачив чи хоча би чув БПЛА в той час і у тому місці, зазначає представник «Стопфейк» Руслан Дейниченко. За його словами, свідки також схиляються до того, що пристрій, який вибухнув, зберігався у будинку, де жила загибла дитина.
Руслан Дейниченко: «Жоден із опитаних не сказав, що бачив чи хоча би чув БПЛА в той час і у тому місці»
КРАВЧЕНКО: МАНДАТ ОБСЄ – ДЛЯ «ГРОМАДЯНСЬКОГО КОНФЛІКТУ» В УКРАЇНІ
А стосовно тверджень Пушиліна, що спостерігачі ОБСЄ на Донбасі «займають відверто проукраїнську позицію», радник української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода: СММ відстоює примирливу позицію.
«Вони (ОБСЄ – ред.) – на власному боці. А власний бік полягає в тому, що вони хочуть врегулювати конфлікт. А ось тут наступний крок вже дуже делікатний. Не всім, але окремим представникам часто здається (мені особисто здається, це не позиція делегації, а це моя особиста позиція), що їм все рівно, як конфлікт буде врегульований. Якщо поступок з боку України буде більше, ніж з боку Росії, то і добре, головне, щоб був врегульований. Сказати, що вони нас прямо здають росіянам, такого не можна. Сказати, що вони грають за російську сторону, такого немає. У них – примирлива позиція. Розумієте? У нас – принципова, а у них – примирлива. Виникають люфти. Але можу сказати, що загалом ОБСЄ, на мій погляд (знову ж таки, це особиста оцінка), виконує свої обов’язки», – відзначив Арестович.
Як наголосив у коментарі Радіо Свобода експерт Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко, проблема – навіть не у ефективності того, що вдається зробити ОБСЄ на Донбасі. Навіть за найбільш дієвої роботи спостерігачів залишається питання їхніх повноважень, мандату. І навіть за найбільш неупередженої діяльності місії вона фактично є всі роки такої гібридної війни аргументом на користь тверджень Москви про «громадянський конфлікт» в Україні, про те, що Росія є винятково посередником. Так вважає Валерій Кравченко і пояснює свою думку.
«Звісно, краще нехай на Донбасі будуть бодай якісь спостерігачі, ніж не буде нікого. Без спостерігачів Росія зможе там робити що завгодно. Але той мандат, за яким зараз працює СММ ОБСЄ, він установлювався у березні 2014 року – ще за тих умов. І це мандат для – умовно – «громадянського конфлікту» в Україні. І такий мандат дуже задовольняє Росію. Бо вона тоді нібито не бере участі в конфлікті на Донбасі», – каже Валерій Кравченко.
Валерій Кравченко: «Такий мандат ОБСЄ дуже задовольняє Росію»
Тим часом мандат Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні продовжили місяць тому ще на один рік – до 31 березня 2022 року. Це зробили під час спеціального засідання Постійної ради ОБСЄ. Делегації 57 країн-учасниць схвалили бюджет Спеціальної моніторингової місії на новий період з квітня нинішнього року до 31 березня наступного року.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ: