Євген Лузан
За результатами опитування, проведеного центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, трохи більше від 50 відсотків опитаних висловили довіру до чинного президента України Володимира Зеленського. Цей показник впав, порівняно з попередніми місяцями: за даними Центру Разумкова, станом на листопад 2019 року довіра до Зеленського була на рівні 68%. Як оцінюють опитані напрямок, яким рухається країна? Як змінилося їхнє ставлення до політиків на тлі подій січня? Та за кого вони проголосували б, якби вибори до Верховної Ради відбулися вже цієї неділі? Радіо Свобода проаналізувало результати дослідження, порівнявши його з даними попередніх опитувань, а також запитало думку інших соціологів.
Учасниками дослідження «Інформаційні вибухи січня» стали 2003 респонденти віком від 18 років по всій Україні, крім окупованих територій. Опитування проводилося із 24 до 28 січня цього року. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищувала 2,24% з імовірністю 0,95.
Анкета враховувала запитання про довіру респондентів до чинної влади, їхні електоральні вподобання, вплив подій у країні на ставлення до політиків та рівень підтримки напрямку, в якому загалом рухається країна.
Парламент розглядає закон про ринок землі в другому читанні. Київ, 6 лютого 2020 року
У якому напрямку рухається Україна?
На це запитання понад 39% респондентів відповіли, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку, трохи більше за 58% мають протилежну думку.
Натомість опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва показало, що за підсумками 2019 року, на відміну від попередніх років, людей, які вважають напрямок, яким рухається країна, правильним, стало більше, ніж тих, хто думав інакше – 44% проти 36%.
Аналітики фонду відзначають тенденцію до короткочасного переважання оптимістів над скептиками у перший рік роботи нового президента, що простежується ще з часів президентства Віктора Ющенка. За кожного президента (окрім Петра Порошенка, на початок правління якого припала активна фаза російсько-української війни на сході та економічна криза) кількість тих, хто вважав, що «все добре», мала незначну перевагу в перший рік після виборів.
Довіра до влади
Рейтинг довіри до владних інституцій очолює президент Володимир Зеленський: йому так чи інакше довіряють 51,6% опитаних (у листопадовому опитуванні Центру Разумкова цей показник серед політичних діячів становив 68%). За ним зі значним відривом – спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков, прем’єр Олексій Гончарук, парламент і Кабмін (два останні набрали по 23,4% – Гончарук випереджає їх лише на одну десяту відсотка).
Натомість саме Верховна Рада та уряд мають найвищий рівень недовіри (68,3% і 68,5% відповідно). Зеленському не довіряють 41,5% громадян, що взяли участь в опитуванні.
Ставлення до інформаційних приводів
Далі соціологи дослідили ставлення українців до найгучніших інформаційних приводів, що припали на різдвяні свята, – «зливу» розмов у кабінеті прем’єра Гончарука 15 січня та концерту народного депутата Святослава Вакарчука на новорічному корпоративі ІТ-компанії Wargaming (розробника гри World of Tanks) у Мінську, що відбувся 21 грудня.
Концерт гурту «Океан Ельзи» у Мніську, 20 вересня 2019 року
Про «плівки Гончарука» чули понад дві третини опитаних (68,1%), тоді як про виступ лідера гурту «Океан Ельзи» – лише 22%. При цьому понад 68% респондентів вважають, що гастролі політикам треба призупинити, поки вони обіймають державні посади.
38,5% опитаних почали негативно ставитися до Гончарука після оприлюднення розмови, де він нібито висловився щодо своєї низької компетентності в економічних питаннях.
Майже половина респондентів жодним чином не змінила свого ставлення ні до Гончарука (46,9%), ні до Зеленського (57,1%), ні до Вакарчука (58,4%).
Ще одна група запитань стосується високих зарплат, надбавок і премій міністрів, їхніх заступників та топ-менеджерів держпідприємств. Про них не чули лише 6,5% опитаних. При цьому абсолютна більшість їх (майже 89%) вважає такий рівень доходів несправедливим.
У січні Кабмін оприлюднив офіційні дані про зарплати урядовців. Так, голова МВС Арсен Аваков отримував у середньому за 2019 рік понад 100 тисяч гривень на місяць – це найбільший показник серед усіх міністрів. Зарплата самого прем’єра Гончарука щомісячно становила в середньому за рік понад 60 тисяч гривень.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Нові обличчя» Кабміну і попередники: кому платили більше (інфографіка)Політичні вподобання
І нарешті, якби найближчої неділі відбулися парламентські вибори, то у Верховну Раду гіпотетичного нового скликання потрапили би 4 партії: «Слуга народу» (38,9%), «Опозиційна платформа – за життя» (майже 15%), «Батьківщина» (10,8%) і «Європейська солідарність» (10,6%). «Голос» близький до подолання 5-відсоткового бар'єру, проте все одно бракує майже пів відсотка (4,4%).
Натомість Центр Разумкова у своєму січневому опитуванні (17-21 січня) давав більший відсоток голосів саме «ЄС» (12,3%), нижчий відсоток – «Батьківщині» (8%), а «Голосу» взагалі не залишав жодних шансів (2,5%).
Проте «Сила і честь», яка набрала, за результатами дослідження Центру Разумкова, 5,2% голосів, навпаки, не потрапила б у Раду: згідно з цифрами ЦСМ і УІСД, у них лише 3,9%. Перше і друге місця в усіх опитуваннях посідають, відповідно, «Слуга народу» (понад 45%) і «ОПЗЖ».
Що кажуть експерти?
Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України, у коментарі для Радіо Свобода підкреслив, що тенденція до зниження рівня довіри до влади є знайомою, але Зеленський перебуває у вигіднішому становищі, ніж його попередники.
Євген Головаха
«У будь-якої влади за один рік позитивні рейтинги перетворюються на вкрай негативні. До речі, щодо Зеленського і його політичної сили, то темпи зменшення показників, все ж таки, не такі виразні, як було раніше. Їм дали більший кредит довіри, щоб вони навчилися [керувати державою], оскільки вони – нові люди без досвіду. Певний кредит довіри залишився, але якщо вони не будуть далі вчитися, то втратять його якщо не за рік, то за півтора», – зробив своє припущення експерт.
Солідарна з Євгеном Головахою в оцінці результатів Ірина Бекешкіна, директорка фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
На її думку, результати голосування на виборах були самі по собі «незвичними» через надії, які більшість виборців покладала на чинного президента.
Ірина Бекешкіна
«Люди ж сподівалися, і в багатьох ці сподівання були нереалістичними. Очевидно, що зараз люди починають розчаровуватися, тому що вони не отримали те, на що розраховували», – пояснила соціологиня.
Разом з тим вона визнає, що 51% підтримки через 8 місяців президентства ще ніхто з попередників Зеленського не мав.
Головаха переконаний, що скандали в медійному просторі навколо чинної влади (так, в ефірі одного з ток-шоу депутат від провладної фракції Євгеній Брагар порадив пенсіонерці, щоб заплатити за газ, продати собаку, згодом той вибачився; самого Головаху однопартійниця Брагара Єлизавета Богуцька у відповідь на критику дій влади обізвала «дідусем із позаминулого століття») та скандальними законопроєктами (наприклад, новим законопроєктом «Про дезінформацію») впливають на зміну ставлення до політиків.
«Були події, які вплинули [на результати опитувань]: скандали, викликані заявами політиків зі «Слуги народу», обговорення скандальних законів», – прокоментував соціолог.
Проте, на його думку, має значення й те, що через відсутність повноцінного перепису населення не можна визначити точні вибірки людей.
Ми все далі відходимо від базису розрахунків – знань про генеральну сукупність (населення України)Євген Головаха
«Ми все більше відстаємо від інших країн світу з точки зору соціальної статистики і демографії. Вибірка стає все менш і менш обґрунтованою. Все далі ми відходимо від базису розрахунків – знань про генеральну сукупність (населення України). А в нас такі сталися тектонічні зміни у зв’язку з втратою територій і масовою міграцією, що це [проведення класичного перепису населення] нагально потрібно», – стверджує науковець.
Натомість Бекешкіна не вважає, що відсутність даних актуального класичного перепису населення є непереборною перепоною для роботи соціологів.
«Соціологи чекали майбутнього перепису як манни небесної, але зміни [в структурі населення] ми можемо передбачити навіть без всякого перепису населення. Очевидно, що зросла пропорція старшого населення, зменшилася пропорція молодшого. Села стало менше, ніж в офіційній структурі, міського населення стало більше», – дає свою оцінку експертка.
Загалом, на її думку, рейтинги політичних сил з моменту виборів суттєво не змінилися. «Ніяких політичних революцій не відбулося. І навіть еволюцій», – констатує вона.
Досі високою залишається довіра до президента Зеленського, попри деяке зниження його рейтингу та недовіру до інших гілок влади – з огляду на більший кредит довіри від самого початку, наданий виборцями в надії на те, що «нові обличчя» навчаться керувати державою.
Довідка:
Замовником опитування є Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка, заснований Ольгою Балакірєвою, яка з 2012-го до 2014 року була науковою співробітницею факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вона є також головою правління цієї організації), а також Володимиром Барабашем, Володимиром Онікієнком і Валерієм Головеньком.
Балакірєва також є одноосібно засновницею центру «Соціальний моніторинг».
У вересні 2019 року Міністерство інформаційної політики вже виділяло цьому інституту за підсумками конкурсу, згідно з даними «Prozorro», 1,3 мільйона гривень на дослідження громадської думки в Донецькій і Луганській областях.