«Країни повинні припинити підтримувати біженців». Слова про біженців і громадян

Припинити підтримувати біженців, щоб ті повернулися в Україну – покращувати економіку, закликав радник голови Офісу президента Сергій Лещенко країни, які прихистили українців, в інтерв’ю швейцарському виданню.

Після хвилі обурень громадян у соцмережах, політичних заяв опонентів і не тільки – Лещенко заявив, що його слова «висмикнуті з контексту» і поскаржився на «черговий спалах ненависті» з боку окремих опозиційних політиків.

У самому ж ОП на заяву радника публічно не відреагували, що залишило місце для питання: приватну позицію озвучив радник чи ні?

На початку січня суперечлива риторика щодо українців за кордоном пролунала і з уст самого президента. У своєму новорічному зверненні Володимир Зеленський озвучив тезу, яка теж спровокувала обговорення: «Одного дня доведеться поставити собі питання: «Хто я?». Зробити вибір: «Ким я хочу бути? Жертвою чи переможцем? Біженцем чи громадянином?». Що це – казуси публічної комунікації чи політична позиція влади? Реакції зібрав проєкт Радіо Свобода «Ти як?».

Діти і батьки на вокзалі в Польщі. Волонтери надають ковдри, їжу та іграшки. Перемишль, 8 березня 2022 року

«Це вершина цинізму»

Що сталося? 20 січня у швейцарському виданні Tages-Anzeiger вийшло інтерв’ю із радником голови Офісу президента України Сергієм Лещенком під заголовком «Радник у Києві: українські біженці повинні повернутися на Батьківщину». У публікації Лещенко заявив, що країни, які прихистили воєнних біженців з України, повинні припинити їх підтримувати, щоб ті повернулися відбудовувати економіку країни.

Реакція на цю заяву не забарилася. «Це просто цинізм – знущатися з людей, які позбавлені всього. Кожен маріуполець позбавився всього того, що він накопичував усе своє життя. Так само позбавились всього бердянці, мелітопольці. Велика кількість людей перебуває у країнах ЄС. Я знаю долю багатьох людей, які перебувають в ЄС. Вони допомагають фронту більше, ніж деякі люди в Україні. А Сергій Лещенко виходить і каже, що треба повертатися додому, що люди не інтегруються. Це вершина цинізму», – так на заяву відреагував радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко в коментарі «Еспресо».

З його слів, до повномасштабного вторгнення в Маріуполі жило пів мільйона людей, близько 400 тисяч з яких виїхали: «Цікаво запитати у Лещенка: де всім цим людям розміститися в Україні? Наступне питання: де всім цим людям працювати?».

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко

Критично на окремі твердження Лещенка відреагував і депутат прифронтової Запорізької міськради Андрій Согорін. «Колишній журналіст, член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко заявив, що немає ніяких проблем жити в 30-40 км від лінії фронту. Населені пункти в цих місцях мають розвиток та квітнуть, і РСЗО не дістає. Зустрічна пропозиція пану Сергію від мене як депутата Запорізької міської ради: якщо так прекрасно, то перереєструйтеся та перенесіть офіс «Укрзалізниці» та інших держпідприємств у Запоріжжя, покажіть приклад. Може, у міста і ситуація з бюджетом покращиться», – написав він.

Українські біженці в Німеччині зібралися на акцію

Іронічно критикуючи, виступив у соцмережі і віцепрезидент Червоного Хреста в Україні і ексміністр соцполітики Павло Розенко: «У біженців, які втратили все в Україні, потрібно всю соціальну допомогу забрати? Я ж правильно зрозумів нові пріоритети сучасної «соціальної політики»?».

Громадяни України в соцмережах також наголошували, наприклад, й на тому, що за кордоном їхні тяжкохворі рідні й близькі можуть отримати допомогу, яку не здатна в воєнний час надати медична система на Батьківщині.

«До безпекових страхів додалося приниження і необґрунтоване порушення прав. Заяви ОП точно додають їм мотивацію повернутися? Чому вони з такою легкістю розпоряджаються життями інших людей, розповідаючи їм, як правильно? Західна допомога скорочується. Й на цьому тлі самим закликати припинити підтримувати українців?» – заявила представниця опозиційної до влади фракції «ЄС» Ірина Геращенко.

Кладовище поблизу Маріуполя, листопад 2022 року

Радіо Свобода звернулося до Сергія Лещенка із проханням прокоментувати його інтерв’ю. Радник голови ОП цього робити не став, натомість опублікувавши допис у соцмережі, де закинув, зокрема, тій же Геращенко обвинувачення в політичній маніпуляції. Він заявив, що його словам надали «токсичної інтерпретації» і подякував українцям по обидва боки кордонів.

Щодо біженців Лещенко, зокрема, написав таке: «Хочу подякувати українцям за кордоном, які працюють, вчать дітей та піклуються про старших, пересилають кошти додому, не забувають національну культуру, є амбасадорами України, донатять на потреби українського війська, українського суспільства, допомагають берегти українське за кордоном і памʼятають, що у нас є лише одна Україна – тут, куди ми всі маємо повернутись і повертаємось. Моя за це усім подяка».

Зі слів радника голови ОП, його слова щодо біженців були «висмикнуті з контексту». Ознайомившись із повним текстом публікації у швейцарському виданні, Радіо Свобода наводить цитати Лещенка щодо біженців, які, вочевидь, і стали тригером для суспільства:

• «Людям стає все важче знаходити спільну мову. Тому що люди, які виїхали з України, ніколи не зрозуміють тих, хто залишився. Я вважаю, що приймаючі країни повинні припинити підтримувати біженців, щоб вони повернулися додому».
• «Аргумент про те, що тут небезпечно – це нісенітниця. Люди, які повертаються, не повинні воювати в окопах. Але вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті в Україні і платити за оренду київської квартири, користуватися послугами поліклінік і аптек, платити податки, щоб ми могли фінансувати школи. Їхніх грошей бракує економіці. І ситуація стає дедалі складнішою».
• «Українці, які живуть за кордоном, утримуються від підтримки армії сплатою податків і купівлею споживчих товарів. Що ще гірше, їхні діти та молодь зараз ходять до шкіл у європейських країнах й інтегруються більше і більше. Тому ймовірність їхнього повернення стає все меншою. І ми втрачаємо ціле покоління молодих людей».

• «Звісно, дуже небезпечно в містах за п’ять кілометрів від лінії фронту, які можуть бути обстріляні з артилерії. Там живе дедалі менше людей. Але є міста за 30-40 кілометрів від фронту, до яких російська артилерія не може дістатися, наприклад, Краматорськ, де зароджується нова економіка».

Радник голови ОП Сергій Лещенко

Позиція Офісу президента?

«Якщо це заява його особиста і президент її не розділяє, то мала би бути якась публічна реакція з боку Офісу президента. Може, хай не особисто президента, але хоча б його офісу. Але ми не бачимо жодної. Тому, на жаль, є відчуття, що він сказав у такій просто більш грубій формі думки, які там (в ОП – ред.) вирують, присутні. І це – дуже погана історія», – таку думку Радіо Свобода озвучив новообраний голова комітету з міграції, біженців і переміщених осіб Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) і народний депутат від «Європейської солідарності Олексій Гончаренко.

З його слів, такі настрої можуть панувати через об’єктивно колосальні демографічні втрати України. Та водночас очільник комітету з міграції ПАРЄ вказав на хибність такої риторики. «Якщо би було сказано про чоловіка призовного віку, молодого, здорового, який переплив Тису нелегально, то тут нема питань абсолютно. Такі люди, так, вони є серед наших біженців за кордоном, але вони – це абсолютна меншість».

Олексій Гончаренко

Із запитанням, чи Сергій Лещенко представляє позицію Офісу президента, чи це його приватна думка, редакція звернулася до речника ОП Сергія Никифорова, але не отримала відповіді. Не стали коментувати Радіо Свобода цю історію й ані віцепрем’єрка Ірина Верещук, ані уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Представник ПАРЄ Гончаренко вважає, що заява Лещенка може нашкодити українцям за кордоном, де є окремі прояви втоми від біженців: «Більшість наших біженців у країнах Європи – це жінки, діти, літні люди і особи з інвалідністю. Про що ми говоримо? Тобто забрати в них допомогу? А як їм існувати? Виштовхнути їх звідти примусово і змусити їх повертатися в Україну? Тоді виникає інше питання: а якщо Україна не збирається їм ніяк допомагати? А якщо Україна збирається їм допомагати, де ми візьмемо ці гроші? Це ж – величезні кошти, це мільярди».

«Більшість наших біженців у країнах Європи – це жінки, діти, літні люди і особи з інвалідністю»

«Громадяни» і «біженці»

«Будемо відверті, – каже народний депутат Олексій Гончаренко, – є сьогодні певний розкол в українському суспільстві – між тими, хто залишився, і тими, хто поїхав. Так, є люди, ті, хто всередині, які відчувають: «на нас тут падають ракети, але тут ми тримаємося, а хтось поїхав». І це емоції людські, вони є зрозумілими. Так якраз влада має це зшивати, лікувати ці рани, а не вилити на ці рани горілку і розпалити цей біль».

Обурення щодо риторики у новорічному зверненні президента, де біженці наче протиставляються громадянам України, теж лишилося без додаткової комунікації. Водночас слід відзначити, що днями президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який покликаний запровадити інститут множинного громадянства. Передбачається, що українці зможуть мати декілька паспортів, окрім країни-агресорки.

Така ініціатива може запобігти втраті для держави мільйонів громадян, вважає президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод. В СКУ вітають рішення Зеленського і зазначають, що важливо об’єднати «один 65-мільйонний український народ».

Українці на акції у Берліні

«Я думаю, головне – зрозуміти, що невідомо, як довго ця війна буде тривати, як довго будуть жити тимчасові переселенці за кордоном, коли вони повернуться, – заявив Ґрод у коментарі Радіо Свобода. – Багато з тих, з ким ми спілкуємося, подаються як не на громадянство, то щонайменше на постійне перебування. І це буде перетворюватися в громадянство. І як ті люди будуть брати іноземне громадянство, тоді вже закон України не дозволяє, щоб вони далі лишилися громадянами України. І це створить такий законний конфлікт, де ми можемо втратити мільйони українців, українських громадян без створення правильного законодавства».

Світовий конгрес українців, заснований у Нью-Йорку 1967 року, налічує понад 200 громадських організацій у 65 державах світу. Як твердить його очільник, нині представники їхнього об’єднання вхожі в кабінети до найвищих посадових осіб держав, де перебувають. Таким чином мають змогу представляти інтереси України.

Президент Світового конгресу українців Павло Ґрод

Ініціатива ж множинного громадянства, на думку Павла Ґрода, дозволить розширити вплив українців у світі: «Я можу дати багато прикладів наших провідників Світового конгресу українців, які живуть в Німеччині вже 15 років, які активно організовують громаду, працюють на користь України, але вони не взяли німецьке громадянство. Чому? Бо вони тоді мусять зректися українського громадянства. Вони до цього не були готові. І вони вважають, до цього хочуть йти, щоб вони могли стати і громадянами Німеччини, щоб вони могли стати членами Бундестагу. Так, як ми маємо в Канаді українців, які вийшли на вершки політичної системи, ми би хотіли це бачити всюди у світі. І це б було чудово, щоб був міністр якийсь німецького уряду, який має також українське громадянство».

«Так, як ми маємо в Канаді українців, які вийшли на вершки політичної системи, ми би хотіли це бачити всюди у світі. І це б було чудово, щоб був міністр якийсь німецького уряду, який має також українське громадянство»

Таке рішення, підсумовує президент СКУ, не лише збереже для країни тих громадян, яких 2022 року вигнала з дому велика війна, а й сприятиме поверненню тих, «що навіть не народжені були в Україні». Якщо ж заохочувати «медом, а не патиком».