Російські компанії, пов'язані з впливовою чеченською родиною Ісаєвих – одного з найближчих соратників батька лідера Чечні Рамзана Кадирова Ахмата – та з провладною партією «Единая Россия» причетні до вивезення з окупованої частини Херсонської області близько 5 тисяч тонн українського ріпаку в 2023 році. На думку юристів, вивезення агропродукції з окупованих територій України, в тому числі за заниженими цінами, може свідчити про пограбування майна, що вважається воєнним злочином.
Про це йдеться у спільному розслідуванні Білоруського розслідувальницького центру, об’єднання українських гакерів KibOrg та проєкту Радіо Свобода «Схеми» – це друга частина з циклу про вивезення українського збіжжя з окупованих територій.
Завдяки KibOrg журналісти отримали доступ до даних Федеральної державної інформаційної системи «Зерно», куди, відповідно до російського законодавства, товаровиробники зобов'язані вносити відомості про угоди на постачання аграрної продукції. За допомогою цих даних вдалось з’ясувати, що протягом 2023 року з окупованої Росією частини Херсонської області вивезли 4,9 тисяч тонн ріпаку. Про це свідчать товаросупровідні документи. Всі ці поставки – до Білорусі. Факт вивезення продукції журналісти підтвердили, перевіривши дані на офіційному сайті Міністерства сільського господарства РФ, а також поговоривши з представниками компаній-експортерів.
З'ясувалося, що у 2023 році російська компанія ООО «Торгтрейд» вивезла з окупованої Херсонської області 113 партій насіння озимого ріпаку загальною вагою 2,6 тисяч тонн. Більша частина цього об'єму, відповідно до витоку з ФДІС «Зерно», призначалася для постачання білоруському ОАО «Новоельнянский межрайагроснаб».
Журналісти поспілкувалися з директором «Торгтрейду» Вадимом Алєксєєвим. Він підтвердив, що експортує продукцію з окупованих територій.
«Крим, Херсонщина, Запоріжжя – основне [насіння соняшнику та/або ріпаку – ред.] все одно у мене звідти», – розповів він та поскаржився, що російським солдатам на виїзді з Херсонської області доводиться час від часу давати хабарі.
«Вони зупиняють машину і вимагають документи, вони вимагають документи на вантаж і кажуть: має бути перепустка, – зазначає Алєксєєв. – Примушують його (перевізника – ред.), бідного, йти на якийсь компроміс».
«Торгтрейд», відповідно до даних російського реєстру юридичних осіб, належить 77-річній мешканці Чечні Розі Ахмедівні Моллаєвій. Але журналісти не змогли знайти доказів, що вона справжня власниця цього бізнесу.
Фірму зареєстрували в 2022 році в Грозному, і вже через рік її виручка збільшилася з 50 тисяч до 200,6 мільйона російських рублів (693 євро і 2,16 мільйона євро відповідно, за середнім курсом 2022 і 2023 років).
Коли журналісти зателефонували за одним із номерів, який, за даними з російських баз, належить Моллаєвій, відповів чоловік на ім'я Тамерлан Берикханов. За інформацією з витоку даних російського сервісу «Госуслуги», він був прописаний з цією жінкою за однією адресою у Грозному. Під час розмови Берикханов представився «господарем безпосередньо всього цього, і в Білорусі, у тому числі».
На сторінці Берикханова в Linkedin вказано, що він працював у Департаменті фінансів Грозного. У витоку інформації із системи «Сирена-Тревел», де зберігаються відомості про пасажирів авіакомпаній та їхні страховки, журналісти знайшли заброньовані Тамерланом Берікхановим авіаквитки для Рози Ахмедівни Моллаєвої та Ісаєва Зураба Салаудіновича – члена впливової в Чечні родини Ісаєвих. Берикханова з Зурабом Ісаєвим поєднує також робота в Департаменті фінансів Грозного та спільне паломництво до Мекки.
Батько Зураба Ісаєва – Салаудін Абубакарович – рідний брат Елі та Хусейна Ісаєвих. Елі Ісаєв – високопоставлений російський чиновник, заступник керівника Федерального казначейства Росії, який розпочинав свою кар'єру в Чечні за часів президентства батька Рамзана Кадирова Ахмата Кадирова. Інший його брат – Хусейн Ісаєв – загинув разом з Ахматом Кадировим під час вибуху 9 травня 2004 року на стадіоні «Динамо».
Чи було знайомство Тамерлана Берикханова із Зурабом Ісаєвим обставиною, яка дозволила нещодавно створеній компанії зайняти нішу у бізнесі з вивезення українського зерна з окупованих Росією територій, журналістам на момент виходу матеріалу підтвердити не вдалося. Ісаєв на дзвінки не відповів.
Журналісти запитали в Тамерлана Берикханова, кому саме в Білорусі постачає ріпак компанія «Торгтрейд».
«У Білорусі ми веземо до себе на підприємство, – відповів він. – Ми веземо не на продаж-перепродаж. Ми веземо до себе на підприємство… Наш завод – «Триал Эксперт».
«Триал Эксперт» – це білоруське підприємство. Журналістка БРЦ, використовуючи легенду з чиновницею з окупованої Херсонщини, зв’язалась зі співвласником цього заводу Ігорем Якубовичем, щоб нібито запросити на конференцію. Він відповів, що інтереси фірми «може представляти» Берикханов. Якубович розповів, що його підприємство переробляє отриманий ріпак на олію.
«Ми возимо її в різні країни: до Ізраїлю та Малайзії. Тож тут і по Білорусі у нас багато купують», – зазначив Якубович.
Інша російська компанія – ООО «Агротрейд» – фігурує у документах щодо 30 поставок насіння ріпаку загальним обсягом 671,8 тисяч тонн для білоруських підприємств «Новобелицкий комбинат хлебопродуктов» та ООО «Агропродукт». Одне з місць походження продукції – Херсонська область, Каланчацький муніципальний округ, село Друга Гаврилівка (населений пункт на момент публікації захоплений російською армією).
Фірму зареєстрували у 2023-му. За той же рік її виторг склав 163,4 мільйона російських рублів (майже 1,77 мільйона євро за середнім курсом за 2023), а чистий прибуток – 7,4 мільйона рублів (80,2 тисяч євро за середньорічним курсом).
Директор російського «Агротрейду» – Антон Михайлович Тихомиров, колишній український бізнесмен, який у 2014 році почав співпрацювати з окупаційною адміністрацією півострова: став «керівником» республіканського підприємства «Кримський зерновий елеватор», потім два роки він був «радником голови» міської адміністрації Ялти. А з квітня 2015 року по листопад 2016 року обіймав посаду секретаря ялтинського місцевого відділення партії «Единая Россия». З 2016-го Тихомиров близько року обіймав посаду заступника голови окупаційної адміністрації міста Ялта, займався питаннями транспорту, зв'язку, молоді та спорту. В українській базі «Миротворець» фігурує як зрадник батьківщини.
Дружина Тихомирова – Яна Тихомирова – у 2015 році зустрічала у ялтинській кондитерській «Трэ Джойе», якою тоді керувала, тодішнього голову уряду РФ Дмитра Медведєва та очільника підконтрольної Росії адміністрації окупованого Криму Сергія Аксьонова.
Серед постачальників сільгосппродукції в даних федеральної системи «Зерно» фігурує також російська фірма ООО «Велес-Агро». Журналісти знайшли 53 партії ріпаку загальною вагою 1171 тонна, що призначалися для білоруських підприємств ЗАО «Облрапсагросервис» та згаданого ООО «Агропродукт».
Як з’ясували журналісти, ріпак із окупованої Херсонщини до Білорусі у 2023 році також вивозив російський індивідуальний підприємець Олексій Лук'янченко з Барнаула. Ідеться про дев'ять партій насіння цієї культури загальною вагою 289,3 тонни для філії білоруського ОАО «Гомельхлебопродукт» – «Новобелицкий КХП». Усі партії сформовані у квітні 2023 року у селищі Новотроїцьке Херсонської області. Поспілкуватися з Олексієм Лук'янченком не вдалося: журналісти не додзвонилися на жоден із десяти пов'язаних з ним телефонних номерів.
Вивезення агропродукції із окупованих територій порушує норми міжнародного гуманітарного права. Попри це Росія зерно та інші сільгоспкультури, вирощені на українських землях, спрямовує на свої експортні ринки під виглядом російських.
Це може свідчити про розграбування майна, тобто про воєнний злочин, вважає Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини (RCHR). А ті випадки, коли в українських фермерів на окупованих Росією територіях продукцію не крадуть, а купують, потребують додаткового аналізу.
«Для встановлення протиправності слід оцінити, за якою ціною купується зерно у фермерів. Якщо вона не є ринковою, це може свідчити на користь розграбування як воєнного злочину, – зазначає Рашевська. – А також обставини, за яких фермери почали співпрацювати з росіянами: примус, залякування, відсутність альтернативних ринків на продаж зерна, що може бути роз'яснено на користь скоєння злочину розграбування».
Судячи з даних із декларацій, що є в розпорядженні журналістів, ціни на український ріпак з окупованих територій були значно нижчими за ринкові. Наприклад, ООО «Велес-Агро» у серпні 2023 року продавало насіння цієї культури за $330–350 за тонну. Вартість перевезення, за даними кількох транспортних компаній, – близько $20 за тонну. Водночас, за даними пан'європейської фондової біржі Euronext, ціни на ріпак у той період були набагато вищими – €450–460 за тонну.
Журналісти намагалися поспілкуватися з директором ООО «Триал Эксперт», яке переробляє ріпак у Білорусі, Ігорем Якубовичем.
«Такі питання я не хочу обговорювати, вибачте», – відповів він.
Також журналісти надіслали запити компаніям «Торгтрейд», «Агротрейд», «Велес-Агро» та підприємцю Лукьянченко. На момент виходу розслідування відповідей не отримали.
У першій частині розслідування про незаконний експорт українського врожаю журналісти розповіли про те, як херсонська пшениця потрапляла до Азербайджану та Туреччини, кукурудза – до Сирії, ячмінь – до Ірану, а кримський горох – до Іспанії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Квоти на грабунок. Як і куди російські компанії екcпортують українське зерно з окупації і до чого тут палац Путіна