Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» отримали від об’єднання українських гакерів KibOrg доступ до масиву документів із окупованої частини Херсонської області. Завдяки цьому витоку вдалося встановити російські компанії, які у 2023 році вивезли за кордон близько 34 тисяч тонн українського збіжжя. Розслідувачі відстежили маршрути, за якими пшениця потрапила в Азербайджан і Туреччину, кукурудза – в Сирію, ячмінь – у Іран, а горох – в Іспанію.
З окупованої Херсонщини сільськогосподарську продукцію російські компанії вивозили, сплачуючи низьке мито, або взагалі не роблячи митних платежів – це стало можливо в рамках спеціальних квот, запроваджених російською владою. На відповідних дозволах стоять підписи так званого губернатора окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо, а одна з компаній-експортерів виявилася пов'язаною із будівництвом палацу Володимира Путіна у Геленджику.
Матеріал підготовлений у співпраці з KibOrg, Білоруським розслідувальницьким центром та виданням Verstka.
Окупація і розкрадання
У 2021 році херсонські фермери, незважаючи на несприятливі погодні умови, встановили рекорд: зібрали 3,1 мільйона тонн зерна ранніх культур. Це був найбільший урожай за всі роки незалежності України. Менше ніж через рік частина території Херсонської області опинилася в окупації, а російська влада отримала можливість розпоряджатися аграрною продукцією регіону – видавати дозволи на її вивіз та продаж.
У червні 2022-го Офіс генерального прокурора України заявив, що розпочав розслідування за фактами незаконного вивезення зерна з територій Запорізької та Херсонської областей. Тоді ж журналістам «Схем» вдалося встановити шляхи, які долають вантажівки з південних окупованих українських областей до портів у Криму, де збіжжя перевантажують на судна.
За інформацією українського Центру національного опору, розкрадання українського зерна контролює Володимир Сальдо – колишній український політик і екс-мер Херсона, якого Володимир Путін спочатку призначив виконувачем обов'язків голови окупаційної адміністрації, а згодом – «губернатором».
Журналісти отримали від спільноти українських гакерів KibOrg документи, які доводять пряму причетність Сальдо до вивезення з Херсонщини аграрної продукції.
З квотами – на вивіз
«Ми отримали офіційний лист від російського якогось там керівництва, що наш елеватор вони націоналізували. У нас є копія цього листа, що все воно переходить до власності Російської Федерації», – розповідає співвласниця ТОВ «Новоолексіївський елеватор» Маргарита Черепаха. Її підприємство працювало в Генічеському районі Херсонської області.
Після окупації, каже Маргарита, майно підприємства відібрала окупаційна адміністрація, і тепер ним розпоряджається російська фірма – ООО «Б-Агро». Те, що ця компанія управляє активами «Новоолексіївського елеватора» в окупації, підтверджується і листуванням «Б-Агро» і Сальдо, яке є у розпорядженні журналістів.
Компанія «Б-Агро» згадується у двох документах із отриманого журналістами масиву. Переважно йдеться про отримання дозволу на вивезення сільгосппродукції з Херсонської області за квотами.
Ця схема з’явилася через три місяці після оголошення анексії чотирьох областей України. 30 грудня 2022 року вийшла постанова уряду Російської Федерації №2535, яка, з одного боку, встановлює квоти (ліміти) на вивезення сільськогосподарської продукції із окупованих територій з митною «знижкою», а з іншого – передбачає механізм для експорту цієї продукції.
Згідно з постановою, російські компанії, які хочуть вивезти з нульовою або зниженою вивізною ставкою митного збору і продати в треті країни, наприклад, пшеницю, ячмінь, кукурудзу або соняшниковий шрот, повинні звернутися до «глави регіону» за встановленими ним правилами.
У випадку з окупованою Херсонською областю, для розподілу квот створили спеціальну комісію. Вона повинна розглянути звернення і проголосувати, а глава окупаційної адміністрації Володимир Сальдо підписати рішення.
Журналістам вдалося з’ясувати, хто входить до складу цієї комісії. Відповідно до документів з витоку, до неї увійшли колишні українські політики, які вирішили співпрацювати з окупаційною владою.
А саме: ексдепутат Херсонської облради від забороненої партії «ОПЗЖ» Едуард Репілевський та колишній голова Новотроїцької селищної ради Петро Збаровський. Вони у 2023 році по черзі обіймали посаду «міністра сільського господарства» окупованої Херсонщини. Репілевський отримав підозру у колабораційній діяльності, а Збаровського заочно засудили до 10 років позбавлення волі.
Серед членів комісії – Олексій Скопіч – колишній депутат Каховської районної ради від «ОПЗЖ» та призначений окупантами «заступник міністра сільського господарства» Сергій Усенко. Обидва у 2023 році отримали підозру у колабораційний діяльності.
«Придбання товарів з окупованих територій для країн ЄС є порушенням санкційного режиму, який унеможливлює будь-яку торговельну діяльність, пов'язану з окупованими територіями, – зазначає Богдан Бернацький, консультант організації Project Expedite Justice, що займається розслідуванням воєнних злочинів. – Для держав, які санкції щодо Росії не запровадили, ситуація складніша, і залежить від позиції кожної окремої країни».
Журналісти встановили, що близько десятка російських компаній зверталися до комісії та Сальдо з проханням вивезти агропродукцію з українських територій зі знижкою. Згідно з підрахунками, вартість експортованої за такою схемою сільськогосподарської продукції з окупованої Херсонщини у 2023 році склала 6,2 мільйона євро. Йдеться про поставки, які журналістам вдалося підтвердити завдяки даним з бази світового імпорту/експорту Import Genius та інформації, отриманої з витоку російської митниці.
З окупації – до Азербайджану та Сирії
«За результатами 2021-2022 року наша компанія увійшла до трійки найбільших експортерів пшениці до Республіки Азербайджан», – йдеться на сайті російської компанії «Сим-Транс Групп». У 2023 році вона отримала найбільший за 13 років існування річний прибуток – 22 мільйони рублів (близько 239 тисяч євро).
З документів, які є у розпорядженні журналістів, випливає, що «Сим-Транс Групп» отримала дозвіл на вивезення з області за квотами 2 200 тонн пшениці та меслину. Покупець – азербайджанська компанія «Диба».
У заявці, яку тодішній директор «Сим-Транс Групп» Олександр Ефєндієв подав на розгляд комісії, міститься декларація Євразійського економічного союзу. У ній зазначено, що зерно, яке піде на експорт, вирощене на Херсонщині у 2023 році. Факт постачання азербайджанській фірмі «Диба» у тому ж 2023 році в межах 2200 тонн зерна на суму близько 35 мільйонів рублів (близько 380 тисяч євро) підтверджується даними з бази російського експорту.
На початку травня 2023-го інша російська компанія – ТД «Фрегат» – отримала квоту на вивезення трьох тисяч тонн херсонської кукурудзи. Ці три тисячі тонн стали частиною партії у вісім тисяч тонн. Місцем призначення в документах росіяни вказали Лівію, а портом відвантаження – Кавказ.
Однак, схоже, товар відправили до Сирії. Аналітикам з центру SeaKrime вдалося відстежити маршрут судна Souria, яке фігурує в отриманих документах. Місцем відвантаження виявився сирійський порт Латакія.
Журналісти звернулися до азербайджанської компанії «Диба» та російської ТД «Фрегат» з проханням надати коментарі, проте на момент публікації відповідей так і не отримали. У «Сим-Транс Групп» на дзвінки не відповіли.
Курс на Туреччину
Російська компанія «Агро-Фрегат» неодноразово фігурувала у статтях українських ЗМІ та заяві представника українського МЗС як учасниця схеми незаконного вивезення зерна з окупованих територій України. Вагони з маркуванням «Агро-Фрегату» фіксували на території окупованого Росією Криму – у Феодосії. Тодішній спеціальний представник МЗС України щодо санкційної політики Олексій Макєєв заявляв, що «Агро-Фрегат» продає викрадене українське зерно.
Журналісти встановили, що влітку 2023 року «Агро-Фрегат» як мінімум двічі просив дозволу комісії вивезти за квотами пшеницю та меслин з території Херсонської області: 28 червня – 20 тисяч тонн і 20 липня – п'ять тисяч тонн. У документах йдеться про те, що цю продукцію «Агро-Фрегат» купив на території окупованої Херсонщини у ООО «Б-Агро» та КФХ «Чаплынское». І комісія, і Володимир Сальдо погодили це вивезення. За контрактом покупець – турецька компанія Velar Tarim Sanayi Ticaret LTD. STI.
Завдяки деталям із «Висновку про карантинний стан підкарантинної продукції» (це документ, що видає спеціальна російська держслужба, в якому зазначається спосіб транспортування, зокрема, назви суден – ред.) журналістам вдалося відстежити маршрут, яким пшениця із окупованої української території потрапляла до Туреччини.
«Агро-Фрегат» зафрахтував судно Alfa M, яке, згідно з даними MarineTraffic, перебувало в Севастопольській бухті з 30 липня. 7 серпня Alfa M вийшло з 9553,7 тоннами продукції на борту і вирушило до порту «Кавказ» в Керченській протоці. Згідно з документами, які журналісти отримали від аналітичного центру SeaKrime, 9 серпня до порту «Кавказ» зайшло судно ST. OLGA, на яке перевантажили товар з Alfa M. ST. OLGA привезло пшеницю до турецького порту Мерсін.
Журналісти звернулися із запитом до турецької компанії Velar Tarim Sanayi Ticaret LTD. STI., але відповіді на момент публікації не отримали.
Європа
Розслідувачі встановили, що аграрна продукція з окупованих Росією територій України «Агро-Фрегат» вивозить не лише до Туреччини, а й до країни Європейського союзу – Іспанії. За даними з бази російського експорту, «Агро-Фрегат» у вересні 2023 року відправила до Іспанії 4500 тонн гороху, 2673,86 тонни з яких були завантажені в окупованому Севастополі.
В документах від SeaKrime журналісти знайшли докладнішу інформацію про цю поставку. Одержувачем товару в Іспанії вказано компанію Cereales Y Harinas Garsan S.L. Це підприємство позиціонує себе як один із найбільших дистриб'юторів сировини до Іспанії, яка з 2003 року займається торгівлею з країнами ЄС.
Горох, який отримала іспанська фірма – із окупованого Росією Криму. Це підтверджує інформація з реєстру декларацій відповідності: російська «Агро-Фрегат» із 2022 року отримувала документи на горох, вирощений у Криму.
Журналісти звернулися до компаній «Агро-Фрегат» та Cereales Y Harinas Garsan S.L. із проханням надати коментарі, проте на момент публікації відповідей досі не отримали. Під час телефонної розмови директор та власник «Агро-Фрегат» Дмитро Лапкін не відповів на запитання по суті.
Сліди до палацу Путіна
За один день червня 2023 року комісія встигла розглянути три заявки на вивезення продукції за квотами з Херсонської області від ООО «Паллада». Два протоколи про надання квот на вивезення 11 тисяч тонн ячменю стосуються виконання контракту з Гонконзькою компанією SPK Trading House Ltd. Місцем відвантаження 24,1 тисяч тонн продукції (загальний обсяг за даними з витоку з російської митниці – ред.) – серед якої як мінімум 11 тисяч тонн за квотами – значився іранський порт Bandar Imam Khomeini.
Судном, яке було зафрахтоване для перевезення херсонського ячменю, виявився перевізник краденої української сільгосппродукції Mikhail Nenashev (раніше про нього писали «Схеми»). Документи, які є у розпорядженні журналістів, підтверджують постачання, згадане у розслідуванні Lloyd's List Intelligence, Scripps News та Bellingcat.
Але журналісти встановили, що це було не єдине постачання до Ірану. В 2023-му році «Паллада» доставила ще 60 000 тонн ячменю (із них за квотою – 4 400 тонн) за контрактом із іншою гонконзькою компанією Zulu Trading Limited. Для цього було зафрахтовано балкери Zaid та Zafar. За даними MarineTraffic, судна з вантажем наприкінці листопада прибули до порту Bandar Imam Khomeini в Ірані.
«Палладу» зареєстрували в Ростові-на-Дону трохи менше ніж за місяць до повномасштабного вторгнення. Компанія відразу почала показувати непогані фінансові результати. У перший рік повномасштабної війни виручка склала 21,5 мільярд рублів (близько 230 мільйонів євро), а чистий прибуток – 1,3 мільярда рублів (13,4 мільйона євро). У 2023 році показники покращилися – майже 30 мільярдів рублів (310,7 мільйона євро) виручки та вісім мільярдів рублів (82,6 мільйона євро) чистого прибутку.
Мажоритарний власник компанії (89% частки) – 47-річний житель Москви Сергій Кузнєцов. Чоловік раніше ніяк не був пов'язаний із сільським господарством. Єдиний бізнес Кузнєцова – «надання в оренду тренажера «Аеродинамічна труба». У телефонних книгах інших користувачів Кузнєцов підписаний як «Серега Парашют» та «Сергей Кузнечик инструктор». У соціальних мережах підприємця також немає жодних ознак того, що він якось пов'язаний із експортом злакових за кордон.
Ймовірно, Кузнєцов – лише номінальний власник «Паллади», а насправді працює на користь структур, пов'язаних із уродженцем Хорватії Крешеміром Філіповичем, якого на Балканах називають «гаманцем Путіна». Зв'язки «Палади» з Філіповичем стали явними у грудні 2023 року – тоді співзасновницею фірми стала керуюча компанія «Мегаполис – Инвест». З березня по жовтень 2023 року «Мегаполис – Инвест» володіла часткою в 92,5% у компанії «Уейформ Инвестментс Лтд», контрольним пакетом акцій якої у свою чергу раніше володів Філіпович.
До початку повномасштабної війни «Уейформ Инвестментс Лтд» була зареєстрована на Кіпрі, але після вторгнення в Україну переїхала до Калінінградського офшору – спеціального адміністративного району в Росії з пільговими умовами для бізнесу, у тому числі для компаній, які потрапили під санкції. Інші російські активи Філіповича, повідомляв у травні 2024-го «Проект», допомогла сховати держава. Наприклад, мова про компанію «Велесстрой», яка була генпідрядником будівництва палацу Володимира Путіна у Геленджику. Як мінімум 2022 року ця фірма на 85% належала Філіповичу. Але з жовтня 2023 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб РФ більше не відображається кінцевий власник компанії.
Журналісти звернулися за коментарем до Сергія Кузнєцова про його зв'язки з Крешеміром Філіповичем та щодо вивезення його «Палладою» збіжжя з Херсонщини. Він прочитав питання, але не відповів.
Давні знайомі-крадії
У масиві документів є звернення про надання квот та погодження таких звернень, а також контракти щодо поставок, які не відображаються у базах імпорту-експорту та митній базі Росії. Тому важко встановити, чи ці вивезення відбулися.
Наприклад, у протоколі комісії від 10 серпня 2023 року йшлося про компанію «Гелиос Плюс», яка просила про надання квоти на 5000 тонн пшениці. Директором компанії є Володимир Клименко, який вивозив українське зерно з окупованих територій ще до повномасштабного вторгнення.
У 2022 році українські правоохоронці встановили, що компанія Клименка безкоштовно отримала від «Государственного предприятия «Продовольственные ресурсы» (підприємства, яке створили росіяни на території окупованої Харківщини для вивезення зерна) пшеницю врожаю 2021 року. «Гелиос Плюс» уклало експортний контракт із компанією Cereal Crops Trading LLC з Об’єднаних Арабських Еміратів. В ньому прописано формулювання: «з укладкою та розрівнюванням у одному з безпечних причалів порту Ростов-на-Дону». Згідно з інформацією з витоку російської митниці, у 2023 році «Гелиос Плюс» здійснював поставки тільки з Ростову і тільки до Туреччини.
Директор «Гелиос Плюс» відмовився коментувати отриману квоту.
У серпні 2023-го комісія розглянула заявку фірми «ТММ-Брянск» на 500 тонн насіння соняшника, яке призначалося для молдовської фірми SC Bio-Market SRL. У витоку даних російської митниці немає підтвердження цієї поставки, хоча раніше «ТММ-Брянск» вже відправляв до Молдови насіння соняшника. Представник «ТММ-Брянск» відмовився спілкуватися на цю тему.
Зерня в морі
34 тисячі тонн пшениці, ячменю, кукурудзи та гороху, експорт якого вдалося підтвердити журналістам завдяки витоку документів та перевірці по базах імпорту-експорту, – це лише мала частина вивезеної за квотами 2023 року з окупованої частини України агропродукції.
За даними Nasa Harvest, минулого року на цих територіях зібрали не менше 6,4 мільйона тонн тільки пшениці. Два мільйони тонн, за інформацією центру SeaKrime, вивезли через порти окупованого Криму. Експертка SeaKrime Катерина Яресько припускає, що інші чотири мільйони вивозяться на територію Росії і далі відвантажуються вже як російське зерно.
З 1 січня 2024 року російська влада встановила аналогічні тарифні квоти на безмитний вивіз агропродукції. Вивезення українського зерна з окупованих територій продовжується.
Форум