Сьогодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрічається з Папою Франциском і держсекретарем Святого Престолу П’єтро Пароліном у Ватикані.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль (ліворуч) і папа Римський Франциск. Ватикан, 25 березня 2021 року
Зустрічається за умов, коли ватикано-українські відносини – скажемо дипломатично – далекі від реалізації свого потенціалу. Їхня динаміка, скажу ще більш м’яко, не вповні відповідає інтересам обох сторін. Наразі не про Українську греко-католицьку церкву, її місце в Католицькій церкві, її зв’язки з Римом та її адвокацію перед Апостольським Престолом держави Україна.
Наразі про те, що Апостольський Престол і країна Україна – природні союзники. Рівність країн всередині ООН, скасування права вето у Раді безпеки, протидія імперіалістичним зазіханням і загарбанням чужих територій, скасування/зменшення боргу для країн, що розвиваються, право націй самим визначати свій шлях, їхнє святе право на захист своєї свободи й територіальної цілісності, справедливий мир, оборона людської гідності, проблема біженців, релігійна свобода, (не)ефективність ОБСЄ – це той мінімальний глобальний порядок денний, який пече і Києву, і Ватикану, і який би мав стати надійною платформою для дієвої і глибокої співпраці.
Мав би, але досі не став.
Папа Римський Франциск під час зустрічі з єпископами Української греко-католицької церкви. Ватикан, 2 вересня 2019 року
Любомир Гузар (попередній очільник Української греко-католицької церкви, помер у 2017 році – ред.) повторював, що Ватикан не є центром світової політики. Він є її пульсом і нервом. Якщо ви хочете знати, що відбувається на планеті, впливати і зміцнюватися – ви маєте тут бути і важко працювати.
Архієпископ-емерит, колишній предстоятель Української греко-католицької церкви, кардинал Любомир Гузар на зустрічі із жителями міста Чортків, Тернопільська область, 8 лютого 2013 року
Тому, видається, сьогоднішня зустріч мала б сфокусуватися саме на цьому: як зробити означені питання основою для спільної предметної і взаємодоповнюваної співпраці.
І як сталося, що всупереч Соціальному вченню Католицької церкви, Україну в Апостольській Столиці не поспішають визнати країною, що зазнала агресії і веде справедливу війну? Чи можна виправдати поточними прагматичними резонами незастосування до оцінки українсько-російських відносин положення Компендіуму соціального вчення Церкви: «… Одна справа – воювати, захищаючи власний народ, і зовсім інша – бажати підкорити собі інші народи»? (Розділ 10, ІІІ, 500).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський просив папу Римського «допомогти зі звільненням» українських політв’язнів та полоненихІ чи дійсно Апостольський Престол розглядає як захисника традиційних цінностей «національного лідера» тієї країни, де щорічно здійснюється по півмільйона абортів, яка посідає перше місце у світі за кількістю полишених дітей, розлучень, народжених поза шлюбом, дітей-курців і перше в Європі за кількістю ув’язнених та померлих від пияцтва, де віруючих пачками кидають у тюрми, а опозиціонерів труять нервово-паралітичними речовинами?
І якими мають бути спільні зусилля України і Апостольської Столиці в обороні релігійної свободи, котра, за вченням Церкви, становить волю Божу і вписана в людську природу? Чи відстоюватиме цю свободу Апостольська Столиця для всіх і всюди, включно з окупованими Росією територіями, чи говоритиме про цю ключову проблему конкретно, а не взагалі?
І чи готова Україна, своєю чергою, надати додатковий захист тим переслідуваним за віру в Криму, ОРДЛО, Білорусі та інших країнах, які опиняться на українській території?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ватикан, Путін і Україна: 5-6 липня папа Римський зустрінеться з ієрархами УГКЦІ чи міг би Папа, який ініціював всеєвропейський збір коштів для постраждалих від війни в Україні (за що йому звісно, велика дяка), застосувати політико-дипломатичний інструментарій для усунення першопричини, яка спричинила страждання цих людей, а саме – російської агресії проти України?
Якщо на це та на цілу низку інших питань сьогодні часу не вистачить, розмову можна продовжити в Україні: візит сюди Папи Франциска якраз на 20-у річницю української прощі святого Папи Івана Павла ІІ був би більш ніж доречним.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 100 років від дня народження Івана Павла ІІ. «Він почував духовну близькість до України» – глава УГКЦ ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Глава УГКЦ: папа Римський ініціює широку гуманітарну місію для постраждалих на ДонбасіВіктор Єленський – релігієзнавець, філософ, політик
Оригінал – на фейсбучній сторінці. Передрук за згодою автора.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода