Рим – Папа Римський Франциск провів третю аудієнцію з російським президентом відколи очолює Святий престол із 2013 року. За повідомленнями ватиканського прес-центру, сторони обговорили міжнародні теми зі згадкою про Сирію, Венесуелу та Україну. Прикметно, що за календарним збігом після розмови з Володимиром Путіним понтифік 5-6 липня зустрічається з ієрархами УГКЦ у присутності посадовців Ватиканської курії для обговорення ситуації в Україні. Досі зустрічі подібного рівня не відбувалися, констатують обидві сторони. У зв’язку з цим глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив напередодні, що говоритимуть на всі теми без обмежень. Не виключають і надважливої – про визнання патріархального устрою Української греко-католицької церкви.
Такі різні гості у Ватикані і такі спільні теми для розмови, які їх більше роз’єднують, ніж єднають. Так говорять про нинішні зустрічі понтифіка ватиканські оглядачі, згадуючи насамперед воєнну агресію Росії на Донбасі, складну релігійну ситуацію в Україні після створення Православної церкви України (ПЦУ) та несприйняття з боку Москви виходу українського православ’я з-під російського крила.
Під час попередньої аудієнції у червні 2015 року глава Римо-католицької церкви Франциск попросив Путіна «докласти великих зусиль для повернення миру в Україні» як необхідної умови подолання складної гуманітарної кризи в країні. Збіг час, а Україна продовжує перебувати «у делікатній і складній ситуації», ба більше, вона навіть загострилася, і не лише через війну.
Надання минулого року автокефалії (незалежності) Православній церкві України з боку Константинополя остаточно відділило українське православ’я від Московського патріархату, котрий зі свого боку порвав відносини з Константинопольським патріархатом. Назрів також мінірозкол всередині ПЦУ між старим патріархом Філаретом та митрополитом Епіфанієм. Україна, вже будучи «пороховою бочкою» у Європі, стала ще й місцем суперечки між двома впливовими центрами православного християнства, підсумував у розмові з радіо «Ватикан» римо-католицький архієпископ-митрополит у Москві Паоло Пецці.
Гуманітарна підтримка України
У східному православ’ї стався новий розкол, від якого Римо-католицька церква тримається осторонь і не втручається у конфлікт – це офіційна позиція Ватикану. Тому не варто було очікувати, що папа підніматиме це суто релігійне питання у розмові з Путіним. За формальними повідомленнями ватиканської прес-служби, очевидно, що говорили про політику, про досягнення миру в конфліктних регіонах, але подробиці розмови невідомі. Хіба що символічними можна вважати окремі подарунки понтифіка для Путіна – пам’ятна медаль з нагоди 100-ліття закінчення Першої світової війни та примірники свого послання на Всесвітній день миру 1 січня 2019 року. Папа Франциск як духовний арбітр відомий нейтральною позицією у нинішньому протистоянні між Росією та Україною.
Водночас папа багато разів демонстрував підтримку Україні не лише словом, а й ділом переважно у сфері гуманітарної допомоги.
«Якщо Путін і просив би підтримки у папи щодо Криму чи Донбасу, Святий престол стоятиме на своїй позиції, що слід допомагати людям тих територій. Головне для Ватикану не політична, а гуманітарна складова конфлікту», – сказав Радіо Свобода Андреа Ґальярдуччі, оглядач видання Catholic News Agency.
Прискіпливий погляд аналітиків не оминув і сприятливий, на їхню думку, контекст для цих зустрічей, а саме поліпшення відносин Ватикану зі східними православними церквами, і з РПЦ в тому числі. Окрім історичної зустрічі на Кубі три роки тому з російським патріархом Кирилом – першої між католицьким понтифіком та православним патріархом Росії з часу розколу християнства 1054 року – папа Франциск здійснив кілька візитів у країни з переважним населенням православного віросповідання. Останніми були поїздки Святішого отця до Румунії, Болгарії та Північної Македонії.
До Москви папу знову не запросили
Ватикан все чекає офіційного запрошення для папи Римського відвідати Росію. Останній радянський лідер Михайло Горбачов та перший президент пострадянської Росії Борис Єльцин запрошували папу Івана Павла II приїхати до Росії. Тоді ці візити були неможливими через холодні відносини Ватикану з РПЦ, найбільшою і найвпливовішою серед православних церков, яка налічує 165 мільйонів вірних.
Оглядачі констатують, що на тлі політичної ізоляції Росії на Заході протягом останніх 5 років через окупацію Криму та збройну агресію на сході України, екуменічний діалог між Ватиканом та РПЦ, навпаки, пожвавився та розвивався доволі плідно. Це підтверджує і католицьке духовенство. «Маємо добрі відносини з Російською православною церквою», – сказав архиєпископ Паоло Пецці. Водночас католицьке духовенство констатує: РПЦ ще не готова приймати провідника Римо-католицької церкви в Росії. Відповідно і запрошення від Путіна не варто було чекати й цього разу.
То чому ж він знову забажав аудієнції з папою? Путін у Ватикані вже шостий раз за 19 років свого правління. Він декларує себе «захисником християнських цінностей» та просить зустріч зі Святішим отцем, бо шукає у Ватикані підтримки насамперед політичної, особливо коли його Росія все ще ізольована у світі, вважає ватиканіст Ґальярдуччі. Якщо Путін більше зацікавлений отримати політичні дивіденди, то папа переслідує мету наблизитися до РПЦ та колись відвідати Москву.
Франциск постійно підтримує Україну та її народАндреа Ґальярдуччі
«Папа Римський може висловлювати Путіну пасторальну стурбованість, він не говоритиме прямо про політику. Може, в Україні і не всі задоволені його нейтральною політичною позицією, але варто зауважити, що Франциск постійно підтримує Україну та її народ. 2016 року він провів європейську акцію збору коштів для потерпілого населення Донбасу, відвідав греко-католицький собор Святої Софії в Римі 2018 року, до того ж в Україні побували чільні кардинали П’єтро Паролін та Леонардо Сандрі. Очевидно, що дипломатія не може миттєво відповідати на потреби постраждалих і нужденних, але Ватикан провадить велику гуманітарну місію щодо України», – переконаний Андреа Ґальярдуччі.
Обережність Ватикану
Як католицьке духовенство, так і оглядачі одностайні в наступному: Україна є складним питанням у відносинах Ватикану з Росією, так само й Росія є перепоною для тісніших зв’язків Святого престолу з Україною. За складного геополітичного та релігійного сценарію римська Апостольська столиця змушена поводитися дуже обережно, кажуть ватиканісти.
Наприклад, прибуде папа до Києва і захоче зустрітися з переселенцями із Донбасу чи Криму, а як це політично потрактують у Москві? Про це також думають у Ватикані, і тому папа відтягує візит до України, навіть маючи запрошення від експрезидента Петра Порошенка. У Ватикані всіляко прагнуть не створювати проблем у відносинах з Росією та РПЦ, яка після створення ПЦУ продовжує сприймати Україну як свою канонічну територію.
Зустріч із керівництвом УГКЦ
Франциск тим часом робить інші кроки назустріч Україні, зокрема, запросивши чільне духовенство УГКЦ на відверту розмову про українську ситуацію та ще в такому широкому форматі за участю кардиналів, які знаються на питаннях України.
Для мене надзвичайно важливо, що тепер Римський престіл працює над своєю позицією щодо України і нас запросили брати в цьому участьСвятослав Шевчук
На переконання ватиканіста, для українських греко-католиків – це велика нагода, бо вони почуваються трохи ображеними після Гаванської декларації, яку на Кубі 2016 року підписали папа Франциск і патріарх Кирило. Текст документа тоді критично сприйняли в Україні, а греко-католики нарікали, що «про них згадали, але їх не спитали».
Дізнавшись про запрошення Франциска, глава УГКЦ Святослав Шевчук сказав: «Для мене надзвичайно важливо, що тепер Римський престіл працює над своєю позицією щодо України і нас запросили брати в цьому участь, адже ми колись говорили, що про нас говорять без нас».
За словами Шевчука, це буде безпрецедентна зустріч, коли відповідно до внутрішньої практики Ватиканської курії (адміністрації) намагаються обговорити проблематику і зрозуміти, як діяти за певних обставин.
У повідомленні ватиканської прес-служби мовиться, що «зустріч стане нагодою поглибити аналіз життя в Україні та її потреб, щоб визначити, яким чином УГКЦ може ефективніше присвятити себе поширенню Євангелія». Греко-католики зі свого боку ставитимуть серед іншого питання про визнання патріархату УГКЦ, беатифікацію митрополита Андрея Шептицького та візит папи Франциска до України.
