(Рубрика «Точка зору»)
Вже 15 років чеську столицю прикрашає пам’ятник Тарасу Шевченку скульптора Миколи Зноби. Його урочисто відкрив 25 березня 2009 року третій президент України Віктор Ющенко.
Пам'ятник Тарасу Шевченку у Празі
Монумент українського Кобзаря особливо нині, в час, коли Україна у війні відстоює свою незалежність, промовисто звертається до сучасників – чехів, словаків, усіх небайдужих – «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» (поема «Кавказ»).
Та особливу вагу Кобзар має для українських громадян, яких зараз у Чехії живе понад 600 тисяч, з яких більшість є біженцями. Для них празький пам’ятник Тарасові Шевченку є втіленням української інтелектуальної, культурної й головне – духовної спадщини України, символом незламної волі.
Під час вшанування пам’яті Тараса Шевченка біля пам'ятника йому у столиці Чехії. Прага, 3 березня 2015 року
Встановлення пам’ятника Тарасу Шевченкові у Празі є також символічним продовженням Кобзаревої традиції на чеських землях. Мова про подію, яка сталась у 1876 році, тоді спільна мета звела подружжя просвітителів, громадських активістів Софію і Олександра Русових та історика, археолога Федора Вовка.
Вони задумали видати «Кобзар» Тараса Шевченка, втілити те, що в умовах тоді «закутої в кайдани» України не було можливим. Шукали видавця за межами України, знайшли його у Празі. Друкарня Едвара Ґреґра зі співчуттям і розумінням поставилась до справи.
Кобзар: з додатком cпоминок про Шевченка писателів Тургенева і Полонського / Т. Г. Шевченко. – Прага: Друкарня Др. Ед. Грегра, 1876
Український бібліограф Петро Зленко про видання «Кобзаря» у Празі пізніше згадував: «Едвар Ґрегр співчував виданню творів найбільшого українського поета, і щоби обійти підозріння російських урядів, згодився означити своє ім’я як видавця книги».
Історична подія сталась наприкінці 1876 року, коли в чеській Празі побачило світ перше нецензуроване видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Виданий на чеських землях «Кобзар» мав історичну вагу ще й тому, що саме тоді, у 1876 році в Російській імперії вийшов так званий «Емський указ», який поставив під заборону українську мову і українську літературу.
Циркуляр Головного управління у справах друку начальникам губерній з інформацією про Емський указ (1876). Центральний державний історичний архів у м. Києві
Відтак у чеській Празі український «Кобзар» Тараса Шевченка на весь голос промовив до сучасників: українська мова жива, багата і милозвучна, «А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму», як зазначав Тарас Шевченко.
Портретна фотографія Тараса Шевченка близько 1860 року
У фондах Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки, в будівлі відомого «Клементунуму» зберігається унікальне видання першого нецензурованого «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Your browser doesn’t support HTML5
Перше видання нецензурованого Шевченкового «Кобзаря» у Празі
Оксана Пеленська – дослідниця, багаторічна співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 210-ліття Тараса Шевченка: він той, без кого важко уявити Україну ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Претензії Тараса Шевченка до Росії. Що писав Кобзар про поляків і росіян? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Антиімперський Тарас Шевченко. Його пророцтв боялися правителі імперії ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Україна перемогла на полі культури». Про що свідчить суть «русского мира»?