Ракетний удар по Військовому інституту зв'язку у Полтаві: які висновки?

Понад 50 загиблих і 200 поранених – це наслідки влучання двох балістичних ракет по Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації у Полтаві.

Рятувальгі роботи досі тривають, їх ускладнюють повітряні тривоги, через які доводиться зупинятися, оскільки Росія часто повторно обстрілює місця ураження.

За словами речника ДСНС Олександра Хорунжого, кожні 15-20 хвилин на місці влучання оголошують хвилину тиші, щоб можна було почути під завали людей.

Це не перший удар по місцях скупчення українських військових. За останні два з половиною роки Росія атакувала навчальний центр «Десна» на Чернігівщині, Яворівський полігон на Львівщині, казарми військової частина у Охтирці на Сумщині, полігон Нацгвардії в Дніпропетровській області, казарми морпіхів у Миколаєві та місце шикування бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади у Запорізькій області.

Що зараз відомо про трагедію? І чи були враховані попередні страшні уроки? З'ясовували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

«Рятувальні роботи зараз іще тривають – розбирають завали. Залучені всі служби. Станом на цей час кількість поранених – 271. Усім надається необхідна допомога. Я вдячний усім рятувальникам, лікарям, медичним сестрам, усім полтавцям, хто долучився до допомоги, здавав кров, хто підтримує», – сказав увечері президент України Володимир Зеленський.

Він гнаголосив, що під завалами зруйнованої будівлі ще можуть бути люди.

«Робиться все, щоб урятувати якнайбільше життів. За наявною зараз інформацією, цей російський удар убив 51 людину. Мої співчуття всім рідним та близьким», – сказав Зеленський.

Що зараз відомо про удар та як реагує влада

Місцеві жителі чули вибухи близько 9:10 ранку, а о 9:17 Повітряні сили повідомили про удар балістикою. Повітряну тривогу оголосили за 2-3 хвилини до вибухів.

У Міністерстві оборони повідомили, що проміжок між тривогою і прильотом ракет був настільки коротким, що застав людей в момент евакуації до бомбосховища.

Після 14:00 українська влада повідомила про влучання по території Інституту звʼязку та сусідній лікарні.

Журналістка з Полтави Інна Безугла розповіла, що два вибухи справді сталися одразу після тривоги, в місті було дуже гучно, у прилеглих районах повилітали вікна, зараз там багато скла.

У місті одразу з’явилася інформація, що потрібно здавати кров, охочих було настільки багато, що запис перенесли на завтра. За офіційною інформацією, пожежу на місці влучання ліквідували, зараз розбирають завали.

Місце удару

Жодних шикувань чи інших масових заходів у момент удару не відбувалось, сказав речник Міноборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону.

А командування Сухопутних військ заявило, що проводить розслідування, «щоб виявити, чи було зроблено достатньо, аби убезпечити життя і здоровʼя військовослужбовців на обʼєкті. І щоб зʼясувати, чи належно здійснювалося керівництво закладом в умовах постійної ракетної загрози противника».

Міністр оборони Рустем Умєров зауважив, що обставини трагедії зʼясовуватиме також і Головна інспекція Міноборони, а у прокуратурі заявили про початок досудового розслідування за фактом посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Народна депутатка Ірина Фріз сказала, що 5 вересня комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки проведе закрите засідання щодо ракетного удару, щоб отримати повну картину того, що відбувалося, і мати можливість робити попередні висновки.

«За будь-якою трагедією обов’язково стоїть людина, в даному випадку – посадовці», – сказала депутатка.

Володимир Зеленський поінформував про рятувальну операцію прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо. А ось як він прокоментував ситуацію у вечірньому зверненні:

«Правоохоронні органи та Міністерство оборони України з’ясовують усі обставини цієї трагедії. Цей удар росіяни здійснили двома балістичними ракетами. Сигнал повітряної тривоги був. Усе інше – кожну деталь – мають встановити і перевірити під час розслідування», – сказав президент.

Які висновки вже зараз можна зробити?

Військовий блогер Сергій Стерненко переконаний, що удару можна було б уникнути, якби не нехтування правилами безпеки.

«Роззосередження людей? Не чули. Маскування? У нас в містах «маскують» місця перебування особового складу буквально зеленими масксітками. Правилами безпеки нехтують навіть у містах ближнього тилу, тому що вже казати про Полтаву. Винних, як завжди, не буде. Якийсь час будуть наради, особистий контроль і вказівки, щоб ніколи більше. А потім такі трагедії будуть повторюватися знову і знову», – написав він.

Дрони-розвідники над головою і відсутність реакції після попередніх трагедій – це основні висновки після удару по Інституту зв'язку, які робить військовий аналітик і екс-речник штабу АТО Владислав Селезньов.

Владислав Селезньов

«Нам критично не вистачає систем для моніторингу дронів, зокрема розвідувальних. Росіяни не приховують факт, що вони коригували приліт Іскандерів по навчальному центру за допомогою розвідувального дрону. Якби ми мали достатню кількість відповідних ресурсів для моніторингу і знищення дронових систем противника, такої трагедії можна було б уникнути», – коментує експерт в ефірі Радіо Донбас Реалії.

Він наголошує: усі прифронтові регіони – потенційно небезпечні, ворог використовує балістику, яка долітає до цілей за лічені хвилини, тож варто було б подбати про безпеку військових.

«Чому школярі в Харкові ідуть в школу, розміщену під землею чи в метрополітені, а навчальний центр в Полтаві такої опції не мав?» – каже Селезньов.

Військовий оглядач Юрій Бутусов також піднімає тему відповідальності за життя військовослужбовців та уроків із попередніх атак.

У коментарі Донбас Реалії він висловив думку, що трагедія є публічною тільки тому, що удар відбувся в центрі міста по навчальному закладу. Він впевнений: причина – безвідповідальне ставлення до життя людей, яке не викорінюється уроками попередніх трагедій.

Юрій Бутусов

«У військовий час, на війському об’єкті збирати у незахищеному приміщенні кількастот людей одночасно – це службова халатність. Тому що скупчення такої кількості людей, особливо в Полтаві, у великому місті, не може пройти не поміченим, – каже Бутусов. – Очевидно, це проходить не перший раз, ворог має можливість спостерігати, російська агентура має можливість повідомити місце і час зібрання – і таким це практично гарантує, що це буде пріоритетна ціль».

Він підкреслює: в Полтаві неодноразово були удари з коригуванням із дрону по кількох військових об’єктах: це мало б наштовхнути на висновки, що прилетіти може куди завгодно.

• 3 вересня з 9:08 оголосили повітряну тривогу на території Полтавської області.
• Через 2 хвилиниа повітряні сили України попередили про «ракету курсом на Полтаву».
• Дві російські балістичні ракети влучили у Полтавський військовий Інституту зв'язку. Пошкоджень зазнала лікарня, розташована поруч та інша житлова забудова.
• У Полтаві оголошено триденну жалобу.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.