«Ракетами» по Дніпру. Що треба для відновлення річкових круїзів?

Відродити річкові подорожі по Дніпру пропонують у Державному агентстві розвитку туризму. Першим планують налагодити сполучення між Києвом та Каневом з екскурсійними зупинками в інших містах. Про це заявила в ефірі телеканалу «Дом» керівниця агенства Мар'яна Олеськів. Обіцянки влади запустити річкові маршрути не нові, проте для їхньої реалізації, на думку власників швидкісних теплоходів, необхідна низка кроків.

Маршрут «Київ-Канів», за словами голови Державного агентства розвитку туризму Мар'яни Олеськів, задумувався перш за все з туристичною метою. Попередньо він розрахований на дві години.

«Це розрахункова швидкість. Але потрібно провести тестування, скільки часу це триватиме. Бо такі тестування не проводилися кілька років. Може, десь річка обміліла. Тобто все це потрібно вивчати. Є прогулянкові теплоходи, які сьогодні курсують по Дніпру в межах Києва. Ось вони до Канева будуть доїжджати за майже 5 годин. А це дуже довго, адже на машині можна доїхати за 3 години», – зауважила керівниця Держагентства.

Влада і в попередні роки неодноразово заявляла про реанімацію пасажирських перевезень по українських річках, зокрема, по Дніпру. У 2017 році про це заявляв тоді ще міністр інфраструктури Володимир Омелян, а в цьому році про запуск річкового рейсу «Київ-Чорнобиль» говорив його наступник Владислав Криклій, який наголошував, що нині потенціал найбільшої річки України використовується лише на 10%.

Згодом про наміри запустити маршрут по Дніпру з Києва до Канева оголосив і голова Черкаської обласної адміністрації Олександр Скічко. За його словами, раніше кожного року близько 20 мільйонів українців були пасажирами річкових суден. По Дніпру, Десні і Прип'ֹֹяті курсували десятки швидкісних теплоходів.

«Такі поїздки з автобусними ніколи не стояли в одному ряду. І не тільки тому, що на «ракеті» часом було дістатися кудись значно швидше. Шлюзи, вода, небачена краса природи давали такий атракціон вражень, що, переконаний, для багатьох це одні з найнезабутніших спогадів родом із дитинства. Власне, як і для мене. Це була не просто подорож, а справжній круїзний політ до Канівського заповідника, на Чернечу гору. Минуло більше 20 років, але пам’ятаю, як сьогодні.

Мені дуже хотілося б, щоб із Києва до Канева та Черкас було знову рікою подати. Щоб теперішні школярі та студенти побачили красу Черкащини ще й з такого ракурсу», – написав Олександр Скічко у своєму фейсбуці.

Піар на «ракетах»

Гучні заяви про запуск регулярних пасажирських рейсів по водних артеріях України можна вважати «мильними бульбашками», переконаний журналіст, продюсер, а також власник одного з кораблів Дмитро Власов. За його словами, держава усунулась від розв’язання цілого комплексу питань, пов’язаних з річковим транспортом.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Швидкісні судна на підводних крилах типу «Ракета», «Полісся», «Метеору» припинили здійснювати регулярні рейси у 2002-2004 роках. Їх спробували відродити під футбольний чемпіонат «Євро-2012», але цю ідею не вдалося реалізувати.

Через що річкові подорожі втратили популярність?

Пасажирські річкові судна поступилися місцем маршруткам і потягам через те що:

• річкові рейси нині є досить дорогим задоволенням. Цього року подорож з Києва до Канева і назад на одного пасажира обійдеться в середньому від 1600 до 1800 гривень в залежності від вартості пального;
• сезон навігації в Україні обмежений;
• немає розроблених і налагоджених маршрутів;
• зруйнована інфраструктура.

Політ над водою на швидкості 60 км/годину

Уродженець Херсону Дмитро Власов у 2013 році придбав одне зі швидкісних суден «Полісся», відремонтував його і за рік почав возити пасажирів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Ремонт судна обійшовся підприємцю у понад 1 мільйон гривень. У 2014 році оновлене «Полісся» здійснило свій перший рейс «Херсон-Гола Пристань».

«Нам спробували закинути, мовляв, пофарбували судно і все. Але ми не просто здерли облуплену фарбу, ми намагались повністю осучаснити теплохід, підвищити рівень його безпеки, щоб у пасажирів не було враження, що вони потрапили у 60-ті роки минулого століття», – каже Дмитро Власов у інтерв’ю Радіо Свобода.

Журналіст і продюсер Дмитро Власов – власник швидкісного судна «Полісся»

Спочатку він думав, що основна проблема річкового флоту полягає в недолугому управлінні, адже в інших країнах подорожі по річках – це прибутковий бізнес.

«Навіть якби я купив це судно з метою перепродажу, або просто пустив його на металобрухт, то виграв би набагато більше. Але мені хотілося повернути українцям відчуття отого драйву річкових мандрівок, тим більше, що маємо для цього всі можливості, маємо велику протяжність наших річок і мусимо розвивати судноплавство», – зауважив Дмитро Власов.

Судно «Полісся» – модернізований варіант судна 1960-х років «Ракета» . Такі судна почали будувати у середині 1980-х років для перевезень пасажирів по малих річках.

Коли відкривали маршрут, зауважує Дмитро, наштовхнулися на купу бюрократичних перепон. Не могли отримати дозволи на перевезення пасажирів, оскільки по документах такий вид транспорту вже не значився.

Серія радянських пасажирських річкових суден на підводних крилах, які отримали назву «Ракета» курсували по Дніпру у Південному Бугу. Будівля Київського річкового вокзалу на Поштовій площі та його причали. Фото Валерія Соловйова. 1988 рік. Із фондів УКРІНФОРМу

Незважаючи на складнощі, цей проєкт довів, що річковий пасажирських флот може працювати всупереч міфам про його збитковість, каже Дмитро.

Ще одне помилкове твердження про те, що швидкісні річкові судна були продані за кордон. Насправді, іноземці викупили трохи більше десятка, а решту пустили або на металобрухт, або вони залишились занедбаними в Україні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Як відродити річкові пасажирські перевезення?

Судноплавство в Україні не лише можна, але й варто розвивати. Для цього, на думку експертів, необхідно зробити кілька кроків:

• судна, що лишились у державній власності, варто виставити про продаж українським та іноземним інвесторам, які можуть зробити з них комерційно привабливі проєкти;
• знизити ціни на пальне, яке складає половину всіх витрат на пасажирські перевезення;
• розбудувати інфраструктуру на річках, створити транспортні хаби;
• оснастити судна сучасними імпортними двигунами, які дозволяють не лише заощаджувати пальне, але є дешевшими в ремонті;
• подовжити сезон навігації за прикладом інших країн світу;
• полагодити шлюзи, які сьогодні перебувають у занедбаному стані.