Як Сербія повстановлювала камери спостереження з Китаю

Наталія Йованович

ОСЕЦИНА, Сербія –Центр Осецини, невеликого містечка у західній Сербії, в якому проживає лише 2 700 мешканців, складається з двох простих перехресть.

Але за останні п’ять років він – разом з рештою міста з населенням близько 10 000 мешканців – нашпигований камерами спостереження китайського виробництва.

Як і в інших містах та селах Сербії, камери були придбані і встановлені муніципальною владою, щоб забезпечити захист мешканців. Чиновники стверджують, що їхня наявність зменшить кількість порушень правил дорожнього руху, знизить рівень злочинності і полегшить роботу поліції.

Але масштаб поширення системи відеоспостереження – в Осечині одна камера припадає на кожні 100 мешканців – разом з питаннями розгортання технологій розпізнавання облич, пиднімаю тему непрозорого процесу закупівель і обмеженої інформації від сербської влади про те, як регулюються ці системи. Це викликає серйозне занепокоєння щодо того, що означає для майбутнього Сербії це тихе розширення відеокамер по всій країні.

Кількамісячне розслідування Балканської служби Радіо Свобода проаналізувало механізми закупівлі систем відеоспостереження у понад 40 містах і муніципалітетах і виявило, що за поширенням камер стоїть складний процес, який відбувався без належного інформування громадськості та консультацій з громадянами країни.

Спираючись на публічні записи та документи, отримані на підставі запитів про вільний доступ до інформації, інтерв’ю з експертами та безпосередні візити до муніципалітетів, в яких на кожному розі стоять камери китайського виробництва, Радіо Свобода дізналося, що придбання цих систем фінансувалося з місцевих бюджетів, а не з центрального бюджету Белграда під егідою Міністерства внутрішніх справ, що може спричинити юридичні перепони.

Майже 800 000 євро було виділено з бюджету муніципалітету Бечея на придбання камер, які були встановлені в 20 місцях. За даними, отриманими Радіо Свобода, у місті було придбано та встановлено 130 камер

Радіо Свобода також виявило, що 42 органи місцевого самоврядування уклали контракти виключно з тіньовою компанією «Macchina Security», яка в останні роки активно працює на ринку товарів і послуг у сфері безпеки, виграє тендери та імпортує в країну китайські технології відеоспостереження.

Публічна інформація про те, де були встановлені всі придбані камери і як вони використовуються, обмежена, але документація, отримана Радіо Свобода, свідчить про те, що щонайменше 10 муніципалітетів придбали у компанії «Macchina Security» камери з функцією розпізнавання облич.

Це питання роками було політичною гарячою темою у Сербії через те, що камери були встановлені до ухвалення правових норм, які регулюють громадське відеоспостереження і технології розпізнавання облич.

Невена Ружич, експертка із захисту персональних даних, яка раніше працювала в офісі Комісара Сербії з питань публічної інформації та захисту персональних даних, розповіла Радіо Свобода, що відсутність регулювання відеоспостереження є основною правовою проблемою, з якою стикається Сербія, і що збільшення кількості камер у муніципалітетах створює юридичні проблеми, оскільки місцеві органи влади не мають чіткого мандату на використання цих систем.

«Муніципалітети та міста можуть встановлювати системи відеоспостереження на своїх територіях, але громадські місця не входять до їхньої компетенції, навіть з метою запобігання злочинам або безпеки дорожнього руху, – каже Ружич. – Легально вони навіть не повинні мати можливості купувати таке обладнання».

Поглянемо на «Machina Security»

Незрозуміло, чому «Macchina Security» домінує в контрактах на постачання систем відеоспостереження китайського виробництва. У 42 тендерах для різних сербських муніципалітетів, з якими ознайомилася Радіо Свобода, «Macchina Security» зіткнулася з конкуренцією лише у восьми випадках.

«Macchina Security» та конкурентні компанії відмовилися говорити про тендерні процеси.

Згідно з документацією, яку отримало Радіо Свобода , сербська влада схвалила 15 різних типів камер від різних виробників з Польщі, Австралії, США, Італії, Словаччини, Угорщини та навіть місцевої сербської компанії. Проте, китайська фірма «Dahua» отримала перевагу над іншими варіантами.

Неманья Ненадіч, програмний директор «Transparency Serbia», національного відділення антикорупційної організації «Transparency International», сказав Радіо Свобода, що низький рівень конкуренції в процесі тендерів є поширеним явищем у Сербії.

«Судячи з різних оголошень, в Сербії існує велика кількість компаній, які мають умови для того, щоб подати заявку на участь у такому тендері, – каже Ненадіч. – У такому випадку Управління державних закупівель повинно з’ясувати, чому там такий низький рівень конкуренції».

Компанія «Macchina Security» працює з 1994 року і належить Велібору Булєвачу. Про Булєвача мало публічної інформації і він не відповів на запити Радіо Свобода щодо коментарів.

«Macchina Security» розвиває свій бізнес в останні роки, хоча колись компанія також була зареєстрована в сусідній Чорногорії, де їй довелося закрити свій філіал п’ять років тому після скандалу, пов’язаного з нецільовим використанням коштів на тендері на поставку обладнання для моніторингу морського кордону між Хорватією та Албанією.

Радіо Свобода надіслало запити до уряду Чорногорії, Спеціальної державної прокуратури та представництва ЄС в Подгориці.

Делегація ЄС підтвердила, що судовий розгляд справи триває, і що ЄС надав кошти на проєкт, які, як стверджується, були використані не за призначенням.

«Очікуємо, що всі звинувачення у зловживанні коштами ЄС отримають незалежну та ефективну інституційну відповідь», – заявили в представництві ЄС.

Тихенька експансія

Занепокоєння щодо розгортання систем відеоспостереження та відсутність регулювання не є новиною для Сербії.

Після багаторічних переговорів Сербія в останні роки почала встановлювати системи відеоспостереження, виготовлені китайською компанією «Huawei» в рамках проєкту «Безпечне місто» в Белграді. Наразі влада перебуває в процесі впровадження близько 8 тисяч камер спостереження «Huawei «з функцією розпізнавання облич, тисячі з яких вже встановлені в столиці».

У Белграді кажуть, що функція розпізнавання облич ще не впроваджена через відсутність належного законодавства. Але використання – і потенційне зловживання – цією технологією викликає занепокоєння у активістів, політичної опозиції, груп із захисту громадянських прав та експертів з кібербезпеки.

Влада кілька разів намагалася проштовхнути законодавство, яке надало б її широкі повноваження для публічного використання технологій спостереження та розпізнавання облич у рамках нового пакету законів про поліцію, але відкликала ці законопроєкти – востаннє наприкінці грудня 2022 року – після протестів і тиску з боку суспільства.

В той час, як китайські системи «Huawei» в Белграді привернули до себе увагу, поширення камер спостереження в сільській місцевості завдяки контрактам з «Macchina Security» минуло непоміченим, а камери «Dahua» – ще одного провідного китайського постачальника технологій відеоспостереження – виявилися найкращим вибором.

Колишній міністр внутрішніх справ Сербії, нині директор Агентства з розвідки та безпеки Александр Вулін (другий зліва) відвідує поліцейську дільницю в Белграді у 2021 році

Згідно з документами, отриманими на підставі запитів про вільний доступ до інформації, 10 з 42 муніципалітетів і міст, у яких ведуться записи, мають обладнання для розпізнавання облич, причому всі вони придбали одну й ту саму технологію «DSS PRO» від компанії «Dahua».

Окрім закупівлі обладнання «Dahua», в офіційних документах можна побачити й іншу інформацію. Зазначено, що записані дані мають бути передані до міської поліції, але немає жодних подробиць про те, як ці матеріали використовуються там.

Камери спостереження та використання технології розпізнавання облич поширюються по всьому світу і викликають дискусії та суперечки щодо законності та етичності їх використання.

Ці занепокоєння існують незалежно від країни походження виробника, але деякі західні уряди та незалежні експерти застерігають від поширення цих технологій з боку деяких китайських компанії через безпеку даних та відсутність гарантій запобігання зловживанню цими технологіями.

Наприклад, компанія «Dahua» потрапила до санкційного списку США у 2019 році через звинувачення у причетності до порушень прав людини в Китаї. Компанія розробила технологію для розпізнавання облич, яка дозволяє Китаю ідентифікувати етнічних уйгурів у західній китайській провінції Сіньцзян, де Пекін проводить масову кампанію репресій проти уйгурів, казахів та інших мусульманських меншин.

Деякі західні парламенти визнали це геноцидом, а ООН заявила, що вони також можуть прирівнюватися до злочинів проти людяності.

За межами Белграда

Незважаючи на юридичні складнощі, про які говорила Ружич, і занепокоєння щодо тендерного процесу, сербські муніципалітети і міста продовжують купувати обладнання зі свого бюджету,

Ненадіч каже, що ця незвична схема може перешкоджати використання такої технології для підвищення громадської безпеки.

«Якщо безпека є причиною цих закупівель, то виникає питання, чому прийняття необхідного рішення має залежати від місцевої влади, а не від Міністерства внутрішніх справ», – зазначає Ненадіч.

Місцеві відділення поліції відхилили запит Радіо Свобода на коментар щодо використання придбаної технології, відправивши журналістів до МВС, яке також відмовилося від коментарів.

Єдина відповідь надійшла з міста Бечей, розташованого приблизно за 120 кілометрів на північ від Белграда. Муніципальна адміністрація заявила, що системи ще не повністю встановлені.

Камера спостереження перед будівлею парламенту Сербії в Белграді

Інші міста також відстають від графіка встановлення камер. Наприклад, Суботіца – місто на півночі Сербії поблизу угорського кордону – кілька разів переглядало свої терміни і досі не встановило всі камери.

Міська адміністрація Бечея повідомила Радіо Свобода, що вони придбали цю технологію з міркувань громадської безпеки і що закупівля була оплачена з місцевого бюджету, який фінансується за рахунок надходжень від штрафів за порушення правил дорожнього руху. У місті додали, що після встановлення обладнання місцевою владою, воно буде використовуватися поліцією і регулюватися спільним договором про технічну співпрацю між двома організаціями.

За словами Ненадіча, укладення такого договору не є звичним і може викликати юридичні проблеми у відносинах між МВС та місцевою владою.

«Коли державні органи укладають такі контракти, вони часто порушують закон, тому що це спосіб обійти свої обов’язки згідно з зщаконом, – каже Ненадіч. – Неясно, чи це саме той випадок, але є багато ознак того, що державні органи повинні провести розслідування».

Оригінал матеріалу спершу був опублікований англійською мовою.

Матеріал написав Рейд Стендіш у Празі на основі репортажів Наталії Йованович із Сербії. Ясна Вукічевич, Мілена Кузманович і Мілош Катіч з Балканської служби Радіо Свобода теж долучились до створення цієї статті.