ГПУ vs журналісти. Пояснюємо суть за хвилину

1. Що відбулося?

Генеральна прокуратура може отримати доступ до дзвінків, есемесок і даних про місця перебування телефону журналістки Наталки Седлецької за період 17 місяців. Або й уже отримала. На це слідчим дав добро суд. Через добу після того, як ця новина набула великого розголосу, виявилося, що така ж ухвала суду є і щодо ще однієї журналістки – Крістіни Бердинських. Ухвали надають силовикам право доступу до даних, що є у розпорядженні оператора мобільного зв’язку.

2. Як це пояснюють у Генпрокуратурі?

Слідство вважає, що перший директор Національного антикорупційного бюро (орган, що розслідує корупційні злочини високопосадовців – ред.) Артем Ситник на закритій зустрічі із журналістами у форматі «не під запис» озвучив дані одного з розслідувань НАБУ, які нібито не підлягали розголошенню. У прокуратурі запідозрили, що там були присутні журналістки Седлецька та Бердинських. Нібито слідчі «впізнали» їхні голоси на аудіозаписі, що з’явився в інтернеті, і викликали журналісток на допит.

Журналісти в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, мають законне право не розповідати слідству ані про свої джерела, ані про будь-які обставини, пов’язані з інформацією, наданою на умовах нерозголошення. Про що і нагадали журналістки під час допиту у Генпрокуратурі.

Журналісти в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, мають законне право не розповідати слідству ані про свої джерела, ані про будь-які обставини, пов’язані з інформацією, наданою на умовах нерозголошення

Через 8 місяців після цього виявилося, що слідчі пішли до суду та отримали від нього санкцію на примусове отримання від мобільного оператора даних про смс, телефонні з’єднання та місця перебування телефонів журналісток протягом 17 місяців.

Таким чином слідство нібито хоче встановити, чи була та зустріч у НАБУ і коли саме була. Принаймні, так після відповідної реакції корпорації Радіо Свобода пояснив дії своїх підлеглих генеральний прокурор у своїх коментарях у мережі Facebook.

А коли справа набула розголосу, у прокуратурі заявили, що поки що можуть обмежитися лише отриманням даних про місця перебування телефонів і сказали, що дзвінками та смс наразі цікавитися не будуть.

3. Чому всі обурені?

По-перше, такий великий обсяг даних із телефонів журналістів-розслідувачів в історії українських медіа слідчі захотіли отримати вперше.

Суд дав слідству доступ до значно більшої кількості інформації, ніж це потрібно в конкретному розслідуванні

Юристи, журналісти, правозахисники наголошують, що суд дав слідству доступ до значно більшої кількості інформації, ніж це потрібно у цьому конкретному розслідуванні – за термін аж у 17 місяців.

По-друге, порушене фундаментальне право журналістів на захист своїх джерел.

Журналістські організації б’ють на сполох і заявляють про неправомірне втручання у принципи дотримання свободи слова, тиск та загрози незалежній розслідувальній журналістиці.

На тому, що українська влада має поважати право журналістів на конфіденційність джерел, наголосили у ОБСЄ та в Раді Європи. А Європейський союз і США висловили побоювання, що такі рішення суду можуть мати несприятливий вплив на свободу преси в Україні.

4. Хто такі Седлецька і Бердинських?

Наталка Седлецька – засновниця і головний редактор незалежної програми антикорупційних розслідувань «Схеми», член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).

Седлецька є володаркою численних українських та міжнародних журналістських нагород, а також переможницею низки конкурсів журналістських розслідувань.

«Схеми» відомі гучними розслідуваннями про українських високопосадовців, зокрема і президента України Петра Порошенка. Героєм розслідувальних сюжетів програми «Схеми» також був генеральний прокурор Юрій Луценко та його підлеглі.

Крістіна Бердинських є журналісткою видання «Новое время», автором численних критичних матеріалів про представників влади, наприклад, про самого Юрія Луценка, а також автором низки розслідувань, зокрема, про лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка, депутата Віталія Хомутинника.

5. Чим це небезпечно для вас?

Ті дані, які силовики хочуть отримати у випадку Седлецької та Бердинських, вони так само легко, за ухвалою суду, можуть отримати про будь-кого. Про це розповіли одразу кілька експертів із цифрової безпеки, яких опитало Радіо Свобода. Всі оператори протягом трьох років зобов’язані зберігати ці дані про всіх абонентів. Можна дізнатися, чи силовики вже зібрали або збирають вашу приватну інформацію. Для цього треба надіслати запит безпосередньо на адресу ГПУ, СБУ та МВС.