Історія «розкуркулення» та репресій проти Григорія Шашла – із редакційної пошти. А також історія, розказана на сторінці Радіо Свобода у мережі «Фейсбук». Дописувачі, нащадки тих, кому вдалося вижити після повного позбавлення власності, виселення, а потім Голодомору 1932–33 років, шукають дані в архівах, розпитують рідних, відновлюють дерево родоводу і надсилають свої розповіді у рамках проєкту – «Розкуркулення: як сталінський режим нищив українське вільне селянство», який реалізується спільно із Національним музеєм Голодомору-геноциду.
Після сталінської постанови про «ліквідацію куркульства», нищення успішних селянський господарств набрало тотального характеру по всьому СРСР, а прискореними темпами, натомість, створювалися колгоспи, повністю підконтрольні компартійному керівництву. Через них із України викачувалося зерно, яке Радянський Союз продавав за кордон.
Ось один із документів із секретних радянських архівів, оприлюднений Міжнародним фондом «Демократія» (Фонд Олександра М. Яковлєва).
Наводимо мовою оригіналу:
«Из протокола №4 заседания Политбюро ЦК ВКП(б) об экспортно-импортном плане на IV квартал 1930 г. и «О соглашении с немцами по ржи»
15.08.1930...в) Принять к сведению сообщение т. Микояна, что выручка по хлебу к 15 августа будет не менее 4,5 млн руб. и до конца августа 25 млн руб.
Разрешить Наркомторгу заключить соглашение с немцами по вопросам реализации ржи на европейском рынке при условии:
а) Получения нами кредита от немцев сроком не менее, чем на 12 мес., в сумме не менее 20 млн марок.
б) Обязательства со стороны немцев купить у нас твердые количества хлебных культур, в крайнем же случае обязательства со стороны немцев при закупках для снабжения Германии пшеницей, ячменем и кукурузой отдавать предпочтение советскому зерну при прочих равных условиях».
Забране у селян збіжжя. Колективізація і розкуркулення. 1930 рік
Від: Андрій Гайдай
Кому: Radiosvoboda@rferl.org
Тема: Розкуркулення
Я, Андрій Олександрович Гайдай, хочу розповісти про «розкуркулення» мого прадіда Григорія Шашла.
Мої предки і з боку батька, і з боку матері, усі походили з сільської місцевості, тому, відчули на собі наслідки сталінської політики суцільної примусової колективізації.
Три родини – Гайдай і Пономаренко з Чернігівщини та Гавага з Дніпропетровщини – визнали за краще «добровільно» віддати до створюваних колгоспів своє майно – невеличкі наділи землі, сільськогосподарський реманент, худобу. Усе, що роками наживалося важкою працею на землі.
Усе віддали, і це вберегло їх від репресій, проте, не від голоду 1932–1933 років.
Класичними ж жертвами радянської постанови 1930 року про знищення куркульських господарств стала родина мого прадіда Григорія Остаповича Шашла з Кіровоградщини.
Після німецько-радянської війни МГБ СРСР (міністерство державної безпеки Радянського Союзу – ред.) завело на нього справу за «зраду Батьківщини». І інформація із цієї справи деталізує історію розкуркулення його родини. Зокрема, називає імена відповідальних за жорстокі репресії і пограбування селян у конкретному селі.
Шашло Григорій Остапович народився і мешкав у селі Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області. Походив із заможної і шанованої у селі родини працьовитих господарників.
У 1920 році його батьку Остапу належало майже сімдесят гектарів сільської землі (такі данні містяться у справі МГБ), що дорівнює площі двох київських зоопарків.
Григорій також мав власне господарство. До 1930 року у нього був великий сад і город, худоба (корова, кінь, вівці), різноманітна птиця.
У 1919 році він одружився і вже наступного року в родині з’явилася перша донька Галина, а 1922 року народилась друга донька Клавдія – моя бабуся.
Григорій Шашло із села Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області. Фото до 1930 року, до розкуркуленняka, Onufriivka district, Kirovohrad region. Until 1930, before dekulakization
Через десятиліття один із односельців мого прадіда на допиті розповідав слідчому МГБ, що Григорій Шашло, «маючи куркульське походження і будучи ворожо налаштованим по відношенню до радянської влади, організував у рідному селі громаду УАПЦ і був старостою місцевої церкви. З початком колективізації він, не бажаючи вступати у колгосп, покинув своє майно і втік із села, повернувшись туди разом із нацистськими військами».
Ця версія – приклад того, як радянські органи держбезпеки фальшували справи і перекручували факти.
Насправді ж, у березні 1928 року, як показують архівні документи, мого прадіда заарештувало ГПУ за обвинуваченнями у контрреволюційній діяльності і створенні того самого осередку Автокефальної церкви і молодіжної організації релігійного спрямування. У тому ж році його заслали до Марійської АРСР – віддаленого регіону Росії. Справа мого прадіда стала доволі резонансною серед чекістів у ті часи.
Свідчення проти нього ГПУ намагалася вибити навіть із помічника лідера УАПЦ митрополита Липківського – Володимира Чехівського (проходив по так званій «справі СВУ»), хоча він не був знайомий із моїм прадідом.
Поки Григорій Шашло був у засланні, його дружина із двома малими дітьми на руках (8 та 5 років) залишилася удома без годувальника, підтримки і захисту. Саме у цей період вступила в дію Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…» і родина висланого з України «неблагонадійного Шашла» однією з перших потрапила під розкуркулення.
Усе їхнє майно місцева влада конфіскувала, а хату продала «з аукціону».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Був тесля від Бога, забрали за доносом і розстріляли»: історії розкуркулених родів із Чернігівщини, Київщини та КримуБезпосередніми організаторами розкуркулення у с. Куцеволівка 1930 року були голова місцевого колгоспу Василь К. і секретар сільради Максим П.
Їхні дружини розповіли про це через двадцять років на допиті у слідчого МГБ. Дружина першого, Феодосія К., прямо заявила, що її чоловік, як керівник колгоспу, брав участь у розкуркуленні односельців.
Покупцями ж будинку Григорія Шашла стала сімнадцятирічна уродженка Куцеволівки Євгенія Ш. із чоловіком, який навряд чи був набагато старшим за неї.
Чоловік Євгенії працював сторожем, а сама вона походила із родини сільської бідноти, була малограмотною, не мала жодної професії і працювала в колгоспі лише на дрібних роботах. Звідки ж молоде подружжя колгоспників бідняцького походження, яке, за стандартами 30-х років, працювало за трудодні, а не за зарплатню, взяло гроші на придбання будинку?
Довідка Куцеволівської сільради на Шашла Григорія для Онуфріївського МГБ, датована 1950 роком
Відповідь на це питання дає дивом збережений лист у держархіві Кіровоградської області – це лист райвиконкому до голів сільрад, яким місцевій владі заборонялося продавати конфісковані у куркулів хати по ціні… звичайних дров!
Документ цей датований 1932 роком і, скоріш за все, розкриває секрет дивної платоспроможності незаможної родини, яка могла придбати будинок мого прадіда, як в’язанку дров.
Із заслання Григорій Шашло повернувся у 1931 році.
Жити в рідному селі йому було заборонено і він разом із родиною поїхав на чужий для нього Донбас до родичів дружини, де влаштувався працювати на вугільну шахту імені Дзержинського (майбутнє місто Дзержинськ).
Прадід помер 1964 року, так і не здобувши власного житла.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Збирав сиріт під тинами, мив і годував»: історії розкуркулення і виживання у Голодомор родів Стороженків, Божків, БершадськихІз дописів на сторінці Радіо Свобода у фейсбуці:
Мій дід Афанасій Андрійович в кінці 20-х років мав гарне господарство – пасіку, великий садок, парники, крупорушку, 2 корови, маслобійню.
Дід наймав сезонних робітників для роботи в садку. А сам із моєю бабусею Марією Павлівною працювали з ранку до ночі. Ще дід підробляв як столяр.
У грудні 1929 року його запросили до сільради попрацювати писарем і він дізнався про початок розкуркулення.
Мені розказувала бабуся, що дід за один вечер понищив крупорушку та маслобійню, і зарізав корову.
Тож, коли прийшли «активісти», то розкуркулювати було вже нічого.
Так дід врятував свою родину і нас, онуків.
На похоронах моєї бабуні старі люди казали, що як би не Павлівна, то ми б повмирали з голоду.
Батько на моє запитання розповів, що його мама, а моя бабуся, під час Голодомору роздавала мед, який дід заховав.
Якщо ваш рід розкуркулили – розкажіть нам про це.
Ми просимо повідомити прізвище та ім'я ваших рідних, їхній вік, кількість членів родини і роки народження дітей, де вони жили (село район, область), що мали (земля, худоба, реманент, приміщення), як працювали (самі чи залучали працю найманих робітників), що виробляли, і переповісти історію їхнього «розкуркулення». Важливі і факти, і емоції, які переживали люди. Якщо ви маєте фотографії чи документи, просимо їх також нам надіслати. Деталі можуть допомогти людям знайти рідних.
Пишіть на адресу: Radiosvoboda@rferl.org
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Річниця сталінської постанови «про розкуркулення»: українці діляться сімейними історіями і знаходять родичів