На сьомому році війни на Донбасі продовжують фіксувати нову російську військову техніку. Попри позиційну війну і «перемир’я на папері», схід України залишається для російських військових полігоном для випробувань. Яку техніку зафіксували на непідконтрольній Києву території цього разу? Які системи перебувають там роками і яку ціль, за даними розвідки, переслідують?
15 лютого кілька одягнених у камуфляж чоловіків, поглядаючи на безпілотник ОБСЄ, нашвидкуруч намагаються замаскувати дві військові вантажівки. Для цього використовують синьо-жовте полотнище. Це відбувається за 30 кілометрів від лінії фронту на окупованій частині Луганщини.
Так уперше у зоні бойових дій зафіксували російську радіолокаційну станцію «Каста-2Е1».
Чому цей комплекс там з’явився, розповідає спікер розвідувальної спільноти InformNapalm Михайло Макарук: «Дві машини. Одна – станція з антенами. Інша машина – з апаратурою. Головне завдання – це фіксування безпілотних та пілотних цілей на великих відстанях. Росіяни дуже бояться турецьких безпілотників, які, серед іншого, є на озброєнні в України. Останні їхні навчальні польоти поблизу Скадовська викликали небувалий резонанс у російських соцмережах і профільних телеграм-каналах».
З початку року, за даними військової розвідки, перекинуто на нашу територію дві радіолокаційні станціїВадим Скібіцький
Свою ефективність безпілотники – як Bayraktar TB2, так і дрони-камікадзе інших виробників, показали під час війни в Нагірному Карабасі.
Навіть зафіксований випадок знищення російського комплексу «Репелент-1» – він сам призначений для боротьби з БПЛА і його також бачили на Донбасі.
Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький каже, що РЛС «Каста», саме для протидії БПЛА, з’явилися на окупованій території ще до подій в Нагірному Карабасі: «Якщо говорити про ті ж самі «Касти», – радіолокаційні станції, – чітко було визначено, що це чотири радіолокаційні станції. З початку року, за даними військової розвідки, ще було перекинуто на нашу територію дві радіолокаційні станції (додатково – ред.). Щоб, по-перше, посилити систему протиповітряної оборони, а по-друге – ми всі розуміємо, що це відповідь на ті нові озброєння, які на сьогоднішній день мають підрозділи Збройних сил України».
Поруч із появою нової техніки активно використовують і те обладнання, яке неодноразово виявлялося в ОРДЛО до цього, кажуть у розвідці Міноборони України.
«З початку року активізувалася використання таких комплексів радіоелектронної боротьби, як «Леєр-3». Складовою частиною цього комплексу є безпілотний літальний апарат «Орлан-10». З початку року військовою розвідкою зафіксовано 14 таких випадків. Це свідчить про те, що вони ведуть активну розвідку наших позицій, ну і активно працюють із питанням придушення за рахунок використання засобів радіоелектронної боротьби», – каже Скібіцький.
Руйнування систем зв’язку руйнує систему управління як такуСергій Грабський
Комплекси радіоелектронної боротьби дуже часто фігурують у звітах ОБСЄ – або після їх фіксації, або у повідомленнях про перешкоди для роботи БПЛА спостерігачів – про застосування такої техніки в ОРДЛО часто звітують у командуванні операції Об’єднаних сил.
«Маючи значний радіус впливу, такі засоби РЕБ, як «Діабазол» та «Житель» , що стоять на озброєнні збройних сил Російської Федерації, протягом лютого-березня поточного року систематично створюють радіоперешкоди БПЛА Місії з передмість тимчасово окупованих Горлівки та Єнакієвого. Підтвердженням застосування окупантами засобів РЕБ є факт, який стався 7 березня. Тоді БПЛА дальнього радіусу дії «S-100» Місії, працюючи в цьому ж районі, зазнав глушіння сигналу обох модулів GPS і зазнав аварії», – каже Скібіцький.
За час війни в різних точках Донбасу волонтери розвідувальної спільноти «Інформнапалм» зафіксували 13 різноманітних систем радіоелектронної боротьби з Росії, яких українська армія ніколи не мала на своєму озброєнні.
«До цього активно вони використовували «Житель» (система радіоелектронної боротьби – ред.). Він мав інші характеристики і спектр задач. Так само, як і «Торн», «Биліна», «Красуха». Тобто вони різного діапазону, різного профілю дій. Але в системі вони базують єдиний комплекс заходів і РЕБу і РЕРу, які вони мають використовувати в подальших своїх війнах», – каже Михайло Макарук.
Системи помічали і на початку війни, і зараз – інтенсивність боїв на їхнє застосування не впливає, бо вони необхідні завжди, пояснює військовий експерт Сергій Грабський.
Росія використовує мобільні групи радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки на ділянках кордону, який непідконтрольний намВадим Скібіцький
«Руйнування систем зв’язку руйнує систему управління як таку, – зазначає він. – Тобто у разі панування або оперативних переваг, тактичних або технічних, систем радіоелектронної боротьби – вони, в результаті, дають те, що війська залишаються без управління. Тобто техніка не може бути керованою. Не можна буде просто передати навіть якийсь наказ частині на наступ, на відступ, на здійснення якогось маневру. Це викликає велике занепокоєння, адже знищити фізично техніку – це одне, а знищити систему управління, зменшивши свої втрати, і повністю зруйнувати систему захисту противника – це найбільша перевага у цій війні».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна в Карабасі: уроки для України та її арміїТе, що на Донбасі побудована комплексна система виявлення, показує матеріал аналітика Atlantic Council Майкла Шелдона. Він порівняв звіти ОБСЄ про виявлені в різний час радіолокаційні станції зі знімками землі з супутника. І це дозволило показати фрагмент умовної лінії оборони.
«Крім того, дуже активно Росія використовує мобільні групи радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки на ділянках кордону, який непідконтрольний нам, в різних випадках. Наприклад, коли заходить озброєння або інше майно завозиться з території Російської Федерації, ми відзначаємо активну роботу засобів радіоелектронної боротьби. Насамперед це для того, щоб приховати переміщення. Крім того, ми відзначаємо роботу засобів радіоелектронної боротьби довкола полігонів або під час переміщення військ на окупованих територіях. Це теж спрямоване на те, щоб приховати діяльність, яку здійснює 1-й та 2-й армійський корпус», – розповів в коментарі Радіо Свобода Вадим Скібіцький. «1-й АК» і «2-й АК» – так називають себе формування російських гібридних сил на окупованих частинах Донеччини і Луганщини.
Усі ці системи – лише частина ешелонованої оборони, що складається з російського озброєння, яке контролюється також з Росії. Враховуючи цей контроль поява усе нових зразків техніки – питання лише часу, каже військовий експерт Сергій Грабський.
«В даному випадку ми розглядаємо простір Донбасу, простір нашої війни як цілком логічну маніпуляцію або дію Російської Федерації щодо залучення нових зразків озброєння і бойової техніки. Найкращий засіб випробувати цю техніку – це бойові дії. Коли провести тестування, якщо можна так сказати, цієї техніки на Донбасі, внести певні удосконалення в систему озброєння – ця техніка і озброєння стають більш конкурентним на ринку», – зазначає Грабський.
Виявлення нових зразків техніки – це докази участі Росії у війні проти України. Наприкінці минулого року ОБСЄ на Донбасі сповістила про російський «Град» на базі КАМАЗа.
Усього ж волонтерське об’єднання Informnapalm зафіксувало щонайменше 53 одиниці різноманітної російської військової техніки.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна дронів на Донбасі: як цивільні безпілотники використовують для доставки боєприпасів