«Узурпатор членства в ООН і статусу в Радбезі»: як позбавити Росію права вето або й членства в організації?

Україна поставила питання про законність членства Росії в Раді безпеки ООН і в організації загалом, оскільки Росія не проходила належної процедури вступу після розпаду СРСР. МЗС України поширив відповідну заяву, закликавши позбавити РФ статусу постійного члена Радбезу і взагалі виключити країну-агресора із Організації Об'єднаних націй за тотальне порушення Статуту ООН. Які аргументи має Україна? І які шляхи досягнення цієї мети? Про це телеканалу «Настоящее время» (створеному Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») розповів Володимир Єльченко, український дипломат, який до 2014 року він був послом України у Росії, у 2015-2019 роках – постійним представником України в ООН, а до 2021 року – послом України у США.

• Пункт 2 Статті 4 Статуту ООН «чітко визначає єдину легітимну процедуру набуття членства в Організації»
• Застосування збройних сил однією державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином є несумісним із Статутом ООН ( Резолюція Генасамблеї ООН 1974 року)
• Міністр закордонний справ Дмитро Кулеба: Росія грубо порушила Статут ООН:

«Росія – узурпатор місця Радянського Союзу в Радбезі ООН. Сьогодні ми зробили важливий крок… Ми заявили на офіційному рівні свою детальну та аргументовану позицію, чому перебування Росії в Радбезі ООН та в організації загалом – нелегітимне. Ми надали детальні докази того, як 31 рік тому російська делегація, по суті, просто окупувала крісло СРСР в РБ ООН – держави, яка на той момент припинила своє існування – без жодних статутних підстав на це. Зґвалтування Статуту відбулося на основі... простої зміни табличок «СРСР» на «Російська Федерація»

• Україна давно наполягає, що Росія зловживає своїм статусом та перебуванням в ООН, блокуючи надважливі резолюції, направлені на підтримку миру і стабільності у світі, а також використовує Раду Безпеки як платформу для поширення своїх пропагандистських наративів.

– МЗС України у своїй заяві вказує, що Росія не проходила процедуру, яка необхідна для того, щоб стати постійним членом Ради безпеки, а просто стала правонаступницею СРСР. А як це мало бути?

– У Статуті ООН все прописано. У заяві МЗС України названо лише один прецедент – це Чехословаччина. Насправді таких випадків були десятки, півтора десятки, як мінімум.

По-перше, це все колишні республіки колишньої Югославії. Усі вони вступали до ООН, як кажуть, заново. Сербія намагалася провернути такий самий трюк, як це вдалося Росії у грудні 1991 року. Але не вийшло. І Сербія також пройшла рекомендацію Ради Безпеки, потім уже рішення Генеральної асамблеї ООН. Але є ще багато країн, та ж Бангладеш, наприклад, навіть Індія та Пакистан, взагалі всі колоніальні країни, які розпадалися, об'єднувалися – всі вони проходили таку саму процедуру.

Є кілька шляхів вирішення цього питання [про виключення Росії з Радбезу]. Він і процедурний, він і політичний, він, звісно, і юридичний.

Під час голосування Генасамблеї ООН за резолюцію, яка засуджує спробу анексії Росією частини території України. За проголосували 143 країни, 5 проти, 35 утрималися. Нью-Йорк, 12 жовтня 2022 року

Я особисто вважаю, що існує три основні сценарії чи моделі, як це можна зробити:

• Перше – це виключити Росію з ООН за систематичні порушення Статуту організації: за ту саму агресію проти України.
• Другий – це поставити під сумнів це продовження Російською Федерацією членства колишнього Радянського Союзу в ООН, тому що процедуру у грудні 1991 року просто проігнорували.

Взяли та поміняли табличку. Був лист Єльцина, що ґрунтується на так званій Алматинській декларації (яку, до речі, не всі країни СНД підписали). Після цього Єльцин надіслав листа тодішньому генеральному секретареві ООН, і 31 грудня 1991 року просто під шумок змінили табличку: був СРСР – стала Росія. У той час, на жаль, ті країни, від яких це залежало, тобто решта постійних членів, просто заплющили очі: вони боялися розповзання ядерної зброї Російської Федерації, вони хотіли якось закінчити мирно і швидко. І тоді була надія, що нарешті Росія стала на шлях демократизації, що вона стане нормальною державою. І ось таке було ухвалено рішення.

• Третій шлях чи сценарій – це поставити під сумнів процедурно повноваження російської делегації, знов-таки посилаючись як на перший, так і на другий шлях. У такому разі, право вето не працює – тоді потрібна просто більшість у дев'ятьох членів Ради Безпеки.

Якщо йти першим шляхом, то, безумовно, якщо ми можемо розраховувати на те, що резолюція Генеральної асамблеї набере необхідні дві третини голосів для ухвалення, потім, звичайно ж, Росія своїм же правом вето це рішення просто знищить у Раді Безпеки. Отже, я думаю, що тут потрібно застосувати якусь комбінацію цих трьох варіантів. І саме цим українська дипломатія зараз займається.

Іде копітка робота дипломатів: треба буде переконувати країни – члени ООН у тому, що таку резолюцію треба ухвалювати. І, звичайно ж, багато залежатиме від тих формулювань, які будуть закладені в текст такої резолюції.

– Тож деякі країни намагалися піти шляхом Росії, однак їм цього зробити не дали, а Росії – єдина, хто пішла. А до 2022 року це питання якось порушувалося? Я маю на увазі те, що за словами українського МЗС: Росія «узурпувала місце Радянського Союзу» в Раді безпеки?

– Так, безумовно. По-перше, це питання постійно, чи не на кожному засіданні Ради Безпеки порушує наш постійний представник Сергій Кислиця. Ще у 2016 році, коли я працював постійним представником України при ООН, ми теж почали порушувати це питання, але, можливо, не так активно, як зараз.

Ми переважно займалися пошуком документації, яку можна було б використати для вирішення цієї проблеми. І ми ці документи знайшли. Є цілий масив документів Секретаріату ООН, де зацікавлені країни зможуть знайти аргументи на користь такого рішення, про яке ми говоримо.

26 листопада 2018 року. Тогочасний постійний представник України в ООН Володимир Єльченко

– Тобто, ви вивчали документацію ООН, яка дасть підстави для цього рішення?

– Так. Тобто ми підняли всі документи, які були написані, розроблені якраз у грудні 1991 року.

Там є дуже цікаві: наприклад, особлива думка юридичного радника ООН, без якого жодне рішення не готується, тим більше, якщо ми говоримо про рішення Ради Безпеки та Генеральної асамблеї.

Так от, він прямим текстом сказав, що якщо піти таким шляхом, це буде юридично, як він висловився, «нечисто». І він не рекомендував тодішньому генсекретареві ООН (Хав'єр Перес де Куельяр (Перу) був 5-м Генеральним секретарем ООН із 1 січня 1982 по 31 грудня 1991 року - ред.) погодитися із таким варіантом. Але, на жаль, як я вже сказав, заплющили на це очі і пішли шляхом політичної доцільності. В результаті, як зазначив один із знайомих мені експертів, мені дуже сподобався цей вислів, Росія зараз в ООН перебуває як безквитковий пасажир.

– А якщо таки вдасться виключити Росію з ООН чи хоча б із Ради Безпеки – що сама Росія від цього втратить чи придбає?

– Ви знаєте, Росію буде остаточно загнано в глухий кут, бо це вже буде цілковита міжнародна ізоляція. Знаєте, хоч би як легковажно ставилися до того, що це нереально, що це займе тривалий час, але повірте мені, російська дипломатія зараз дуже напружилася, тому що нікому це не є приємним. Уявіть, що почнеться, коли почнуть розглядати це питання в режимі реального часу.

Нині це теорія. Але коли з'являться папери, з'являться документи, проекти резолюції – це дуже серйозно змінить всю ситуацію.

– Ну, не виступатиме Небензя, не доноситиме з трибуни ООН меседжі Кремля – і що? Насправді що це означає?

– Розумієте, це означає, що Росія втратить можливість взагалі впливати на вирішення якогось серйозного питання на міжнародній арені. Адже зараз вона хизується цим правом вето.

Ми пам'ятаємо висловлювання Дмитра Медведєва, який постійне членство Росії у Раді Безпеки та право вето назвав одним із трьох стовпів існування російської держави. Тобто вони чудово розуміють значення цього.

Що означає статус постійного члена Ради безпеки ООН? Це країна, яка керує світом: одна з п'яти чи всі п'ять. І якщо країна позбавляється цього статусу, це вже навіть не нижче за плінтус, це взагалі не знаю, в які ворота лізе. Тому я думаю, що росіяни дуже сильно з цим боротимуться.

Тут ще треба додати, що деякі країни, наприклад той же Китай, такого прецеденту бояться. Я не маю на увазі, що Китай боїться особисто. Але є країни, які думають, напевно, гіпотетично: сьогодні, якщо вдасться вигнати Росію з цієї організації, то завтра на її місці міг би бути я. Будь-яка країна, яка порушує правила ООН, міжнародне право, Статут ООН – вона може зазнати такого ж покарання. Тож це серйозне питання.

Володимир Єльченко, тогочасний постійний представник України в ООН. 31 січня 2017 року

– Є країни, які так чи інакше підтримують Росію, або країни, які ви згадали, які бояться створити прецедент. Ваш прогноз: чи буде виключено Росію?

– Я думаю, що так.

Під лежачий камінь вода не тече. Ще буквально півроку тому, навіть коли йшла війна проти України, дуже багато експертів, юристів, політиків із західних країн зовсім не вірили в ймовірність такого сценарію. Вони говорили, що це не на часі, це нереально, взагалі забудьте про це, це взагалі несерйозно.

Сьогодні про це вже кажуть серйозні політики. Президент США Байден у виступі на поточній сесії Генеральної асамблеї наприкінці вересня цього року сказав, що потрібно реформувати Раду Безпеки. Президент Європейської ради Шарль Мішель вже кілька разів повторив про те, що Росію треба виключити із Ради безпеки за порушення Статуту ООН. Про це говорять так чи інакше багато політиків. Є також згаданий у вашому сюжеті проект резолюції, внесений до Конгресу США, де вона практично доручить Держдепартаменту США зайнятися цим питанням. Отже, все набагато серйозніше, ніж комусь може здатися.