Гості програми «Ваша Свобода»: Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень; Михайло Макарук, речник міжнародної спільноти розслідувачів InformNapalm.
Україна передала НАТО доповіді про російські приватні військові компанії. У цих доповідях викривається діяльність ПВК, зокрема на Донбасі. «Передали партнерам у НАТО дві доповіді про діяльність російських приватних військових компаній», – повідомила народний депутат України Ірина Фріз у «Фейсбуці». Загалом у доповідях спільноти InformNapalm та СБУ викривається діяльність ПВК на кшталт компанії «Вагнера», яку пов’язують із так званим «кухарем Путіна» Євгеном Пригожиним.
Your browser doesn’t support HTML5
Олександр Лащенко: Пане Мусієнко, настільки потужна ця ПВК «Вагнера»? За даними СБУ, 206 тільки позаштатних співробітників Головного управління Генштабу Збройних сил Російської Федерації (того ж самого ГРУ). Хоча це тільки, я так розумію, «верхівка айсберга». Чи ні?
Олександр Мусієнко: Безумовно, це верхівка. Ці дані відповідають дійсності. З 2014 року фіксувалася присутність представників приватних військових компаній на Донбасі. На Донбасі вони приховували – відряджали туди військовослужбовців, яких звільняли заднім числом, або військовослужбовців, які вже у відставці, громадян Російської Федерації. Або ж за допомогою найманців, бо це є найманці, які за гроші (їм особливо не йдеться, де воювати) готові були виконувати ці завдання.
(Повна версія програми)
Зарплати найманців – від 700 до 1,5 тисячі євро на місяць – це рядовий, сержантський склад, близько 3 тисяч євро – офіцерський складОлександр Мусієнко
Але вони не просто їхали добровольцями, а перебувають у повній координації і під контролем, у тому числі з боку ГРУ Міноборони. Вони є фактично підрозділом, який виконує завдання на користь армії Російської Федерації. І є дуже зручними, тому що завжди можна сказати, що вони ніякого стосунку не мають до Російської Федерації, що їх взагалі хтось сторонній найняв, третя особа, якийсь олігарх. Це угруповання зросло, зміцніло, користується впливом. Ще до цього додало ореол таємничості, а він завжди додає різні конспірологічні теорії. Росія все частіше вдається до їхніх послуг.
На Донбасі достатня кількість їх (найманців – ред.). Ці дані передані не тільки представникам Парламентської асамблеї (НАТО – ред.), а й у Міжнародний кримінальний суд, в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, в Міжнародний суд ООН, де розглядається два позови до Росії, зокрема про запобігання фінансування тероризму, де Росію визнаємо спонсором тероризму.
Щодо зарплати. У мене є інформація з тих джерел, які дають колишні бійці, які були учасниками цього. Мова йде від 700 до 1,5 тисячі євро на місяць – це рядовий, сержантський склад, близько 3 тисяч євро – офіцерський склад.
– Пане Макарук, наводили інформацію, що, за даними InformNapalm, через структури ПВК Вагнера пройшло понад 5 тисяч російських силовиків. Так?
InformNapalm володіє особистими анкетами «вагнерівців»Михайло Макарук
Михайло Макарук: Ми представили для Парламентської асамблеї НАТО доповідь про ПВК «Вагнера», починаючи з їхньої історії – зі створення 1992 року приватної компанії «Рубікон», яка брала участь ще в подіях у колишній Югославії. Зараз їхня чисельність може складати (ті, хто пройшов) 15 тисяч осіб.
Кара покидьків не мине, бо це є злочини, які скоєні проти людяності і не мають терміну давностіМихайло Макарук
InformNapalm володіє особистими анкетами «вагнерівців», які заповнювали їх для того, щоб у подальшому працювати на «Вагнера», то ставка складає від тисячі доларів (якщо ми маємо про бойовика у Сирії) до трьох. Далі йде нарахування залежно від того, скільки він пропрацював у цій структурі. Тобто з роками ставка збільшується за місяць. На Донбасі, якщо це були точкові акції, як у 2014 році, де вони виконували роль сил спеціальних операцій Російської Федерації саме для захоплення адмінбудівель – тут залежно від важкості виконання робіт та фаху, тому точної цифри ніхто не може сказати.
Слободан Мілошевич і інші воєнні злочинці в Югославії сидять або є мертвими. Так само кара покидьків не мине, бо це є злочини, які скоєні проти людяності і не мають терміну давності. Це ще дає один позитивний момент для нас, що кожен, хто хоче вступити у ці приватні компанії, хай двічі подумає, чи варто це робити.
– Пане Макарук, є такі дані (одна з версій), що саме «вагнерівці» свого часу ліквідували відомих ватажків так званої «русской весны» на Донбасі – Олексія Мозгового, Павла Дрьомова, Олександра Бєднова, Євгена Іщенка та інших. Це може бути таке? Чи це російські спецслужби, можливо?
Михайло Макарук: Я не виключав би цієї можливості. Це дуже якісний механізм – мати такий підрозділ. Найманець – це найдешевший тип високоякісного солдата для країни. Його вб’ють, покалічать – держава за нього не відповідає. Він – ніхто, він поза Женевською конвенцією. Використання таких суб’єктів для вирішення своїх темних справ, у тому числі ліквідація невгодних бойовиків, – це найкращий спосіб вирішення проблем, згідно зі ще радянським КДБ, тобто немає людини – немає проблеми.
(Найманці російські, ПВК досі воюють на Донбасі – ред.), звичайно. Вони проходять певне навчання, щоб більш висококласних спеціалістів під час навчання відправити до Сирії, а також до інших країн, зокрема до ЦАР, Лівії. Деякі з них фіксуються вже в Південному Судані, навіть у Ємені.
– Пане Мусієнко, вся ця доказова база, те, що робить Україна, щоб рано чи пізно всі ці речі, які вчинили «вагнерівці» і не лише вони, отримали законний вирок – що тут можна зробити?
Олександр Мусієнко: Найманство регулюється міжнародним правом, і воно заборонене. У Росії заборонене Кримінальним кодексом, є стаття. Є Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням найманства.
Жодного росіянина не притягли до відповідальності за злочин агресивної війни проти України, за те ж найманствоОлександр Мусієнко
Є приватна військова компанія Black Water у США. Не так давно відбувся суд над кількома бійцями, які обвинувачувалися у випадковому розстрілі цивільних громадян в Іраку під час війни. Їх суд визнав винними у злочинах. Ніхто ж не приховував з американців, що вони виконують бойові завдання в Іраку. І вони за це відповідали, якщо вчинили злочин проти мирного населення. Росія ж різними способами завжди від цього відхрещується. І жодного росіянина не притягли до відповідальності за злочин агресивної війни проти України, за те ж найманство. І в цьому велика відмінність між британськими, американськими компаніями, які обходять це, але обходять у правовий спосіб. І вони не перебувають у структурі організаційній командування.
А це такий собі підрозділ російських Збройних сил, підрозділ ГРУ. Люди, яких можна залучати до тих чи інших завдань – разових чи системних. У ту ж Сирію вони літають на військово-транспортних літаках ВКС Російської Федерації. Їх перекидають із військових баз регулярних військ Російської Федерації. Це (застосування Росією ПВК – ред.) ефективно. Росіяни, на жаль, не бояться. Вони розуміють, що за ті гроші, які їх наймають, знайдуться охочі випробувати долю і піти повоювати.