ВАРШАВА – 11 липня у Польщі на державному рівні вшановують жертв Волинської трагедії. У Варшаві в сумних урочистостях разом із польським прем'єром Матеушем Моравецьким і спікером Сейму Ельжбетою Вітек взяв участь голова Верховної ради України Руслан Стефанчук.
Почалося спільне вшанування у стінах Польової катедри Війська Польського. А згодом відбулася церемонії покладання вінків до памʼятника, який у Польщі називають памʼятником «жертв геноциду? вчиненого українськими націоналістами над громадянами Другої Речі Посполитої у південно-східних воєводствах у 1942-1947 роках».
Під час свого виступу премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький наголосив на необхідності будувати майбутнє на фундаменті правди, на фундаменті памʼяті.
Ми поляки ніколи не здамося доки останні кістки не будуть знайденіМоравецький
«Наші українські сусіди і союзники, напевно, сьогодні, у час війни, краще розуміють як важливо для нас відшукати кожне місце, відшукати всі людські рештки, по-християнський поховати, поставити хрест, запалити свічку, помолитися. Ми поляки ніколи не здамося доки останні кістки не будуть знайдені і тому це не тільки є наша справа, а це також є справа українська», – заявив Моравецький.
Прем'єр-міністр Польщі наголосив, що не буде остаточного українсько-польського примирення без пошуково-ексгумаційних робіт і перепоховання.
Про ексгумацію жертв Волинський подій говорила і спікерка Сейму Ельжбета Вітек. За її словами зараз найкращий час для обох країн щоб знайти остаточне порозуміння і будувати спільне майбутнє.
Вітек нагадала, що з початком повномасштабного вторгнення Польща і прості поляки прийняли українців як рідних і тепер очікують від України дій у відповідь.
...треба жертви які лежать безіменно знайти і поховатиЕльжбета Вітек
«Ця справа Волині має бути вирішена між нами і українцями, не дозвольмо щоб її вирішував хтось третій, мусимо зробити це самі і до цього ми закликаємо.
Памʼятаючи про минуле, про жертви, ми хочемо йти в майбутнє, маємо неповторний шанс щоб наші взаємні стосунки, польсько-українські були направду тривалі, сильні, в почутті безпеки. І щоб так сталося треба голосно сказати правду, як ми робимо це сьогодні, треба жертви які лежать безіменно знайти і поховати», – наголосила Ельжбета Вітек.
Під час заходу вшанування кілька людей тримали у руках плакати від імені родин загиблих.
На одному з банерів були зображенні людські останки і містився напис «Україно, чому не дозволяєш поховати наших матерів і батьків замордованих ОУН -УПА і СС «Галичина».
Стефанчук: «Ми разом і сильні нашою єдністю»
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук не виголошував промови під час вшанування Волинських подій 1943-го року. На запитання Радіо Свобода, яка його формула остаточного примиренні, хто і що мав би зробити щоб питання Волині перестало роз'єднувати українців і поляків Руслан Стефанчук не відповів.
Згодом на його сторінці у соцмережах з'явився короткий допис про спільне українсько-польське вшанування Волинської трагедії.
«Ми – разом. У вшануванні гірких втрат у складному минулому, разом у сьогоднішній боротьбі з російським агресором, разом дивимося у майбутнє. Ми разом і сильні нашою єдністю», – написав Руслан Стефанчук.
У Польщі тепло згадують попередній візит Стефанчука до Варшави наприкінці травня цього року і цитують його виступ у Сеймі. Тоді голова Верховної Ради сказав, що Україна буде співпрацювати з Польщею у питаннях Волині і прийматиме правду, якою б болісною вона не була.
Також Стефанчук наголосив, що Україна та Польща мають разом «скласти цей нелегкий, але вкрай необхідний іспит, щоб формула «пробачаємо і просимо вибачення» отримала справжній сенс і практичний вимір». «Ми разом віднайдемо правду і дамо справедливі оцінки», – наголошував тоді Руслан Стефанчук.
Водночас, у червні керівник українського Інституту національної памʼяті Антон Дробович заявив, що поки не буде повноцінно відновлений (зі списком воїнів, які боролися з НКВС) зруйнований у Польщі пам’ятник членам УПА на горі Монастир (ця могила була офіційно визнана польською стороною) доти не буде нових дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи. За його словами, кількарічне небажання польської сторони упорядкувати могилу на горі Монастир свідчить, що Польща не готова відновити справедливість.
Тож поки проблеми на шляху порозуміння і примирення – є, але деякі оглядачі припускають, що сьогоднішнє, символічне, спільне вшанування це гарний жест на шляху до остаточного українсько-польського примирення та загоєння історичних ран.
Різні погляди на історію
Волинська трагедія – одна з найскладніших і найсуперечливіших тем в українсько-польських відносинах. Історичний та політичний погляд, трактування подій 1942-1944 років різняться.
У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони. Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам'яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убити українців.
Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків.
Єднає українських і польських істориків розуміння того, що відповідальність за цю трагедію несла окупаційна німецька влада, яка не присікла жорстокі напади на цивільних на підконтрольній їй території.
Так само історики кажуть і про роль радянського НКВД, чиї агенти у лавах УПА, за встановленими фактами, і провокували напади на поляків.
Спільні вшанування перших осіб
Напередодні 80-ї річниці Анджей Дуда і Володимир Зеленський у луцькому костелі запалили лампадки у пам'ять про жертв Волинської трагедії.
«Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині! Пам'ять нас єднає! Разом ми сильніші», - написав Зеленський у Telegram. Такий самий текст опублікувала канцелярії Дуди у соцмережах.
Ще перед візитом президентів на Волині побував і польський прем'єр-міністр. Матеуш Моравецький вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії у селищі Острівки, де, за даними польських дослідників, загони УПА розстріляли місцевих жителів.
Керівник польського уряду наголосив, що Росія намагатиметься використати Волинську трагедії, щоб розсварити українців і поляків, поки обставини тих подій не будуть повністю з'ясовані.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Оповідання з Волині». Як українці у волинських селах рятували поляків?Проросійські сили у Польщі використовують
За два дні до 80-ї річниці Волинської трагедії польські проросійські сили (Польський антивоєнний рух і партія «Фронт») провели малочисельний пікет біля Посольства України у Варшаві. Свою акцію вони назвали «Неділя українського рахунку», символічно виставили чек президентові України Володимиру Зеленському за Волинську трагедію і за допомогу, яку українці отримали від Польщі.
Вимагали аби Україна припинила вшановувати УПА та ОУН, Бандеру та Шухевича, викорінила «бандеризм» і «нацизм».
Ще одна вимога до України – негайно розпочати розслідування і ексгумацію жертв Волинської трагедії. Якщо ж цього не станеться обіцяють тиснути на владу Польщі аби та закрила свій повітряний простір для допомоги Україні.
Мітингувальники тримали у ріках плакати з гаслами «Росія не є нашим ворогом», «Це не наша війна», «Ні Україні в НАТО та ЄС». Війну в Україні вони вважають братовбивчою.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Росія не є нашим ворогом»: проросійські сили у Варшаві провели мітинг біля посольства України. Сталися сутички (фото)Формула «прощаємо і просимо прощення» повинна врешті запрацювати
Волинська трагедіє є спільним болем і «незагоєною раною» України та Польщі. Лише правда, яка буде базуватися на історичних фактах і документах може остаточно примирити обидва народи.
Експерти зазначають, українці і поляки мають чесно говорити про ці події, чути одне одного і правдиво назвати число жертв і винних у вбивствах мирних жителів: як серед українців, так і серед поляків.
- Сейм Польщі 11 липня 2023 року ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати «визнання провини і вшанування пам'яті жертв».
- «Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину», – йдеться у документі.