ВАРШАВА – 11 липня у Польщі на державному рівні вшановують жертв Волинської трагедії. У Варшаві в сумних урочистостях разом із польським прем'єром Матеушем Моравецьким і спікером Сейму Ельжбетою Вітек взяв участь голова Верховної ради України Руслан Стефанчук.
Почалося спільне вшанування у стінах Польової катедри Війська Польського. А згодом відбулася церемонії покладання вінків до памʼятника, який у Польщі називають памʼятником «жертв геноциду? вчиненого українськими націоналістами над громадянами Другої Речі Посполитої у південно-східних воєводствах у 1942-1947 роках».
Під час свого виступу премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький наголосив на необхідності будувати майбутнє на фундаменті правди, на фундаменті памʼяті.
Ми поляки ніколи не здамося доки останні кістки не будуть знайденіМоравецький
«Наші українські сусіди і союзники, напевно, сьогодні, у час війни, краще розуміють як важливо для нас відшукати кожне місце, відшукати всі людські рештки, по-християнський поховати, поставити хрест, запалити свічку, помолитися. Ми поляки ніколи не здамося доки останні кістки не будуть знайдені і тому це не тільки є наша справа, а це також є справа українська», – заявив Моравецький.
Прем'єр-міністр Польщі наголосив, що не буде остаточного українсько-польського примирення без пошуково-ексгумаційних робіт і перепоховання.
Вшанування жертв Волинської трагедії, Варшава, Польща, 11 липня 2023 року
Про ексгумацію жертв Волинський подій говорила і спікерка Сейму Ельжбета Вітек. За її словами зараз найкращий час для обох країн щоб знайти остаточне порозуміння і будувати спільне майбутнє.
Вітек нагадала, що з початком повномасштабного вторгнення Польща і прості поляки прийняли українців як рідних і тепер очікують від України дій у відповідь.
...треба жертви які лежать безіменно знайти і поховатиЕльжбета Вітек
«Ця справа Волині має бути вирішена між нами і українцями, не дозвольмо щоб її вирішував хтось третій, мусимо зробити це самі і до цього ми закликаємо.
Памʼятаючи про минуле, про жертви, ми хочемо йти в майбутнє, маємо неповторний шанс щоб наші взаємні стосунки, польсько-українські були направду тривалі, сильні, в почутті безпеки. І щоб так сталося треба голосно сказати правду, як ми робимо це сьогодні, треба жертви які лежать безіменно знайти і поховати», – наголосила Ельжбета Вітек.
Церемонія вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії. Біля спікерки Сейму Ельжбети Вітек стоїть спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Варшава, Польща. 11 липня 2023 року
Під час заходу вшанування кілька людей тримали у руках плакати від імені родин загиблих.
На одному з банерів були зображенні людські останки і містився напис «Україно, чому не дозволяєш поховати наших матерів і батьків замордованих ОУН -УПА і СС «Галичина».
Під час вшанування жертв Волинської трагедії у Варшаві. На банері зображенні людські останки і напис «Україно, чому не дозволяєш поховати наших матерів і батьків замордованих ОУН -УПА і СС «Галичина». Польща. 11 липня 2023 року
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 80-і роковини Волинської трагедії: хто був зацікавлений під час Другої світової війни у деполонізації ВолиніСтефанчук: «Ми разом і сильні нашою єдністю»
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук не виголошував промови під час вшанування Волинських подій 1943-го року. На запитання Радіо Свобода, яка його формула остаточного примиренні, хто і що мав би зробити щоб питання Волині перестало роз'єднувати українців і поляків Руслан Стефанчук не відповів.
Згодом на його сторінці у соцмережах з'явився короткий допис про спільне українсько-польське вшанування Волинської трагедії.
«Ми – разом. У вшануванні гірких втрат у складному минулому, разом у сьогоднішній боротьбі з російським агресором, разом дивимося у майбутнє. Ми разом і сильні нашою єдністю», – написав Руслан Стефанчук.
У Польщі тепло згадують попередній візит Стефанчука до Варшави наприкінці травня цього року і цитують його виступ у Сеймі. Тоді голова Верховної Ради сказав, що Україна буде співпрацювати з Польщею у питаннях Волині і прийматиме правду, якою б болісною вона не була.
Також Стефанчук наголосив, що Україна та Польща мають разом «скласти цей нелегкий, але вкрай необхідний іспит, щоб формула «пробачаємо і просимо вибачення» отримала справжній сенс і практичний вимір». «Ми разом віднайдемо правду і дамо справедливі оцінки», – наголошував тоді Руслан Стефанчук.
Спікерка польського Сейму Ельжбета Вітек і спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Вшанування біля пам'ятника жертв Волинської трагедії у Варшаві, 11липня 2023 року
Водночас, у червні керівник українського Інституту національної памʼяті Антон Дробович заявив, що поки не буде повноцінно відновлений (зі списком воїнів, які боролися з НКВС) зруйнований у Польщі пам’ятник членам УПА на горі Монастир (ця могила була офіційно визнана польською стороною) доти не буде нових дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи. За його словами, кількарічне небажання польської сторони упорядкувати могилу на горі Монастир свідчить, що Польща не готова відновити справедливість.
Тож поки проблеми на шляху порозуміння і примирення – є, але деякі оглядачі припускають, що сьогоднішнє, символічне, спільне вшанування це гарний жест на шляху до остаточного українсько-польського примирення та загоєння історичних ран.
Різні погляди на історію
Волинська трагедія – одна з найскладніших і найсуперечливіших тем в українсько-польських відносинах. Історичний та політичний погляд, трактування подій 1942-1944 років різняться.
У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони. Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам'яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убити українців.
Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків.
Єднає українських і польських істориків розуміння того, що відповідальність за цю трагедію несла окупаційна німецька влада, яка не присікла жорстокі напади на цивільних на підконтрольній їй території.
Так само історики кажуть і про роль радянського НКВД, чиї агенти у лавах УПА, за встановленими фактами, і провокували напади на поляків.
Спільні вшанування перших осіб
Напередодні 80-ї річниці Анджей Дуда і Володимир Зеленський у луцькому костелі запалили лампадки у пам'ять про жертв Волинської трагедії.
«Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині! Пам'ять нас єднає! Разом ми сильніші», - написав Зеленський у Telegram. Такий самий текст опублікувала канцелярії Дуди у соцмережах.
Президент України Володимир Зеленський (праворуч) і президент Польщі Анджей Дуда під час вшанування жертв Волинської трагедії. Луцьк, 9 липня 2023 року
Ще перед візитом президентів на Волині побував і польський прем'єр-міністр. Матеуш Моравецький вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії у селищі Острівки, де, за даними польських дослідників, загони УПА розстріляли місцевих жителів.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький встановлює символічний хрест на місці вже неіснуючого волинського села Острувки, де, за оцінками польських дослідників, в 1943 році загинули близько півсотні поляків. Україна, 7 липня 2023 року
Керівник польського уряду наголосив, що Росія намагатиметься використати Волинську трагедії, щоб розсварити українців і поляків, поки обставини тих подій не будуть повністю з'ясовані.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Оповідання з Волині». Як українці у волинських селах рятували поляків?Проросійські сили у Польщі використовують
За два дні до 80-ї річниці Волинської трагедії польські проросійські сили (Польський антивоєнний рух і партія «Фронт») провели малочисельний пікет біля Посольства України у Варшаві. Свою акцію вони назвали «Неділя українського рахунку», символічно виставили чек президентові України Володимиру Зеленському за Волинську трагедію і за допомогу, яку українці отримали від Польщі.
Вимагали аби Україна припинила вшановувати УПА та ОУН, Бандеру та Шухевича, викорінила «бандеризм» і «нацизм».
Ще одна вимога до України – негайно розпочати розслідування і ексгумацію жертв Волинської трагедії. Якщо ж цього не станеться обіцяють тиснути на владу Польщі аби та закрила свій повітряний простір для допомоги Україні.
Мітингувальники тримали у ріках плакати з гаслами «Росія не є нашим ворогом», «Це не наша війна», «Ні Україні в НАТО та ЄС». Війну в Україні вони вважають братовбивчою.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Росія не є нашим ворогом»: проросійські сили у Варшаві провели мітинг біля посольства України. Сталися сутички (фото)Формула «прощаємо і просимо прощення» повинна врешті запрацювати
Волинська трагедіє є спільним болем і «незагоєною раною» України та Польщі. Лише правда, яка буде базуватися на історичних фактах і документах може остаточно примирити обидва народи.
Експерти зазначають, українці і поляки мають чесно говорити про ці події, чути одне одного і правдиво назвати число жертв і винних у вбивствах мирних жителів: як серед українців, так і серед поляків.
- Сейм Польщі 11 липня 2023 року ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати «визнання провини і вшанування пам'яті жертв».
- «Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину», – йдеться у документі.