Російська антивоєнна акція затьмарена суперечками навколо прапора

Марш миру у Москві, учасники несуть українські та російські прапори. 21 вересня 2014 року

Напередодні великої демонстрації проти уряду Путіна та його війни з Україною, яка, як сподіваються лідери російської опозиції за кордоном, відбудеться цими вихідними в Берліні, розгорілася суперечка щодо поширеного символу – російського прапора.

Поки Володимир Путін править Росією, його опоненти стикаються з двома ворогами: безжальним тиском з боку держави та внутрішнім розбратом, який часто підриває їхні зусилля у боротьбі з глибоко вкоріненим супротивником.

Дебати щодо російського прапора виходять за межі суперечок серед опозиції проти Путіна, викликаючи гнів у багатьох українців і декого на Заході, які бачать триколор як емблему неспровокованого вторгнення Росії до свого сусіда та російської агресії в ширшому плані.

Це відбувається у той час, коли російська опозиція намагається зберегти впливовий голос після смерті в в’язниці її найвідомішого лідера Олексія Навального в лютому минулого року та десятиліттями репресій, які посилилися після повномасштабного вторгнення в Україну і спонукали багатьох критиків Путіна покинути Росію.

Суперечка спалахнула після публікації оголошення організаторами маршу та мітингу в Берліні 17 листопада. Воно містило зображення з протесту в Москві в 2014 році проти захоплення Росією українського Кримського півострова. На ньому було видно натовп демонстрантів, багато з яких тримали синьо-жовтий український прапор або російський триколор із горизонтальними білими, синіми та червоними смугами.

Тоді для більшості в цьому не було нічого суперечливого. Десять років потому, безперечно, це змінилося – і критики попереджали, що демонстранти, які розмахують російським прапором, можуть підірвати те, що, за словами співорганізатора Іллі Яшина, було головною метою мітингів, запланованих у Берліні та інших містах: показати, що «мирна, вільна, і цивілізована Росія існує».


«Російський прапор давно став символом агресії, війни і терору», – сказав Ігор Ейдман, російський емігрант і соціолог, який живе в Німеччині та очолює громадську організацію «Німецько-російський діалог з прав людини».

«З російського прапора теж крапає кров невинних жертв»
Ігор Ейдман

Він порівняв його зі свастикою, заявивши, що «з російського прапора теж крапає кров невинних жертв», а його законне місце «на смітнику історії». Занепокоєння щодо сигналів, які надсилає російський прапор, породили альтернативу: білий прапор, синій і білий із видаленою червоної смугою, що сигналізує протидію насильству, яке розв’язала Москва, і занепокоєння спричиненим нею кровопролиттям.

Біло-синьо-білий прапор з’явився невдовзі після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року та набув популярності серед російської опозиції.

Під час акції протесту перед російським посольством в Мексиці у річницю масштабного вторгнення Росії до України. Мехіко. 24 лютого 2023 року

Ейдман висловив сподівання, що розміщення кадрів з офіційним російським прапором в оголошеннях про захід 17 листопада було помилкою і що демонстранти не будуть його нести, бо українці в Німеччині звикли бачити, як його несуть «місцеві путінисти, які підтримують війну».

Це прапор держави-агресора
Олександр Морозов

Не одних українців дратує триколор. Деякі представники російської опозиції закликають уникати прапора своєї країни: зіпсований символ путінської Росії, а не тієї Росії, в якій вони хотіли б жити.

«Це прапор держави-агресора», – написав 30 жовтня у Facebook російський політолог Олександр Морозов.

Інші, однак, припускають, що відмова від офіційного прапора Росії рівнозначна його здачі – і, відповідно, країни – Путіну.

«Триколор – це те ж саме, що Кремль, Катерина [Велика] або [Олександр] Пушкін: їх у нас украв Путін», – написав у коментарі до посту Морозова економіст Костянтин Сонін, який проживає в США.

«Я розумію, що таке «оптика» і як це виглядає. Але якщо ідея полягає в тому, щоб «Зупинити війну і повернути Росію до нормального життя», то йти під іншими прапорами – це все одно, що визнати право Путіна [керувати] Росією», – написав Сонін, додавши, що він не впевнений, як краще вирішити проблему.

Архівна світлина. Плакат російською мовою «Хто за Путіна – той співучасник» на демонстрації проти війни Росії в Україні, Ганновер, Німеччина, 9 квітня 2022 року

Коли почалася суперечка наприкінці жовтня, то Яшин, якого звільнили з російської в’язниці під час великого обміну із Заходом у серпні, сказав, що «обговорення прапорів явно затьмарює суть акції, яку ми хочемо провести в Берліні».

Акція «не про прапори, а про солідарність з політв'язнями, про неприйняття агресивної війни і про спротив політиці Путіна», – написав він у Facebook 31 жовтня. «Нехай ця акція буде демонстрацією сили антивоєнного руху, демонстрація єдності та потенціалу росіян, які протистоять режиму Путіна».

Іншими головними організаторами є Юлія Навальна, вдова Навального, і Володимир Кара-Мурза, який був звільнений під час такого ж обміну полоненими, як і Яшин.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росіянка Навальна сказала, що у неї з українцями «один ворог». Це реакція на акцію українських учасників Web Summit-2024

У коментарі за 31 жовтня Володимир Кара-Мурза висловив думку, «люди повинні мати можливість прийти [на мітинг] з будь-якими прапорами, які вони вважають доречними». Він наголосив: «На даний момент ми, як організатори, не маємо офіційної позиції з цього приводу».

Здається, так і залишалося за кілька днів до мітингу.

У дописі в X від 14 листопада Ілля Яшин закликав відвідати акцію і там не було згадки про прапори, а було відео, на якому російський прапор зображено коротко. У якийсь момент на ньому з'явився одинокий протестувальник з триколором і табличкою з написом: «Я росіянин. Путін – убивця».

Матеріал підготував Стів Ґаттерман на основі публікацій «Настоящего времени» та Російської служби Радіо Свобода

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Мирна Росія існує» – в Берліні лідери російської опозиції організовують марш
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Енн Епплбаум: Путін захоплювався Андроповим. Це вже був поганий знак