Джошуа Кучера
Азербайджан у минулому отримував негативні відгуки через проведення великих подій. Але проблема може загостритися цього місяця під час проведення в Баку Конференції ООН зі змін клімату, враховуючи його планетарну важливість та ймовірне приховування інформації, що відзначалося під час попередніх конференцій у Єгипті та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Азербайджан готується до проведення глобального кліматичного саміту, який відбудеться цього місяця, і привертає до себе багато уваги. Однак, як це часто буває, коли багата на нафту авторитарна країна стає домівкою для міжнародної події високого рівня, значна частина публічної уваги є не зовсім приємною для її влади.
Азербайджан, безумовно, очікував критики з боку таких організацій, як Amnesty International та Human Rights Watch (HRW), коли минулого року виграв тендер на проведення 29-ї Конференції ООН з питань зміни клімату (КС-29). Однак країна також зазнала критики з боку ділових та фінансових кіл.
Негативні статті у Financial Times та The Economist звинувачували Азербайджан у використанні кредиту, пов’язаного із кліматичним самітом, щоб відволіктися від власних «критично недостатніх» кліматичних планів, «відмити» репутацію авторитарного президента Ільхама Алієва та загалом «відмити» режим, відвернувши увагу від поганого стану справ із правами людини та інших проблем в країні.
«Не можу не торкнутися наклепницької кампанії деяких ЗМІ, спрямованої на те, щоб під фальшивим приводом заплямувати імідж Азербайджану, – публічно заявив Алієв на зустрічі, що передувала Конференції ООН з навколишнього середовища, 10 жовтня. – Такі марні спроби не можуть відвернути нас від виконання нашої благородної місії боротьби з негативними наслідками зміни клімату».
Президент Азербайджану Ільхам Алієв
Це практика, яку Азербайджан вже проходив раніше. Він давно розглядає проведення масштабних заходів як шлях до міжнародного престижу.
У 2012 році країна приймала пісенний конкурс «Євробачення». Азербайджан неодноразово, хоча й безуспішно, подавав заявку на проведення літніх Олімпійських ігор і провів два подібних до Олімпіади заходи – Європейські ігри у 2015 році та Ігри ісламської солідарності у 2017 році.
Із 2017 року він приймає Гран-прі Азербайджану з автоперегонів «Формули-1», що проходить через центр Баку.
За словами Наджміна Камільсоя, аналітика і докторанта з публічної політики Карлового університету в Празі, азербайджанський уряд приваблюють такі можливості з метою «створення бренду».
Разом з тим «уряд дуже чутливий до негативної уваги міжнародних ЗМІ напередодні заходу, – сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода. – Вони хочуть, щоб якомога більше західних зацікавлених сторін відвідали кліматичний саміт, і вони хочуть, щоб їхня організація заходу вважалася успішною».
У минулому Азербайджан отримував погані відгуки за проведення великих заходів. Однак проблема може посилитися у випадку з КС-29, враховуючи її планетарні ставки і ймовірну плутанину навколо її попередників в Єгипті та Об'єднаних Арабських Еміратах.
«Я не думаю, що уряд повністю усвідомлював, що КС – це не «Формула-1» чи «Євробачення», що вона має глобальні наслідки», – сказала Арзу Гейбулла, азербайджанська журналістка і співавторка нового звіту британського аналітичного центру Chatham House.
Логотип Конференції OOH з питань зміни клімату намальований на дорозі в Баку, Азербайджан. 16 вересня 2024 року
Азербайджанські організатори КС-29 заплатили PR-фірмі Teneo 4,7 мільйона доларів за організацію публічного висвітлення заходу. У поданій Teneo декларації, відповідно до закону США про реєстрацію іноземних агентів, йдеться про сотні спроб налагодити зв'язок із пресою, з чітким акцентом на провідні англомовні ЗМІ.
Одним із ключових наративів організаторів конференції є те, що вона буде присвячена «миру». Вони просувають ідею «перемир’я КС-29», закликаючи воюючі сторони по всьому світу призупинити бойові дії на час проведення заходу.
Chatham House назвав цю ідею «непослідовною» і «неправдоподібною» у світлі нещодавнього військового наступу Азербайджану з метою повернення Нагірного Карабаху і його постійного тиску на сусідню Вірменію.
Там також стверджується, що проголошений «мирний підхід» ризикує відволікти увагу від ключових кліматичних викликів КС-29, таким чином призвести до її провалу.
«Поганий результат КС-29 може призвести до звинувачень, у найкращому випадку, у «відмиванні грошей». У найгіршому випадку, це може призвести до звинувачень у невиконанні обов’язків, – пишуть автори Chatham House. – Звинувачення на адресу Азербайджану, швидше за все, зашкодять його міжнародній репутації і підірвуть доброзичливе ставлення до його уряду, а не зміцнять або перезавантажать міжнародні відносини країни, на що могло б сподіватися керівництво у випадку, якщо КС29 буде сприйнята як успішна».
У своїй боротьбі з негативною пресою азербайджанські чиновники і проурядові ЗМІ покладаються на добре відпрацьовану схему, в тому числі звинувачуючи в усьому світове «вірменське лобі».
Кліматичні активісти проєктують на Тауерський міст послання з силуетом обраного президента США Дональда Трампа напередодні кліматичного саміту КС-29, Лондон, Велика Британія, 7 листопада 2024 року
Автори Chatham House також стверджують, що нелогічним є те, що Азербайджан намагається «відмитися», привертаючи до себе увагу. «Це абсолютно нелогічно, тому що те, що відбувається зараз, – це набагато більша увага до Азербайджану, – сказав Елін Сулейманов, посол Азербайджану у Великій Британії, в інтерв’ю радіо «Таймс». – Хто б міг це зробити? Хто б намагався уникнути пильної уваги, привертаючи до себе увагу?»
Міністр екології та природних ресурсів Азербайджану Мухтар Бабаєв, багаторічний державний нафтовий чиновник, який також є президентом COP29, звинуватив неназваних недоброзичливців. «Азербайджан досяг значних успіхів: відновлення територіальної цілісності, економічні досягнення, сильні позиції на міжнародній арені. Деякі країни цього не сприймають, їм важко це справедливо оцінити. Однак ми на це очікували», – сказав він. Але він похвалив піарників країни за те, що вони дали відсіч.
Зрештою, за словами Камільсоя, аудиторією таких мега-подій є не стільки міжнародні неурядові організації та преса, скільки міжнародні політики. «Для азербайджанської еліти КС – це міжурядова платформа, а вимір громадянського суспільства в ній незначний», – сказав він.
Як наслідок – уряд Азербайджану може дедалі більше не звертати уваги на критику.
«Він почувається самовпевненим і абсолютно байдужим на фронті підзвітності, як всередині країни, так і за її межами», – сказав Гейбулла.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Азербайджан: журналіст Радіо Свобода вже п’ять місяців перебуває під вартою ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Баку послу ЄС вручили ноту – через резолюцію Європарламенту щодо прав людини ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Алієв назвав «огидною» критику американських законодавців щодо прав людини в Азербайджані ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Через зміни клімату ліси у 2023 році майже не поглинули вуглекислий газ – науковці ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Травень став 12-им поспіль найтеплішим місяцем за історію спостережень. В ООН закликали запобігти «кліматичному пеклу»