Рішення Кремля щодо часткової мобілізації росіян та проведення так званих референдумів на окупованих територіях України тільки погіршить ситуацію для самої Росії, як в геополітичному плані, так і всередині країни, вважає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. Про те, як дії Кремля впливають на посилення санкцій проти Москви, збільшення постачання зброї для ЗСУ та наближення України до вступу в ЄС та НАТО читайте докладніше в інтервʼю Клімкіна для «Новин Приазовʼя».
Павло Клімкін
«В оточені Путіна – бійка»
Павло Клімкін вважає, що ніякі рішення російського керівництва щодо мобілізаційних процесів не зупинять просування Збройних сил України і деокупацію захоплених територій.
Сучасна війна це про людей, які мають бойовий дух, які навчені, які мають зброю. А зовсім не про кількість людей
– Ну і фактично, всі серйозні військові експерти вважають, що ніяка часткова мобілізація Росії не допоможе і повна мобілізація Росії теж не допоможе. Сучасна війна це про людей, які мають бойовий дух, які навчені, які мають зброю. А зовсім не про кількість людей.
Дипломат прогнозує також, що в російському суспільстві теж будуть зміни не на користь Кремля.
– Вони (росіяни – ред.) прекрасно розуміють, що вони йдуть в м’ясорубку і багато хто з них не повернеться і за Путіна багатьом вмирати не хочеться. Тому в Росії створюється ситуація невпевненості, слабкості. Я б сказав шизофренічної слабкості і можливості дуже непрогнозованих сценаріїв. В тому числі з можливістю і перезавантаження режиму – і дій оточення Путіна, і дій російських олігархів, і протестів окремих регіонів, де дуже багато вже загинуло. Наприклад в Бурятії або в Якутії, в інших регіонах. Тому ситуація, яка буде в Росії, вона буде більш слабкою і більш невпевненою.
Протест проти мобілізації в Росії, Улан-Удэ
Зараз в оточенні Путіна йде дуже серйозна бійка стосовно того, як діяти далі
– І по поліції будуть удари, і ховатися будуть, і виїжджати будуть. Я дивився запити в російському сегменті «твіттеру», так там всі дивляться, як їм виїжджати. Так що там багато зараз буде нового і буде новий підхід, і нова хвиля буде. Думаю, що зараз в оточенні Путіна йде дуже серйозна бійка стосовно того, як діяти далі. Оскільки значна частина людей в його оточенні зрозуміла, що він веде Росію остаточно в нікуди.
Про псевдореферендуми
Стосовно так званих референдумів, які російські окупанти оголосили та хочуть провести вже у вересні, їх Клімкін назвав «нікчемними», тож ніяких наслідків очікувати не варто, каже він.
Рельних голосів на псевдореферендумах не буде, вважає Клімкін
Вони в слабкій позиції і їм потрібно щось робити, їм потрібно якось замазати імідж Путіна всередині країни
– Це нікчемні (референдуми – ред.) з юридичної, політичної, моральної просто точки зору. І коли об’являють ці референдуми, не маючи навіть контролю над територіями регіонів, це означає що вони реально під тиском, вони в слабкій позиції і їм потрібно щось робити, їм потрібно якось замазати імідж Путіна всередині країни, їм потрібна нова хвиля мобілізації, в тому числі мобілізації ментальної всередині Росії, оскільки вона просідає.
– Їм (росіянам – ред.) потрібен новий набір лякалок, які вони так люблять, зокрема ядерна зброя. Вони зрозуміли, що енергетика не працює, шантаж продовольством не працює, залишилась тільки ядерна зброя. І вони перейшли фактично до останнього, що в них є. Більше в них вже нічого немає.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Путін програв одразу дві війни». Навіщо Кремль прискорює проведення так званих референдумів в окупації?Дипломат впевнений, що реальних голосів на цих псевдореферендумах не буде, а озвучені окупантами цифри не матимуть нічого спільного з реальністю.
Люди ні в яку Росію не хочуть, вони це вже зрозуміли
– Вони зараз будуть малювати будь-які цифри, проводити їх (референдуми – ред.) як завгодно, а потім намагатися всім сказати: «Тепер ми всіх вас рятуємо». Тобто, буде шалена хвиля пропаганди по всіх російських каналах, але це також буде означати, що буде і спротив, буде і боротьба. Оскільки люди ні в яку Росію не хочуть, вони це вже зрозуміли. Є звичайно колаборанти, не без цього, але в цілому українці себе фантастично проявили. Весь світ нами пишається в кожному кутку. Ми самі можемо собою пишатися в тому сенсі, що українці, вони насправді розуміють, що таке свобода, вони не готові жертвувати своїми ключовими цінностями. В цьому фундаментальна відмінність від Росії і від диктатури, яка там формується.
Більше санкцій та зброї
Реакція світу на рішення Кремля по подальшому продовженню війни в Україні буде зрозумілою і вона вже почалася, каже Клімкін.
– Реакція світу вже зрозуміла. Вона не просто негативна, світ буде діяти. Американська адміністрація вже зробила запит на Конгрес, щоб забрати заморожені російські активи. Я думаю, те саме будуть робити інші країни, оскільки це буде робитися на базі західної солідарності. Наступним кроком буде постачання Україні зброї нової якості, я думаю, що і економічної допомоги, оскільки економіка, і наша стійкість, і соціально-економічно – це теж критично також буде більше.
Військовослужбовці США стоять біля високомобільної артилерійської ракетної системи M142 (HIMARS), березень 2022 року
Клімкін не виключає, що на Росію очікує ще більше західних санкцій.
Не виключаю, що будуть спроби знову обмеження ціни на газ, я думаю, що можуть бути ще більш жорсткі обмеження на торгівлю з Росією
– Другий момент – знову буде серйозна робота над встановленням обмеження ціни на російську нафту, російські нафтопродукти. Кремль вважає, що це навряд чи спрацює, але я вважаю, що спрацює, підготовка йде досить серйозна. І, до речі, багато гравців за межами західного світу теж хочуть цього, оскільки це зменшить ціну на російську нафту і взагалі зменшить ціну на світовому ринку. Я не виключаю, що будуть спроби знову обмеження ціни на газ, я думаю, що можуть бути ще більш жорсткі обмеження на торгівлю з Росією, тому насправді це буде реально ще однією серйозною хвилею санкцій для Росії.
Ексміністр закордонних справ підкреслив, що дії Росії також впливають на постачання західної зброї в Україну.
– Це буде більше зброї, більше новітньої зброї. Дуже можливо, що Захід, колективний Захід, прийме рішення про постачання нових видів зброї. Це можуть бути броньовані машини, легкі танки, це можуть бути танки, це можуть бути ракети більшої дальності і ще багато різних видів зброї. Так що це рішення, безумовно, без реакції не залишиться.
Наближення України до НАТО та ЄС
Павло Клімкін зазначає, що чим більше Росія агресує проти України, тим більше це наближає українців до НАТО.
Україна вже стає східним флангом і простором НАТО
– Що стосується НАТО ми вже стаємо східним флангом і простором, простором НАТО. Коли це буде оформлено формально, з наданням статусу, – це питання консенсусу всередині НАТО. Але фактично стандарти бойові, бойове застосування, те, як ми працюємо з військами НАТО, це все більше, і більше відповідає стандартам.
Ми зараз взагалі настільки круті, ми найперша армія в Європі, ми можемо з будь-якою зброєю поводитись
– Насправді ми зараз взагалі настільки круті, ми найперша армія в Європі, ми можемо з будь-якою зброєю поводитись. Запитайте, яка армія в Європі може і американську, і німецьку, і шведську, і французьку, і турецьку застосовувати? Це вже тільки ми. Хто знає, як креативно і насправді гнучко застосовувати її, застосовувати на полі бою, причому проти Росії? Це тільки ми, тому ми, фактично, неформально поки що, стаємо реально східним флангом НАТО. І таке усвідомлення є.
Що стосується вступу України до Європейського союзу, то до України в цьому випадку будуть ставитися «унікально» вважає Клімкін.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Посилення східного флангу». Чи наближає війна членство України в НАТО?– Ніхто ще не отримував кандидатський статус посеред війни та ще й у війні з Росією. І це вже такий потужний геополітичний крок, геополітична декларація з боку Європейського союзу. Ми велика країна за масштабами Євросоюзу, ми перша класична пострадянська країна, точніше ми були пострадянською країною, після 2014 року ми остаточно припинили бути частиною пострадянського простору.
Не потрібно думати, що нам будуть робити якісь виключення стосовно того, яким чином ми досягнемо і коли ключових критеріїв членства в Євросоюзі
– Це перший випадок, коли велика пострадянська країна вступатиме до ЄС. Оскільки балтійські країни це дещо інша ситуація. І це тотально змінить всю геополітику і на європейському, і на світовому просторі. Тому так, звичайно це нам допоможе, звичайно це про солідарність, та, звісно, це також про плани на майбутнє. Єдине, не потрібно думати, що нам будуть робити якісь виключення стосовно того, яким чином ми досягнемо і коли ключових критеріїв членства в Євросоюзі, тут, звичайно, якихось геополітичних знижок не буде, але ставлення до нас буде однозначно унікальним. Ми це вже бачимо і в ключових столицях, і в Брюсселі.
- Вранці 21 вересня Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію у Росії. Згодом міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що планують призвати 300 тисяч резервістів.
- Британська розвідка заявляє, що оголошена Путіним «часткова мобілізація» свідчить про те, що Москва вичерпала запас добровольців, які бажають воювати в Україні.
- Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, що таке рішення ніяк не вплине на готовність України боротися. «Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю – чи добровільно, чи за мобілізацією», – заявив Залужний.
- Після оголошення у десятках міст Росії влаштували акції та пікети, поліція затримала понад 1300 людей.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.