На що вказує оголошення Володимиром Путіним часткової мобілізації в Росії? Як воно вплине на перебіг широкомасштабної війни, яку веде Кремль проти України? Як це вплине на дії Заходу?
- Президент Росії Володимир Путін 21 вересня оголосив про початок часткової мобілізації в Росії
- Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що планують мобілізувати 300 тисяч росіян
- За нещодавніми змінами російського законодавства: за відмову від виконання наказу – до 8 років позбавлення волі, за зрив контракту – до 8 років, за зрив контракту, що завдав збитків Міноборони РФ на понад 5% від загальної суми контракту, – до 10 років.
Наскільки неочікуваним було рішення Путіна? З чим воно пов'язане? Які наслідки матиме для самого путінського режиму? Про це телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», поговорив з експертами.
Марія Золкіна, аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи»:
– Оголошення Путіним цієї часткової мобілізації не стало чимось неочікуваним. Десь із травня-червня експертна спільнота почала обговорювати те, що однією з основних цілей так званих референдумів на окупованих територіях буде не лише спроба втягнути Україну в якісь переговори, спробувати поторгуватися за захоплені українські території, а й головним чином – мати аргументи для внутрішньої російської аудиторії про необхідність проведення мобілізації в Росії.
Мати для оголошення мобілізації аргументи для внутрішньої російської аудиторії
Тож нічого катастрофічного і нового не сталося, нічого не зміниться для України. Хіба що додався ще один аргумент просити потужнішої і більшої більш військової підтримки.
І Захід, на тлі якихось розмов Росії про переговори, які нібито вона готова вести, отримав знову ядерні погрози.
А що це оголошення часткової мобілізації каже про Росію – теж очевидно. У Росії весь цей час йшла прихована мобілізація, також збирали найманців за гроші у приватні військові компанії , крім того від 70 до 100 тисяч людей було мобілізовано у рамках загальної мобілізації на окупованих територіях Донбасу – і все це не дало успіху. Росія почала втрачати території, які вона внаслідок своєї агресії стрімко захопила у перші тижні окупації.
Ризик деокупації Україною Луганської області був одним із основних тригерів цього аврального рішення
Я вихідець із Луганської області, і, на мій погляд, реальна перспектива для Росії – ризик деокупації Україною Луганської області – був одним із основних тригерів цього аврального рішення про часткову мобілізацію. Росія почала виводити свій контингент із північних та північно-західних міст Луганської області, коли відбувалася контратака України у Харківській області. І тоді вперше, я скажу, виходячи із власних джерел, це налякало окупаційну владу на Луганщині.
Андрій Колесніков, експерт Фонду Карнеґі
– Відбулося визнання Путіним невдачі так званої «спеціальної військової операції», визнання своїх провалів. Людина, загнана в куток, озлоблено огризається з того самого кутка, і дірки своїх невдач і провалів затикає «гарматним м'ясом», живими людськими тілами. Людьми, котрі зовсім не збиралися воювати.
Путін порушив певну неформальну домовленість із населенням Росії: «Ви не лізете в наші справи. Ми спокійно воюємо, крадемо, ви теж займайтеся своїми справами».
Путін підірвав основи власної моделі управління: авторитаризм в обмін на стабільність
Аж раптом, на тлі салютів в Москві і розважальних програм на державному телебаченні, російське фрустроване верховне командування вирішило залучити населення до своїх дуже небезпечних воєнних ігор.
Спочатку населення Росії, на мою думку, частково відповість акцептацією (прийняттям – ред.) того, що відбувається, тому що це адаптивне Кремлем населення. Але глухе невдоволення наростатиме, і в стратегічному сенсі те, що зараз вирішив Путін, є абсолютно руйнівним для країни і для нього самого. Він підриває основи власної моделі управління, що базується на авторитаризмі і так званій стабільності.
Путін входить у пряму конфронтацію з населенням власної країни
Зараз не 2014-й рік... Тоді було менше невдоволених, але більше протестних настроїв, бо не було колосального масштабу репресій, який є зараз. Нині незадоволених набагато більше, але менше протестних настроїв, бо люди розуміють, чим закінчується вихід на вулицю: неминучі арешти.
І зараз, на мою думку, репресивні складові посилюватимуться, бо Путін входить у пряму конфронтацію із населенням власної країни, зокрема з тими, хто його в принципі підтримує.
Повторюся, ті люди, які воювали, які служили по-справжньому, не планували жити воєнним життям. Суспільство, незважаючи на те, що держава авторитарна, була цілком модернізоване, збиралося собі далі випивати, закушувати і подорожувати. У цей неписаний контракт з владою не входила участь у бойових діях.
Путін своїми руками підклав міну під власний режим
Думаю, що хтось вийде на вулиці, але це буде придушене з великою силою.
В російському суспільстві накопичуватиметься вкрай негативна енергія, поступово змінюватиметься ставлення до режиму, який позбавив людей стабільності та нормального життя.
Цим сьогоднішнім рішенням Путін своїми руками підклав міну під власний режим.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін оголосив мобілізацію і шантажує світ ядерною зброєюЯк відреагували в Росії?
На запровадження Кремлем часткової мобілізації російські ринки відреагували обвалом. Падіння почалося ще 20 вересня на тлі очікування виступу Путіна, а після його заяв посилилося. Індекс Московської біржі опустився нижче 2 100 пунктів. Таке востаннє було у лютому, після нападу Росії на Україну та широкомасштабної війни.
- Росіяни миттєво розкупили авіаквитки до «безвізових» країн
За повідомленнями російської Meduza, одразу після виступу Путіна були розкуплені усі авіаквитки на 21 вересня до Стамбула, Єревана, Мінська.
Деякі маршрути з проміжними пересадками, зокрема з Москви до Тбілісі, також стали недоступними. При цьому найдешевші рейси з Москви до Дубая вартують понад 300 000 рублів (5000 доларів США), що є не по кишені більшості росіян.
Увечері, 21 вересня, повідомляє російська служба Радіо Свобода, почалися протести проти мобілізації для ведення війни в Україні. Поліція затримала майже тисячу учасників акцій.
Відомо про мітинги та марші в Москві, Санкт-Петербурзі, Барнаулі, Улан-Уде, Якутську, Іркутську, Красноярському краї, Томську, Новосибірську, Єкатеринбурзі, Уфі – усього в 38 містах Росії.
Прокуратура Москви пригрозила жителям міста адміністративним покаранням та кримінальними строками до 15 років позбавлення волі за участь та організацію мітингів або заклики до них.
Після виступу Володимира Путіна і оголошення часткової мобілізації рух «Весна» і прихильники ув'язненого російського опозиціонера Олексія Навального закликали росіян вийти на акції протесту «Ні могилізації» о 19:30.
- Петицію проти мобілізації підписало за пів дня 200 тисяч росіян
«Ми, громадяни Росії, жінки та чоловіки, виступаємо проти загальної та часткової мобілізації. Законних підстав, виважених та аргументованих причин для її оголошення президент Володимир Путін не має. У поточній ситуації невизначеності ми не готові наражати на моральну і фізичну небезпеку чоловіків нашої країни – братів, синів, чоловіків, батьків і дідів», – мовиться у петиції.
- РосЗМІ порахували: заява Шойгу про втрати не сходиться із даними МО
Росія вдруге від початку широкомасштабної війни проти України озвучила число своїх втрати. А російські видання швидко підрахували, що заяви міністра оборони РФ Сергія Шойгу про втрати України розходяться зі щоденними зведеннями Міноборони РФ, а втрати Росії більші, ніж озвучив міністр РФ.
- Примус до імітації підтримки так званих референдумів
У Санкт-Петербурзі районні держадміністрації доручили муніципалітетам знайти людей для участі у мітингу на підтримку проведення так званих референдумів на окупованих Росією українських територіях. Про це повідомляє Ротонда з посиланням на кілька пітерських муніципалітетів. Співрозмовники видання розповіли, що адміністрації вимагають від них по 5–10 осіб.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ні могилізації». У Росії планують провести акції протесту проти мобілізації ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мобілізація в Росії: «Так виглядає страх розгрому» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін вдався до «відкритих ядерних погроз Європі» – Байден на Генасамблеї ООН