Екоцид. Як живе Нікопольщина через рік після руйнування греблі Каховської ГЕС

Після руйнування 6 червня 2023 року контрольованої армією РФ греблі Каховської ГЕС – частина півдня України залишилася без питної води. Водосховище зміліло, вода відійшла від берега на 50, а то й 200 метрів – й водозабір став неможливим. Так, у Нікопольському районі Дніпропетровщини без централізованого водопостачання залишилися 220 тисяч людей.

Зараз проблему частково вдалося вирішити – в основному коштом доброчинників. А ще – жителі району дуже сподіваються на пуск нового водогону, який принесе до їхніх домівок очищену дніпровську воду.

Як розв’язали «водне» питання в Нікополі? Якої якості вода в місті та як загалом вплинуло руйнування Каховської ГЕС на життя на півдні Дніпропетровщини? Про це у репортажі Радіо Свобода.

Їй треба три 6-літрові баклажки, але вода тече тоненькою цівкою. Жителька Нікополя Ольга набирає воду в одному зі спеціальних пунктів, облаштованих у школі поблизу її домівки. Жінка каже: живе сама, але у неї «хазяйство» – троє собак і троє котів, свої й сусідські. Сусіди виїхали через обстріли, а тварин залишили.

У пункті роздавання води, Нікополь, Дніпропетровська область, червень 2024 року

Воду в ці ємкості запомповують раз на день, о 9-ій ранку. В них вміщається близько 3 кубічних метрів води. Черга починає шикуватися ще з 6-ої ранку. За кілька годин воду розбирають. Ольга сподівається наточити собі залишків.

Оголошення на пункті

«Це артезіанська водичка – набираю скільки виходить. Приходжу двічі на тиждень. Пізно сьогодні прийшла, ледве тече, 12-а година – води майже немає. Треба було зранку. Везу додому велосипедом... Родичі є всюди, але виїздити я не збираюся. У мене коти, собаки. По сараю в мене прилітало, до сусідів прилітало. Чуєш раз у раз – «бах». І поряд, бувало, свистить. Спочатку було страшно, валер’янка, таке, а зараз – нічого, перемкнулася, якась така трансформація психіки», – розповідає Ольга.

Люди набирають воду баклажками, Нікополь, Дніпропетровська область, червень 2024 року

Загалом у Нікополі наразі діє 10 таких пунктів роздавання питної води, організованих коштом ЮНІСЕФ. Діють вони в основному в приміщеннях комунальних закладів.

Раніше точок було удвічі більше, обсяги води – також були більшими, кажуть нікопольці.

Цей пункт має власну 65-метрову свердловину

Неподалік від пункту в школі є ще одна точка роздавання питної води. Теж – коштом благодійників. Її облаштував доброчинний фонд за підтримки однієї із церков.

Можна набрати води або взяти бутильовану

Керівник фонду Віталій Чистенко розказує: понад пів року тому пробурили 65-метрову свердловину, встановили систему очищення. Тут набирають воду для пиття десятки людей. Загалом роздають близько 5 кубометрів на день.

«Після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС (в Україні впевнені, що Каховську ГЕС підірвала російська армія, а це призвело до руйнування греблі Каховського водосховища –ред.), у Нікополі виникла гуманітарна криза з водою. 40 днів взагалі води не було. Потім місцева влада зробила – але вона технічна, тому ми створили цей проєкт. За дві години накачується 5 кубів. Фільтруємо і насосом подаємо на роздачу. Видаємо щодня, поки вистачає. Працюємо 27 на 7. У нас по п’ять разів на день тривога, а людям потрібна вода», – пояснює Віталій.

Іван Гузенко набирає воду для себе й 94-річної сестри

Пенсіонер Іван Гузенко по воду приїхав на скутері. Чоловікові 84 роки, але він бадьориться. Жартує: зараз він – наймолодший у родині. Діти й онуки – в евакуації, він – лишився у Нікополі сам, приглядає за житлом.

Іван Гузенко

Каже: бере воду не лише собі, а й своїй 94-річній сестрі, а також хворій сусідці.

«Я один живу – мені чотири бутильки вистачає на пів місяця: чай, кава, 1-2 літра щось зварити. Економлю, на інші цілі не розходую. Живу сам, всі в евакуації під Києвом, а я доглядаю їхні квартири, поливаю квіти. Я тут, у Нікополі, з 17 років. Як загину – так на батьківщині…», – каже Іван.

Пункт видавання води від доброчинного фонду "Нове джерело"

Загалом централізоване водопостачання в Нікополі відновили ще минулого року, але вода з кранів, кажуть жителі, непридатна для пиття. Через бурий колір вони її жартома називаю «борщем». Митися й прати такою водою ще якось можна, пити – не ризикують.

«У водоводі вода непридатна для пиття. Тече – руда. Буває, якщо набереш в емальоване відро, постоїть – то осад, можна пальцем писати», – каже Іван Гузенко.

«Зараз волонтерити ще небезпечніше – літають дрони»

До тих, хто не може прийти по питну воду сам, – їздять додому.

Волонтерка готує воду для розвезення по домівках

Волонтери на власних авто доправляють воду пів сотні самотніх і немічних нікопольців.

Богдан, волонтер

Богдан за фахом – фізіотерапевт, а тут – волонтерить. Каже: двічі на тиждень по дві години возить воду маломобільним.

Особливо небезпечна ця справа – у прибережній зоні, там – постійні обстріли, бо за чотири кілометри, на протилежному березі Каховки, стоять російські війська.

«У мене – вісім адрес, за дві години справляюся. Їду по центру, потім у периферійний район, звідти – в стару частину, це – найнебезпечніша. Була ситуація: якщо б я виїхав на п’ять хвилин раніше, то попав би, там була дронова атака. Зараз волонтерити ще небезпечніше. Дрони атакують прицільно. Увечері ще можна сховатися, а в денний час у міському шумі дрони не чути. Але ми звикаємо, бо якщо б дотримуватися всіх тривог – цілий день можна в підвалі просидіти», – розповів волонтер.

Технічна є, очікують водогін

Схожа ситуація із водозабезпеченням в інших громадах району, говорить керівник районної військової адміністрації Євген Євтушенко. Зараз, за його даними, у районі діє 67 свердловин, які пробурили для потреб громад.

У пункті розподілу води в основному літні люди, Нікополь, Дніпропетровська область, червень 2024 року

Питну воду також роздають на пунктах. У кранах – вода технічна, не приховує посадовець.

«Геологія нашого району така, що вся вода насичена солями – це солі важких металів, зокрема марганцю, а також калію. Є залишки пестицидів, тобто хімії, яка використовується в аграрному секторі. Досить дорого і неможливо у великих обсягах очищувати цю воду до стану питної, щоб подавати в мережі. Але великий плюс – нам вдалося уникнути спалаху кишкових інфекцій. А ще – вдалося уникнути випадків повного зневоднення», – зазначив посадовець.

Нікополь, Дніпропетровська область, червень 2024 року

Забезпечити безперебійною чистою питною водою жителів населених пунктів, які залишилися без неї через руйнування Каховської ГЕС, планують завдяки водогону.

Його протягли від Запоріжжя до Нікопольщини, кожна з громад зробить свою «врізку».

Технічно – об’єкт вже практично готовий, але на запуск знадобиться певний час, говорить Євген Євтушенко.

Начальник Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко

«Усі громад матимуть можливість під’єднатися до нового водогону. Щодо термінів – це складний процес. Роботи тривали цілодобово, але, на жаль, через обстріли є поранені працівники, була понівечена техніка. Це суттєво знизило темпи робіт. Наразі роботи – на завершальній стадії. Ця територія, окрім великої біди з водою, має біду – росіяни й обстріли», – говорить він.

Економічні збитки… і ліс на місці каховських вод

Підрахувати точні суми збитків від руйнування Каховської ГЕС для Нікополя та Нікопольського району наразі неможливо, говорить Євген Євтушенко.

Мільйони – це тільки прямі втрати.

Нікополь, місто, яке понад два роки живе під російськими обстрілами. Каховське водосховище біля Нікополя, весна 2024 рік

«Як підрахувати збитки? Аграрії не зрошували землю, і тепер вони отримають менші врожаї. Це збиток, але він обрахується наприкінці року. Як обрахувати збиток, коли люди в приватному домогосподарстві займалися вирощуванням овочів у теплицях, а тепер не займаються?

Є ще промисловий компонент – підприємства скоротили виробництво через брак води, збитки обраховуються мільйонами. Також ми забуваємо, що Каховське водосховище – це великий водний шлях, яким, зокрема, транспортувалося українське зерно, тепер його немає. Це теж збитки.

Якщо буде чітке завдання – підрахувати збиток, ми зможемо сказати – не до гривні, але до десятків гривень. Те, що збиток великий і зачіпає всі сфери нашого життя, – це безперечно», – сказав Радіо Свобода Євген Євтушенко.

Село Мусіївека на березі Каховського водосховища, Нікопольський район Дніпропетровська область, 9 червня 2023 року

Також посадовець підтверджує, що руйнування ГЕС призвело до зміни екосистеми Каховського водосховища. На обмілілих і зневоднених територіях, каже він, вже ростуть чагарники. За кілька років дно водойми може перетворитися на хащі.

• На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про руйнування греблі Каховського водосховища. Україна звинувачує у підриві Каховської ГЕС Росію, оскільки російська армія контролювала ГЕС.
• Кремль назвав руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.
• Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
• Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня 2022 року американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія. Руйнування греблі спричинило затоплення значних територій нижче за течією: населених пунктів і сільськогосподарських земель, обміління самого Каховьского водосховища, нестачу питної води у регіоні.
• Українська влада оголосила про евакуацію із небезпечних районів Херсонщини.
• За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори порушили справу про екоцид.

Херсонщина у воді: супутникові знімки до та після руйнування Каховської ГЕС (фотогалерея)