Візит президента Зеленського до Варшави. Що очікувати від зустрічі президентів України та Польщі?

Президент України Володимир Зеленський сьогодні візьме участь в урочистостях із нагоди 230-ї річниці Конституції Польщі. Також, як повідомили у канцелярії польського президента, відбудеться зустріч Володимира Зеленського і президента Польщі Анджея Дуди. Які питання сьогодні на порядку денному України і Польщі? Що очікують від зустрічі обох президентів в Україні та Польщі?

Польща – важливий стратегічний партнер України. Про це останнім часом помітно більше говорять по обидва боки кордону, як політики, так і аналітики. Сьогодні найбільше Польщу хвилює активізація російських військ біля українського кордону. Відтак перше питання, яке обговорюватимуть під час зустрічі президенти України і Польщі, ймовірно, буде про нещодавню концентрацію російських військ біля українського кордону і про те, які виникають загрози щодо безпеки Центрально-Східній Європі.

Безпека Польщі напряму залежить від України, наголошує польський експерт із міжнародних питань Даріуш Матерняк.

«Варто очікувати, що президент Польщі висловить свою підтримку суверенітету та територіальній цілісності України. Хоча б я також очікував якоїсь інформації щодо подальшої військової співпраці, політичної та економічної. Адже для такого співробітництва відкриваються двосторонні, так і багатосторонні можливості у рамках Люблінського трикутника (тристороння платформа для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною – ред.), як і щодо політики Росії, так і щодо ситуації в Білорусі, де Польща і Україна мають спільну позицію.

Даріуш Матерняк, експерт

Можливо, також обговорюватиметься питання історичних відносин. Відомо, для Польщі важлива проблема ексгумації жертв Другої світової війни в Україні. Хоча є у цій справі певний прогрес, тому слід очікувати, що вона надалі буде обговорюватись. Бодай для того, що цього у Польщі очікує частина виборців правлячої партії», – каже експерт Даріуш Матерняк Радіо Свобода.

Безпека

Якщо з українсько-польського діалогу забрати питання, які роз’єднують українців і поляків, а це переважно спільна історична пам’ять, то саме безпека – це те, що об’єднує обидві країни і вимагає спільних кроків і посилення співпраці. У Польщі розуміють загрозу і не хочуть військових дій біля польсько-українського кордону, зауважує народний депутат VIII скликання, співголова групи «Дружба Польща-Україна, член асамблеї «Польща-Україна» Оксана Юринець. За її словами питання українсько-польської співпраці мають бути постійно на порядку денному України, не лише під час візиту глави держави.

«На президентському рівні йде більш-менш добра дискусія, а на урядову її, на жаль, немає. Вже змінився третій прем’єр-міністр України, а нормальних зустрічей із польськими урядовцями не відбулося. Є велика потреба на урядовому рівні обговорювати питання бізнесу, освіти, євроатлантичної інтеграції, що стосується точки зору безпеки. Також слід посилити міжпарламентські зв’язки. Бо якщо у такій співпраці і переговорах є перерви, то цей вакуум заповнює Москва, роблячи певні вкиди, зачіпаючи історичні теми.

Оксана Юринець

Останнім часом багато ІТ-компаній з України перереєструвались у Польщі, тому що там прості умови. Під час карантину Польща, мабуть, єдина країна, яка в Європі послабила податки на багато видів діяльності. Там реально є сприятливі умови для розвитку бізнесу. Польща контролює 40% ринку перевезень, а ми, коли маємо угоди про продаж своєї продукції, маємо розуміти, що без спільних контактів не обійдемося. Треба включати тверезий розум і зважати на стратегічні питання. Під час зустрічі президентів добре було обговорити більше про те, як допомагати один одному і відсунути всі надумані міфологічні речі, які виникають в маргінальних групах. Сьогодні ключове питання – безпека країн», – говорить Оксана Юринець.

Трудова міграція і освіта

Сьогодні, за різними даними, у Польщі працюють та навчаються понад 2 мільйони українців. У 2019 році президент Зеленський оголосив про повернення українських трудових мігрантів до України, що це одне з його пріоритетних завдань на посаді. Однак дедалі більше громадян України рвуться на заробітки за кордон, переважно у Польщу.

Піший перехід в Шегині

Згідно з останніми соціологічними даними Gremi Personal, українські трудові мігранти цього року планують активніше інтегруватися в Польщі. А це означає, що ці люди не мають наміру повернутись на батьківщину. Трудові мігранти виокремили переваги для українців у Польщі – вищий рівень зарплати, ніж в Україні, стабільна економічна ситуація у Польщі, простіше отримати робочу візу чи дозвіл на тимчасове перебування.

Питання трудової міграції, українського шкільництва у Польщі сьогодні надзвичайно актуальні і вони б мали обговорюватись на рівні двох президентів, вважає Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

«Ця трудова міграція у Польщу – різна: циркулярна, тобто туди-сюди, сезонна і коли забирають дітей. отут уже проблеми. Питання українського шкільництва, загалом освіти, у Польщі, одне з пріоритетних. Бо воно стосується освіти не лише українських дітей, які з тих чи інших обставин опинились у Польщі, це питання національної ідентичності і, звичайно, політичне.

У Польщі є 4 школи з українською мовою навчання. Окрім цього, у 103 місцевостях є школи вихідного дня. Дітям, які виїхали з України важко інтегруватися, а наш інтерес, як держави, дати їм можливість забезпечити зв’язок із батьківщиною. Маємо сьогодні нове явище – батьки з України посилають дітей вчитися у польські школи. Ця статистика росте і росте. Шлях нашої дитини, на жаль, з квитком в один бік. Діти йдуть у школу, потім університет у Польщі. Створення шкіл для українців у Польщі має бути у порядку денному розмови», – говорить Ірина Ключковська.

Ірина Ключковська

Між урядами України та Польщі мали б бути підписані угоди про створення шкіл для українських дітей у сусідній державі. Однак, хто їх фінансуватиме, чи є вчителі? Це питання у компетенції міністерств освіти обох держав.

Історична пам’ять

Те, що під час розмови президенти України та Польщі не оминуть питання історичної пам’яті, прогнозують історики. Адже до сьогодні так і не відновлено, згідно домовленості між Україною та Польщею, надмогильну плиту на місці поховання вояків Української повстанської армії на горі Монастир. Польська сторона встановила нову плиту на місці розтрощеної вандалами, але не написані імена 62 вояків, які загинули у ніч із 2 на 3 березня 1945 року у бою з радянськими внутрішніми військами НКВС. Ці прізвища були вказані на знищеній таблиці.

На зруйновані плиті були прізвища загиблих

Протягом 2014–2019 років у Польщі вандали зруйнували близько двох десятків українських могил і пам’ятників. У відповідь Україна у 2017 році заборонила Польщі проводити пошукові роботи в Україні доти, доки не відновить українські могили. У 2019 році президент Володимир Зеленський скасував це рішення, але за умови, що польська сторона відновить зруйновану могилу на горі Монастир.

«У нас є цілий ряд питань, пов’язаних із політикою пам’яті. Сподіваюсь, що після візиту Президента буде сприятливе середовище і клімат до їхнього вирішення. Зокрема, щодо відновлення української могили на горі Монастир, яка була предметом розмови обох президентів неодноразово. Гора Монастир – це питання не основне і немає такого глобального значення, яке набуло через неконструктивність і дивну непоступливість. Просто, стало принциповим. Це окрема могила в лісі і не повинна викликати проблем у двосторонніх відносинах. Україна і Польща мають багато зробити, перш за все для того, щоб чути і конструктивно співпрацювати з польською громадою в Україні і українською – у Польщі. У такій співпраці Україна і Польща зможуть ефективно протистояти російським гібридним агресіям», – каже Радіо Свобода Антон Дробович, директор Українського інституту Національної пам’яті.

Тут до 2018 року колись був надмогильний пам'ятник, Грушовичі

На сьогодні є близько п’ятнадцяти українських місць поховання у Польщі, які останніми роками знищені вандалами. Україна домагається від сусідньої держави їхнього відновлення, і захисту. Адже українська сторона відновила і розслідувала всі випадки вандалізму щодо польських поховань на території України. Натомість Польща цього у відповідь не зробила.

Фахівці вважають, що сьогодні на часі перезавантажити українсько-польські відносини, зосередившись на безпекових питаннях, а історичні дискусії залишити науковим інституціям.

Свято Конституції 3 травня

В урочистостях з нагоди свята Конституції 3 травня у Польщі візьмуть участь президенти України, Литви, Латвії, Естонії, що підкреслює спільну історичну спадщину Речі Посполитої, а також ця історична дата перегукується з сьогоденням.

Конституція Польського королівства та Великого князівства Литовського була ухвалена Чотирилітнім або Великим сеймом 3 травня 1791 року. Вона була першою конституцією в Європі і називалась «Ustawa rzandоwa» (закон про управління). Конституція поширювалася і на частину українських земель, які входили до складу Речі Посполитої. Документ передбачав посилення управління державою. Сейм мав ухвалювати справедливі закони, а влада їх реалізовувати. Перша стаття Конституції панівною релігією проголосила римо-католицизм.

Конституція була чинною більше року. У травні 1792 року стотисячне військо Росії вторгнулося на польську територію. Польська армія не могла протистояти російській. Росія знищила всі напрацювання Чотирилітнього сейму. У 1793 році відбувся поділ Польщі.

У 1919 році, коли Польща стала незалежною, свято Конституції 3 травня повернули. Але у роки Другої світової війни його забороли спершу гітлерівці, а потім комуністична влада, тому що 3 травня 1791 року було нагадуванням полякам, що найбільшим їхнім ворогом була Росія, а ухвалення Конституції це був акт визволення з російського поневолення.

Однак Конституція 3 травня залишилась у пам’яті польського народу і у цей день опозиція до 1989 року влаштовувала антикомуністичні акції. У 1990 році свято Конституції 3 травня у Польщі офіційно оголосили державним.