Польський президент Анджей Дуда завершив триденний візит в Україну – свій другий закордонний візит після переобрання президентом Польщі в липні цього року. Оглядачі розглядають візит як спробу перегорнути сторінку непорозумінь і сварок на історичному ґрунті між двома країнами, що мали місце особливо в останні три роки. Радіо Свобода підсумовує візит польського президента до України.
Політика
У політичному плані Польща минулого місяця в новій Стратегії національної безпеки України потрапила в другу категорію. Якщо в першій категорії, назвемо так, «супер-стратегічні» партнери України – США, Велика Британія, Канада, Німеччина та Франція, то Польща опинилась серед «просто стратегічних» партнерів – разом із Азербайджаном, Грузією, Литвою та Туреччиною.
Проте нинішній візит змінив тональність перемовин і зсунув пріоритет на переговорах з історії на політику, геополітику та економіку. Історія, звісно, теж нікуди не поділась, але тепер вона не домінує, не затьмарює інші питання.
Територіальна цілісність
Останній раз Анджей Дуда був із візитом в Україні майже три роки тому – в грудні 2017 року. Тоді він був з одноденним візитом і лише в Харкові. Серед головних цілей тодішнього візиту – віддати шану пам’яті розстріляних польських офіцерів під Харковом.
Хоча Харків розташований на сході України і не так далеко від зони конфлікту на Донбасі (Харківщина також входила до так званої «Новоросії», яку Кремль планував створити в Україні в 2014-2015 роках, якби українські добровольці та війська не зупинили просування російських гібридних сил на Донбасі), однак, саме питання історичної пам’яті тоді цікавили польського лідера більше.
Нині акценти під час візиту були дещо іншими.
«Важливість в тому, що це був повноцінний візит, один з перших після переобрання Дуди президентом Польщі. Цей візит був пов’язаний з відновленням повноцінного стратегічного партнерства між Україною і Польщею. Бо цей принцип історичної дипломатії, історичної пам’яті – він дуже заважав україно-польським відносинам», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Григорій Перепелиця, директор українського Інституту зовнішньополітичних досліджень.
Сьогодні наш обов'язок – відновити і Україні, і Європі ті кордони, які повинні бутиАнджей Дуда
Вже в перші години візиту, коли у неділю, 11 жовтня, президент Дуда відвідав Биківню під Києвом, він там заявив про підтримку територіальної цілісності України.
«Тієї (агресії), що захопила Крим, що захопила землі Донецька і Луганська – трагедія, з якою світ, Європа ніколи не зможуть змиритися», – сказав польський президент.
«Сьогодні наш обов'язок – відновити і Україні, і Європі ті кордони, які повинні бути, і які є кордонами чесності, міжнародного права, справедливості і просто звичайної порядності. Це те, чого вимагає сьогодні пам'ять про тих, хто похований тут, в Биківні, в цьому лісі», – додав Дуда.
Крим замість «Нормандії»
Польща раніше висловлювала невдоволення тим, що вона не присутня як п’ятий учасник в «нормандському форматі» щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Дехто з польських політиків порівнював «Нормандію» з Ялтою – мовляв, обговорюють питання Східної Європи без Польщі, як на Ялтинській конференції в 1945 році обговорювали повоєнний устрій Європи, лише великі держави між собою.
Натомість нині, як виглядає, Київ дав зрозуміти, що не проти, щоб Польща була представлена в майбутній міжнародній переговорній платформі щодо Криму.
Дуже важливо, що Польща висловила бажання долучитись до «Кримської платформи»Григорій Перепелиця
Польща активно в ЄС виступає за систематичне продовження санкцій проти Росії за Крим, а в Києві Дуда однозначно заявив, що Крим – це Україна.
«Дуже важливо, що Польща висловила бажання долучитися до «Кримської платформи». Це вже говорить про те, що Польща є нашим союзником в цій важкій справі, коли більшість міжнародного співтовариства бажає забути про кримську проблему», – каже в інтерв’ю Перепелиця.
Посварити Україну і Польщу бажають багато наших недругів... Не дочекаєтесьВолодимир Зеленський
В українсько-польських взаєминах також відчувається незрима присутність інших.
«Посварити Україну і Польщу бажають багато наших недругів. І всім їм можу сказати тільки одне: не дочекаєтесь», – сказав Зеленський на спільній прес-конференції з Дудою в Києві 12 жовтня.
Економічні питання
Щодо економічних питань – то тут превалюють кілька.
По-перше, Київ і досі незадоволений, що геополітична і економічна ініціатива Дуди щодо Трьох морів, яка об’єднує 12 держав між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями була прописана так, що в ній можуть брати участь лише члени ЄС, яким Україна не є.
«Три моря» створювалась в 2017 році – в році, на який припала велика криза у двосторонніх взаєминах Києва та Варшави.
Але, як вважають в Києві, розмовляти про Тримор’я, не маючи серед учасників ініціатива України – це значно обмежувати потенціал Міжмор’я і що Україна також розуміє важливість налагодження транспортних магістралей не лише в напрямку Схід-Захід, а також і магістралей з Півночі на Південь, що є суттю ініціативи.
Відтак, українсько-польський бізнес-форум в Одесі і розмови про транспортний коридор з Одеси до Ґданська на Балтиці можуть якось компенсувати українську неучасть в Тримор’ї, спостерігачем в якому Україна хотіла би стати.
Я думаю, що Дуда хоче якоїсь участі України в ініціативі Трьох морів в певному форматі. В якому саме – це ще не визначеноГригорій Перепелиця
«Я думаю, що Дуда хоче якоїсь участі України в ініціативі Трьох морів в певному форматі. В якому саме – я так розумію, що це ще не визначено. Але є бажання і в Зеленського долучитись до цієї ініціативи Міжмор’я або Трьох морів, – пояснює Григорій Перепелиця. – Тому ця зустріч (Зеленський-Дуда) мала таке концептуальне значення – визначення місця України в субрегіональній інтеграції».
Ще одне питання – це обмеження Польщею дозволів на проїзд її територією українських вантажівок. Це, вважає Київ, значно обмежує український експорт до ЄС. Польща пояснює це завеликою кількістю транзитного транспорту, екологічними міркування та турботою про якість доріг, які псуються через перевантаженість великих автівок. Київ бачить тут недобросовісну конкуренцію і прагнення активно не пускати Україну на ринок ЄС.
«Вільна конкуренція – один з фундаментальних принципів вільного ринку в Європі, до якого ми всі прагнемо», – заявив Зеленський на бізнес-форумі в Одесі, говорячи про транспортні дозволи.
Вільна конкуренція – один з фундаментальних принципів вільного ринку в ЄвропіВолодимир Зеленський
Якщо не вдасться домовитись про транзитно-транспортні дозволи з Варшавою сам-на-сам, тоді Київ буде звертатись напряму до Брюсселя і євроінституцій.
В своїй промові президент Зеленський також заявив про важливість розвитку залізничного сполучення між містами двох країн, а президент Дуда – про важливість розвитку прикордонних переходів між двома країнами для доступу українських товарів на ринки ЄС і Великої Британії.
Наразі Польща є другим по обсягу ринком в світі для експорту українських товарів і послуг. В 2019 році року їхній обсяг сягнув восьми мільярдів доларів, а обсяг польських інвестицій – 800 мільйонів доларів.
Щодо інвестицій, то як вважають українські аналітики, Польща не поспішає інвестувати в українські підприємства, бо тепер має українські робочі руки на своїй території. Мільйон-півтора мільйона українців у Польщі продукують вже кілька років поспіль 11 відсотків ВВП Польщі.
«Північний потік»
Ще один аспект відносин – протидія російсько-німецькому проєкту газогону «Північний потік-2».
Раніше цього місяця Управління із захисту конкуренції та захисту прав споживачів Польщі оштрафувало російський «Газпром» на 29 мільярдів злотих (7,6 млрд доларів) через проєкт «Північний потік-2».
Польське антимонопольне відомство завершило розслідування щодо шести європейських компаній, включаючи «Газпром». Їх звинувачують у створенні консорціуму, що фінансує будівництво газопроводу дном Балтійського моря, без дозволу польської сторони.
За даними проросійських ЗМІ в Україні, – зокрема видання Страна.ua, Польща нібито-то хоче кошти, вилучені в «Газпрому», вкладати в придбання енергетичних активів в Україні – зокрема в газовій галузі. Нібито провідну польську енергетичну компанію PGNiG цікавлять родовища та енергетичні активи у Західній Україні.
І Україна, і Польща підтримують можливі санкції США щодо компаній, які ведуть будівництво «Північного потоку-2».
«Бізнес-відносини дуже важливі, бо Польща хотіла б взяти участь в приватизації, в тому числі пов’язаної з підприємствами, які раніше вважалися стратегічними, але зараз частина їх буде виставлена на продаж, на приватизацію. Польща тут важлива як промислова альтернатива, як заміна російським комплектуючим», – каже Перепелиця, додаючи, що Україна вже купляє в Польщі комплектуючі для військової техніки та озброєнь радянського зразка.
Історія
Щодо історичних аспектів, то, тут домінували не моменти, які розсварюють дві країни в останні три-п’ять років – хоча це також було, а те, пам’ять про що однаково болить двом країнам.
Дуда вшанував пам’ять вбитих НКВС поляків в Биківні під Києвом, де поховані також і українські жертви радянського тоталітарного режиму.
Також польський президент віддав шану жертвам Голодомору, пам’яті Небесної сотні і народженій в Україні одній з засновниць польського профспілкового руху«Солідарність» Анні Валентинович, яку деякі історики називають «матір’ю» «Солідарності».
Від «патронажу до партнерства»
Назагал, три останні роки стали вкрай непростим випробовуванням для відносин двох країн.
Як зауважила керівниця Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, Україна та Польща повільно й болісно, як із об’єктивними, так і зі штучно створеними перешкодами, нині долають шлях від патронажу до партнерства.
Україна всіляко підтримувала наратив про стратегічне партнерство, навіть якщо, по суті, йшлося про патронаж із польського бокуАльона Гетьманчук
«У моделі патронажу все було просто й зрозуміло: Польща як успішніша, заможніша й більш євроінтегрована ділилася своїми історіями успіху, підтримувала Україну на різноманітних європейських та євроатлантичних майданчиках й слугувала Києву головним, а деколи і єдиним вікном у західний світ», – вважає вона.
«Україна, відповідно, називала Польщу своїм адвокатом, запрошувала польських реформаторів для порад і всіляко підтримувала наратив про стратегічне партнерство, навіть якщо, по суті, йшлося про патронаж із польського боку», – додає Гетьманчук.
Як каже Григорій Перепелиця: «Ми були партнерами, але це було асиметричне партнерство з Польщею, хоча ми називали його стратегічним партнерством. Воно було і стратегічним, і асиметричним водночас, бо наші інтереси з Польщею збігаються. Але зараз пріоритети в цьому партнерстві змінюються: Польща вже не може виступати патроном нашої європейської і євроатлантичної інтеграції як вона була раніше, бо позиції Польщі в Євросоюзі значно послабли. І в цьому сенсі Польща перестає бути нашим патроном, в тому сенсі, в якому вона була, скажімо, 20 років тому».
Відтак, нині у двосторонніх відносинах вже відбувся відхід від патронажу, але тепер час щоби настало справді рівноправне – зі взаємною щирою повагою – партнерство.
Вочевидь, нинішній візит Анджея Дуди став значним кроком у цьому напрямку.
Читайте ще:
Зеленський анонсував, що громадянам поставлять п’ять питань на виборчих дільницях 25 жовтня
«Коли не буде Путіна, то не буде проблем у Сирії, у Білорусі і в Україні» – Гаррі Каспаров
