Занепокоєння Заходу з приводу кандидатури колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко на посаду президента є результатом браку ясності щодо її внутрішньої і зовнішньої політики, мовиться в статті видання EUObserver. Аналітичний центр Atlantic Council публікує матеріал про потенційні методи втручання Кремля у вибори в Україні. Канадський громадський мовець CBC повідомляє, що на тлі побоювань російського втручання у вибори, до України починають прибувати канадські спостерігачі.
Занепокоєння Вашингтона і Брюсселя з приводу кандидатури колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко на посаду президента є результатом браку ясності щодо її внутрішньої і зовнішньої політики, переконаний західний політолог Тарас Кузьо.
У статті для видання EUObserver у розділі «точка зору» він нагадує, що після Євромайдану партія Тимошенко «Батьківщина» без ентузіазму ставилася до реформ і різко виступала проти ключових змін, пов’язаних із умовами МВФ і США й ЄС. Нещодавно вона грубо розкритикувала Уляну Супрун, яка викорінює корупцію у сфері охорони здоров’я, здивувавши багатьох словами, що в. о. голови МОЗ родом зі США «поставлена іноземцями, щоб проводити експерименти над українцями».
Тимошенко критикує умови МВФ, при цьому її партія підтримує членство в ЄС. «Але фінансова допомога з боку США і ЄС пропонується тільки після угоди з МВФ, тому критика Тимошенко щодо однієї організації і похвала іншої суперечать одне одному», – мовиться у статті.
Її суперечливі позиції призводять до питань про те, в який бік вона вестиме Україну, якщо стане президентом. Її антизахідна ксенофобія і просування політичного й економічного ізоляціонізму несумісне з планами її партії вступити в НАТО й ЄС, вважає Кузьо.
«Під час процесу приєднання до цих міжнародних організацій потенційний член зобов’язаний ухвалити детально розписані реформи і дозволити Брюсселю дуже нав’язливе втручання у внутрішні справи країни-заявника», – нагадано в матеріалі.
Неясність не влаштовує Брюссель і Вашингтон, які вклали так багато енергії, дипломатичних зусиль і фінансової підтримки в прозахідну геополітичну орієнтацію України, підсумовує автор.
За його словами, слабка підтримка реформ із боку Тимошенко за останні чотири роки і неясності й суперечливості в її внутрішній і зовнішній політиці стали причиною того, що Вашингтон і Брюссель «і далі прохолодно ставляться» до можливості її обрання на посаду президента України.
«Для українських керівників необхідно засвідчити перед ЄС і США ясну і послідовну політику під час виборчої кампанії, яка вирішить, чи геополітичний шлях України до Європи стане незворотним», – наголошено у статті.
Американський аналітичний центр Atlantic Council публікує матеріал про потенційні методи втручання Кремля у президентські вибори в Україні. Атака Росії на українські кораблі у Керченській протоці у листопаді могла бути інструментом випробування реакції Заходу перед тим, як розпочати інші наступальні дії, спрямовані на дестабілізацію України у вирішальний час, припускає автор у статті в розділі «Блоги».
2019 рік має подвійну важливість – адже відбудуться спершу президентські, а потім і парламентські вибори.
Якщо переоберуть чинного президента України Петра Порошенка – мало сумнівів, що він продовжуватиме свій прозахідний курс, а це неприємна реальність для Кремля. Тож, імовірно, «це причина, чому президент Росії Володимир Путін хоче, щоб виграв будь-хто, аби не Порошенко», – мовиться у статті.
Для Кремля мета втручання ясна: зірвати євроатлантичний курс України, проштовхнувши такого кандидата, який/яка приведе до відлиги у відносинах із Москвою. І на горизонті вже є кілька таких кандидатів, пише автор.
Серед них Юрій Бойко, який не приховує своїх намірів поліпшити відносини з Росією, але його шанси виграти вибори наближаються до нуля. Тимошенко, яка може забажати укласти угоду з Москвою, або ж комік Володимир Зеленський, який не має достатнього досвіду і може привести до хаосу. Обрання будь-кого з них вигідне Москві, мовиться у статті.
І хоча Кремль не отримає всього, чого хоче від президентських перегонів, там радітимуть, якщо на парламентських виборах до Верховної Ради потрапить достатня кількість дружніх до Росії кандидатів, які блокуватимуть реформи, пише автор.
Росія також може вдаватися до методів розколу електорату, а хакери можуть «злити» якісь документи, що підірвуть репутацію одного з кандидатів, вважає автор.
«Та який метод не обрала б Росія, до її втручання у вибори найкраще пасуватиме сприйнятлива до цього громадськість. І в Україні, з її переважно скептичним населенням зі ще не визначеними вподобаннями, втомленим від політики і війни, українці мають добре пильнувати», – мовиться у статті.
Канадський громадський мовець CBC повідомляє, що на тлі побоювань щодо російського втручання у вибори до України починають прибувати канадські спостерігачі.
«Місії спостерігачів надзвичайно важливі для збереження здатності України проводити повністю демократичні вибори в умовах російських зусиль, що мають на меті змалювати Україну як погано керовану і корумповану державу», – мовиться у статті.
Дії Росії, а саме анексію Криму в 2014 році і підтримку російських бойовиків-сепаратистів на сході України, Захід вважає порушенням кордонів у Європі.
Моніторингові місії ОБСЄ широко вважають «золотим стандартом» міжнародного моніторингу виборів. Але рішення Канади надсилати власні окремі місії спостерігачів є унікальним і викликає суперечки протягом багатьох років, нагадує автор. Численні внутрішньоурядові перевірки називали їх або проблематичними, або занадто дорогими. Але від них не відмовилися.
Останній із 58 довгострокових канадських спостерігачів прибув до України у вівторок. Серед них 50 осіб, які належать до двосторонньої місії під проводом Канади – до неї з часом увійдуть іще 100 короткострокових спостерігачів, мовиться у статті. Ще вісім прибули в рамках внеску Канади до багатонаціональної місії ОБСЄ. Найближчими тижнями Канада направить до цієї місії ще 14 короткострокових спостерігачів, пише автор.
Канада повністю підтримала рішення не пускати росіян до складу багатонаціональної місії спостерігачів в Україні, заявив чільний канадський посадовець на умовах анонімності «через делікатність ситуації», додає автор.