«Катували до напівсмерті»: полонені українці про «пекло» в СІЗО-2 Таганрога

Лідія Михальченко

Українські правозахисники та родичі військовополонених, а також цивільних заручників, які перебувають у місцях ув'язнення в Росії, намагаються з'ясувати долю в'язнів СІЗО-2 у Таганрозі Ростовської області. Російська служба Радіо Свобода Кавказ.Реалии дізнавалася, чи могли частину українських арештантів вивезти із цієї установи до Чечні, про що заявив керівник регіональної Громадської спостережної комісії Ігор Омельченко.

Співробітники ростовської ГСК два роки не могли відвідувати таганрозьке СІЗО-2. Через кілька місяців після початку повномасштабної війни проти України, у травні 2022 року, повідомлялося, що до ізолятора доставили військовополонених, які тримали оборону на маріупольському заводі «Азовсталь». Ними займалися «федеральні структури», пояснив Омельченко, тож доступ для регіональних спостерігачів було закрито.

За свідченнями обміняних українських полонених, у цьому СІЗО ув'язнених катують електричним струмом, змушуючи давати свідчення у кримінальних справах. На початку жовтня стало відомо, що під час етапування з Таганрога до Москви загинула українська журналістка Вікторія Рощина.

В ізоляторі катують і російських ув'язнених із Північного Кавказу, заявляють правозахисники із «Меморіалу». За їхніми даними, крім фізичного насильства, арештантам-мусульманам забороняють молитися і вимовляти будь-які слова, пов'язані з ісламом. На знак протесту вони завдають собі травм, керівництво СІЗО намагається це приховати.

Один із громадян України, який як мінімум донедавна перебував у СІЗО-2 Таганрога, – Даміан Омельяненко, викрадений співробітниками ФСБ Росії в окупованому Бердянську Запорізької області у листопаді 2022 року. Його мати Тетяна говорила, що молодика місяцями утримували в одиночній камері.

Полонений цивільний Даміан Омельяненко

Омельяненка разом із ще двома українцями, Володимиром Макаренком та Артуром Шашенком, судять у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону за статтями про тероризм та вбивство. Процес розпочався у жовтні 2023 року. Обвинуваченим загрожує довічне ув'язнення.

У справі проходить і сама Тетяна Омельяненко – її звинувачують в «організації терористичної спільноти»; вона заявляє, що звинувачення повністю сфабриковано.

За словами матері арештанта, у квітні цього року її сина перевели із ростовського СІЗО до Таганрога без повідомлення захисника, що є порушенням закону. Кілька місяців до ув'язненого не пускали адвоката, не передавали листи та посилки.

До ув'язнених не пускають адвоката, не передають листи та посилки

Судові засідання у травні та червні відбувалися через відеозв'язок. За словами адвоката, документи про згоду Даміана Омельяненка на дистанційну участь підробила сторона звинувачення. Суд відхилив ці заперечення, а також відмовив адвокату у скарзі на недопуск до СІЗО.

«Вперше його забрали з дому 24 травня 2022 року і тримали в ізоляторі тимчасового тримання у Бердянську до 22 червня. Протягом цього часу Даміана піддавали тортурам: били струмом, били до напівсмерті палицями, вимагали інформацію про військових і змушували прийняти громадянство. Зламали ребра, пошкодили м'язи та гомілкостопи».

Після другого арешту з'явилося відео зі свідченнями Омельяненка, які він дав під тортурами, стверджує його мати. Вона також зазначає, що співробітники ФСБ, загрожуючи вбивством молодої людини, змусили її саму записати відео про співпрацю зі Збройними силами України.

На початку вересня Південний окружний військовий суд повернув до прокуратури Запорізької області кримінальну справу стосовно Даміана Омельяненка, Артура Шашенка та Олексія Макаренка. «Фактичні обставини свідчать про наявність підстав для кваліфікації дій як тяжчого злочину», – зазначено у картці справи. Ще до цього всім трьом дали нову статтю – акт міжнародного тероризму.

«Таганрозький ізолятор – одне з найгірших місць для полонених українців»

Наприкінці жовтня Тетяні Омельяненко вдалося отримати фотографію заяви її сина про те, що він відмовляється адвоката. За словами матері арештанта Даміан написав це під тиском.

Інший українець, який перебував у СІЗО-2 Таганрога, – Григорій Сінченко. Нещодавно він також отримав нове звинувачення – в організації тероризму. Про це редакції Кавказ.Реалии повідомила його мати.

Григорій Сінченко

У 2019 році Сінченка заарештували в Донецьку за звинуваченням у шпигунстві, диверсіях та ще більш ніж 40 злочинах. Після його затримання на той момент уповноважена з прав людини України Людмила Денісова розповіла, що 33-річний автослюсар поїхав до Донецька для поновлення документів про інвалідність, але його затримали.

Мати обвинуваченого заявляє: її сина піддавали жорстоким тортурам, він отримав розрив легені, переломи ребер, його били струмом, душили, імітували розстріл і зрештою змусили обмовити себе. Виступаючи по відеозв'язку в суді із СІЗО-2 Таганрога, Сінченко сам розповів, що його б'ють співробітники ізолятора і що він не знає, в якому місті перебуває. Відразу після цього зв'язок обірвався.

Під час чергового засідання у вересні арештант був небагатослівним і мав вигляд зламаної людини, каже його мати. Перед цим, 14 серпня, до ув'язненого не пустили адвоката, передавши йому записку, що це нібито Сінченко відмовився від зустрічі. За словами матері обвинуваченого, почерк у записці не належить її синові. Тепер вона сумнівається, чи він живий.

Вивезення українських військовополонених із Таганрогу поки не підтверджено, каже Ірина Кудас, яка керує українською цивільною організацією «Ліберта» і є учасницею двосторонньої контактної групи між Києвом та Москвою з гуманітарних питань.

«Таганрозький ізолятор – одне з найгірших місць утримання для полонених українців, інформація про них звідти майже не надходить, – пояснює співрозмовниця. – Ми зверталися до багатьох інстанцій, але всі мовчать. У тому числі ми направили звернення до спецдоповідачки ООН з прав людини в Росії Маріани Кацарової, але отримали лише подяку за інформацію. Я також розмовляла з Моніторинговою місією ООН з прав людини, яка працює у Києві».

«Катують скрізь»

Відомості про вкрай тяжкі умови в таганрозькому СІЗО підтверджує український правозахисник, який займається пошуком полонених співгромадян на території Росії (він побажав зберегти анонімність):

«Катують скрізь, але в Таганрозі ситуація ще гірша, ніж у Ростові. Там українців додатково морять голодом. Наприклад, у СІЗО-1 Ростова, незважаючи на тортури, людям простіше вижити, бо їх там відносно нормально годують. Про Таганрог же відомо протилежне : за уривками інформації, які звідти надходять, це пекельне місце».

Достовірних даних про те, скільки всього українських військовополонених та цивільних утримували в таганрозькому ізоляторі, немає, зазначав Михайло Сава, експерт української правозахисної організації «Центр громадянських свобод» та доктор політичних наук. Загалом, за його словами, громадян України утримують у 182 установах у всій Росії.

«Із СІЗО-2 Таганрога вивезли українців, які не перебувають під слідством, включаючи військовополонених, – заявив редакції Кавказ.Реалии правозахисник. – Це сталося приблизно в середині жовтня. Першим про це повідомив ростовський портал [161.ру»], пізніше інформацію підтвердили родичі арештантів».

За словами Сави, нещодавно надійшла додаткова інформація про СІЗО-2: перед запланованим відвідуванням представників Міжнародного комітету Червоного Хреста українців били і вимагали підписати заяви про відмову від зустрічей з МКЧХ.

«На даний момент місцезнаходження наших громадян, які утримувалися в Таганрозі, невідоме, але їх не до Чечні відправили, звичайно. Якщо їм планують пред'явити звинувачення, ймовірно, їх перевезли ближче до інших судів, оскільки Південний окружний суд у Ростові-на-Дону вже перевантажений і не дає ради усім справам українців», – наголосив правозахисник.

• Рамзан Кадиров заявив, що скасував наказ про заборону брати в полон українських військових, яку він дав підконтрольним підрозділам після першої атаки дронів у Чечні.
• 18 жовтня в Міноборони РФ прозвітували про черговий обмін військовополоненими за схемою «95 на 95». Повернені в Росію були захоплені в Курській області під час прориву кордону цього літа. Здебільшого це строковики, серед яких є чотири бійці чеченського полку «Ахмат». Що відомо про військовополонених і що на них може чекати вдома після публічних закликів до смерті в полоні від чеченського командира – у матеріалі редакції Кавказ.Реалії.
• З колонії №2 Смоленської області надійшла скарга на нестерпні умови утримання засуджених із Дагестану. Автори звернення просили прокуратуру, омбудсмена та владу республіки перевірити те, що відбувається в колонії. Про те, із чим у виправних установах стикаються уродженці Північного Кавказу, редакції Кавказу. Реалії розповіли правозахисники.